ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 2а/1770/4838/2011
25 грудня 2013 року 17год. 40хв. м. Рівне Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Дорошенко Н.О. за участю секретаря судового засідання Бондаренко В.Ю. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:
позивача: представники Різник Г.В., Мельник І.А., Чижевська Л.М.
відповідача: представник Якимчук Д.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
Закрите акціонерне товариство "Рівненський ливарний завод" до Державна податкова інспекція у Рівненському районі Головного управління Міндоходів у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ВСТАНОВИВ:
Закрите акціонерне товариство "Рівненський ливарний завод" (ЗАТ "РЛЗ") звернулось до Рівненського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень. З урахуванням заяви про зменшення позовних вимог (а.с.230 т.10) позивач просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Рівненському районі Рівненської області від 21.07.2011: № 0000832351 про застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення норм регулювання обігу готівки в сумі 17 749,46 грн.; №0000912351 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 4 297 801,00 грн.; № 0000902351 про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на суму 3 660 978,00 грн.; № 0000892351 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 2 800 687,00 грн.
В обґрунтування позову позивач заперечує виявлені перевіркою порушення щодо заниження валових доходів та завищення валових витрат. Зазначає, що в акті перевірки відсутні посилання на первинні бухгалтерські документи, які надавались до перевірки в повному обсязі. По взаємовідносинах з ПП «Харлем» та ПП «Бест Тайм» вказує, що правові наслідки визнання фіктивного правочину недійсним встановлюються законом, а посилання в акті перевірки на неможливість надання контрагентами послуг позивачу не можуть бути визнані достатніми у зв'язку з тим, що у податкових органів відсутня така інформація на момент надання послуг. Також позивач вказує на безпідставність висновку перевіряючи, що ЗАТ «Рівненський ливарний завод» з 18.09.2010 по 22.11.2010, здійснюючи діяльність по заготівлі, переробці, металургійній переробці металобрухту чорних металів та кольорових металів, списувало валові витрати матеріалу, заробітну плату та відрахування на неї, амортизацію використовуваного обладнання та отримувало доходи від вказаної діяльності без наявності відповідних ліцензій, що суперечить наявним матеріалам. Зауважує, що за період з 18.09.2010 по 08.11.2010 підготовки та подання документів для отримання нової ліцензії на заготівлю, переробку, металургійну переробку металобрухту чорних металів ЗАТ «РЛЗ» було здійснено операції щодо отримання на відповідальне зберігання металобрухту чорних металів. Відповідно до пп..3.2.2 п.3.2 ст.3 Закону України «Про податок на додану вартість» операція з передачі майна у схов (відповідальне зберігання) та операція з повернення майна зі схову (відповідального зберігання) його власнику не є об'єктами оподаткування ПДВ. Крім цього, відповідно до п.1.4 ст.1 цього Закону зазначені операції не відносяться до операцій з поставки товарів. Що стосується заготівлі, переробки металобрухту кольорових металів, позивач зазначає, що за період з 18.09.2010 по 22.11.2010 (підготовки та подання документів для отримання нової ліцензії на заготівлю, переробку металобрухту кольорових металів) ЗАТ «РЛЗ» жодної операції по зазначених металах здійснено не було, що підтверджується даними бухгалтерського обліку. Також позивач вказує на необґрунтованість покликань відповідача на завищення задекларованого показника у рядку 04.2 декларації «убуток балансової вартості запасів» за І-й квартал 2011р. Окрім цього, заперечує заниження податкового зобов'язання та завищення податкового кредиту з податку на додану вартість за перевірений період та заперечує порушення касової дисципліни, зокрема, переліміт залишку готівки в касі.
Представники позивача в судовому засіданні адміністративний позов підтримали та просили задовольнити в повному обсязі.
Відповідач адміністративний позов не визнав, подав письмове заперечення (а.с.82-96 т.1). Представники відповідача в судовому засіданні надали пояснення, що відповідають наведеному в письмовому запереченні. Спірні податкові повідомлення-рішення вважають правомірними, в задоволенні позову просили відмовити повністю за безпідставністю вимог.
Заслухавши пояснення представників сторін, встановивши фактичні обставини справи, перевіривши їх доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх у сукупності, відповідно до вимог закону, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення частково з таких підстав.
Матеріалами справи стверджено, що Закрите акціонерне товариство «Рівненський ливарний завод» (код 30606056) зареєстроване 07.10.1999 Рівненською районною державною адміністрацією Рівненської області; перебуває на обліку як платник податків в ДПІ у Рівненському районі; зареєстрований платником податку на додану вартість з 22.10.1999; види діяльності за КВЕД 27.51.0 лиття чавуну (а.с.74-76 т.1).
Суд встановив, що на підставі направлень від 01.06.2011, наказу № 325 від 19.05.2011, відповідно до п.77.1, п.77.4 ст.77, абз.1 п.82.1 ст.82 Податкового кодексу України уповноваженими особами ДПІ у Рівненському районі Рівненської області в період з 01.06.2011 по 30.06.2011 проведено планову виїзну перевірку Закритого акціонерного товариства «Рівненський ливарний завод» (ЗАТ «РЛЗ») з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 по 31.03.2011.
За результатами перевірки складено акт від 07.07.2011 № 469/81/23-141/30606056 (а.с.112-134 т.1), відповідно до висновків якого встановлено порушення, зокрема:
- пп.1.22.1 п.1.22 ст.1, п.4.1 ст.4, п.5.1, пп..5.2.1, пп..5.2.5 п.5.2, абз.4 пп.5.3.9 п.5.3, пп..5.6.1 п.5.6, пп..5.7.1 п.5.7, п.5.9 ст.5, п.8.1 ст.8, пп..11.3.1 п.11.3 ст.11, абз. б) пп..12.1.5 п.12.1 ст.12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.1997 №283/97-ВР зі змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на прибуток у сумі 3 438 241 грн., у тому числі: І квартал 2010р. в сумі 7793 грн., ІІ квартал 2010р. в сумі 28997 грн., ІІІ квартал 2010р. в сумі 658018 грн., IV квартал 2010р. в сумі 2 743 433 грн.;
- п.4.1 ст.4, п.5.1, пп..5.2.1 п.5.2, абз.4 пп.5.3.9 п.5.3, пп..5.6.1 п.5.6, п.5.9 ст.5, пп..11.3.1 п.11.3 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого зменшені збитки по податку на прибуток за І квартал 2011р. на суму 3 660 978 грн.;
- пп..7.3.1 п.7.3, пп..7.4.1, абз.2 пп.7.4.2, пп..7.4.4, пп..7.4.5 п.7.4, пп..7.5.3 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997 зі змінами та доповненнями; п.187.1 ст.187, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість всього в сумі 2 361 462 грн., у тому числі відповідно до декларацій за: 02.2010р. - 11952 грн., 03.2010р. - 376 грн., 04.2010р. - 1296 грн., 05.2010р. - 263 грн., 06.2010р.- 730 грн., 09.2010р. - 468623 грн., 10.2010р. - 575487 грн., 11.2010р. - 424483 грн., 12.2010р. - 130338 грн., по уточнюючому розрахунку за 12.2010р. - 143343 грн., по уточнюючому розрахунку за 01.2011р. - 340000 грн., 03.2011р. - 264571 грн.;
- п.5.3, п.5.4 ст.5 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 13.01.2005 за №40/10320, в результаті чого завищено ліміт залишку готівки в касі підприємства на загальну суму 8874,73 грн.: 21.03.2011 - 2518,68 грн., 22.03.2011 - 2518,68 грн., 23.03.2011 - 2518,68 грн., 24.03.2011 - 1318,68 грн.
Державною податковою інспекцією у Рівненському районі на підставі акта перевірки від 07.07.2011 № 469/81/23-141/30606056 прийнято податкові повідомлення-рішення:
від 21.07.2011 № 0000912351 форма «Р», яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на прибуток» всього на 4 297 801,00 грн., у тому числі за основним платежем на 3 438 241,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на 859 560,00 грн. (а.с.13 т.1);
від 21.07.2011 № 0000902351 форма «П», яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 3 660 978,00 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію в сумі 1 грн. за І квартал 2011р. (а.с.14 т.1);
від 21.07.2011 № 0000892351 форма «Р», яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» всього на 2 800 687,00 грн., у тому числі за основним платежем на 2 361 462,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на 439 225,00 грн. (а.с.16 т.1);
від 21.07.2011 № 0000832351 форма «С», яким застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій за порушення норм регулювання обігу готівки всього 17749,46 грн. (а.с.19 т.1).
Позивач використав процедуру адміністративного оскарження податкових повідомлень-рішень, за результатами якої Державною податковою адміністрацією у Рівненській області податкові повідомлення-рішення залишені без змін, а скарга платника податків - без задоволення. Державною податковою службою України скарга платника податків залишена без розгляду (а.с.39-46,55 т.1).
Як встановлено судом з акта перевірки, письмового заперечення відповідача проти адміністративного позову, усних та письмових пояснень представників відповідача в судовому засіданні, розрахунків заниження податкових зобов'язань в розрізі виявлених порушень (а.с.110,111 т.1), розрахунку суми штрафних санкцій в розрізі податкових періодів (а.с.24-26 т.1) висновки податкового органу в частині заниження валових доходів ґрунтуються на такому:
- в порушення п.4.1 ст.4, пп..11.3.1 п.11.3 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не в повному обсязі включено до валового доходу попередню оплату від вітчизняних та іноземних покупців за 2010 рік на загальну суму 714 074 грн. та за І квартал 2011 року на загальну суму 1 995 497 грн.;
- в порушення абз. б) пп..12.1.5 п.12.1 ст.12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» занижено валовий дохід за ІV квартал 2010р. на суму 25 784 грн., так як рішенням господарського суду Рівненської області від 05.10.2010 в справі № 12/121 стягнуто з ЗАТ «РЛЗ» на користь УкрДНТЦ «Енергосталь» основний борг в сумі 25 784 грн.;
- в порушення пп..4.1.6 п.4.1 ст.4, пп..1.22.1 п.1.22 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» занижено валові доходи за 9 місяців 2010р. на суму 391 грн. у вигляді умовно нарахованих відсотків на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповерненою на кінець звітного періоду, у розмірі облікової ставки Національного банку України, розрахованої за кожний день фактичного використання такої поворотної фінансової допомоги, отриманої 25.06.2010 від ЗАТ «Авто-Заз-Мотор» за договором б/н від 25.06.2010 в сумі 100000 грн., що залишається неповерненою на кінець звітного періоду та фактично поверненою 13.07.2010.
