Постанова

від 27.01.2014 по справі 911/4465/13

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" січня 2014 р. Справа№ 911/4465/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Зубець Л.П.

суддів: Мартюк А.І.

Новікова М.М.

секретар: Комок І.А.

за участю представників:

позивача: ОСОБА_2;

відповідача-1: Сьомочкіна Є.М.;

відповідача-2: ОСОБА_4;

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарант"

на ухвалу Господарського суду Київської області

від 16.12.2013р.

у справі №911/4465/13 (суддя Наріжний С.Ю.)

за позовом ОСОБА_5

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарант"

2) ОСОБА_6

про визнання недійсним рішення Товариства, визнання права

власності та розірвання договору

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Київської області від 16.12.2013р. у справі №911/4465/13 були вжиті заходи до забезпечення позову, а саме: заборонено Державному реєстратору реєстраційної служби Згурівського районного управління юстиції Київської області вчиняти дії, що спрямовані на внесення будь-яких змін до реєстраційної справи відповідача-1.

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою суду, відповідач-1 звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати ухвалу Господарського суду Київської області від 16.12.2013р. у справі №911/4465/13.

Вимоги та доводи апеляційної скарги обґрунтовані тим, що місцевим господарським судом було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми процесуального права, що призвело до безпідставного вжиття заходів до забезпечення позову. Зокрема, відповідач-1 наголошував на наступному:

- оскаржувану ухвалу винесено з порушенням норм процесуального права, а також з порушенням інтересів відповідача-1 і його учасника - Акціонерного товариства спрощеного типу „Мотівагрі";

- підстави для вжиття заходів до забезпечення позову відсутні, оскільки станом на сьогодні законним та повноправним власником товариства є Акціонерне товариство спрощеного типу „Мотівагрі", яке є юридичною особою за законодавством Франції;

- вжиті ухвалою суду заходи забезпечення не мають конкретно визначеного змісту, тобто судом не наведено чіткий перелік дій, які заборонено вчиняти Державному реєстратору реєстраційної служби Згурівського районного управління юстиції, що є порушенням ст. 67 Господарського процесуального кодексу України та п.46 постанови Пленуму Вищого господарського кодексу України від 24.10.2008р. №13 „Про практику розгляду судами корпоративних спорів";

- судом було порушено принцип „співмірності" заходів забезпечення позову із позовними вимогами та принцип заборони порушувати права інших учасників товариства, корпоративні права яких не входять до предмету позовних вимог;

- ухвала суду не містить строку дії заходів забезпечення, внаслідок чого блокується вирішення важливої частини питань діяльності відповідача-1 на необмежений та невизначений судом строк;

- позивачем не надано суду доказів на підтвердження існування обставин, що зумовлюють вжиття заходів до забезпечення позову.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.01.20174р. апеляційну скаргу було прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 27.01.2014р.

В судовому засіданні 27.01.2014р. представник відповідача-1 підтримав апеляційну скаргу з викладених у ній підстав, просив суд скаргу задовольнити, скасувати ухвалу Господарського суду Київської області від 16.12.2013р. у справі №911/4465/13.

В судовому засіданні 27.01.2014р. представник позивача заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив суд залишити скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу місцевого господарського суду - без змін, як таку, що була винесена з повним, всебічним та об'єктивним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм процесуального права.

В судовому засіданні 27.01.2014р. представник відповідача-2 підтримав апеляційну скаргу з викладених у ній підстав, просив суд скаргу задовольнити та скасувати ухвалу Господарського суду Київської області від 16.12.2013р. у справі №911/4465/13.

В судовому засіданні 27.01.2014р. було оголошено вступну та резолютивну частини постанови суду.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

ОСОБА_5 звернувся до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарант" (далі - відповідач-1) та ОСОБА_6 (далі - відповідач-2), в якому просив:

- визнати недійсним рішення загальних зборів відповідача-1, оформлене протоколом від 23.12.2010р., про виключення позивача зі складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю „Гарант" та всі наступні прийняті органами управління цього товариства рішення, що стосуються його діяльності;

- визнати право власності позивача на частку в статутному капіталі відповідача-1 у розмірі 50% статутного капіталу товариства вартістю 6 000,00 грн.;

- розірвати договір відступлення шляхом купівлі-продажу частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю „Гарант" від 23.12.2010р., укладений між позивачем та відповідачем-2.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 02.12.2013р. за вищевказаним позовом було порушено провадження у справі №911/4465/13 та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 16.12.2013р.

До позову позивачем було додано заяву про вжиття заходів до забезпечення позову, в якій він просив суд заборонити Державному реєстратору реєстраційної служби Згурівського районного управління юстиції вчиняти дії, спрямовані на внесення будь-яких змін до реєстраційної справи відповідача-1. Свою заяву позивач обґрунтував тим, що згідно з відомостями сайту Державного підприємства „Інформаційно-ресурсний центр" єдиний учасник Товариства з обмеженою відповідальністю „Гарант", якому належить 100% статутного фонду, знаходиться за адресою: Франція, Ель строф, рю де ля Фонтан, 4А, 57220. Оскільки однією з позовних вимог є визнання права власності позивача на частку у статутному капіталі товариства, позивач вважає, що внесення змін до реєстраційної справи товариства унеможливить відновлення порушених прав позивача у разі задоволення позову.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 16.12.2013р. у справі №911/4465/13 заяву позивача було задоволено, вжито заходи до забезпечення позову шляхом заборони Державному реєстратору реєстраційної служби Згурівського районного управління юстиції Київської області вчиняти дії, спрямовані на внесення будь-яких змін до реєстраційної справи відповідача-1.

