Постанова

від 21.04.2009 по справі 14/412

КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

14/412

КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01033, м.Київ,  вул.Жилянська 58-б                                                       тел. 284-37-31

Іменем   України

                                          П О С Т А Н О В А

21.04.09 р.                                                                                          № 14/412          

Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                    Тарасенко К.В. (доповідач по справі),

суддів:                                        Шкурдової Л.М

                                                  Шевченко В.Ю.

при секретарі судового засідання –Олійник О.Л.,

за участю представників сторін:

від позивача:         не з'явились;

від відповідача:     не з'явились;

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ПФГ «Дельта Груп»на рішення господарського суду Полтавської області від 13.01.2009 року

у справі № 14/412 (суддя Іваницький О.Т.)

за позовом      Товариства з обмеженою відповідальністю «ПФГ «Дельта Груп»,

                         м. Луганськ,                    

до                Божковської виправної колонії № 16, с. Божкове,  Полтавський район, Полтавська область,

про                 стягнення 11 860, 14 грн., –

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2008 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ПФГ «Дельта Груп»звернулось до господарського суду Полтавської області з позовом до Божковської виправної колонії № 16 про стягнення 11 860, 14 грн. безпідставно отриманих коштів відповідно до платіжного доручення № 63 від 01.08.2008 року, в тому числі: 11 800, 00 грн. основного боргу та 60, 14 грн. 3% річних.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 13.01.2009 року у справі № 14/412 в позові відмовлено повністю.

Приймаючи дане рішення, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано належних доказів в обґрунтування обставин, на які він посилається, як на підставу своїх вимог щодо повернення відповідачем помилково перерахованих на рахунок останнього грошових коштів.

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, Товариство з обмеженою відповідальністю «ПФГ «Дельта Груп»звернулось до Київського міжобласного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить   рішення   господарського   суду Полтавської області  від 13.01.2009 року   у  справі № 14/412 скасувати повністю та постановити нове, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права та з невідповідністю висновків, викладених в ньому, обставинам справи, а саме:

-  в порушення приписів ст. 84 ГПК України в резолютивній частині рішення відсутні дані про розподіл судових витрат;

- в порушення п. 3 ч. 1 ст. 84 ГПК України в мотивувальній частині рішення відсутні докази, на підставі яких прийнято рішення, відсутні доводи, за якими господарський суд відхилив докази позивача;

- в рішенні суду відсутні посилання на будь-які норми законодавства України, яким господарський суд керувався, приймаючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог;

- суд першої інстанції безпідставно застосував ст. 614 ЦК України, яка передбачає вину як підставу відповідальності за порушення зобов'язання, при розгляді даного спору, оскільки позивач як підставу позову вказав порушення відповідачем ст. 1212 ЦК України, яка передбачає, що особа, яка набула майно або зберігала його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно;

- суд першої інстанції не врахував, що відповідач в запереченнях на позовну заяву № 3/5922 від 24.10.2008 року та в своєму відзиві на позовну заяву № 3/5922 від 11.11.2008 року підтвердив факт отримання грошових коштів у  розмірі 11 800, 00 грн. як безпідставно набутих, зазначивши, що він не перебував з позивачем в договірних відносинах та не мав будь-яких виробничо-господарських стосунків з ним, як і не виставляв позивачу рахунки за оренду. Відповідач вказав на існуючі договірні відносини з ПП «Дельта 2002»в особі директора Сіпугіна М.М. та надав документи на їх підтвердження;

- судом першої інстанції не враховано, що ПП «Дельта 2002»є окремою юридичною особою, яка самостійно відповідає по своїм зобов'язанням, а тому відповідно договірні відносини між відповідачем та ПП «Дельта 2002»не можуть впливати на позовні вимоги позивача в даній справі.

Ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 23.03.2009 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ПФГ «Дельта Груп»прийнято до провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні за участю представників сторін на 07.04.2009 року.

Відповідно до розпоряджень заступника Голови Київського міжобласного апеляційного господарського суду склад колегії суддів змінювався.

Ухвалою від 07.04.2009 року розгляд справи у зв'язку в порядку ст. 77 ГПК України відкладено на 21.04.2009 року.

У судове засідання від 21.04.2009 року представники сторін не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Водночас, позивач у своїх письмових клопотаннях та відповідач у своєму відзиві на апеляційну скаргу просять суд розглядати справу за наявними в ній матеріалами без участі уповноважених представників.

Враховуючи вищезазначене та з огляду на те, що явка сторін обов'язковою не визнавалась, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

           Відповідач проти доводів апеляційної скарги заперечив, просив залишити  рішення господарського суду Полтавської області від 13.01.2009 року без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

           Так, у своєму відзиві на апеляційну скаргу відповідач стверджує:

- у відповідача є підозри, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ПФГ «Дельта Груп»є правонаступником Приватного підприємства «Дельта 2002»або поглинуло його в процесі реформування чи в наслідок інших дій;

- з огляду на те, що згідно Листа Головного відділу податкової міліції СДПІ ВПП у м. Луганську № 700/7/26-0133 від 30.01.2009 року і ТОВ «ПФГ «Дельта Груп», і ПП «Дельта 2002»зареєстровані Ленінською міжрайонною ДПІ м. Луганська за однією і тією ж юридичною адресою, відповідач вважає, що ним вірно отримано спірні кошти в розмірі 11 800, 00 грн.

         Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи та докази, подані до апеляційної інстанції, проаналізувавши застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а рішення господарського суду Полтавської області від 13.01.2009 року у справі № 14/412 скасувати повністю, виходячи з наступного.

         Відповідно до ч. 1 ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

         Частиною 2 статті 101 ГПК України передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

          Згідно зі ст. 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.

         Як вбачається з матеріалів справи, 01.08.2008 року ТОВ «ПФГ «Дельта Груп»перерахувало на розрахунковий рахунок Божковської виправної колонії № 16 за оренду згідно рахунку № 127 від 01.08.2008 року 11 800, 00 грн.

         У зв'язку з тим, що між позивачем та відповідачем не укладалось договорів оренди та оскільки  між ними не існувало грошових зобов'язань, позивач Листом № 74 від 01.08.2008 року (а.с. 11) звернувся до відповідача з вимогою повернути помилково перераховані грошові кошти у розмірі 11 800, 00 грн., однак останній даної вимоги не виконав.

           Згідно ст. 1212 ЦК України  особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

           Дані положення застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

           Якщо інше не встановлено законодавством і не випливає з суті відповідних відносин, то правила з повернення безпідставно отриманого майна поширюється також на такі випадки:

–щодо повернення виконаного за недійсним правочином;

–щодо витребування майна власником із чужого незаконного володіння;

–щодо повернення виконаного однієї зі сторін у зобов'язанні;

–відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

            Як вбачається з матеріалів справи та зокрема з пояснень самого відповідача, між ТОВ «ПФГ «Дельта Груп»та Божковською виправною колонією № 16 не існувало господарських відносин, жодних договорів, в тому числі оренди,  не укладалось.

            Колегією суддів апеляційного господарського суду встановлено, що 03.05.2007 року між відповідачем та Приватним підприємством «Дельта 2002»укладено Договір про надання послуг промислового характеру № 80, згідно п. 1.1. якого підприємство Божковської ВК (№ 16) зобов'язується надавати послуги промислового характеру в частині переробки вторинної сировини (виготовлення брикетів з лушпиння соняшника на обладнанні  ПП «Дельта 2002»), а ПП «Дельта 2002»зобов'язується прийняти та оплатити послуги відповідно до умов договору.

            01.08.2008 року відповідач виставив Рахунок-фактуру № 127 за обслуговування обладнання за умовами договору № 80 від 03.05.2007 року, який відповідно був оплачений ТОВ «ПФГ «Дельта Груп», та повернув ПП «Дельта 2002»обладнання, яке було передано згідно договору, про що свідчить підписана представником ПП «Дельта 2002»Шевченком Р.В. накладна від 01.08.2009 року (а.с. 43).

            Колегія суддів апеляційного господарського суду вважає припущення відповідача відносно того, що ТОВ «ПФГ «Дельта Груп»є правонаступником ПП «Дельта 2002», з яким у відповідача існували договірні відносини щодо надання послуг промислового характеру згідно Договору № 80 від 03.05.2007 року,  необґрунтованими та безпідставними.

            Згідно ч. 1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

            Відповідач не надав доказів правонаступництва позивачем ПП «Дельта 2002». Навпаки, згідно наданого відповідачем Листа Головного відділу податкової міліції СДПІ ВПП у м. Луганську від 30.01.2009 року № 700/7/26-0133 станом на момент надання відповіді на обліку перебувають одночасно дві окремі юридичні особи: ТОВ «ПФГ «Дельта Груп»(код ЄДРПОУ 35024748, зареєстроване Виконавчим комітетом Луганської міської ради 26.03.2007 року за адресою: м. Луганськ, Ленінський район, квартал Шевченка, буд. 38/Б, фактична адреса: Луганськ, Ленінський район, вул. Сосюри, буд. 42, та в ДПА від 27.03.2007 року за № 615, директор – Тертичний Вадим Анатолієвич) та ПП «Дельта 2002»(код ЄДРПОУ 31910539, зареєстроване Виконавчим комітетом Луганської міської ради 13.03.2002 року за адресою: м. Луганськ, Ленінський район, квартал Шевченка, буд. 38/Б, фактична адреса: Луганськ, Ленінський район, вул. Матросова, буд. 2, кв. 3, та в ДПА від 18.03.2002 року за № 118-01, директор –Скрипник Антон Миколайович).

            Тотожність адрес, за якими зареєстровані дані підприємства не може свідчити про правонаступництво однією юридичною особою щодо іншої.

            Крім того, відповідно до наданої під час розгляду справи в суді першої інстанції Довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України № 769 від 28.03.2007 року (а.с.76) та Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Серії АВ № 971523 від 12.02.2009 року, поданого під час розгляду справи апеляційним господарським судом, датою реєстрації юридичної особи  ТОВ «ПФГ «Дельта Груп»є 26.03.2007 року.