Висновки податкового органу в частині завищення валових витрат грунтуються на наступному:
- порушення п.5.1, пп..5.2.1 п.5.2, абз. 4 пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», плановою перевіркою виключено з валових витрат позивача за ІІ квартал 2010р. витрати на суму 8323 грн. по взаємовідносинах з ПП «Харлем», оскільки відсутні документи, які підтверджують рух товару від продавця до покупця; порушено кримінальну справу щодо фіктивного підприємництва ПП «Харлем»; угоди ЗАТ «РЛЗ» з ПП «Харлем» не спричиняють реального настання правових наслідків, а тому є нікчемними;
- з аналогічних підстав перевіркою встановлено завищення ЗАТ «РЛЗ» валових витрат на суму 2 416 716 грн., у тому числі за IV квартал 2010 року на 716 716 грн., за І квартал 2011 року на 1 700 000 грн. по взаємовідносинах з ПП «Бест Тайм», оскільки до перевірки не представлено первинних документів, які б підтверджували фактичне виконання послуг та використання їх в діяльності підприємства; угоди ЗАТ «РЛЗ» та ПП «Бест Тайм» не спричиняють реального настання правових наслідків, а тому є нікчемними;
- також перевіркою встановлено завищення валових витрат за IV квартал 2010р. на 1110 грн. та за І квартал 2011 року в сумі 6335 грн., так як платником податків не зменшено валові витрати на суму оприбуткованих ТМЦ (пп.11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»)), оскільки ним фактично не здійснено витрат по операції придбання товарів (робіт, послуг) від постачальників, по яких виникла кредиторська заборгованість, по якій минув строк позовної давності, і яка включена ЗАТ «РЛЗ» до валових доходів;
- податковий орган встановив, що ЗАТ «РЛЗ» в період з 18.09.2010 по 22.11.2010, здійснюючи діяльність по заготівлі, переробці металургійній переробці металобрухту чорних металів та кольорових металів, списувало на валові витрати матеріали, заробітну плату та відрахування на неї, амортизацію використовуваного обладнання та отримувало доходи від вказаної діяльності без наявності відповідних ліцензій.
Відповідач зазначає, що відповідно до ч.3 ст.91 Цивільного кодексу України юридична особа може здійснювати окремі види діяльності, перелік яких встановлюється законом, після одержання нею спеціального дозволу (ліцензії). Пунктом 1 ст.51 Господарського кодексу України передбачено, що підприємницька діяльність припиняється у разі закінчення строку дії ліцензії. Таким чином, здійснення діяльності по заготівлі, переробці, металургійній переробці металобрухту без наявності дозвільних документів (ліцензій) свідчить про відсутність ведення таким суб'єктом господарської діяльності, спрямованої на досягнення економічних, соціальних результатів та одержання прибутку згідно з п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», витрати, пов'язані з веденням такої діяльності, не підлягають включенню до складу валових витрат підприємства; ТМЦ, використані на ведення такої діяльності, підлягають коригуванню як запаси, не пов'язані з веденням господарської діяльності.
Враховуючи викладене, за даними перевірки встановлено, що позивачем зайво включено до валових витрат витрати по операціях, пов'язаних зі здійсненням діяльності без отримання ліцензій (визначені пропорційно до відпрацьованого часу) всього за 2010 рік - 7 623 271 грн., в тому числі за ІІІ квартал 2010р. (з 18.09.2010р.) в сумі 1 613 986 грн., IV квартал 2010р. (по 22.11.2010р.) в сумі 6 009 285 грн.
- перевіркою встановлено завищення задекларованого показника у рядку 04.2 Декларацій «убуток балансової вартості запасів», так як платником податку не виключено запаси, використані не в господарській діяльності, а саме: інші витрати, що компенсуються за рахунок прибутку (витрати від знецінення запасів готової продукції, що не користується купівельною спроможністю; товари, використані не в господарській діяльності; вартість матеріалів, списаних на створення основних фондів).
В порушення п.5.9 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» підприємством невірно визначено убуток запасів за І квартал 2011 року - занижений в сумі 196 215 грн., що спричинило заниження валових витрат на дану суму.
- перевіркою встановлено завищення валових витрат за І квартал 2011 року на суму 1000 грн., так як платником податку до рядка 04.3 включена сума 3 693 962 грн., а за даними перевірки відповідно до реєстру кореспонденції рахунків бухгалтерського обліку та показників валових витрат підлягає включенню сума 3 692 962 грн., чим порушено пп..5.6.1 п.5.6 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»;
- завищено задекларовані показники у рядку 04.3 декларацій «витрати на оплату праці» за рахунок віднесення зарплати працівників, задіяних у операціях, не пов'язаних з господарською діяльністю (безліцензійна діяльність) за 2010 рік всього в сумі 2 720 357 грн.;
- встановлено завищення показників у рядку 04.4 декларацій «сума страхового збору (внесків) до фондів державного загальнообов'язкового страхування» за рахунок віднесення нарахувань на зарплату працівників, задіяних у операціях, не пов'язаних з господарською діяльністю (безліцензійна діяльність) за 2010 рік в сумі 1 189 488 грн., у т.ч. ІІІ квартал 2010р. (з 18.09.2010) в сумі 230149 грн., IV квартал 2010р. (по 22.11.2010) в сумі 959 339 грн., чим порушено п.5.1, пп..5.2.1 п.5.2, пп..5.7.1 п.5.7 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»;
- завищення витрат в ІV кварталі 2010 року на суму 3017 грн., а саме до рядка 04.6 декларації за 2010 рік ЗАТ «РЛЗ» включено суму 56067 грн., а за даними перевірки підлягає включенню сума 53050 грн., чим порушено пп..5.2.5 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», так як платником податку завищено суму збору за геологорозвідувальні роботи в зв'язку з включенням до декларації суми, що не відповідає даним обліку та фактичним даним перевірки;
- перевіркою встановлено, що витрати на придбання основних фондів, що були використані у операціях, не пов'язаних з господарською діяльністю (безліцензійна діяльність), амортизації не підлягають, що спричинило завищення амортизаційних відрахувань за 2010 рік на 146 415 грн., чим порушено пп.8.1.4 п.8.1 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».
Також суд встановив, що висновки органу державної податкової служби щодо заниження ЗАТ «РЛЗ» податкових зобов'язань з податку на додану вартість ґрунтуються на наступному.
За результатами опрацювання відхилень, встановлених Системою автоматизованого співставлення податкових зобов'язань в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, між сумами податкових зобов'язань з податку на додану вартість ЗАТ «РЛЗ» та його контрагентів, перевіркою встановлено заниження податкових зобов'язань, так як до перевірки представлені податкові накладні, які не відображені в програмі Детальна інформація по платнику ПДВ (ЗАТ «РЛЗ») щодо контрагентів:
МПП «Троянда» за березень 2010р. на суму ПДВ 376 грн.,
ТОВ «Трансметалпродукт» за червень 2010р. на суму ПДВ 167 грн.,
ПАТ «Електротермометрія» за вересень 2010р. на суму ПДВ 910 грн.,
ВАТ «Кам'янець-Подільськавтоагрегат» за листопад 2010р. на суму ПДВ 2777,20 грн.,
Представництво «ОНУР ТААХХУТ ТАШИМАДЖИЛИК ВЕ ТІДЖАРЕТ ЛІМІТЕД ШИРКЕТІ» на суму ПДВ 581,40 грн.,
чим порушено пп..7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого сума податкового зобов'язання занижена на 4812 грн.
За результатами перевірки встановлені відхилення в 2010 році та І кварталі 2011 року між обсягами нарахування ПДВ по даних декларацій з ПДВ та обсягами (що оподатковуються ПДВ) декларацій з прибутку.
Так, по деклараціях з ПДВ за 2010 рік ПДВ нарахований при реалізації готової продукції, ТМЦ, товарів (робіт, послуг) на загальний обсяг оподатковуваних операцій 47088840 грн., в т.ч.: обсяг реалізації по рядку 1 декларації становить 51396240 грн. (обсяг ПДВ 10279248 грн.), обсяг реалізації по рядку 8 декларації становить «-4331460» грн.. (обсяг ПДВ «-866292» грн..), за даними перевірки донарахована сума ПДВ на обсяг 24060 грн. (ПДВ 4812 грн.). Даний обсяг 47088840 грн. підлягає включенню до валових доходів декларації про прибуток.
Фактично проведеною перевіркою правильності визначення валових доходів за період 2010 року встановлений обсяг оподатковуваних операцій податком на додану вартість за ставкою 20% в сумі 47670363 грн. (пп.1 пп.3.1.1 п.3.1 акта).
Заниження обсягу оподаткування податком на додану вартість становить 581523 грн. (47088840-47670363), заниження ПДВ за грудень 2010 року становить 116305 грн. (581523 х 20%), чим порушено пп.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».
По деклараціях з податку на додану вартість за І квартал 2011 року ПДВ нарахований при реалізації готової продукції, ТМЦ, товарів (робіт, послуг) на загальний обсяг оподатковуваних операцій 11079200 грн., в т.ч.: обсяг реалізації по рядку 1 декларації становить 13185460 грн. (обсяг ПДВ 2637092 грн.), обсяг реалізації по рядку 8 декларації становить «-2106260» грн. (обсяг ПДВ «-421252» грн.). Даний обсяг 11079200 грн. підлягає включенню до валових доходів декларації про прибуток.
Фактично проведеною перевіркою правильності визначення валових доходів за період І квартал 2011 року встановлений обсяг оподатковуваних операцій податком на додану вартість за ставкою 20% в сумі 12388162 грн. (пп..1 пп.3.1.1 п.3.1 акта).
Заниження обсягу оподаткування податком на додану вартість становить 1308962 грн. (11079200-12388162), заниження ПДВ за березень 2011р. становить 261792 грн. (1308962 х 20%), чим порушено п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України.
Перевіркою правильності формування податкового кредиту з податку на додану вартість відповідач встановив наступні порушення.
ЗАТ «РЛЗ» в порушення вимог пп..7.4.1, пп..7.4.4, пп..7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» завищено податковий кредит за квітень 2010р. на 1296 грн., за травень 2010р. на 199 грн., за червень 2010р. на 170 грн. по взаємовідносинах з ПП «Харлем», що призвело до несплати податку на додану вартість до бюджету в загальній сумі 1665 грн.; по взаємовідносинах з ПП «Бест Тайм» завищено податковий кредит за грудень 2010р. на суму 143343 грн. та в порушення п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України за січень 2011 р. на суму 340000 грн., що призвело до несплати податку на додану вартість до бюджету в загальній сумі 483343 грн.
