Постанова

від 22.04.2009 по справі 11/204

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

11/204

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

                                             ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

  "22" квітня 2009 р.                            м.Чернівці                                       Справа № 11/204

Господарський суд Чернівецької області у складі головуючого судді Гушилик С.М., при секретарі Циганчук І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов

Товариства з обмеженою відповідальністю “Акація” м.Чернівці

до Регіонального управління Департаменту САТ Державної податкової адміністрації України у Чернівецькій області

про визнання нечинним рішення про застосування фінансових санкцій

за участю представників:

Від позивача –Назарова Р.П.- директор, Аврам Ю.М.- представник

Від відповідача –Добровольська І.В. –год. держ. под. інспектор (дов. від 26.11.2008р.)

  СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю “Акація” м.Чернівці звернулося з позовом до Регіонального управління Департаменту САТ ДПА України у Чернівецькій області про визнання нечинним рішення про застосування фінансових санкцій від 18.06.2008 року № 240114.

Ухвалою суду від 06.11.2008 року відкрито провадження у справі та судове засідання призначено на 27.11.2008 року.

Обґрунтовуючи свої вимоги позивач посилається на те, що 28.05.2008 року працівниками ДПА у Чернівецькій області було проведено планову перевірку господарської діяльності кафе-бару “Цімес”, що розташований за адресою м.Чернівці, вул. Головна, 58, та який належить ТОВ “Акація”, за результатами, якої складено акт перевірки від 23.05.2008 року. В акті зазначено порушення Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробі” від 19.12.1995р. № 481/95-ВР (далі –Закон № 481), яке полягало в тому, що ТОВ “Акація” здійснювало продаж алкогольних напоїв у приміщенні та на території навчального закладу.

Кафе-бар “Цімес”, продовжує позивач, знаходиться за адресою: Чернівці, вул. Головна, 58, а навчальний заклад –Чернівецьке училище мистецтв ім.С.Воробкевича знаходиться на адресою: м.Чернівці, вул. Гакмана, 3, тобто навчальний процес проводиться в іншому приміщенні та за іншою адресою.

Крім того, сама перевірка була проведена з порушеннями Закону України “Про державну податкову службу в Україні” від 04.12.1990р. № 509-ХІІ (далі –Закон № 509), а саме: перевірка була проведена лише за питаннями дотримання порядку проведення розрахунків, позивачу не було надіслано письмове повідомлення про проведення перевірки. На думку позивача, Закон № 509 є спеціальним законом і включає в себе вичерпний перелік можливих перевірок суб'єктів господарювання, тобто інших видів перевірок дотримання податкового законодавства не існує.

За наслідками даної перевірки регіональним управлінням департаменту САТ державної податкової адміністрації України в Чернівецькій області винесено рішення про застосування фінансових санкцій від 18.06.2008 року № 240114, яким до позивача застосовано штрафні санкції в розмірі 1700 грн.  ТОВ “Акація” з таким рішення не погоджується та просить визнати  його нечинним.

Ухвалою від 27.11.2008 року провадження у справі зупинено за клопотанням відповідача. Ухвалою від 24.12.2008 року провадження у справі - поновлено.

В своїх усних поясненнях позивач добавив, що він здійснював торгівлю алкогольними напоями виключно на підставі ліцензії, яку йому видав саме відповідач.

Ухвалою від 24.12.2008 року розгляд справи відкладено на 13.01.2009 року.

Відповідач проти позову заперечує, мотивуючи це тим, що відповідно до ст. 15 Закону № 481 ліцензія на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами видається за заявою суб'єкта підприємницької діяльності, до якої додаються: копія свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності та довідку податкової служби про реєстрацію електронно - касових апаратів, що знаходяться у місці торгівлі. В заяві про видачу ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами суб'єкт підприємницької діяльності власноруч вказує місце здійснення такої діяльності. Відповідно до заяви від 23 квітня 2008 року, що подавалася до регіонального управління директором ТОВ “Акація”, адресою місця здійснення торгівлі алкогольних напоїв є вул. Гакмана, 3 м. Чернівці. Оскільки приміщення, де встановлено факт роздрібної торгівлі алкогольними напоями є приміщенням навчального закладу, то суб'єкт господарювання, що здійснює таку діяльність, підлягає застосуванню щодо нього відповідних фінансових санкцій, згідно із Законом № 481. Тому  керуючись ст. ст.17, 15-3 Закону № 481 та на підставі акту перевірки № 240008622304 від 28 травня 2008  року,  керівник регіонального  управління   Департаменту  САТ ДПА України прийняв рішення від 18.06.2008 року № 240114 про застосування фінансових санкцій у вигляді штрафу в сумі 1700 гривень.

