Постанова

від 22.04.2014 по справі 911/4465/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2014 року Справа № 911/4465/13

Вищий господарський суд у складі колегії суддів: головуючого суддіЄвсікова О.О., суддівАлєєвої І.В., Кролевець О.А., розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарант" на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 27.01.2014 р. (головуючий суддя Зубець Л.П., судді Мартюк А.І., Новіков М.М.) та на ухвалуГосподарського суду Київської області від 16.12.2013 р. (суддя Наріжний С.Ю.) у справі№ 911/4465/13 Господарського суду Київської області за позовомОСОБА_4 до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарант", 2. ОСОБА_5 провизнання недійсним рішення товариства, визнання права власності та розірвання договору, за участю представників: позивачаОСОБА_6, відповідача-1Чумак Ю.Я., відповідача-2не з'явились, В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Господарського суду Київської області від 16.12.2013 р. у справі №911/4465/13, залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 27.01.2014 р., за заявою позивача вжито заходів забезпечення позову, а саме: заборонено Державному реєстратору реєстраційної служби Згурівського районного управління юстиції Київської області вчиняти дії, що спрямовані на внесення будь-яких змін до реєстраційної справи Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарант".

Не погоджуючись з даними судовими рішеннями, відповідач-1 звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить ухвалу місцевого суду та постанову апеляційної інстанції скасувати, а у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову відмовити.

Вимоги та доводи касаційної скарги мотивовані тим, що апеляційним господарським судом було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми процесуального права, зокрема, ст.ст. 33, 43, 66 ГПК України.

Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 111-4 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги, проте в судове засідання представники відповідача-2 не з'явились. Зважаючи на те, що явку представників сторін не було визнано обов'язковою, а також на достатність матеріалів справи для прийняття рішення, колегія суддів, беручи до уваги встановлені ст. 111-8 ГПК України строки розгляду касаційних скарг, дійшла висновку про можливість розглянути справу за відсутності представників відповідача-2.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши представників позивача та відповідача-1, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

ОСОБА_4 звернувся до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарант" та ОСОБА_5, в якому просив:

- визнати недійсним рішення загальних зборів відповідача-1, оформлене протоколом від 23.12.2010 р., про виключення позивача зі складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю „Гарант" та всі наступні прийняті органами управління цього товариства рішення, що стосуються його діяльності;

- визнати право власності позивача на частку в статутному капіталі відповідача-1 у розмірі 50% статутного капіталу товариства вартістю 6.000,00 грн.;

- розірвати договір відступлення шляхом купівлі-продажу частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю „Гарант" від 23.12.2010 р., укладений між позивачем та відповідачем-2.

До позову було додано заяву про вжиття заходів до забезпечення позову, в якій ОСОБА_4 просив суд заборонити Державному реєстратору реєстраційної служби Згурівського районного управління юстиції вчиняти дії, спрямовані на внесення будь-яких змін до реєстраційної справи відповідача-1.

Задовольняючи заяву про забезпечення позову, суди попередніх інстанцій виходили з того, що згідно з даними реєстраційної справи, надісланої реєстраційною службою Згурівського районного управління юстиції на вимогу місцевого господарського суду, з 23.12.2010 р. склад учасників відповідача-1 неодноразово змінювався. За висновком судів вжиття вищевказаного заходу до забезпечення позову сприятиме запобіганню порушень прав позивача на час вирішення спору в суді, а в разі задоволення позову забезпечить можливість відновлення його порушених прав.

Відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом за заявою сторони, прокурора або з ініціативи господарського суду як гарантія реального виконання рішення суду.

За загальними правилами особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Така ж позиція викладена в п. п. 1, 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" від 26.12.2011 р. № 16 (зі змінами та доповненнями).

Як вбачається з оскаржуваних судових рішень, суди не встановили наявності жодних доказів, з якими пов'язується застосування заходів до забезпечення позову.