Також за результатами опрацювання відхилень, встановлених системою автоматизованого співставлення податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України між сумами податкового кредиту з податку на додану вартість ЗАТ «РЛЗ» та його контрагентів перевіркою встановлено завищення податкового кредиту за:
травень 2010р. на суму ПДВ 64 грн., так як зайво вдруге включена податкова накладна № 72 від 26.05.2010р. від ВАТ «Рівненський завод тракторних агрегатів»;
червень 2010р. на суму ПДВ 393 грн., так як зайво вдруге включена податкова накладна № 124 від 30.06.010 від Оржівське ВУЖКГ;
вересень 2010р. на суму ПДВ 418 грн., так як сума ПДВ не підтверджена податковими накладними від ТОВ «Західна лінія»;
вересень 2010р. на суму ПДВ 647 грн., так як сума ПДВ не підтверджена податковими накладними від ТОВ «ПВК «Сплав»;
вересень 2010р. на суму ПДВ 80 грн., так як до перевірки не представлена податкова накладна від ТОВ «Запоріжспецкомплект»;
вересень 2010р. на суму ПДВ 2683 грн., так як двічі включено суму ПДВ 2683 грн. від ТОВ «Транспортна компанія - Ромокс»;
березень 2011р. на суму ПДВ 179 грн., так як до перевірки не представлена податкова накладна від ТОВ «Євроекспрес»;
березень 2011р. на суму ПДВ 2600 грн., так як до перевірки представлена податкова накладна від ТОВ «Західметінвест» № 3 від 17.03.2011 ПДВ 0 грн., проте до податкового кредиту зайво включено суму ПДВ 2600 грн.,
чим порушено пп.7.4.1, пп.7.4.4, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого сума податкового кредиту завищена на 7064 грн.
В порушення абз.2 пп.7.4.2 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» до податкового кредиту за грудень 2010р. зайво включено ПДВ в сумі 14033 грн. по податковій накладній № 119 від 22.12.2010 від ТОВ фірма «БНН» при придбанні легкового авто.
Відповідач вважає, що, враховуючи опис порушення, наведений в пп.1 пп.3.1.2 п.3.1 розділу 3 акта перевірки (завищення валових витрат по безліцензійній діяльності), підлягає коригуванню й податок на додану вартість, сплачений в ціні придбання матеріалів, послуг, що були використані по операціях, не пов'язаних з господарською діяльністю (безліцензійна діяльність). Таким чином, на порушення пп..7.4.1, пп..7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» відповідно до даних реєстрів отриманих податкових накладних (з урахуванням дати їх отримання) ЗАТ «РЛЗ» завищено суму ПДВ, що підлягає виключенню зі складу податкового кредиту з рядка 17 декларації за 2010 рік на суму 1 460 496 грн., в т.ч. вересень 2010р. (з 18.09.2010) в сумі 463885 грн., жовтень 2010р. в сумі 575487 грн., листопад 2010р. (по 22.11.2010) в сумі 421124 грн.
Перевіркою відображених у рядку 12.4 декларації «послуги отримані від нерезидента» в сумі 33451 грн. встановлено, що до даної суми зайво включено в лютому 2010р. суму ПДВ 11952 грн. по послугах (роботах), отриманих від нерезидента, так як в порушення пп.7.5.2 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» ЗАТ «РЛЗ» не нараховані податкові зобов'язання по рядку 7 декларації відповідно до пп..7.3.6 п.7.3 ст.7 цього Закону.
Щодо порушення норм з регулювання обігу готівки, відповідач зазначив, що 17.02.2011 по ЗАТ «Рівненський ливарний завод» встановлено розрахунковий ліміт залишку готівки в касі в сумі 3803,00 грн. (розрахунок ліміту каси від 17.02.2011, наказ про затвердження ліміту каси на момент закінчення перевірки не представлено), виходячи з планування надходжень готівкових коштів в майбутніх місяцях. Даний ліміт каси перевищує середньоденне надходження чи видаток готівкових коштів за три будь-які місяці поспіль з останніх дванадцяти. Оскільки ліміт каси встановлено з перевищенням граничних розмірів, визначених п.5.3, п.5.4 ст.5 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 13.01.2005 за №40/10320, то ЗАТ «РЛЗ» ліміт залишку готівки залишається у відповідності до наказу від 13.07.2007 № 248 та в сумі 1244,00 грн. Відповідно до даних касової книги та прибуткових і видаткових касових ордерів встановлено переліміт готівки в касі на загальну суму 8874,72 грн.
Враховуючи доводи та заперечення сторін, в ході судового розгляду адміністративної справи підлягали дослідженню первинні бухгалтерські та інші документи, пов'язані з господарською діяльністю позивача, рахунки бухгалтерського обліку, касові відомості, у зв'язку з чим для з'ясування фактичних обставин справи відповідно до ст.81 КАС України було призначено судово-економічну експертизу (а.с.161-162 т.10) та повторну судово-економічну експертизу (а.с.21-24 т.11).
Дослідженими судом матеріалами справи та висновком № 7978 від 31.05.2013 комісійної судово-економічної експертизи за матеріалами адміністративної справи №2а/1770/4838/2011 Волинського відділення Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз (а.с.37-53 т.11) встановлено наступні фактичні обставини щодо формування позивачем показників валових доходів перевіреного періоду.
Так, суд встановив, що Закритим акціонерним товариством «Рівненський ливарний завод» в декларації з податку на прибуток підприємства задекларовано доходів від продажу товарів (робіт, послуг) за податковий період 2010 року в сумі 56 269 300 грн. (а.с.9 т.2).
Дослідженням документів бухгалтерського обліку ЗАТ «РЛЗ» (головна книга, оборотно-сальдові відомості по рахунках 6811, 6812) експертним шляхом підтверджено відображення даних:
- по рахунку 70 «доходи від реалізації» головної книги - на суму 56 031 705 грн. (а.с.30,31 т.2);
- по рахунку 6811 «розрахунки за авансами, одержаними від вітчизняних покупців»:
станом на 01.01.2010 - кредитове сальдо в сумі 306 863,83 грн., в т.ч. ПДВ 51 143,97 грн.,
станом на 31.12.2010 - кредитове сальдо в сумі 892 442,90 грн., в т.ч. ПДВ 148 740,48 грн.
Збільшення на суму 585 579,07 грн., в т.ч. ПДВ 97 596,51 грн. (487982,56 грн. без ПДВ (а.с.25-27 т.2).
Таким чином, відповідно до даних бухгалтерського обліку ЗАТ «РЛЗ» валовий дохід за 2010 рік документально підтверджено на загальну суму 56 268 174 грн. При цьому розбіжність між даними декларації та даними бухгалтерського обліку становить 1126 грн. (56 269 300 - 56 268 174).
За висновком податкової перевірки ЗАТ «РЛЗ» встановлено заниження валового доходу за 2010 рік в сумі 714 074 грн., так як платником податку до валового доходу попередня оплата від вітчизняних та іноземних покупців включена не в повному обсязі»(а.с.114 т.1).
Дослідженням документів бухгалтерського обліку ЗАТ «РЛЗ» (оборотно-сальдові відомості по рахунках 361, 362, аналіз рахунку 361, аналіз рахунку 70) експертним шляхом підтверджено відображення наступних даних.
по рахунку 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями»:
станом на 01.01.2010 - кредитове сальдо в сумі 469 688,78 грн., в т.ч. ПДВ 78281,46 грн.,
станом на 31.12.2010 - кредитове сальдо в розмірі 1 318 739,46 грн., в т.ч. ПДВ 219 789,91 грн.
Збільшення - на суму 849 050,68 грн., в т.ч. ПДВ 141 508,45 грн. (а.с.20-24 т.2).
по рахунку 362 «Розрахунки з іноземними покупцями»:
станом на 01.01.2010 - кредитове сальдо в сумі 54 939,54 грн.,
станом на 31.12.2010 - кредитове сальдо в сумі 4 797,14 грн.
Зменшення на суму 50 142,40 грн. (а.с.11-12 т.12).
Аналіз рахунку 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями»:
Дт 70 «Доходи від реалізації» Кт 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями» - на суму 4 975 787,42 грн. (а.с.19 т.2).
Аналіз рахунку 70 «Доходи від реалізації»:
Дт 70 «Доходи від реалізації» Кт 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями» - на суму 4 975 787,42 грн.
Дт 70 «Доходи від реалізації» Кт 362 «Розрахунки з іноземними покупцями» на суму 70143,78 грн. (а.с.29 т.2).
Відповідно до Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Міністерства фінансів України № 291 від 30.11.1999, зареєстровано в Міністерстві юстиції України за № 893/4186 від 21.12.1999 зі змінами та доповненнями, визначено, що рахунок 70 «Доходи від реалізації» призначено для узагальнення інформації про доходи від реалізації готової продукції, товарів, робіт і послуг, доходів від страхової діяльності, про доходи від грального бізнесу, від проведення лотерей, а також про суму знижок, наданих покупцям, та про інші вирахування з доходу.
Рахунок 70 «Доходи від реалізації» має такі субрахунки: 701 «Дохід від реалізації готової продукції», 702 «Дохід від реалізації товарів», 703 «Дохід від реалізації робіт і послуг», 704 «Вирахування з доходу» 705 «Перестрахування».
За кредитом субрахунків 701-703 відображається збільшення (одержання) доходу, за дебетом - належна сума непрямих податків (акцизного збору, податку на додану вартість та інших, передбачених законодавством); результат операцій перестрахування (у кореспонденції з субрахунком 705 «Перестрахування»; результат зміни реквізитів незароблених премій (у страхових організаціях) та списання у порядку закриття на рахунок 79 «Фінансові результати».
При цьому, на субрахунку 704 «Вирахування з доходу» за дебетом відображаються суми надходжень за договорами комісій, агентськими та іншими аналогічними договорами на користь комітентів, принципалів; сума наданих після дати реалізації знижок покупцям, вартість повернених покупцем продукції та товарів та інші суми, що підлягають вирахуванню з доходу. За кредитом субрахунку 704 відображається списання дебетових оборотів на рахунок 79 «Фінансові результати».
Отже, враховуючи вищенаведене, операції, відображені відповідно до Аналізу рахунку 70 «Доходи від реалізації» проведеннями: Дт 70 «Доходи від реалізації» Кт 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями» на суму 4 975 787,42 грн. та Дт 70 «Доходи від реалізації» Кт 362 «Розрахунки з іноземними покупцями» на суму 70 143,78 грн., - є операціями з вирахування з доходу.
