Постанова

від 17.02.2009 по справі 37/438

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

37/438

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 17.02.2009                                                                                           № 37/438

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Смірнової  Л.Г.

 суддів:            Алданової  С.О.

          Коротун  О.М.

 при секретарі:           Камінська Т.О.

 За участю представників:

 від позивача -Волошенюк В.П. (довіреність № 1299 від 20.02.2008 р.)від відповідача   -  Серпутько Г.М. (довіреність № б/н від 16.12.2008 р.)

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Хутір на Околиці"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 24.11.2008

 у справі № 37/438 (Кондратова І.Д.)

 за позовом                               Відкритого акціонерного товариства "Іванківрибсільгосп"

 до                                                   Товариства з обмеженою відповідальністю "Хутір на Околиці"

 про                                                   стягнення 556772,52 грн.

ВСТАНОВИВ:

 Відкрите акціонерне товариство “Іванківрибсільгосп” звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Хутір на Околиці” про стягнення з останнього     379144,00 грн. основного боргу, 127392,39 грн. інфляційних втрат,      17980,12 грн. 3 % річних, 32256,01 грн. пені, 5567,73 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 24.11.2008 р. у справі       № 37/438 вимоги позивача задоволені.

          Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 24.11.2008 р. повністю та припинити провадження у справі.

Представник відповідача в судовому засіданні повністю підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі.

Представник позивача в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення – без змін.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Між позивачем та відповідачем 25.09.2006 р. було укладено договір поставки № 271-Д (далі - Договір), відповідно до п. 1.1. якого постачальник (позивач) зобов'язується поставити живу рибу – далі Товар, а Покупець (відповідач) прийняти його та оплатити на умовах, оговорених у даному договорі.

Товар поставляється окремими партіями на підставі заявки Покупця  (п. 1.2. Договору).

На виконання умов Договору позивачем поставлено продукцію згідно видаткових накладних № 15 від 02.04.2007 р. на суму 348103,00 грн. та № 16 від 05.04.2007 р. на суму 171871,00 грн. (копії накладних містяться в матеріалах справи), на загальну суму 519974,00 грн.

Поставлена продукція відповідачем отримана, що підтверджується підписами уповноважених осіб на видаткових накладних.

Відповідно до п. 4.2. Договору, Покупець здійснює попередню оплату за Товар шляхом банківського перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок або розрахункову касу постачальника з моменту підписання договору.

Як передбачено ч. ч. 1, 4 ст. 538 Цивільного кодексу України, виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання. Якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.

Враховуючи вищевказані норми чинного законодавства, а також положення Договору, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що відповідач в день отримання товару, в разі якщо він не здійснив попередню оплату, повинен був оплатити поставлений позивачем товар.  

Як вірно встановлено місцевим господарським судом, відповідач розрахувався лише частково, сплативши 140830,00 грн. основного боргу.

Отже, суд апеляційної інстанції, дослідивши матеріали справи, погоджується з висновком суду першої інстанції, про те, що розмір основного боргу відповідача становить 379144,00 грн.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, що підтверджується ст. 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 ЦК України визначено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідач належним чином своїх обов'язків не виконав, суму основного боргу сплатив лише частково.

Колегія суддів погоджується із висновком місцевого господарського суду про необхідність задоволення позовних вимог в частині стягнення основної заборгованості в розмірі 379144,00 грн.

Позивачем також заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача 127392,39 грн. інфляційних втрат, 17980,12 грн. 3 % річних, 32256,01 грн. пені.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до розрахунку, зробленого позивачем, перевіреного судами першої та апеляційної інстанцій, розмір інфляційних втрат становить – 127392,39 грн., а 3 % річних – 17980,12 грн.

Розглянувши вимоги позивача щодо стягнення пені, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов'язання.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 5.2. Договору, у випадку прострочення оплати покупцем поставленого товару останній сплачує постачальнику пеню у розмірі 0,5 %, але не більше подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення оплати товару.

Суд апеляційної інстанції, перевіривши розрахунок пені, зроблений позивачем, та перевірений судом першої інстанції, погоджується з останнім та вважає, що з відповідача підлягає стягненню пеня в розмірі 32256,01 грн.  

Що стосується тверджень відповідача про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.

Висновки відповідача з приводу того, що суд першої інстанції неправомірно розглянув справу без його участі спростовуються тією обставиною, що в матеріалах справи містяться ухвали Господарського суду м. Києва від 03.11.2008 р. про порушення провадження у справі та призначення розгляду справи на 11.11.2008 р. та від 11.11.2008 р. про відкладення розгляду справи на 24.11.2008 р., які були направлені на адресу відповідача. Отже, відповідач був належним чином повідомлений про дату та час розгляду справи. Жодних клопотань про відкладення розгляду справи не надходило.  

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач в порушення зазначеної норми належним чином апеляційну скаргу не обґрунтував, доказів та підстав для скасування рішення суду першої інстанції апеляційному суду не навів.

Тому колегія суддів вважає, що рішення Господарського суду м. Києва від 24.11.2008 р. у даній справі є таким, що відповідає нормам матеріального і процесуального права, фактичним обставинам та матеріалам справи, у зв'язку з чим підстави для його скасування та задоволення апеляційної скарги відсутні.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, п. 1 ч. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

 Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Хутір на Околиці” залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду м. Києва від 24.11.2008 р. у справі         № 37/438 залишити без змін.

Справу  № 37/438 повернути до Господарського суду м. Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом одного місяця з дня її прийняття.

 Головуючий суддя                                                                      Смірнова  Л.Г.

 Судді                                                                                          Алданова  С.О.

                                                                                          Коротун  О.М.

 19.02.09 (відправлено)