             Водночас, Договір про  надання послуг промислового характеру № 80, укладений між відповідачем та ПП «Дельта 2002»03.05.2007 року, що відповідно також спростовує твердження відповідача про можливе правонаступництво, оскільки в разі припинення через реорганізацію ПП «Дельта 2002»до 26.03.2007 року (дата реєстрації позивача) шляхом злиття, поділу, приєднання, перетворення або виділу, останнє не мало б змоги укласти вищезгаданий договір 03.05.2007 року.

             Також відсутні відомості про попередників ТОВ «ПФГ «Дельта Груп»у Витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Серії АВ № 971523 від 12.02.2009 року.

             Згідно ч. 1 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців», якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

            Таким чином, суд першої інстанції дійшов невірного висновку відносно того, що відповідачем доведено правомірність використання ним грошових коштів позивача.

          Суд першої інстанції безпідставно дійшов висновку, що позивачем не надано належних доказів в обґрунтування обставин, на які він посилається, а саме: витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, у зв'язку з чим позовні вимоги є необґрунтованими.            

Так, відповідно до ч. 1 ст. 38 ГПК України,  якщо подані сторонами докази є недостатніми, господарський суд зобов'язаний витребувати від підприємств та організацій незалежно від їх участі у справі документи і матеріали, необхідні для вирішення спору.

           Таким чином, місцевий господарський суд повинен був в разі необхідності, самостійно витребувати від державного реєстратора вказаний витяг.

          Отже, враховуючи все вищевикладене, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що перераховані позивачем на рахунок відповідача грошові кошти у розмірі 11 800, 00 грн. перераховані без достатніх правових підстав, а відтак підлягають поверненню на підставі ст. 1212 ЦК України.

         Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 1214 ЦК України у разі безпідставного одержання чи збереження грошей нараховуються проценти за користування ними в загальному порядку.

         Згідно ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

        Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

        Позивачем надано обґрунтований розрахунок трьох відсотків річних, нарахованих ним в порядку ст. 625 ЦК України, розмір яких становить 60, 14 грн.

За таких обставин, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду вважає, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 60, 14 грн. 3% річних також підлягають задоволенню.

  Згідно постанови Пленуму Верховного суду України від 29.12.1976 року №11  “Про судове рішення” законним є рішення лише тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, а висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.

З огляду на все вищезазначене, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Полтавської області від 13.01.2009 року у справі № 14/412 прийняте за невідповідності висновків, викладених у рішенні, обставинам справи.

Відповідно до ст. 49 ГПК України стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує державне мито за рахунок другої сторони.

Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при задоволенні позову –на відповідача.

Згідно п. 10 Роз'яснення Вищого арбітражного суду від 04.03.98 р. N 02-5/78 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України»відшкодування витрат за послуги адвоката здійснюється господарським судом за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, і платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг.

Позивачем надано на підтвердження витрат щодо правової допомоги Договір № 02/10/08 від 02.10.2008 року (а.с. 29), укладений між позивачем та адвокатом Скачковою Ларисою Миколаївною (Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 447, видане Луганською обласною кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури),  та Квитанцію до прибуткового касового ордеру Серії 02АААФ № 327049 від 02.10.2009 року, згідно якої на основі вищевказаного договору сплачено 1 900, 00 грн. за надання правової допомоги.

За таких обставин, судові витрати, в тому числі пов'язані з оплатою послуг адвоката покладаються на відповідача.

 Керуючись ст. ст. 99, 101-105 ГПК України, Київський міжобласний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1.          Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „ПФГ ”Дельта    Груп” на рішення господарського суду Полтавської області від 13.01.2009 року у справі № 14/412 –задовольнити.

2.        Рішення господарського суду Полтавської області від 13.01.2009 року у справі № 14/412 –скасувати повністю.

3.        Прийняти нове рішення у справі № 14/412, яким позовні вимоги задовольнити повністю.  

4.      Стягнути з Божковської виправної колонії № 16 (код ЄДРПОУ 08680632, р/р 26004054500289 в Полтавському ГРУ КБ «Приватбанк»м. Полтава, МФО 331401, а у випадку відсутності коштів, з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПФГ «Дельта Груп»(код ЄДРПОУ 35024748, р/р 26007053708748 в ЛФ «Приватбанк»в м. Луганськ, МФО 304795) 11 800, 00 грн. основного боргу, 60, 14 грн. 3% річних , 118, 61 грн. витрат, пов'язаних зі сплатою державного мита, 1 900, 00 грн. витрат за оплату послуг адвоката, 118, 00 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в суді першої інстанції та 59, 31 грн. витрат, пов'язаних зі сплатою державного мита за подання апеляційної скарги.

5.       Видачу наказу доручити господарському суду Полтавської області.

6.          Матеріали справи № 14/412 повернути до господарського суду Полтавської області.

       Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття.

Головуючий суддя:                                                                              К.В. Тарасенко

Судді:                                                                                                      Л.М. Шкурдова

                                                                                                                В.Ю. Шевченко

Дата відправки  28.04.09