Рішення

від 12.05.2009 по справі 43/119

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

43/119

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

12.05.09 р.                                                                                                       Справа № 43/119                               

Господарський суд Донецької області у складі судді І.В. Зубченко

При секретарі судового засідання Батурської М.О.          

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом: Донецького прокурора з нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, м. Донецьк в інтересах Маріупольського виправного центру №138 Управління державного департаменту України з питань виконання покарань у Донецькій області, м. Маріуполь, с. Каменськ

до відповідача: Приватного підприємства “ФИРМА ГУТ”, с. Іллічівське, Першотравневий р-н, Донецька область

про стягнення заборгованості по заробітній платі спецконтингенту у розмірі 16943,42грн.

В судовому засіданні брали участь:

прокурор: з'явився, однак документально свої повноваження не підтвердив

від позивача: Сабанін А.О. за дов. №2404 від 08.05.09р.

від відповідача:  директор - Шевченко О.С.

          СУТЬ СПРАВИ:

Донецький прокурор з нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, м. Донецьк, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом в інтересах Маріупольського виправного центру №138 Управління державного департаменту України з питань виконання покарань у Донецькій області, м. Маріуполь, с. Каменськ до Приватного підприємства “ФИРМА ГУТ”, с. Іллічівське, Першотравневий р-н, Донецька область про стягнення заборгованості по заробітній платі спецконтингенту у розмірі 16943,42грн.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на невиконання відповідачем зобов'язань зі сплати наданої робочої сили, а також договір на надання робочої сили з числа спецконтингенту №68 від 21.05.08р., рахунки №132 від 08.12.08р., №9 від 06.02.09р., №10 від 06.02.09р., довідку від 25.03.09р.

Позивач у судовому засіданні підтримав позовні вимоги.

Відповідач у судовому засіданні та у заяві б/н від 12.05.09р. (вх.№02-41/20793) визнав позовні вимоги у повному обсязі у сумі 16943,42грн.

Згідно із ч.5 ст.78 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) у разі визнання відповідачем позовних вимог господарський суд приймає рішення про задоволення позову.

Перед початком розгляду справи по суті представників позивача, відповідача було ознайомлено з правами та обов'язками у відповідності із ст.22 ГПК України.

Судом, відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України складено протокол, який  долучено до матеріалів справи.  

У відповідності до п.п.2, 3, 4 частини ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ст.42 ГПК України - правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до ст.43 ГПК України - судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Ст.33 ГПК України зазначає - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення позивача, відповідача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

21.05.08р. між Маріупольським виправним центром Державного департаменту України з питань виконання покарань у Донецькій області (№138) /виконавцем/ та Приватним підприємством “ФИРМА ГУТ” /замовником/ був укладений договір на надання робочої сили з числа спецконтингенту №68.

За умовами договору виконавець зобов'язався надати замовнику робочу силу з числа осіб засуджених до обмеження волі, в необхідній кількості, для використання в цілях здійснення виробничої господарської та іншої діяльності, визначеної Статутом замовника, а також інших видів робіт, які не суперечать діючому законодавству (пункт 1.1. договору).

Обов'язок замовника сплатити надані послуги та порядок надання і використання робочої сили, обліку робочого часу, здачі робіт та розрахунку за надані послуги обумовлені сторонами у розділі 3 договору.

Порядок розрахунку розміру сплати за надану робочу силу за одну людину визначений у пункті 4.1. договору.

Відповідно до пункту 8.1. договору договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.08р. (включно). Якщо сторони не попередили один одного за 10 днів до закінчення строку дії договору про свій намір розірвати договір, то договір продовжується на непередбачений строк (пункт 8.2. договору).

Договір підписаний обома сторонами з прикладанням фірмових печаток підприємств.

На момент розгляду справи до матеріалів справи не надано а ні змін, ні доповнень щодо виконання умов договору, крім тих щодо надано до позову.

З матеріалів справи вбачається, що на момент виникнення зобов'язань сторони перебували у договірних відносинах.

