Рішення

від 12.10.2009 по справі 37/438

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

37/438

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  37/438

12.10.09

За позовомАкціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»в особі Структурного підрозділу «Енергозбут Київенерго»

ДоКомунального підприємства «Житлово-експлуатаційна контора «Лук'янівка»Шевченківської районної у м. Києві ради

Простягнення 182 503, 67 грн.

 Суддя  Гавриловська І.О.                                                                                                                                                  

У судових засіданнях брали участь:

Від позивача:          Радзівіло Т.О., дов. № 7/2009/07/10-3 від 10.07.2009 р.

Від відповідача:           Павленко Д.О., дов. № 297 від 11.03.2009 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»в особі Структурного підрозділу «Енергозбут Київенерго»до Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна контора «Лук'янівка»Шевченківської районної у м. Києві ради про стягнення 172 407, 28 грн. основного боргу, 8 355, 83 грн. інфляційної складової боргу та 1 740, 56 грн. річних у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань щодо оплати поставленої електричної енергії за договором № 71266 від 26.06.2007 р.

Ухвалою суду від 20.07.2009 р. було порушено провадження у даній справі № 37/438 та призначено її розгляд на 17.08.2009 року, зобов'язано сторін надати певні документи, зокрема, відповідача зобов'язано надати суду відзив на позовну заяву з доданням підтверджуючих документів, докази його надіслання позивачу.

Ухвалою суду від 17.08.2009 р. розгляд справи було відкладено до 11.09.2009 р. у зв'язку з необхідністю витребувати додаткові докази у справі, а також враховуючи нез'явлення представника відповідача у судове засідання та ненадання ним витребуваних документів.

У судовому засіданні 11.09.2009 р. було оголошено перерву до 23.09.2009 р. для надання можливості сторонам провести звірку взаєморозрахунків за ініціативою відповідача.

У судовому засіданні 23.09.2009 р. представник позивача надав суду заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої просить стягнути з відповідача 98 482, 26 грн. основного боргу, 9 996, 98 грн. інфляційної складової боргу та 1 467, 08 грн. 3 % річних.

Представник відповідача у судовому засіданні надав пояснення по суті спору.

У судовому засіданні 23.09.2009 р. було оголошено перерву до 02.10.2009 р. для надання можливості сторонам з'ясувати кількість спожитої у травні 2009 року електричної енергії.

Представник відповідача у судовому засіданні 02.10.2009 р. звернув увагу суду на те, що згідно з наданим суду позивачем рахунком № 71266013/5 від 21.05.2009 р. відповідачем було спожито у травні 2009 року на суму 65 082, 48 грн., тоді як в розрахунку позовних вимог зазначено –78 353, 90 грн.

Представник позивача пояснив суду, що різниця в сумі 13 271, 40 грн., на яку в розрахунку позовних вимог більше сума спожитої електричної енергії, складає вартість електричної енергії, спожитої без обліку за актом порушень Правил користування електричною енергією.   

У судовому засіданні 02.10.2009 р. на підставі ст. 77 ГПК України судом оголошувалася перерва до 12.10.2009 р. для прийняття рішення у даній справі та виготовлення його повного тексту.

 Розглянувши подані матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -  

ВСТАНОВИВ:

Між Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго»в особі Структурного підрозділу «Енергозбут Київенерго»(постачальник) та  Комунальним підприємством «Житлово-експлуатаційна контора «Лук'янівка»Шевченківської районної у м. Києві ради (споживач) був укладений договір № 71266 від 26.06.2007 р. про постачання електричної енергії, відповідно до пункту 1 якого  постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача згідно з умовами цього договору та додатками до договору, що є його невід'ємними частинами, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до договору, що є його невід'ємною частиною.

Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором енергопостачання.

У відповідності до частини 1 статті 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі-енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Згідно з пунктом 1 додатку 2.2. до цього договору, розрахунковий період починається першого числа кожного місяця та закінчується в останній день цього місяця.

У відповідності до пункту 2 вказаного додатку 2.2. до договору, споживач знімає показання розрахункових лічильників 20 числа кожного місяця та надає звіт з урахуванням фактичного та прогнозованого до кінця поточного розрахункового періоду обсягу споживання.

Відповідно до п.13 додатку 2.2. до зазначеного договору, протягом розрахункового періоду споживач здійснює повну оплату вартості активної електричної енергії за фактичними та прогнозованим до кінця поточного розрахункового періоду показаннями розрахункових засобів обліку.

Позивач пояснив суду, що ним належним чином виконувалися зобов'язання за договором    № 71266 від 26.06.2007 р., тоді як відповідач здійснив за спожиту електричну енергію розрахунок частково –в сумі 305 452, 28 грн.

З наданих суду документів вбачається, що за період з 01.12.2008 р. до 01.06.2009 р. відповідачем було спожито електричної енергії на загальну суму 390 663, 14 грн., що підтверджується наданими суду звітами відповідача та рахунками позивача.

Проте, у наданому суду розрахунку позовних вимог АЕК «Київенерго»зазначила, що відповідачем за договором № 71266 за період з 01.12.2008 р. до 01.06.2009 р. спожито електричної енергії на суму 403 934, 54 грн.