Суд встановив, що відповідно до оборотно-сальдової відомості по рахунку 361, дані операції зазначені як «Технологічно неминучий відхід». Кредитове сальдо по даних операціях станом на 31.12.2010 становить 1 318 739,46 грн., в т.ч. ПДВ 219 789,91 грн., по контрагентах: «АвтоКраз», «Альфа-Газпромкомплект», «Амстед-Рейл», «Волинь-Кальвіс», «Гідравліка-Трейд», «Гідросила АПМ», ЗАЗ, «Ковельсільмаш», «Ліо-Мітал», МЗТГ, «Радій», ОСОБА_8, «Укренергоремонт», ОСОБА_9 (а.с.20-24 т.2).
Таким чином, за даними, відображеними на рахунках бухгалтерського обліку ЗАТ «РЛЗ» 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями» та 362 «Розрахунки з іноземними покупцями» експертним шляхом не підтверджено документально попередню оплату від вітчизняних та іноземних покупців на суму 714 074 грн. за 2010 рік, що відповідає дослідженим судом доказам.
За І квартал 2011 року ЗАТ «РЛЗ» задекларовано валових доходів від усіх видів діяльності (рядок 01) на суму 16 115 034 грн., у тому числі доходи від реалізації товарів (робіт, послуг) (рядок 01.1) на суму 13 088 254 грн., інші доходи, крім визначених у 01.1-01.5 (рядок 01.6) на суму 3 026 780 грн. (а.с.32 т.2).
Дослідженням документів бухгалтерського обліку ЗАТ «РЛЗ» (оборотно-сальдові відомості) судом встановлено відображення наступних даних:
- по рахунку 70 «Доходи від реалізації» - на суму 13 088 254,46 грн. (а.с.34-39 т.2);
- по рахунку 6811 «Розрахунки за авансами, одержаними від вітчизняних покупців»
станом на 01.01.2011 - кредитове сальдо в сумі 892 442,90 грн., в т.ч. ПДВ 148 740,48 грн.,
станом на 01.03.2011 - кредитове сальдо в сумі 1 562 408,36 грн., в т.ч. ПДВ 260 401,39 грн.
Збільшення на суму 669 965,46 грн., в т.ч. ПДВ 111 660,91 грн. (558 304,55 грн. без ПДВ) (а.с.40-41 т.2).
- по рахунку 6812 «Розрахунки за авансами, одержаними від іноземних покупців»:
станом на 01.01.2011 - кредитове сальдо в сумі 46 314,05 грн.,
станом на 01.03.2011 - кредитове сальдо в сумі 49 746,93 грн.
Збільшення на суму 3 432,18 грн. (а.с.42 т.2).
- по рахунку 711 «Доходи від реалізації іноземної валюти» - на суму 2 621 958,63 грн.;
- по рахунку 704 «Вирахування з доходу» - на суму 546 075,74 грн. (а.с.34-39 т.2).
Таким чином, відповідно до даних бухгалтерського обліку ЗАТ «РЛЗ» експертним шляхом документально підтверджено валовий дохід позивача за І квартал 2011 року на загальну суму 16 271 949,82 грн. (13 088 254,46 + 2 621 958,63 + 558 304,55 + 3 432,18), що відповідає дослідженим судом доказам.
Розбіжність між даними декларації та даними бухгалтерського обліку підприємства становить (- 156 916) грн. (16 115 034 - 16 271 950), яка експертним висновком обґрунтовується не включенням до валового доходу, відображеного в декларації, сум авансів, отриманих від покупців (за даними карток рахунку 361): «Херсонський будівельний завод» - 103313 грн., «Агротрейд» - 66382 грн., «Агро ресурс» - 8824 грн., ОСОБА_10 - 8000 грн., «Радій» - 1878 грн.
Дослідженням документів бухгалтерського обліку ЗАТ «РЛЗ», а саме оборотно-сальдові відомості по рахунках 361, 362 суд встановив відображення наступних даних:
по рахунку 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями»:
станом на 01.01.2011 - кредитове сальдо в сумі 1 318 739,46 грн., в т.ч. ПДВ 219 789,91 грн.,
станом на 31.03.2011 - кредитове сальдо в сумі 2 912 932,66 грн., в т.ч. ПДВ 485 488 грн.
Збільшення на суму 1 594 193,20 грн., в т.ч. ПДВ 265 698,87 грн. (а.с.178-180 т.9).
по рахунку 362 «Розрахунки з іноземними покупцями»:
станом на 01.03.2011 - кредитове сальдо в сумі 4 797,14 грн.,
станом на 31.03.2011 - кредитове сальдо в сумі 111 127,29 грн.
Збільшення на суму 106 330,15 грн. (а.с.16 т.12).
При цьому, відповідно до оборотно-сальдової відомості по рахунку 361, дані операції зазначені як «Технологічно неминучий відхід». Кредитове сальдо по даних операціях станом на 31.12.2010 становить 2 912 932,66 грн., в т.ч. ПДВ 485 488,78 грн., по контрагентах: «АвтоКраз», «Альфа-Газпромком», «Амстед-Рейл», «Буд сервіс», «Волинь-Кальвіс», «Гідравліка-Трейд», «Гідросила АПМ», ЗАЗ, ЗАЗ (новий), «Ковельсільмаш», Львівська залізниця, МЗТГ, «Радій», ТзОВ «НС Брайт», ОСОБА_8, «Укренергоремонт», ОСОБА_9 (а.с.178-180 т.9).
Таким чином, за даними, відображеними на рахунках бухгалтерського обліку ЗАТ «РЛЗ» 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями» та 362 «Розрахунки з іноземними покупцями», експертним шляхом не підтверджена документально попередня оплата від вітчизняних та іноземних покупців на суму 1 838 581,18 грн. за І квартал 2011 року.
Відповідно, не включення ЗАТ «РЛЗ» попередньої оплати від покупців в сумі 714 074 грн. за 2010 рік та в сумі 1 838 581,18 грн. за І квартал 2011 року документально не підтверджено; не включення ЗАТ «РЛЗ» попередньої оплати від покупців в сумі 156 915,82 грн. за І квартал 2011 року документально підтверджено, що відповідає дослідженим судом доказам.
Суд вважає за необхідне зауважити про необґрунтоване тлумачення податковим органом відображених по рахунках 361, 362 проведень кредитового сальдо по операціях «технологічно неминучого відходу» позивача як отриманих ним авансових платежів, попередньої оплати, оскільки кредитове сальдо - це кредиторська заборгованість позивача. Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» та Податковий кодекс України не містять визначення «авансовий платіж», «попередня оплата». Разом з тим, відповідне визначення наведене, зокрема, в п.1.2 Інструкції з обліку коштів, розрахунків та інших активів бюджетних установ, затвердженій наказом Державного казначейства України N 242 від 26.12.2003, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23.01.2004 за N 106/8705. Так, авансові платежі визначено як грошову суму, яку перераховують згідно з договором наперед у рахунок майбутніх розрахунків за товари (роботи, послуги), які мають бути отримані (виконані, надані); попередня оплата - оплата товарів (робіт та послуг), готових до відвантаження (надання) установі після отримання платежу, відповідно до чинного законодавства.
Таким чином, визначальною ознакою авансового платежу (попередньої оплати) є сплата покупцем коштів до відвантаження товару, в рахунок майбутнього відвантаження.
Разом з тим, в досліджуваних випадках мало місце завершення господарської операції, включаючи поставку товару та її оплату, а в подальшому повернення контрагентами отриманої неякісної продукції, що підтверджено дослідженими судом актами вибраковки, накладними на повернення готової продукції, товарно-транспортними накладними, коригуючими розрахунками до податкових накладних ( а.с.113-250 т.3, 1-250 т.4, 1-250 т.5, 1-213 т.6, 118-250 т.7, 56-113 т.8).
Відповідно до п.5.10 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» у разі коли після продажу товарів (робіт, послуг) здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи перерахунок у випадках повернення проданих товарів чи права власності на такі товари (результати робіт, послуг) продавцю, платник податку - продавець та платник податку - покупець здійснюють відповідний перерахунок валових доходів або валових витрат (балансової вартості основних фондів) у звітному періоді, в якому сталася така зміна суми компенсації.
Тому, на підставі п.5.10 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» підприємство правомірно зменшило валові доходи на вартість повернених товарів.
За встановлених обставин, враховуючи, що в ході судового розгляду справи не підтверджено заниження ЗАТ «РЛЗ» валових доходів за 2010 рік в сумі 714 074,00 грн., тому донараховане грошове зобов'язання по податку на прибуток в сумі 178 519,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції (25%) в сумі 44630,00 грн. за податковим повідомленням-рішенням від 21.07.2011 № 0000912351 підлягають до скасування, а позовна вимога в цій частині - до задоволення.
Враховуючи, що в ході судового розгляду справи не підтверджено заниження валових доходів за І квартал 2011 року в сумі 1 838 581,18 грн., а відповідно до розрахунків податкового органу обумовлена сума включена у зменшення збитків за І квартал 2011 року, відтак податкове повідомлення-рішення від 21.07.2011 №0000902351 підлягає до скасування в частині суми 1 838 581,18 грн., а позовна вимога в цій частині - до задоволення.
Враховуючи, що в ході судового розгляду адміністративної справи підтверджено заниження ЗАТ «РЛЗ» валових доходів за І квартал 2011 року на суму 156 915,82 грн., відтак податковим органом на зазначену суму правомірно зменшено позивачу від'ємне значення об'єкта оподаткування за І квартал 2011 року, а відтак позовна вимога про скасування податкового повідомлення-рішення від 21.07.2011 №0000902351 в частині суми 156 915,82 грн. до задоволення не підлягає.
Що стосується не включення ЗАТ «РЛЗ» до валових доходів умовно нарахованих відсотків в розмірі 391 гр. на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповерненою на кінець звітного періоду, у розмірі облікової ставки Національного банку України, розрахованої за кожний день фактичного використання такої поворотної фінансової допомоги, отриманої 25.06.2010 від ЗАТ «Авто-ЗАЗ-Мотор» в сумі 100000 грн., суд зазначає, що всупереч приписам ст.71 КАС України позивач не надав суду жодного доказу на обґрунтування позову в обумовленій частині, а також не надав відповідних документів на вимогу судових експертів, чим унеможливив документальне дослідження відповідних господарських операцій. Окрім цього, в судовому засіданні представники позивача визнали заниження валових доходів в розмірі 391 грн. З огляду на наведене, суд вважає правомірним висновок податкового органу про заниження позивачем валових доходів за 2010 рік на 391,00 грн. на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповерненою на кінець звітного періоду.
Також суд встановив, що рішенням господарського суду Рівненської області від 05.10.2010 у справі № 12/121 стягнуто з ЗАТ «Рівненський ливарний завод» на користь УкрДНТЦ «Енергосталь» основний борг в сумі 25 784,00 грн. (а.с.177-179 т.1). Вказане судове рішення ЗАТ «РЛЗ» не оскаржувалось, що підтвердили представники позивача в судовому засіданні.