Колегія суддів бере до уваги, що згідно з ч. 2 ст. 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" в Єдиному державному реєстрі містяться, зокрема, такі відомості щодо юридичної особи:

повне найменування юридичної особи та скорочене у разі його наявності;

ідентифікаційний код юридичної особи;

організаційно-правова форма;

місцезнаходження юридичної особи;

перелік засновників (учасників) юридичної особи, у тому числі ім'я, країна громадянства, місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків, якщо засновник - фізична особа; найменування, країна резидентства, місцезнаходження та ідентифікаційний код, якщо засновник - юридична особа;

види діяльності;

відомості про органи управління юридичної особи;

прізвище, ім'я, по батькові, дата обрання (призначення) та реєстраційні номери облікових карток платників податків, які обираються (призначаються) до органу управління юридичної особи, уповноважених представляти юридичну особу у правовідносинах з третіми особами, або осіб, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори;

дані про наявність обмежень щодо представництва від імені юридичної особи;

дані про розмір статутного капіталу (статутного або складеного капіталу), у тому числі частки кожного із засновників (учасників) та про дату закінчення його формування;

дата та номер запису про втрату оригіналів установчих документів;

дані про відокремлені підрозділи юридичної особи;

дані про перебування юридичної особи в процесі провадження у справі про банкрутство, санації, зокрема, відомості про розпорядника майна, санатора;

дата прийняття, дата набрання законної сили та номер судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язане з банкрутством, щодо порушення (припинення) провадження у справі про банкрутство, щодо санації, щодо визнання її банкрутом, щодо скасування державної реєстрації припинення;

місце проведення державної реєстрації, а також місце проведення інших реєстраційних дій, передбачених цим Законом;

місцезнаходження реєстраційної справи;

дані про видачу виписок, витягів, довідок з Єдиного державного реєстру;

прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, що внесла до Єдиного державного реєстру запис про державну реєстрацію юридичної особи, внесла зміни до цього запису або внесла запис про державну реєстрацію припинення юридичної особи;

відомості, отримані в порядку взаємного обміну інформацією з відомчих реєстрів органів статистики, доходів і зборів, Пенсійного фонду України: дата та номер запису про взяття та зняття з обліку, назва та ідентифікаційні коди органів статистики, доходів і зборів, Пенсійного фонду України, у яких юридична особа перебуває на обліку; дата надходження від органів доходів і зборів, Пенсійного фонду України до державного реєстратора документів (повідомлень, інформації), передбачених цим Законом, у зв'язку з припиненням юридичної особи із зазначенням прізвища, імені та по батькові посадової особи, яка підписала документ; дані органів статистики про основний вид економічної діяльності юридичної особи, визначений на підставі даних державних статистичних спостережень відповідно до статистичної методології за підсумками діяльності за рік; дані Пенсійного фонду України про реєстраційний номер платника єдиного внеску, клас професійного ризику виробництва платника єдиного внеску за основним видом його економічної діяльності; у разі зміни місцезнаходження юридичної особи - термін, до якого юридична особа перебуває на обліку в органі доходів і зборів за місцем попередньої реєстрації;

інша додаткова інформація про здійснення зв'язку з юридичною особою;

фінансова звітність про господарську діяльність юридичної особи (крім бюджетних установ) у складі балансу і звіту про річні фінансові результати;

відомості про відкриття та закриття рахунків юридичних осіб;

відомості про накладення та зняття арештів на рахунки юридичних осіб та їх майно (у тому числі на закріплене за відокремленими підрозділами);

відомості про відкриття виконавчого провадження щодо юридичних осіб;

відомості про початок проведення органами доходів і зборів, Пенсійного фонду України позапланової перевірки, призначеної у зв'язку з припиненням юридичної особи;

відомості про неможливість проведення органами доходів і зборів, Пенсійного фонду України позапланової перевірки, призначеної у зв'язку з припиненням юридичної особи;

дата подання заяви щодо обрання спрощеної системи оподаткування, податкова адреса суб'єкта господарювання, місце провадження господарської діяльності, обрана група платників єдиного податку, дата надсилання електронної копії такої заяви до органу доходів і зборів, якщо така заява подана як додаток до реєстраційної картки;

дата подання реєстраційної заяви про добровільну реєстрацію як платника податку на додану вартість, дата надсилання електронної копії такої заяви до органу доходів і зборів, якщо така заява подана як додаток до реєстраційної картки.