Відповідач-1 звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення місцевим господарським судом норм процесуального права та неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просив скасувати ухвалу Господарського суду Київської області від 16.12.2013р. у справі №911/4465/13 про вжиття заходів до забезпечення позову.

Колегія суддів не погоджується з доводами, викладеними в апеляційній скарзі, вважає їх необґрунтованими з наступних підстав.

Позовні вимоги, зокрема, обґрунтовані тим, що загальними зборами відповідача-1 від 23.12.2010р. було прийнято рішення про виключення позивача зі складу учасників товариства. На думку позивача, вказане рішення загальних зборів відповідача-1 не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки на зборах не було кворуму. Внаслідок неправомірного виключення позивача зі складу учасників товариства, він був позбавлений права власності на 50% частки корпоративних прав товариства.

Як уже зазначалось вище, позивач просив суд вжити заходи забезпечення позову, посилаючись на те, що внесення змін до реєстраційної справи відповідача-1 унеможливить відновлення порушених прав позивача у разі задоволення позову.

З цього приводу колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Підстави забезпечення позову наведені в ст. 66 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 Господарського процесуального кодексу України заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Перелік заходів до забезпечення позову вказаний в ст. 67 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до абзаців 2, 3 частини 1 якої позов забезпечується забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору.

При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії (аналогічну правову позицію наведено в постанові пленуму Вищого господарського суду України №16 від 26.12.2011р. „Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову").

Колегією суддів враховано, що господарські суди, вживаючи заходи до забезпечення позову, зобов'язані точно вказати, які саме дії забороняється вчиняти відповідачу та іншим особам. Заходами до забезпечення позову не повинна блокуватися господарська діяльність товариства, порушуватися права осіб, що не є учасниками судового процесу, застосовуватися обмеження, не пов'язані з предметом спору.

Згідно зі ст. ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення прав та охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи.

В оскаржуваній ухвалі суду зазначено про те, що згідно з даними реєстраційної справи, надісланої реєстраційною службою Згурівського районного управління юстиції на вимогу місцевого господарського суду, за період з 23.12.2010р. склад учасників відповідача-1 неодноразово змінювався.

Належних та допустимих доказів на підтвердження протилежного відповідачами не надано.

Посилання відповідача-1 в апеляційній скарзі на те, що оскаржувана ухвала суду порушує інтереси учасника відповідача-1 - Акціонерного товариства спрощеного типу „Мотівагрі", який на теперішній час є власником товариства, але не був залучений до участі у справі, не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки вказані обставини стосуються безпосередньо вирішення спору по суті, тоді як у даному апеляційному провадженні перевіряється лише наявність підстав для вжиття заходів до забезпечення позову, а не переглядається остаточне судове рішення по суті заявлених позовних вимог.

Твердження відповідача-1 про відсутність строку дії заходів забезпечення також є безпідставним, оскільки в ухвалі місцевого господарського суду вказано про вжиття забезпечення позову до прийняття судового рішення у даній справі.

Твердження в апеляційній скарзі про порушення місцевим господарським судом норм процесуального права, а саме ст. ст. 66, 67 Господарського процесуального кодексу України, не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки згідно зі ст. 67 названого Кодексу суду надано право забезпечувати позов, зокрема, забороною відповідачеві вчиняти певні дії, забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору. Заборона внесення будь-яких змін до реєстраційної справи відповідача-1, тобто товариства, право власності на частку у розмірі 50% статутного фонду якого оспорюється позивачем, безпосередньо стосується предмета спору.

Заходи забезпечення, вжиті місцевим господарським судом, не блокують господарську діяльність учасників процесу, не порушують права осіб, що не є учасниками судового процесу, а також не застосовують обмежень, не пов'язаних з предметом спору.

Колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про співрозмірність та адекватність заходу забезпечення позову шляхом заборони Державному реєстратору реєстраційної служби Згурівського районного управління юстиції Київської області вчиняти дії, спрямовані на внесення будь-яких змін до реєстраційної справи відповідача-1 із заявленими позивачем вимогами. До того ж, вжиття вказаного заходу до забезпечення позову сприятиме запобіганню порушення прав позивача на час вирішення спору в суді, а в разі задоволення позову забезпечить можливість відновлення його порушених прав.

Доказів на підтвердження протилежного ані місцевому господарському суду, ані суду апеляційної інстанції надано не було.

Відповідно до вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідачами не надано належних та допустимих доказів на підтвердження відсутності підстав для застосування заходів до забезпечення позову.

Підсумовуючи вищенаведені обставини, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що заявлені позивачем вимоги є співмірними із застосованими заходами забезпечення.

За результатами перегляду справи апеляційний суд дійшов висновку про те, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції прийнята з дотриманням норм процесуального права, тоді як доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час розгляду даної справи, у зв'язку з чим підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за її подання покладаються на відповідача-1 (апелянта).

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 32-34, 49, 66, 67, 86, 99, 101-106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарант" залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Київської області від 16.12.2013р. у справі №911/4465/13 - без змін.

2. Матеріали справи №911/4465/13 повернути до Господарського суду Київської області.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у встановленому законом порядку та строки.

Головуючий суддя Л.П. Зубець

Судді А.І. Мартюк

М.М. Новіков