Рішення

від 20.01.2014 по справі 201/14135/13-ц

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 201/14135/13-ц

2/201/3862/2013

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 січня 2014 року Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючого судді Демидової С.О.

при секретарі Пєронкові М.Ф.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа Інспекція Державного Архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області про зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом до відповідача про зобов*язання вчинити певні дії. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що він є власником квартири АДРЕСА_1. В червні місяці відповідач, яка мешкає у будинку НОМЕР_1, почала проводити реконструкцію нежитлового приміщення НОМЕР_2 та будівництво нового об'єкту поруч. Вважає дії відповідача протиправними з наступних підстав.

Відповідно до Листа Державної архітектурно-будівельної інспекції від 09 червня 11року № 40-19-412 «Щодо отримання дозволу на будівельні роботи» будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності». Порядок отримання документів, що надають право на виконання будівельних робіт, передбачений ч. 1 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». Проте ОСОБА_2 на прохання позивача не надала жодних документів, які б надавали їй дозвіл на проведення будівельних робіт, що свідчить про відсутність у відповідача дозволу на проведення будівельних робіт, даний факт підтверджено також, у листі головного архітектурно-планувального управління від 31.07.13р. № 10/22-248.

Крім того, нежитлове приміщення НОМЕР_2, не відповідає санітарно-гігієнічним вимогам. Враховуючи те, що нежитлове приміщення НОМЕР_2 розташоване на відстані 2 метрів від вікон квартири позивача, денне освітлення двох кімнат квартири буде неможливим через дану споруду. Таким чином, відповідачем порушуються вимоги п. 3.10 розділу З Державних будівельних норм України. Будинки і споруди. Житлові будинки. Основні положення ДБН В.2.2-15-2005, затверджених Наказом Державного комітету з будівництва та архітектури від 18.05.05р. № 80: «При розміщенні нового будівництва в існуючій забудові або реконструкції будинків слід забезпечити дотримання вимог чинних нормативних документів щодо інсоляції, природного освітлення і захисту від шуму для навколишніх будинків».

Порушення законодавства у сфері містобудівної діяльності з боку відповідача, також підтверджується приписами та протоколом про адміністративні правопорушення Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області.

Тому позивач просить суд зобов'язати відповідача знести нежитлове приміщення АДРЕСА_2 та стягнути витрати на правову допомогу в розмірі 5 000 грн. судові витрати покласти на відповідача.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала та просила задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_1 не визнав та просив відмовити в їх задоволенні.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився про день, час та місце слухання справи повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили.

Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Відповідно ч.1,2 ст. 386 держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Як встановлено в судовому засіданні згідно договору купівлі-продажу нежилого приміщення від 29 травня 2013 року, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3, зареєстрованого в реєстрі за № 381 та витягу № 4097459 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, номер запису про право власності 1101470, індексний номер рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень 2680606 від 29.05.2013 року, ОСОБА_2 належить на праві приватної власності нежиле приміщення АДРЕСА_2, в житловому будинку літ. А- 2 на цокольному поверсі нежиле приміщення НОМЕР_2, яке складається з: 1- коридор 8,9 кв.м., 2 - кабінет 21,8 кв.м., 3 - туалет 1,8 кв.м., 4 - кабінет 14,2 кв.м., 5 - коридор 2,9 кв.м., 6 - котельна 2,7 кв.м., на першому поверсі 7 - хол 9,5 кв.м., 8 - кабінет 12,3 кв.м., 9 - кабінет 15,9 кв.м., І - тераса 16,1 кв.м. (нотаріально посвідчені копії договору купівлі-продажу та витягу з ДРРП про реєстрацію права власності додаються) /а.с. 76/.

Статтею 10 Закону України "Про архітектурну діяльність" від 20.05.1999 року N 687-XIV, передбачено, що для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.

Державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю.

Відповідно до ст. 9 Закону N 687-XIV, будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Згідно п. 2 "Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 р. N 553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється Держархбудінспекцією та її територіальними органами .

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011 N 3038-VI, замовник - фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву.

Відповідно до положень п. 2 ч. 1 ст. 34 Закону N 3038-VI, замовник має право виконувати будівельні роботи після реєстрації відповідною інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до I - III категорій складності.

Зазначені у частині першій цієї статті документи, що надають право на виконання будівельних робіт, є чинними до завершення будівництва (ч. 2 ст. 34 Закону N 3038-VI).

Відповідно до положень ч. 1 ст. 36 Закону N 3038-VI, право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням або зареєстрованою декларацією про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об'єктах, що належать до I - III категорій складності, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт.

Реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт проводить орган державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі протягом п'яти робочих днів з дня надходження декларації (ч. 2 ст. 36 N 3038-VI).

Так, 24 вересня 2013 року інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області було зареєстровано відповідну декларацію ОСОБА_2 за № ДП 083132670736 /а.с.78-81/.

Відповідно до змісту декларації про початок виконання будівельних робіт, у нежитловому приміщенні, код об'єкта 1220.9 згідно Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-200, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 здійснюється реконструкція ІІІ категорії складності; проектна документація розроблена ТОВ "Інститут проектування та експертизи будівництва", код 35341910 під керівництвом директора Тютюнник С.В.; технічний нагляд здійснює ОСОБА_5 ІТ № 000987; головний архітектор проекту Голодна В.М, серія та номер кваліфікаційного сертифіката НОМЕР_3.