Відповідно до п. п. 43-47 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" від 24.10.2008 р. № 13 заходи до забезпечення позову можуть вживатися лише за умов, визначених статтею 66 ГПК України: якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Перелік заходів до забезпечення позову, встановлений статтею 67 ГПК України, є вичерпним.

При вирішенні питання про забезпечення позову господарські суди повинні оцінювати обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням таких умов:

- наявність зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги;

- імовірність ускладнення виконання або невиконання судового рішення у разі невжиття таких заходів;

- запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками вказаного судового розгляду.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Заходи до забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав інших акціонерів (учасників) товариства, зокрема шляхом заборони вчиняти дії лише щодо того пакета акцій, який безпосередньо пов'язаний із предметом спору.

Зазначивши, що згідно з даними реєстраційної справи з 23.12.2010 р. склад учасників відповідача-1 неодноразово змінювався, суди не встановили достатніх обставин, які свідчили б про вчинення певними особами дій, спрямованих на зменшення чи знецінення часток у статутному капіталі, та інших доказів, які давали б заявнику достатні підстави побоюватись, що у разі задоволення позову виконання відповідного рішення суду стане неможливим чи утрудненим.

Більш того, суди взагалі не зазначили, яким чином дані реєстраційної справи можуть вказувати на такі обставини та у чому саме вбачається неможливість чи утруднення виконання судового рішення в разі задоволення позову.

Всупереч положенням ст.ст. 33, 66 ГПК України заява позивача про забезпечення позову нічим не обґрунтована та базується лише на власних міркуваннях та припущеннях.

Відтак, у судів не було достатніх підстав для задоволення заяви позивача та вжиття заходів забезпечення позову, оскільки саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідачів від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення заяви.

Отже, з урахуванням заявлених позовних вимог, в т.ч. про визнання права власності позивача на частку в статутному капіталі відповідача-1 у розмірі 50% статутного капіталу товариства, а також зважаючи на значний перелік відомостей щодо юридичної особи, що міститься в реєстрі та може вимагати коригувань в частинах, що не мають відношення до предмету спору, вжиті заходи забезпечення позову у формі заборони державному реєстратору вчиняти дії щодо внесення будь-яких змін до реєстраційної справи товариства колегія суддів вважає не співмірними із заявленими позивачем вимогами та такими, що можуть порушувати права інших акціонерів (учасників) товариства.

Відповідно до ст. 111-9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції повністю або частково і прийняти нове рішення.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що ухвала місцевого господарського суду про вжиття заходів до забезпечення позову та постанова, якою вона залишена без змін судом апеляційної інстанції, підлягають скасуванню, а заява про забезпечення позову - залишенню без задоволення.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати за подання касаційної скарги покладаються на позивача.

Керуючись статтями 49, 85, 111-5, 111-7, 111-9, 111-11, 111-13 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарант" задовольнити повністю.

Ухвалу Господарського суду Київської області від 16.12.2013 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.01.2014 р. у справі № 911/4465/13 скасувати, в задоволенні заяви ОСОБА_4 про вжиття заходів забезпечення позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_4 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарант" (07643, Київська обл., Згурівський р-н, с. Жуківка, вул. Леніна, 72, код ЄДРПОУ 31590271) 609 (шістсот дев'ять) грн. 00 коп. судових витрат.

Видачу наказу доручити Господарському суду Київської області.

Головуючий суддя О.О. Євсіков суддіІ.В. Алєєва О.А. Кролевець