Надавши належну правову оцінку договору на надання робочої сили з числа спецконтингенту №68 від 21.05.08р., суд дійшов висновку, що до нього, як до договору про надання послуг, застосовуються положення глави 63 Цивільного кодексу України (далі ЦК України).

Відповідно до ст.901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується сплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 ЦК України).

Позивачем у листопаді, грудні 2008р. та січні 2009р. було надано відповідачу робочу силу з числа засуджених. Загальна вартість наданих послуг склала 16943,42грн.

Як стверджує прокурор та не спростовує відповідач, позивачем було виставлено відповідачу рахунки №132 від 08.12.08р. у сумі 8595грн., №9 від 06.02.09р. у сумі 6975грн., №10 від 06.02.09р. у сумі 1373,42грн. Проте відповідач вартість наданих послуг у листопаді, грудні 2008р. та січні 2009р. не сплатив.

За даними бухгалтерського обліку позивача станом на 25.03.09р. за надані за договором №68 від 21.05.08р. послуги з боку відповідача враховується заборгованість у сумі 16943,42грн., яку намагається стягнути прокурор на користь позивача.

Згідно до заяви б/н від 12.05.09р. (вх.№02-41/20793) відповідач визнав позовні вимоги у повному обсязі у сумі 16943,42грн.

Відповідно до ст.22 ГПК України відповідач має право визнати позов повністю або частково.

У разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб (ст.78 ГПК України).

З огляду на викладене, враховуючи, що відповідач підтвердив факт наявності заборгованості перед позивачем, вимоги прокурора є такими, що підлягають задоволенню.

Згідно до ст. 49 ГПК України судові витрати по справі покладаються на відповідача.

Беручи до уваги вищевикладене, керуючись ст.129 Конституції України, ст.ст. 525, 526, 599, 901, 903 Цивільного кодексу України, ст.ст.1, 4, 32-34, 44, 49, 78, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Донецького прокурора з нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, м. Донецьк в інтересах Маріупольського виправного центру №138 Управління державного департаменту України з питань виконання покарань у Донецькій області, м. Маріуполь, с. Каменськ до Приватного підприємства “ФИРМА ГУТ”, с. Іллічівське, Першотравневий р-н, Донецька область про стягнення заборгованості по заробітній платі спецконтингенту у розмірі 16943,42грн., задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства “ФИРМА ГУТ” (87440, Донецька обл., Першотравневий р-н., с. Іллічівське, вул. Спортивна, 5; ідентифікаційний код 33361359; МФО 380805) на користь Маріупольського виправного центру №138 Управління державного департаменту України з питань виконання покарань у Донецькій області (87527, Донецька обл., м. Маріуполь, с. Каменськ, вул. Каменська, 71; ідентифікаційний код 08563197; МФО 834016; р/р 35220006000381 ГУДКУ Донецької обл.) заборгованість по заробітній платі спецконтингенту у розмірі 16943,42грн.

Стягнути з Приватного підприємства “ФИРМА ГУТ” (87440, Донецька обл., Першотравневий р-н., с. Іллічівське, вул. Спортивна, 5; ідентифікаційний код 33361359; МФО 380805) на користь Державного бюджету України  державне мито у розмірі 169,43грн.

          Стягнути з Приватного підприємства “ФИРМА ГУТ” (87440, Донецька обл., Першотравневий р-н., с. Іллічівське, вул. Спортивна, 5; ідентифікаційний код 33361359; МФО 380805) на користь Державного бюджету України (розрахунковий рахунок № 31216259700004 у ГУ ДКУ у Донецькій області, МФО 834016, отримувач: код ЄДРПОУ 34686537, державний бюджет м. Донецьк, Ворошиловський район; призначення платежу: код бюджетної класифікації 22050000) витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справ у судах у розмірі 118грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

               Суддя                                                                                                                                           

Надруковано 5 примірників: 2 – прокурору, 2 – сторонам, 1 – у справу.