Згідно ч. 3 ст. 34 Закону N 3038-VI, орган державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, веде єдиний реєстр отриманих повідомлень про початок виконання підготовчих будівельних робіт, повернених декларацій та відмов у видачі таких дозволів і сертифікатів, який формується на підставі інформації, поданої органами державного архітектурно-будівельного контролю.

Доступ користувачів до даних реєстру здійснюється безоплатно через офіційний веб-сайт Державної архітектурно-будівельної інспекції України.

Так, як вбачається з відомостей офіційного веб-сайту Державної архітектурно-будівельної інспекції України (http://asdev.com.ua/dabi/list.php?sort=num&order=DESC), інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області зареєстровано декларацію ОСОБА_2 про початок виконання будівельних робіт щодо реконструкції нежитлового приміщення під офіс, розташованого за адресою: Дніпропетровська обл., АДРЕСА_2 /а.с. 84/.

Відповідно до приписів п. 7 ст. 36 N 3038-VI, замовник зобов'язаний протягом семи календарних днів з дня реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт або з дня набуття права на виконання будівельних робіт відповідно до частини п'ятої цієї статті письмово проінформувати виконавчий орган сільської, селищної, міської ради або місцеву державну адміністрацію за місцезнаходженням об'єкта будівництва про початок виконання будівельних робіт, що й було зроблено ОСОБА_2 26 вересня 2013 року, вхідний номер № 35/550, /а.с. 82/.

Окрім того, заявою від 27 вересня 2013 року, ОСОБА_2 повідомила й Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області про реєстрацію інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області декларації ДП 083132670736 про початок реконструкції нежитлового приміщення під офіс, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 /а.с. 83/.

Відповідно п. 11 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ " Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України" від 30 березня 2012 року N 6, вирішуючи справу, суд має розмежовувати підстави початку підготовчих та будівельних робіт, які, крім статей 34 і 35 Закону України N 3038-VI, регулюються також постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року N 466 "Про деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт", та звертати увагу на те, що для початку будівельних робіт достатньо направлення повідомлення або декларації до територіального органу державної архітектурно-будівельної інспекції з урахуванням категорії складності об'єктів будівництва.

Таким чином, як убачається з наведених доказів, фактичні обставини справи спростовують твердження позивача про відсутність передбачених законом та нормативно-правовими актами документів, а також незаконність і безпідставність проведення реконструкції нежитлового приміщення під офіс, розташованого за адресою: АДРЕСА_2.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 376 ЦК України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Частиною 4 ст. 376 ЦК України передбачено, що якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.

Позовна заява не містить посилання на докази, з яких можна було б встановити, що ОСОБА_2 здійснює реконструкцію нежитлового приміщення під офіс, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 на земельній ділянці, яка належить на праві власності чи на праві користування позивачу - ОСОБА_1, що не була відведена для цієї мети чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил, тому не можливо стверджувати, що таке нерухоме майно є самочинним будівництвом.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 38 Закону України N 3038-VI, у разі виявлення факту самочинного будівництва об'єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису.

У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об'єкта та компенсацію витрат, пов'язаних з таким знесенням.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 4 ЦК України, основним актом цивільного законодавства України є Цивільний кодекс України.

Актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу.

Як зазначено у реченні другому пункту 2 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судове рішення у цивільній справі" від 18 грудня 2009 року N 14, у разі наявності суперечності між нормами законів (кодексів), що мають однакову юридичну силу, застосуванню підлягає той з них, який прийнято пізніше.

Отже, до спірних правовідносин необхідно застосувувати норми Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", як такого, який прийнятий пізніше, за змістом відповідних норм якого звертатись із позовом до суду та заявляти вимогу саме про знесення самочинного будівництва має право лише орган державного архітектурно-будівельного контролю у випадку, якщо особа, яка здійснила (здійснює) таке самочинне будівництво не виконала припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил у визначений строк для добровільного виконання такого припису.

Таким чином, заявлена позивачем до відповідача вимога щодо знесення всього нежитлового приміщення НОМЕР_2 не відповідає способам захисту цивільного права, передбаченим у ст. 16 ЦК України, є необгрунтованою та не може бути задоволена.

Відповідно ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном. Однак в матеріалах справи відсутні докази , що позивач ОСОБА_1 є власником будь-якого нерухомого майна в будинку АДРЕСА_1.

За таких обставин суд приходить до висновку, що позивач в позовній заяві та під час судового розгляду не надав суду належних доказів порушення відповідачем саме його прав.

У відповідності до положень статті 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір, а саме доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Отже, заслухавши сторони та дослідивши матеріали справи, суд вважає їх належними та достатніми для вирішення справи по суті, та такими, що відповідають вимогам статей 59-60 ЦПК України, згідно яких належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування, а сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Згідно ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи викладене суд не знаходить підстав для задоволення позовних вимог, позивача, оскільки вони не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні.

Судові витрати розподілити на підставі ст. 88 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 3, 10, 11, 57-61, 76, 88, 169, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа Інспекція Державного Архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області про зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційний суд Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя С.О. Демидова