Відповідно до пп.12.1.5 п.12.1 ст.12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» платник податку - покупець зобов'язаний збільшити валові доходи на суму непогашеної заборгованості (її частини), визнаної у порядку досудового врегулювання спорів або судом чи за виконавчим написом нотаріуса, у податковому періоді, на який припадає перша з подій:
а) або 90-й календарний день від дня граничного строку погашення такої заборгованості (її частини), передбаченого договором або визнаною претензією;
б) або 30-й календарний день від дня прийняття рішення судом про визнання (стягнення) такої заборгованості (її частини) або вчинення нотаріусом виконавчого напису.
В порушення абз. б) пп.12.1.5 п.12.1 ст.12 цього Закону позивач в 4 кварталі 2010 року валові доходи на суму 25 784,00 грн. не збільшив.
Представниками позивача обумовлене порушення не заперечується (а.с.111-122 т.10).
За таких обставин, суд вважає, що висновок податкового органу про заниження ЗАТ «РЛЗ» валових доходів за 2010 рік на суму 26175 грн. (391+25784) є обгрунтованим, відповідно донараховане податковим повідомленням-рішенням від 21.07.2011 №0000912351 грошове зобов'язання з податку на прибуток (25%) в сумі 6543,75 грн. та штрафні (фінансові) санкції (25%) в сумі 1636,00 грн. є правомірними, підстави для скасування податкового повідомлення-рішення від 21.07.2011 №0000912351 в зазначеній частині відсутні, а позовна вимога до задоволення не підлягає.
Щодо завищення ЗАТ «РЛЗ» валових витрат перевіреного періоду суд встановив та врахував наступне.
Суд встановив, що 22.11.2010 між ЗАТ «Рівненський ливарний завод» (Замовник) та ПП «Бест Тайм» м. Одеса (Виконавець) укладено договір № 77 про надання консалтингових послуг (а.с.161-164 т.1), відповідно до умов якого Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе зобов'язання про надання послуг з діагностики бізнес-процесів Замовника, а саме:
стратегічне планування діяльності компанії;
управління господарською, інвестиційною та фінансовою діяльністю компанії;
оптимізація та підвищення ефективності діяльності компанії;
проведення аналітичних та дослідницьких робіт.
Додатком № 1 від 22.11.2010 до договору № 77 від 22.11.2010 визначено перелік робіт по діагностиці бізнес-процесів компанії, а саме: вивчення внутрішніх документів замовника, що містять необхідну для діагностики інформацію; узгодження з замовником цілей і методології спільної роботи; проведення інтерв'ю з ключовими співробітниками організації замовника; підготовка звіту і презентації за підсумками виконання робіт (а.с.165 т.1).
31.12.2010 складено акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) про надання послуг з діагностики бізнес-процесів компанії - 1 послуга вартістю 716 716,00 грн. без ПДВ, ПДВ в сумі 143 343,20 грн. (а.с.167 т.1).
31.12.2010 ПП «Бест Тайм» виписано позивачу податкову накладну № 52, номенклатура поставки - надання послуг з діагностики бізнес-процесів компанії, на загальну суму 860 059,20 грн., у т.ч. ПДВ 143 343,20 грн. (а.с.166 т.1).
Окрім цього, 03.01.2011 між ЗАТ «Рівненський ливарний завод» (Замовник) та ПП «Бест Тайм» м. Одеса (Виконавець) укладено договір № 2 на проведення маркетингових досліджень, відповідно до якого Виконавець зобов'язується надати Замовнику маркетингові послуги за напрямками, визначеними в цьому договорі, а Замовник зобов'язується прийняти виконану роботу та оплатити її. За змістом п.1.2 договору об'єктом маркетингових досліджень за цим договором є: Дослідження ринку нових (конкурентних) технологій в чавунно-ливарному виробництві. Відповідно до п.4.1 договору Виконавець зобов'язується надати результати досліджень з детальним і повним описом всіх питань відповідно до передбачених цим Договором напрямків досліджень (а.с.168-171 т.1).
31.01.2011 складено акт прийому-передачі виконаних робіт (послуг) про надання послуг «Дослідження ринку нових (конкурентних) технологій в чавунно-ливарному виробництві» - 1 послуга вартістю 1 700 000 грн. без ПДВ, ПДВ в сумі 340 000,00 грн. (а.с.173 т.1).
31.01.2011 ПП «Бест Тайм» виписано позивачу податкову накладну № 9, номенклатура поставки Дослідження ринку нових (конкурентних) технологій в чавунно-ливарному виробництві, на суму 2 040 000,00 грн., у т.ч. ПДВ 340 000,00 грн. (а.с.172 т.1).
По взаємовідносинах з ПП «Бест Тайм» позивачем включено до валових витрат суму без ПДВ 2 416 716 грн., з них по уточнюючій декларації за 2010 рік № 900860183 від 12.03.2011 на суму 716 716 грн. та по декларації за І квартал 2011 року на суму 1 700 000 грн. (а.с.191,192 т.1), а також сформовано податковий кредит в грудні 2010 року на суму 143 343 грн. по уточнюючому розрахунку за 12.2010р. № 9000860054 від 12.03.2011, та в січні 2011 року на суму 340 000 грн. по уточнюючому розрахунку за 01.2011р. №9000860089 від 12.03.2011, всього податковий кредит на суму 483 343 грн. (а.с.227, 228 т.1).
Перевіряючи правомірність доводів податкового органу щодо безтоварності господарських операцій ЗАТ «РЛЗ» з ПП «Бест Тайм», суд встановив та врахував наступне.
Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Водночас статтею 1 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
При цьому, відповідно до чч.1,2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити:
назву документа (форми);
дату і місце складання;
назву підприємства, від імені якого складено документ;
зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;
посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;
особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.
Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.
З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.
Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.
Так, згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
Відповідно до пп.138.1.1 п.138.1 ст.138 Податкового кодексу України витрати операційної діяльності включають, зокрема, собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.
Пунктом 138.8 ст.138 Податкового кодексу України визначено, що собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а зокрема, амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг.
При цьому відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
Також суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до частин 1-3 статті 180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.
Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.
При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Відповідно до ч.2 ст.207 Цивільного кодексу України правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.
Оцінюючи господарські операції між ЗАТ «РЛЗ» та ПП «Бест Тайм» та документи, якими оформлені такі господарські операції, на їх відповідність вимогам закону, суд встановив, що всупереч наведеному в договорі № 77 від 22.11.2010 про надання консалтингових послуг та в договорі № 2 від 03.01.2011 на проведення маркетингових досліджень така істотна умова договору як ціна договору сторонами погоджена не була.
Окрім цього, в договорі № 77 від 22.11.2010, в додатку № 1 від 22.11.2010 до договору № 77 від 22.11.2010, в договорі № 2 від 03.01.2011 не зазначено особу, якою від імені ЗАТ «Рівненський ливарний завод» укладено відповідний договір, а також підписано договір без зазначення посади та прізвища підписанта. Також не зазначено посаду та прізвище посади особи, відповідальної за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, в актах прийому-передачі виконаних робіт (послуг) від 31.12.2010 за договором № 77 від 22.11.2010 та від 31.01.2011 за договором № 2 від 03.01.2011, таким чином неможливо ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарських операцій.
Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, особа, уповноважена представляти ЗАТ «Рівненський ливарний завод» у правовідносинах з третіми особами, або має вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори, станом на 22.11.2010 та станом на 31.01.2011 - ОСОБА_11, керівник та підписант (а.с.82-83 т.13).
ОСОБА_11 в письмовому поясненні, написаному власноручно, підписання господарських договорів з ПП «Бест Тайм» заперечив та вказав, що не уповноважував інших осіб на укладення таких договорів; в період його керівництва товариством такі договори не укладалися та не оплачувалися (а.с.156-157 т.1).
Висновком спеціаліста № 608 від 12.08.2011 Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при УМВС України в Рівненській області встановлено, що зображення підписів від імені керівництва ЗАТ «Рівненський ливарний завод» в електрофотокопіях договору № 77 від 22.11.2010; акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.12.2010 за договором № 77 від 22.11.2010; договору № 2 від 03.01.2011; акту прийому-передачі виконаних робіт (послуг) від 31.01.2011 за договором № 2 від 03.01.2011 ймовірно виконані ОСОБА_12, при умові відсутності монтажу (а.с.98-100 т.1).
Матеріалами справи стверджено, що ОСОБА_12 призначений в.о. генерального директора ЗАТ «РЛЗ» з 17.02.2011, наказ про прийом на роботу від 17.02.2011 № 9, наказ про припинення трудового договору від 04.07.2011 № 43 (а.с.112 т.1), що сторонами не заперечується.
Відомості щодо підписання договору № 77 від 22.11.2010 та № 2 від 03.01.2011 особою, уповноваженою на його укладення на підставі довіреності, в досліджуваних договорах не застережені.
Дослідженням пояснення ОСОБА_13 встановлено, що в період її роботи на посаді головного бухгалтера ЗАТ «РЛЗ» з 17.10.2005 по 16.02.2011 ніяких господарських операцій з ПП «Бест-Тайм» позивач не проводив, договір № 77 від 22.11.2010 про надання консалтингових послуг та договір № 2 від 03.01.2011 та акти здачі-прийняття робіт в бухгалтерію не надходили та в обліку не відображались (а.с.105 т.1).
В ході судового розгляду адміністративної справи представники позивача не надали на вимогу суду будь-яких об'єктивних доказів, які б підтверджували реальність руху активів ЗАТ «РЛЗ» при здійснення досліджуваних господарських операцій. Зокрема, звіт або презентація за підсумками виконання робіт за договором № 77 від 22.11.2010, що безпосередньо передбачено додатком № 1 до такого договору, а також результати досліджень з детальним і повним описом всіх питань відповідно до напрямків дослідження, що передбачено договором № 2 від 03.01.2011, позивач суду не надав, покликаючись на відсутність зазначених документів, а також не зміг обгрунтувати доцільність використання придбаних послуг в господарській діяльності підприємства. Не були відповідні документи представлені й до перевірки, про що зазначено в акті перевірки.
Таким чином, суд констатує, що господарські договори між ЗАТ «РЛЗ» та ПП «Бест Тайм» підписані неуповноваженою особою, без погодження істотних умов договорів; акти здачі-прийняття робіт від 31.12.2010 та від 31.01.2011 підписані сторонами без фактичного виконання робіт, позаяк відсутні будь-які докази передачі результатів робіт (послуг) від виконавця до замовника.
Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» N334/94-ВР від 28.12.1994, зі змінами та доповненнями, валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
За змістом пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.