Щодо правомірності проведення самої перевірки яка проводилась з питань застосування реєстраторів розрахункових операцій, пояснює відповідач то вона була проведена на підставі Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” від 06.07.1995р. № 265/95-ВР (далі-Закон № 265), який є спеціальним у цих питаннях, а усі інші акти законодавства, в тому числі і Закон № 509 застосовуються тільки в тій частині, що не врегульована Законом № 265.  

В судовому засіданні 13.01.2009 року було оголошено перерву до 27.01.2009 року.

Ухвалами суду від 27.01.2009 року та 18.02.2009 року за клопотанням сторін провадження у справі було зупинено.

Ухвалою від 18.03.2009 року провадження у справі поновлено.

В судовому засіданні позивач підтримав свої вимоги в повному обсязі, відповідач в свою чергу проти позовних вимог заперечує, посилаючись на те, що оскаржуване рішення прийнято правомірно.

В судовому засіданні 18.03.2009 року оголошено перерву до 19.03.2009 року.

Розглянувши подані документи, з'ясувавши обставини справи, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд -

ВСТАНОВИВ:

16.11.2001 року між Чернівецьким училищем мистецтв ім. С.Воробкевича (орендодавець) та ТОВ “Акація” (орендар) укладено договір оренди нежитлових приміщень, згідно з яким позивачу надано в орендне користування нежитлове приміщення за адресою: м.Чернівці, вул. Головна. 58, загальною площею 139,6 кв.м. для розміщення саме кафе-бару “Цімес”. 01.08.2003 року були внесені зміни до договору оренди, а саме: приміщення було передано загальною площею 209,6 кв.м.

Дозвіл на розміщення кафе-бару “Цімес” позивач отримав в установленому законом порядку.

Торгівлю алкогольними напоями позивач здійснював на підставі ліцензії серії АВ № 837319 від 25.04.2008 року.

28.05.2008 року працівниками ДПА у Чернівецькій області було проведено планову перевірку щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктами підприємницької діяльності кафе-бару “Цімес”, що розташований за адресою м.Чернівці, вул. Гакмана, 3, та належить ТОВ “Акація”.

Вказана перевірка була проведена на підставі плану перевірок СПД, які здійснюють діяльність у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Працівниками відділу контролю за розрахунковими операціями управління податкового контролю юридичних осіб ДПА в Чернівецькій області на травень 2008 року, затвердженого начальником управління податкового контролю  юридичних осіб та згідно направлень № 2661 та № 2662 від 27.05.2008р., з якими директор ТОВ “Акація” була ознайомлена.

За результатами, перевірки складено акт перевірки від 23.05.2008 року. В акті зафіксовано, що  продаж алкогольних напоїв здійснювався у приміщенні та на території навчального закладу.

Рішенням регіонального управління департаменту САТ ДПА України в Чернівецькій області про застосування фінансової санкції від 18.06.2008 року № 240114 до позивача застосовано штраф у сумі 1700 грн. за продаж алкогольних напоїв у приміщенні та на території навчального закладу.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначаються Законом України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” від 19.12.1995р. № 481/95-ВР (далі –Закон № 481).

Абз.4 ч.1 ст.15-3 Закону № 481 заборонено продаж алкогольних напоїв та тютюнових виробів у приміщеннях та на території дошкільних, навчальних закладів і закладів охорони здоров'я. За порушення вимог цієї статті згідно ст.17 Закону № 481 до суб'єктів підприємницької діяльності застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 1700 гривень, у разі повторного протягом року порушення –3400 гривень.

Аналізом документів, які свідчать про статус приміщення, в якому розміщений кафе-бар “Цімес”, а саме: м.Чернівці, вул. Головна, 58, що підтверджено довідкою Чернівецького комунального обласного бюро технічної інвентаризації від 08.12.2008 року, яка свідчить про те, що згідно архівних даних Чернівецького КОБТІ - приміщення бару “Цімес”, орендоване в училищі мистецтв ім.Воробкевича дійсно знаходиться за адресою: вул. Головна, 58,  та довідками самого училища від 22.12.2008 року та від 17.02.2009 року - про те, що бар “Цімес” з 2000 року не змінював своє місцезнаходження і його фактична адреса вул. Головна, 58, суд дійшов висновку, що це приміщення не є приміщенням навчального закладу і в ньому не проводиться учбовий процес, так як Чернівецьке училище мистецтв ім. С.Воробкевича  знаходиться за адресою: м.Чернівці, вул. Гакмана, 3.