За таких обставин Акціонерна енергопостачальна компанія «Київенерго»просить суд стягнути з Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна контора «Лук'янівка»Шевченківської районної у м. Києві ради за спожиту електроенергію  98 482, 26 грн. основного боргу, 9 996, 98 грн. інфляційної складової боргу за період з січня 2009 року до травня 2009 року включно та 1 467, 08 грн. річних процентів за період з 01.01.2009 р. до 31.05.2009 р. у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань щодо оплати поставленої електричної енергії за договором № 71266 від 26.06.2007 р.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача   підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання  та  інші  учасники  господарських відносин  повинні  виконувати  господарські  зобов'язання належним чином відповідно до закону,  інших правових актів,  договору, а за відсутності   конкретних   вимог  щодо  виконання  зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських   договорів   застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей  525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В ході судового розгляду справи судом було встановлено, що відповідно до звітів відповідача та рахунків позивача за період з 01.12.2008 р. до 01.06.2009 р. відповідачем за договором № 71266 було спожито електричної енергії на суму 390 663, 14 грн., а оплачено відповідачем лише на суму 305 452, 28 грн. Зобов'язання щодо оплати товару на решту суми –85 210, 86 грн. відповідач належним чином не виконав, незважаючи на те, що строк виконання цих зобов'язань настав.

Згідно зі статтею 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна  довести  ті  обставини,  на  які  вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У розрахунку позовних вимог за договором № 71266 в частині суми, на яку спожито електричну енергію за травень 2009 року, позивачем було включено також 13 271, 40 грн.  В ході судового розгляду даної справи судом було встановлено, що ці кошти складають вартість електричної енергії, спожитої протягом листопада 2008 року –травня 2009 року без обліку за актом порушень Правил користування електричною енергією від 25.05.2009 р., а не за договором № 71266.

За таких обставин, враховуючи, що при розгляді даної справи позивачем до прийняття рішення по суті спору не змінювалися та не уточнювалися підстави позовних вимог, тоді як заявлені позовні вимоги ґрунтуються на умовах договору № 71266 від 26.06.2007 р. про постачання електричної енергії, а не на позадоговірному споживанні електричної енергії, встановленому актом порушень від 25.05.2009 р., то позовні вимоги про стягнення 13 271, 40 грн. основного боргу за підставами, заявленими Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго»у позовній заяві, задоволенню не підлягають.

Таким чином, враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача в частині стягнення 85 210, 86 грн. основного боргу, а відповідач в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та не довів суду належними і допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов'язань, то позов Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»в особі Структурного підрозділу «Енергозбут Київенерго»в частині стягнення з Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна контора «Лук'янівка»Шевченківської районної у м. Києві ради суми основного боргу за договором № 71266 від 26.06.2007 р. у розмірі  85 210, 86 грн.  визнається судом таким, що підлягає задоволенню.

Акціонерна енергопостачальна компанія «Київенерго»в особі Структурного підрозділу «Енергозбут Київенерго»просить суд також стягнути з відповідача 9 996, 98 грн. інфляційної складової боргу за період з січня 2009 року до квітня 2009 року включно та 1 467, 08 грн. річних процентів за період з 01.01.2009 р. до 30.04.2009 р. у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання за договором  № 71266 від 26.06.2007 р.

Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобов'язання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобов'язання.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

У відповідності до наданого позивачем розрахунку, який був перевірений судом, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 9 996, 98 грн. інфляційної складової боргу за період з січня 2009 року до квітня 2009 року включно та 1 467, 08 грн. річних процентів за період з 01.01.2009 р. до 30.04.2009 р.

При цьому слід зауважити, що оскільки з наданого розрахунку позовних вимог вбачається, що позивачем було заявлено до стягнення інфляційну складову боргу та річні проценти лише стосовно боргу, який виник станом на 01.05.2009 р., тоді як неточності щодо основного боргу були допущені в частині спожитої електричної енергії у травні 2009 року, то помилок при розрахунку зазначених видів відповідальності за порушення грошового зобов'язання позивачем допущено не було.

Враховуючи вищевикладене, позов Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго» в особі Структурного підрозділу «Енергозбут Київенерго»підлягає задоволенню частково.

При зверненні до Господарського суду міста Києва з даним позовом про стягнення з Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна контора «Лук'янівка»Шевченківської районної у м. Києві ради 182 503, 67 грн. позивачем було сплачено до Державного бюджету України 2 323, 40 грн., тоді як підлягало сплаті державне мито в розмірі 1 825, 04 грн., що складає 1% від заявленої до стягнення суми. За таких обставин зайво сплачене державне мито у розмірі 498, 36 грн. підлягає поверненню Акціонерній енергопостачальній компанії «Київенерго».

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, ст. ст. 192, 193, 230, 231, 232 Господарського кодексу України ст. ст. 32, 33, 44, 47, 49, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –         

В И Р І Ш И В:

1.          Позов  задовольнити частково.

2.          Стягнути з Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна контора «Лук'янівка» Шевченківської районної у м. Києві ради (вул. Довнар-Запольського, 6, м. Київ, 04116, ідентифікаційний код 34966076) на користь Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»(вул. І. Франка, 5, м. Київ, 01001, ідентифікаційний код 00131305) 85 210 (вісімдесят п'ять тисяч двісті десять) грн. 86 коп. основного боргу, 9 996 (дев'ять тисяч дев'ятсот дев'яносто шість) грн. 98 коп. інфляційної складової боргу за період з січня 2009 року до квітня 2009 року включно, 1 467 (одна тисяча чотириста шістдесят сім) грн. 08 коп. річних процентів за період з 01.01.2009 р. до 30.04.2009 р., 966 (дев'ятсот шістдесят шість) грн. 75 коп. витрат по сплаті державного мита та 166 (сто шістдесят шість) грн. 86 коп.  витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.           На підставі даного рішення повернути Акціонерній енергопостачальній компанії «Київенерго»(вул. І. Франка, 5, м. Київ, 01001, ідентифікаційний код 00131305) з Державного бюджету України 498 (чотириста дев'яносто вісім) грн. 36 коп. державного мита, яке було зайво сплачене за платіжним дорученням № 3663 від 09.07.2009 р. (оригінал платіжного доручення залишається в матеріалах справи № 37/438).

4.  Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

5.          Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Суддя                                                                                            Гавриловська І.О.