Згідно з абз.4 пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
В ході судового розгляду адміністративної справи встановлено, що документи, якими оформлені господарські операції між ЗАТ «РЛЗ» та ПП «Бест Тайм», не відповідають вимогам закону до первинних бухгалтерських документів, не розкривають змісту господарських операцій та не підтверджують їх вчинення, не підтверджують зв'язок придбаних послуг з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції, не доводять їх використання підприємством у власній господарській діяльності.
За встановлених обставин суд приходить до висновку, що валові витрати на загальну суму 2 416 716 грн., у тому числі за 2010 рік на суму 716 716 грн. та за І квартал 2011 року на суму 1 700 000 грн. по взаємовідносинах з ПП «Бест Тайм» сформовані всупереч установленому законом порядку, без фактичного здійснення господарських операцій, а відтак сторнування податковим органом зазначеної суми валових витрат слід визнати обгрунтованим.
Висновок № 7978 від 31.05.2013 комісійної судово-економічної експертизи в обумовленій частині не відповідає встановленим судом обставинам справи, а тому оцінюється критично та не враховується судом.
Таким чином, податкове повідомлення-рішення від 21.07.2011 № 0000912351 в частині донарахування основного зобов'язання з податку на прибуток за 4 квартал 2010 року на суму 179179,00 грн. (25%) та штрафних (фінансових) санкцій (25%) в сумі 44794,75 грн., податкове повідомлення-рішення від 21.07.2011 № 0000912351 в частині зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за І квартал 2011 року на суму 1 700 000 грн., - є правомірними, підстави для їх скасування відсутні, а відтак позовні вимоги в зазначеній частині до задоволення не підлягають.
Також суд встановив, що ЗАТ «Рівненський ливарний завод» було сформовано валові витрати в ІІ кварталі 2010 року на суму 8323 грн. по взаємовідносинах з ПП «Харлем».
Дослідженими судом доказами стверджено, що від ПП «Харлем» позивачем придбано матеріали (лист, круг, дріт) на загальну суму 9987,40 грн., в т.ч. ПДВ 1664,57 грн. на підставі видаткових накладних: № 2 від 01.04.2010 на суму 5986,50 грн., в т.ч. ПДВ 997,75 грн.; № 4 від 04.06.2010 на суму 1021,80 грн., у т.ч. ПДВ 170,30 грн.; № 19 від 20.04.2010 на суму 1788,04 грн., в т.ч. ПДВ 298,01 грн.; № 14 від 18.05.2010 на суму 1191,06 грн., у т.ч. ПДВ 198,51 грн. (а.с.187,193,198,203 т.8).
Придбаний товар отримано уповноваженими особами позивача на підставі довіреностей: Шиманським М.О. - довіреність ЯОЧ № 219340/250 від 01.04.2010, Шершун В.М. - довіреність № 521 від 04.06.2010, Савич В.О. - довіреність ЯОЧ №219340/250 від 20.04.2010, Шершун В.М. - довіреність ЯОЧ № 219202/412 від 17.05.2010, які зареєстровані в журналі реєстрації довіреностей ЗАТ «РЛЗ» (а.с.190,195,200,204 т.8).
Доставка придбаного товару від ПП «Харлем» до покупця здійснювалась транспортом ЗАТ «РЛЗ», що підтверджується товарно-транспортними накладними та відповідними записами в журналі обліку руху транспортних засобів ЗАТ «РЛЗ» (а.с.188-189,194,199,205-207 т.8).
Оплата придбаного товару проведена частково платіжними дорученнями (а.с.180-185 т.8), станом на 31.03.2011 рахується сальдо Кт631 в сумі 3997,40 грн. (а.с.177 т.8).
Дослідженими судом приходними меморіальними ордерами, вимогами на склад, (а.с.186,191,192,196,197,201,202 т.8) підтверджується оприбуткування придбаного товару, внутрішнє переміщення, використання в господарській діяльності.
Документи, якими оформлені господарські операції ЗАТ «РЛЗ» з ПП «Харлем» відповідають вимогам закону до первинних документів, а відтак є належними та допустимими доказами в розумінні ст.70 КАС України, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій та реальність руху активів ЗАТ «РЛЗ» та слугували достатньою підставою для формування валових витрат платника податків.
Покликання податкового органу на недійсність господарського договору з даним контрагентом суд вважає необгрунтованим, позаяк на наявність судового рішення про визнання правочину недійсним відповідач не вказує, а позивач такі обставини заперечує.
Окрім цього, не можуть бути визнані підставою для зменшення валових витрат позивача доводи контролюючого органу про порушення кримінальної справи № 80/36-10 за фактом фіктивного підприємництва, придбання ПП «Харлем» з метою прикриття незаконної діяльності, за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.28, ч.2 ст.205 КК України. Станом на час вирішення судом даного адміністративного спору за даними Єдиного державного реєстру судових рішень відомості щодо вироку в обумовленій кримінальній справі, який набрав законної сили, відсутні. При цьому, як ствердив представник відповідача, посадовим особи ЗАТ «РЛЗ» не інкримінувалось вчинення кримінальних правопорушень у співучасті з засновниками (власниками), посадовими особами ПП «Харлем». За таких обставин, відсутні будь-які об'єктивні докази обізнаності позивача з можливими порушеннями законодавства зі сторони контрагента-постачальника.
З огляду на вищенаведене, враховуючи, що реальність господарських операцій з ПП «Харлем» підтверджена дослідженими судом доказами, суд вважає необгрунтованим зменшення ЗАТ «РЛЗ» валових витрат 2010 року на суму 8323 грн., а відтак податкове повідомлення-рішення від 21.07.2011 №0000912351 в частині донарахування основного зобов'язання за 2010 рік на суму 2081 грн. (25%), в частині штрафних (фінансових) санкцій на суму 520,25 грн. є протиправним та підлягає до скасування, а позовна вимога в цій частині - до задоволення.
Відповідно до пп.11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» платник податку-покупець на дату оприбуткування товару або на дату фактичного отримання результатів робіт (послуг) збільшує валові витрати виробництва. Документальною перевіркою встановлено, що ЗАТ «РЛЗ» фактично не здійснено витрат по операції з придбання товарів (робіт, послуг) від постачальників, по яких виникла кредиторська заборгованість, по якій минув строк позовної давності, і яка включена ЗАТ «РЛЗ» до валових доходів: Дт631 Кт717 в сумі 749 грн., Дт 852 Кт 717 в сумі 361 грн., - всього в сумі 1110 грн. в 4 кварталі 2010 року, а також в сумі 6335 грн. в І кварталі 2011 року, чим завищено валові витрати на суму кредиторської заборгованості, по якій минув строк позовної давності, в розмірі 1110 грн. за 4 квартал 2010 року, в розмірі 6335 грн. за І квартал 2011 року.
Будь-яких об'єктивних доказів на спростування виявленого перевіркою порушення позивачем не надано, доводів в обґрунтування позовних вимог в зазначеній частині не наведено. Представники позивача в судовому засіданні встановлене перевіркою вищевказане порушення визнали.
За встановлених обставин суд дійшов висновку, що контролюючим органом обгрунтовано донараховано ЗАТ «РЛЗ» за 2010 рік основне зобов'язання в сумі 278,00 грн. (25%) та штрафні (фінансові) санкції в розмірі 69,5 грн. (25%), та зменшено від'ємне значення об'єкта оподаткування за І квартал 2011 року на суму 6335,00 грн. Відтак, податкові повідомлення-рішення від 21.07.2011 № 0000912351 форми «Р» та № 0000902351 форми «П» в цій частині є правомірними, а позовні вимоги про їх скасування в цій частині підлягають відхиленню.
Щодо завищення валових витрат ЗАТ «РЛЗ» за період безліцензійної діяльності суд зазначає наступне.
Суд встановив, що ЗАТ «РЛЗ» здійснювало діяльність по заготівлі, переробці металобрухту чорних металів та кольорових металів, списувало на валові витрати матеріали, заробітну плату та відрахування на неї, амортизацію використовуваного обладнання та отримувало доходи від вказаної діяльності без наявності відповідних ліцензій.
За висновками контролюючого органу, здійснення ЗАТ «РЛЗ» діяльності по заготівлі, переробці металобрухту без наявності дозвільних документів (ліцензій) свідчить про відсутність ведення таким суб'єктом господарської діяльності, спрямованої на досягнення економічних, соціальних результатів та одержання прибутку, а тому відповідно до п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» витрати, пов'язані з веденням такої діяльності, не підлягають включенню до складу валових витрат підприємства.
У зв'язку з цим, за висновком перевірки ЗАТ «РЛЗ» зайво включено до валових витрат: витрати по операціях, пов'язаних із здійсненням діяльності без отримання ліцензій (визначені пропорційно до відпрацьованого часу), за 2010 рік на загальну суму 11 533 116 грн., в т.ч.:
7 623 271 грн. - сировина, матеріали, паливо, тара та тарні матеріали, запасні частини;
2 720 357 грн. - оплата праці;
1 189 488 грн. - страхові збори (внески) до фондів державного загальнообов'язкового страхування,
а також завищено амортизаційні відрахування за 2010 рік в сумі 146 415 грн. (а.с.112-145 т.1).
Відповідно до п.1.32 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.
Отже, основним критерієм віднесення діяльності підприємства до його господарської діяльності, є отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, за умови, що діяльність підприємства є регулярною, постійною або суттєвою.
Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» не висвітлено питання щодо умов визнання здійснення діяльності підприємства без наявності ліцензій, як діяльність підприємства, що не належить до його господарської діяльності.
Правила ведення податкового обліку визначені статтею 11 цього Закону, відповідно до пп.11.2.1 п.11.2 якої датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).
Однак, вказана стаття не містить переліку обов'язкових документів, якими повинні бути підтверджені валові витрати.
Крім того, відповідно до приписів Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу витрат не можна включати певні витрати, визначені пунктами 5.3-5.8.
Разом з тим, в пунктах 5.3-5.8 ст.5 цього Закону не зазначено про неможливість віднесення до складу валових витрат витрат підприємства, пов'язаних з придбанням сировини, матеріалів, палива, тари та тарних матеріалів, запасних частин, а також витрат на оплату праці та на страхові збори (внески) до фондів загальнообов'язкового страхування, у разі відсутності і підприємства ліцензій на здійснення заготівлі, переробки, металобрухту кольорових та чорних металів.
Перераховані витрати підприємством понесені внаслідок провадження господарської діяльності, у зв'язку з чим підприємство мало підстави ці витрати відносити до складу валових витрат у відповідних податкових періодах на підставі первинних документів.
Суд вважає за необхідне зазначити, що за приписами п.5.11 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені в цьому Законі, не дозволяється.
