Ухвала

від 02.04.2014 по справі 201/14135/13-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/2057/14 Справа № 201/14135/13-ц Головуючий у 1 й інстанції - Демидова С. О. Доповідач - Дерев'янко О.Г. Категорія 57

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2014 року колегія суддів судової палати по цивільним справам Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі :

головуючого Дерев'янка О.Г.,

суддів Черненкової Л.А., Петешенкової М.Ю.

при секретарі Яловій Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2

на ухвалу судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 27 листопада 2013 року

про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, третя особа: Інспекція Державного Архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровської області про зобов'язання вчинити певні дії , -

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 27 листопада 2013 року задоволено заяву ОСОБА_3 про забезпечення позову, заборонено ОСОБА_2 та іншим фізичним та юридичним особам проводити будівельні роботи, що полягають у реконструкції приміщень АДРЕСА_1.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 посилається на те, що ухвала постановлена з порушеннями норм процесуального права, у зв'язку з чим ставить питання про скасування оскаржуваної ухвали та постановити нову ухвалу про відмову ОСОБА_3 у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

У листопаді 2013 року ОСОБА_3 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про зобов'язання знести нежитлове приміщення АДРЕСА_1, стягнути з відповідачки судові витрати, витрати на правову допомогу у розмірі 5000 грн. (а.с.1-4)

Разом із позовом ОСОБА_3 подав заяву про забезпечення позову, згідно якої просив забезпечити його позов шляхом заборони ОСОБА_2 та іншим фізичним та юридичним особам проводити будівельні роботи, що полягають у реконструкції приміщень АДРЕСА_1. (а.с.8)

Забезпечуючи позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 суд першої інстанції виходив з того, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Загроза утруднення або неможливість виконання рішення суду наявна тоді, коли у сторони спору до його вирішення наявна можливість розпорядитися об'єктом прав, що став предметом спору, а так само, якщо у справі пред'явлений позов про присудження, що зумовлює під час виконавчого провадження застосування примусових дій.

Відповідно до ч.3 п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Таким чином, колегія суддів вважає, що судом обґрунтовано вжиті заходи направлені безпосередньо на заборону ОСОБА_2 та іншим фізичним та юридичним особам проводити будівельні роботи, що полягають у реконструкції приміщень АДРЕСА_1, а приведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду та застосування норм процесуального права не спростовують.

Як встановлено у судовому засіданні апеляційного суду, рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 05.03.2014 року скасовано рішення Жовтневого районного суду від 20 січня 2014 року, яким ОСОБА_3 у задоволенні позову відмовлено, постановлено нове рішення, яким зобов'язано ОСОБА_2 знести нежитлове приміщення АДРЕСА_1

Таким чином, суд задовольняючи клопотання правильно допустив спосіб забезпечення позову відповідно до ст.152 ЦПК України, оскільки невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Судова колегія вважає, що ухвала суду першої інстанції постановлена з додержанням вимог закону, тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 209, 218, 303, 307, 312 - 315 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Ухвалу судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 27 листопада 2013 року про забезпечення позову залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення, оскарженню не підлягає.

Головуючий

Судді