Рішення

від 08.05.2009 по справі 53/109

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

53/109

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  53/109

08.05.09

За позовом  Суб'єкта підприємницької діяльності –фізичної особи Волошнюк Любові Олександрівни    

до  Товариства з обмеженою відповідальністю «АБВ Імпорт АГ»

про стягнення 36 990,00 грн.

                                                                                                    Суддя Грєхова О.А.

Представники:

від позивача: Семеній В.І.- представник по довіреності ВМВ №727137 від 12.02.2009р.

від відповідача: не з'явились              

СУТЬ СПОРУ:

          Заявлено позов про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «АБВ Імпорт» заборгованості за Договором № 01/9 про надання послу з підбору персоналу від 01.10.2008р. в розмірі 36 990,00 грн. основного боргу.

          В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за Договором № 01/9 про надання послу з підбору персоналу від 01.10.2008р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.01.2009р. порушено провадження по справі № 53/109, розгляд справи призначено на 16.02.2009р.

У зв'язку з нез'явленням в судове засідання представника відповідача по справі та не виконанням останнім вимог ухвали суду про порушення провадження у справі розгляд справи відкладено на 16.03.2009р.

Судове засідання по справі № 53/109, призначене на 16.03.2009р. не відбулося, оскільки суддя, що розглядає дану справу, перебувала на лікарняному.

Ухвалою суду від 25.03.2009р. розгляд справи призначено на 13.04.2009р.

У зв'язку з нез'явленням в судове засідання позивача та відповідача та не виконання останніми вимог попередніх ухвал суду розгляд справи було відкладено на 08.05.2009р.

Представник позивача в судовому засіданні 08.05.2009р. надав пояснення по суті позовних вимог та надав документи на виконання вимог ухвал суду в повному обсязі.

         Незважаючи на належне повідомлення про час і місце засідання у справі відповідач в судове засідання не з'явився, письмових пояснень та заперечень по суті спору не надав, вимоги ухвал суду від 26.01.2009р., від 16.02.2009р., від 25.03.2009р.  та від 13.04.2009р. не виконав, про причини неявки в судове засідання суд не повідомив. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду її судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (Роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.07.1997р. № 02-5/289 із змінами “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).

Відомості про місцезнаходження відповідача є достовірними, оскільки підтверджено Листом Головного міжрегіонального управління статистики у м. Києві № 21-10/1475 від 10.03.2009р., наданим позивачем та Листом Головного міжрегіонального управління статистики у м. Києві № 12/1-7/831 від 24.04.2009р., наданим Головним  міжрегіональним  управлінням статистики у м. Києві .

За таких обставин, господарський суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні.

При цьому, суд вважає достатніми матеріали справи для слухання справи у відсутності відповідача відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 08.05.2009р. за згодою представника позивача, в порядку ст. 85 ГПК України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

          Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до частини 1  ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цивільними актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Згідно з частиною 2 зазначеної статті, підставою виникнення взаємних цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

01.10.2008р. між Суб'єктом підприємницької діяльності –фізичною особою Волошнюк Любов'ю Олександрівною та Товариством з обмеженою відповідальністю «АБВ Імпорт АГ»було укладено договір № 01/9 про надання послуг з підбору персоналу, відповідно якого, Замовник отримує, а Виконавець приймає на себе обов'язки з підбору спеціаліста на заняття вакансії директора по маркетингу і продажам на умовах, які передбачені цим Договором, в термін три тижні (п. 1.1 Договору № 01/9 від 01.10.2008р.).

Відповідно до п. 4.1 Договору № 01/9 від 01.10.2008р. Замовник сплачує Виконавцю вартість робіт в розмірі 36 990,00 грн. сума без ПДВ, протягом 5-ти календарних днів з моменту підписання Акту прийому-передачі виконаної послуги шляхом перерахування суми на розрахунковий рахунок Виконавця.

21.10.2008р. між сторонами по справі був підписаний акт № 01/09-1 прийому-передачі виконаної послуги на виконання Договору № 01/9 від 01.10.2008р.

Стаття 509 ЦК України встановлює, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (ст. 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених ГК України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші тощо), а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до припису ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно із ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як значиться, в ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Позивач зазначає, що відповідач свій обов'язок щодо оплати за надані ним послуги не виконав, як і в строк передбачений Договором № 01/9, так і на день винесення рішення по справі.

          Таким чином на день розгляду справи у суді сума заборгованості відповідача за неналежне виконання умов Договору становить 36 990,00 грн., що також підтверджується довідкою позивача про залишкову суму заборгованості відповідача.

Відповідно до ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Таким чином, судом встановлено факт порушення відповідачем свого зобов'язання щодо надання послуг, відповідно вимога позивача про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі  36 990,00 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню в заявленій сумі.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 1 ГПК України підприємства та організації мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач не спростував обставин, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

З урахуванням викладеного та керуючись  ст. ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АБВ Імпорт АГ» (03148, м. Київ, вул. Сім'ї Сосніних, 3, оф. 533, код 36114769, з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Суб'єкта підприємницької діяльності –фізичної особи Волошнюк Любові Олександрівни (02098, м. Київ, вул. Березняківська, 24, кв. 140, код 19019775) 36 990 (тридцять шість дев'ятсот дев'яносто) грн. 00 коп. –основного боргу, 369 (триста шістдесят дев'ять) грн.  коп. державного мита, 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя                                                                                                     Грєхова О.А.