А статтею 1 Закону України «Про систему оподаткування» № 1251-ХІІ від 25.06.1991, зі змінами та доповненнями, визначено, що ставки, механізм справляння податків і зборів (обов'язкових платежів), за винятком особливих видів мита та збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності, і пільг щодо оподаткування не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів про оподаткування.
За висновком судово-економічної експертизи, завищення валових витрат ЗАТ «РЛЗ» на загальну суму 11 533 116 грн. та завищення амортизаційних відрахувань на суму 146 415 грн. нормативно та документально не підтверджується. В зазначеній частині висновок експерта відповідає встановленим судом обставинам справи, узгоджується з матеріалами справи, ґрунтується на вимогах закону, а тому враховується судом.
З огляду на вищенаведене, суд вважає необґрунтованим донарахування позивачу податкового зобов'язання за 3 квартал 2010 року в сумі 599 091,00 грн. (2 396 363 х 25%), за 4 квартал 2010 року в сумі 2 320 792,00 грн. (9 283 168 х 25%), що виключає застосування до платника податків штрафних (фінансових) санкцій за заниження податкового зобов'язання.
Таким чином, податкове повідомлення-рішення від 21.07.2011 № 0000912351 форма «Р» в частині основного зобов'язання в сумі 2 919 883 грн., в частині штрафних (фінансових) санкцій (25%) в сумі 729 970,75 грн. є протиправним та підлягає до скасування, а адміністративний позов в цій частині - до задоволення.
Щодо висновку контролюючого органу про завищення ЗАТ «РЛЗ» задекларованого показника у рядку 04.2 декларації «убуток балансової вартості запасів» за період 2010р. в сумі 604 018 грн. та за І квартал 2011 року в сумі 105 680 грн., так як платником податку не включено запаси, використані не у господарській діяльності, суд зазначає наступне.
Відповідно до п.5.9 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі - запасів) на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно).
Вартість запасів оплачених, але не отриманих (не оприбуткованих) платником податку - покупцем, до приросту запасів не включається.
Вартість запасів оплачених, але не відвантажених (не знятих з обліку) платником податку - продавцем, до убутку запасів не включається.
У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду перевищує їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових доходів платника податку у такому звітному періоді.
У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду є меншою за їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових витрат платника податку у такому звітному періоді.
Таким чином, з урахуванням наведеного, платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі - запасів) на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» (за винятком тих, що отримані безкоштовно).
Досліджені судом первинні документи ЗАТ «Рівненський ливарний завод», а саме акти, накладні на внутрішнє переміщення документально підтверджують здійснення підприємством господарських операцій щодо списання та передачі відливок зі складу готової продукції на склад матеріалів для подальшого використання в якості шихтових матеріалів, оскільки дані відливки виготовлені понад заявок або у зв'язку з виробничими дефектами, за 2010 рік на загальну суму 548 392,08 грн. (а.с.1-54 т.8), що відповідає встановленому експертним шляхом.
Разом з цим, відповідно до висновку судово-економічної експертизи, в матеріалах справи відсутні первинні документи, в яких задокументовано господарські операції щодо списання та передачі відливок зі складу готової продукції на склад матеріалів для подальшого використання в якості шихтових матеріалів, на загальну суму 7703,00 грн. за І квартал 2011 року.
Дослідженням документів бухгалтерського обліку ЗАТ «Рівненський ливарний завод» (оборотно-сальдова відомість за І квартал 2011 року) підтверджується відображення в бухгалтерському обліку підприємства господарської операції з введення в експлуатацію основних засобів вартістю 97 976,76 грн., бухгалтерською проводкою за Дт117 «Інші необоротні матеріальні активи» та Кт153 «Капітальні вкладення» (а.с.34-39 т.2), що відповідає встановленому експертним шляхом.
Таким чином, з урахуванням висновку судово-економічної експертизи, із встановленої перевіркою суми завищення валових витрат за 2010 рік в розмірі 604 018 грн. документально не підтверджується завищення валових витрат ЗАТ «РЛЗ» за період з 01.01.2010 по 31.12.2010 в загальній сумі 584 392,08 грн., а відтак донарахування податкового зобов'язання та застосування штрафних (фінансових) санкцій суд вважає необгрунтованим. За період з 01.01.2011 по 31.03.2011 із встановленої перевіркою суми завищення валових витрат ЗАТ «РЛЗ» в розмірі 105 680 грн., які були враховані податковим органом у зменшення збитків, в ході судового розгляду справи документально не підтверджується завищення валових витрат на суму 97 976,76 грн.
За таких обставин, податкове повідомлення-рішення від 21.07.2011 №0000912351 в частині донарахування основного зобов'язання в сумі 146 098,00 грн. (584 392,08 х 25%) та в частині штрафних (фінансових) санкцій (25%) в сумі 36524,5 грн., податкове повідомлення-рішення від 21.07.2011 № 0000992351 в частині зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування на суму 97 976,76 грн. є протиправними та підлягають до скасування, а адміністративний позов в цій частині - до задоволення.
Враховуючи, що ні в ході судового розгляду справи, ні на вимогу судових експертів позивачем не було надано первинних документів, які б підтверджували правомірність визначення платником податків убутку балансової вартості запасів за 2010 рік в сумі 19 625,92 грн. (604 018 - 584 392,08), за І квартал 2011 року в сумі 7703,00 грн. (105 680 - 97 976,76), а відповідно до приписів ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення, суд вважає доводи позивача в обумовленій частині позову необгрунтованими.
За таких обставин, висновок контролюючого органу про завищення валових витрат (показник рядка 04.2 «убуток балансової вартості запасів») на суму 19 625,92 грн. за 2010 рік, на суму 7703,00 грн. за І квартал 2011 року є підставним. Відтак, податкове повідомлення-рішення від 21.07.2011 №0000912351 в частині донарахування основного зобов'язання в сумі 4906,5 грн. (19626 х 25%), штрафних (фінансових) санкцій (25%) в сумі 1226,63 грн., та податкове повідомлення-рішення від 21.07.2011 № 0000992351 в частині зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування на суму 7703,00 грн. є правомірними, підстави для їх скасування відсутні, а адміністративний позов в цій частині підлягає відхиленню.
Щодо завищення валових витрат в частині завищення суми збору за геологорозвідувальні роботи за період 4 квартал 2010 р. на суму 3017,00 грн. суд зазначає, що позивач належними та допустимими доказами не підтвердив обгрунтованості позовних вимог в зазначеній частині.
Разом з тим, контролюючим органом встановлено, що ЗАТ «РЛЗ» до рядка 04.6 декларації за 2010 рік включено суму 56067 грн., а відповідно до реєстру кореспонденції рахунків бухгалтерського обліку та показників валових витрат підлягає включенню сума 53050 грн. (Дт 91,92 Кт 6414, 6418, 6426, 651), чим порушено пп.5.2.5 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», так як платником податку завищено суму збору за геологорозвідувальні роботи, в зв'язку з включенням до декларації суми, що не відповідає даним обліку та фактичним даним перевірки.
В ході судового розгляду адміністративної справи представники позивача вищевказане порушення визнали.
За встановлених обставин, податкове повідомлення-рішення від 21.07.2011 №0000912351 в частині донарахування основного зобов'язання в сумі 754,00 грн. (3017,00 х 25%), штрафних (фінансових) санкцій (25%) в сумі 188,5 грн. є правомірним, підстави для його скасування в цій частині відсутні, а адміністративний позов в цій частині до задоволення не підлягає.
Підсумовуючи вищенаведене відносно встановлених судом обставин щодо донарахування ЗАТ «Рівненський ливарний завод» податкових зобов'язань з податку на прибуток та застосування штрафних (фінансових) санкцій за 2010 рік та зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за І квартал 2011 року, суд вважає доведеним належними та допустимими доказами, що:
податкове повідомлення-рішення від 21.07.2011 № 0000912351 форма "Р" про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в частині основного платежу в сумі 3 246 581,00 грн., в частині штрафних (фінансових) санкцій в сумі 811 645,50 грн., всього на суму 4 058 226,50 грн.,
податкове повідомлення-рішення № 0000902351 від 21.07.2011 форма «П» про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в частині суми 1 985 238,94 грн., -
не відповідають критеріям правомірності, прийняті без урахування всіх фактичних обставин, при недотриманні приписів матеріального закону, а тому порушують права та законні інтереси платника податків, які підлягають до судового захисту шляхом скасування неправомірних рішень суб'єкта владних повноважень у вищевказаній частині.
В ході судового розгляду адміністративної справи з наведених вище підстав встановлено правомірність визначення грошового зобов'язання контролюючим органом з податку на прибуток за 2010 рік в загальній сумі 191 660 грн. основного платежу та підставність застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 25% від суми заниження грошового зобов'язання в сумі 47 915 грн.
Також судом встановлено правомірність висновку контролюючого органу про завищення платником податків від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за І квартал 2011 року на загальну суму 1 864 618,82 грн. (156 915,82 + 1 700 000 + 7 703), однак, враховуючи, що загальна сума зменшення збитків за результатами перевірки становить 3 660 978 грн., а сума, що підлягає до скасування за результатами судового розгляду, становить 1 985 238,94 грн., відтак податкове повідомлення-рішення форма «П» від 21.07.2011 № 0000902351 є правомірним в частині суми 1 675 739,06 грн. (3 660 978 - 1 985 238,94) та в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 1 грн.
Доводи позивача не спростовують правомірності податкових повідомлень-рішень від 21.07.2011 № 0000912351 та № 0000902351 в обумовленій частині та не дають суду підстав для їх скасування, а тому адміністративний позов в цій частині підлягає відхиленню.
Перевіряючи правомірність податкового повідомлення-рішення від 21.07.2011 №0000892351 форма «Р» про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем на 2 361 462 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на 439 225 грн., з урахуванням розрахунків донарахованих зобов'язань розрізі виявлених порушень та податкових періодів (а.с.24-26,111 т.1), суд встановив та врахував наступне.
Щодо заниження податкових зобов'язань на суму 4812 грн.
Відповідно до пп.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» N168/97-ВР від 03.04.1997, зі змінами та доповненнями, датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а в разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;
або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.