Крім того, відповідач на протязі тривалого часу поновлював дію ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями, в яких вказувалось на початку дві адреси вул. Головна, 58-Гакмана, 3, - пізніше вул.Гакмана, 3, при цьому остання ліцензія, яка була видана вже під час розгляду справи 24.12.2008 року серія АВ № 958271, вказує адресу саме: м.Чернівці, вул.Головна, 58. Під час проведення попередніх перевірок відповідач жодного разу на виявляв порушення Закону № 481, хоча ліцензії позивачу видавались з 2005 року.

За таких обставин справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача слід задовольнити, виходячи з вище викладеного.

Щодо питання правомірності проведення перевірки, так доводи позивача спростовуються наступним.

У відповідності до ст. 15 Закону № 265, контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби шляхом проведення планових та позапланових перевірок згідно із законодавством України.

У відповідності до ч.4 ст. 16 Закону № 265, планові або позапланові перевірки осіб, що використовують реєстратори розрахункових операцій, розрахункові книжки або книги обліку розрахункових операцій, здійснюються у порядку, передбаченому законодавством України.

На розвиток та у відповідності до ч.4 ст. 16 Закону № 265 ДПА України був прийнятий наказ № 441 від 11.10.2005 року "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо порядку складання плану-графіка перевірок суб'єктів господарювання та взаємодії між структурними підрозділами при їх проведенні".

Зокрема, в п. 2.6. додатку № 2 до вищевказаного наказу ДПА України, зазначено що перевірки контролю за здійсненням суб'єктами господарювання розрахункових операцій у сфері готівкового обігу проводяться за окремими щомісячними планами органів державної податкової служби. У відповідності до п. 2.7. додатку № 2 до вищевказаного наказу ДПА України, перевірки суб'єктів господарювання, що використовують реєстратори розрахункових операцій, проводиться групою у складі не менше двох посадових осіб за наявності у них службових посвідчень та направлення на перевірку.

Згідно ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтями 11-1 та 11-2 Закону № 509 визначено підстави та порядок проведення органами державної податкової служби планових і позапланових виїзних перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), а також умови допуску посадових осіб органів державної податкової служби до проведення планових та позапланових виїзних перевірок.

Згідно положень ст.ст. 13-15 Закону України “Про систему оподаткування” від 25.06.1991 року № 1251-XII, здійснення контролю за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), за наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, за наявністю торгових патентів не відноситься до податків і зборів (обов'язкових платежів).

У відповідності до преамбули Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, цей Закон визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг і не є законом про оподаткування.

Отже, ст.ст. 11-1,11-2 Закону № 509 передбачають проведення планових і позапланових перевірок СПД щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), а ст.ст. 15, 16 Закону № 265 передбачає проведення планових і позапланових перевірок щодо контролю за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги).

Таким чином, у питаннях застосування реєстраторів розрахункових операцій, Закон № 265 є спеціальним, а усі інші акти законодавства, в тому числі і Закон № 509, застосовується тільки в тій частині, що не врегульована Законом України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” та підзаконними нормативними актами, які ґрунтуються на ньому.

З огляду на викладене, задовольняючи позов, згідно з частиною 1 статті 94 КАС України здійснені позивачем судові витрати підлягають поверненню йому з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 71, 159, 160, 161, 162, 163, 167, пунктами 3, 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

1.          Адміністративний позов задовольнити.

2.          Визнати нечинними рішення Регіонального управління Департаменту САТ ДПА України у Чернівецькій області про застосування фінансових санкцій від 18.06.2008 року № 240114.

3.          Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Акація” м.Чернівці, вул. Кобилянської, 42, (код 14263921) державне мито в сумі 3,40 грн.

Відповідно до ч. ст. 185, ч. 1-3, 5 ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України, сторони які беруть участь у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку дану постанову повністю або частково шляхом подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, які подаються в апеляційну інстанцію через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване рішення.

Заява про апеляційне оскарження даної постанови подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, з дня складання у повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, встановлений цим кодексом, постанова набирає сили після закінчення цього строку.

У разі надання апеляційної скарги, постанова набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя                                                             С.М. Гушилик