Дослідженням документів податкового обліку ЗАТ «Рівненський ливарний завод» (податкові накладні, реєстри виданих податкових накладних) в ході судового розгляду адміністративної справи підтверджено та узгоджується з висновком судово-економічної експертизи проведення господарських операцій з поставки ЗАТ «РЛЗ» товарно-матеріальних цінностей для: ТзОВ «Трансметалпродукт», МПП «Троянда», ПАТ «Електротермометрія», ХК «АвтоКраз», ВАТ «Кам'янець-Подільськавтоагрегат», Представництво «ОНУР ТААХХУР ТАШИМАДЖИЛИК ВЕ ТІДЖАРЕТ ЛІМІТЕД ШИРКЕТІ» та, відповідно до вимог п.73 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» формування податкових зобов'язань, на підставі наступних податкових накладних:
податкова накладна № 121 від 04.03.2010 на суму 2252,77 грн., у т.ч. ПДВ 375,46 грн., оформлена на МПП «Троянда», відображена в реєстрі виданих податкових накладних ЗАТ «РЛЗ», розбіжності відсутні (а.с.51-54,58 т.2);
податкова накладна № 445 від 21.06.2010 на суму 1101000,00 грн., в т.ч. ПДВ 183500 грн., оформлена на ТзОВ «Трансметалпродукт» (а.с.70 т.2). В реєстрі виданих податкових накладних відображено податкову накладну № 445 від 21.06.2010 на загальну суму 1100001,00 грн., в т.ч. ПДВ 183333,50 грн., що призвело до заниження податкових зобов'язань на суму 166,50 грн. (183500 - 183333,50) (а.с.66-69 т.2);
податкові накладні: № 75 від 03.09.2010 на суму 13273,68 грн., в т.ч. ПДВ 2212,28 грн.; № 907 від 24.09.2010 на суму 12677,76 грн., в т.ч. ПДВ 2112,96 грн.; № 906 від 29.09.2010 на суму 12503,71 грн., в т.ч. ПДВ 2083,95 грн., оформлені на ПАТ «Електротермометрія» (а.с.75,76,77 т.2). Розрахунком № 243/906 коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної від 29.09.2010 № 906 від 29.10.2010 ЗАТ «РЛЗ» проведено коригування на суму 5523,99 грн., в т.ч. ПДВ 1104,79 грн.; розрахунком коригування № 260/906 від 17.11.2010 до податкової накладної № 906 від 29.09.2010 ЗАТ «РЛЗ» проведено коригування на суму 973,06 грн., в т.ч. ПДВ 194,61 грн. (а.с.78,79 т.2).
Вищенаведені податкові накладні та розрахунки коригувань кількісних і вартісних показників до податкової накладної відображені в реєстрах виданих податкових накладних ЗАТ «РЛЗ», розбіжностей не встановлено (а.с.71-74,95-97 т.2).
податкові накладні: № 1073 від 10.11.2010 на суму 131,56 грн., в т.ч. ПДВ 21,93 грн.; №1074 від 10.11.2010 на суму 15535,04 грн., в т.ч. ПДВ 2589,17 грн.; № 1143 від 22.11.2010 на суму 996,60 грн., у т.ч. ПДВ 166,10 грн., оформлені на ХК «АвтоКраз», ВАТ «Кам'янець-Подільськавтоагрегат» (а.с.80,81,82 т.2);
податкова накладна № 1167 від 18.11.2010 на суму 3488,40 грн., в т.ч. ПДВ 581,40 грн., оформлена на Представництво «ОНУР ТААХХУР ТАШИМАДЖИЛИК ВЕ ТІДЖАРЕТ ЛІМІТЕД ШИРКЕТІ» (а.с.83 т.2).
Вищенаведені податкові накладні відображені в реєстрах виданих податкових накладних ЗАТ «РЛЗ» (а.с.95-97 т.2), розбіжностей не встановлено.
За встановлених обставин, доводи контролюючого органу про заниження податкових зобов'язань ЗАТ «Рівненський ливарний завод» за 2010 рік в сумі 4645,50 грн. не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду адміністративної справи, та підтверджено заниження податкового зобов'язання з ПДВ на суму 166,50 грн., що кореспондується з висновком судово-економічної експертизи.
Таким чином, податкове повідомлення-рішення від 21.07.2011 № 0000892351 в частині основного платежу в сумі 4645,50 грн., штрафних (фінансових) санкцій (25%) в сумі 1161,38 грн. є протиправним та підлягає до скасування. В частині основного зобов'язання з ПДВ в сумі 166,50 грн. та штрафних (фінансових) санкцій (25%) в сумі 41,63 грн. спірне рішення є обгрунтованим, відповідає обставинам справи, підстави для його скасування відсутні, а позовні вимоги в цій частині до задоволення не підлягають.
Щодо донарахування за результатами перевірки ЗАТ «Рівненський ливарний завод» податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 378 097 грн., у тому числі за період 2010 року в сумі 116 305 грн., за березень 2011 року в сумі 216 792 грн. (у зв'язку з донарахуванням валового доходу ЗАТ «РЛЗ» за період 2010 року в сумі 714 074 грн. та за І квартал 2011 року в сумі 1 995 497 грн. по операціях обліку технологічного відходу) суд встановив та врахував наступне.
Відповідно до п.4.5 ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість» якщо після поставки товарів (послуг) здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за поставкою перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів особі, яка їх надала, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.
Так, згідно з пп.4.5.1 п.4.5 ст.4 цього Закону якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то:
а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за наслідками податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок відкоригованого значення податку;
б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за наслідками такого податкового періоду у разі, якщо він є зареєстрованим як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв'язку з отриманням таких товарів (послуг).
За змістом пп.4.5.2 п.4.5 ст.4 цього Закону якщо внаслідок такого перерахунку відбувається збільшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то:
а) постачальник відповідно збільшує суму податкових зобов'язань за наслідками податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок відкоригованого значення податку;
б) отримувач відповідно збільшує суму податкового кредиту за наслідками такого податкового періоду у разі, якщо він є зареєстрованим як платник податку на дату проведення перерахунку.
Підпунктом 4.5.3 п.4.5 ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, що зменшення суми податкових зобов'язань платника податку - постачальника при зміні компенсації вартості товарів (послуг), наданих особам, які не були платниками цього податку на момент такої поставки, дозволяється лише:
а) при поверненні раніше поставлених товарів у власність постачальника з наданням отримувачу повної грошової компенсації їх вартості;
б) при перегляді цін, пов'язаних з гарантійними замінами товарів.
Статтею 192 Податкового кодексу України регламентовано особливості визначення бази оподаткування в окремих випадках (порядок коригування податкових зобов'язань та податкового кредиту)
Так, відповідно до п.192.1 ст.191 Податкового кодексу України якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.
Згідно з пп.192.1.1 п.192.1 ст.192 Податкового кодексу України якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то:
а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок коригування податку;
б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв'язку з отриманням таких товарів/послуг.
За змістом пп.192.1.2 п.192.1 ст.192 Податкового кодексу України якщо внаслідок такого перерахунку відбувається збільшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то:
а) постачальник відповідно збільшує суму податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок коригування податку;
б) отримувач відповідно збільшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення перерахунку.
Пунктом 192.2 ст.192 Податкового кодексу України встановлено, що норма пункту 192.1 цієї статті не поширюється на випадки, коли постачальник товарів/послуг не є платником податку на кінець звітного (податкового) періоду, в якому був проведений такий перерахунок.
Зменшення суми податкових зобов'язань платника податку - постачальника в разі зміни суми компенсації вартості товарів/послуг, наданих особам, що не були платниками цього податку на дату такого постачання, дозволяється лише при поверненні раніше поставлених товарів у власність постачальника з наданням отримувачу повної грошової компенсації їх вартості, у тому числі при перегляді цін, пов'язаних з гарантійною заміною товарів або низькоякісних товарів відповідно до закону або договору.
Відповідно до п.192.3 ст.192 Податкового кодексу України результат перерахунку податкових зобов'язань і податкового кредиту постачальника та отримувача відображається у складі податкової декларації за звітний податковий період у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
З урахуванням наведених норм матеріального закону, якими врегульовані спірні правовідносини у відповідних періодах 2010 та 2011 років, та беручи до уваги, що в ході судового розгляду адміністративної справи було визнано необгрунтованим збільшення позивачу за наслідками перевірки валового доходу в сумі 714 074 грн. за період 2010 року та в сумі 1 838 581,18 грн. за І квартал 2011 року (невключення до валових доходів суми отриманих авансів в сумі 2 552 654 грн.), про що зазначено в судовій постанові в частині правомірності визначення податкових зобов'язань та об'єкта оподаткування з податку на прибуток, суд вважає безпідставним донарахування податку на додану вартість в сумі 346 713,60 грн. основного зобов'язання та правомірним донарахування податку на додану вартість в сумі 31 383,40 грн., що узгоджується з висновком судово-економічної експертизи.
За встановлених обставин суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення від 21.07.2011 № 0000892351 в частині основного платежу в сумі 346 713,60 грн. є протиправним та підлягає до скасування. В частині основного платежу в сумі 31 382,40 грн. податкове повідомлення-рішення є правомірним, підстави для його скасування відсутні.
Оскільки за розрахунками податкового органу було донараховано основного зобов'язання за 2010 рік в сумі 116 305 грн., відповідно сума штрафних (фінансових) санкцій за заниження податкового зобов'язання за 2010 рік (25%) в розмірі 29076,25 грн. застосована безпідставно та підлягає до скасування. За 2011 рік було донараховано основного зобов'язання з ПДВ 216 792 грн. В ході судового розгляду адміністративної справи підтверджено невключення ЗАТ «РЛЗ» попередньої оплати від покупців в сумі 156 915,82 грн. за І квартал 2011 року. Таким чином, штрафна санкція за заниження податкового зобов'язання з ПДВ за березень 2011 року в розмірі 1 грн. застосована правомірно, підстави для її скасування відсутні.
Щодо заниження податкових зобов'язань з ПДВ внаслідок включення до податкового кредиту суми 1665 грн. ПДВ по операціях з придбання товарно-матеріальних цінностей (2010 рік) від ПП «Харлем», які на думку податкового органу є безтоварними, суд зазначає наступне.
Відповідно до пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Як встановлено пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається:
дата здійснення першої з подій:
або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;
або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Необхідною умовою для віднесення до податкового кредиту сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.
Як зазначалося вище по тексту судової постанови, в ході судового розгляду адміністративної справи було встановлено, що документи, якими оформлені господарські операції ЗАТ «РЛЗ» з ПП «Харлем», відповідають вимогам закону до первинних документів, а відтак є належними та допустимими доказами в розумінні ст.70 КАС України, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій та реальність руху активів ЗАТ «РЛЗ»; зібраними у справі доказами підтверджено транспортування, оприбуткування та використання в господарській діяльності позивача товарно-матеріальних цінностей, придбаних від ПП «Харлем», на загальну суму 9987,40 грн., в т.ч. ПДВ 1664,57 грн.
Відповідно до пп.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.
Підпунктом 7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).
Для операцій, що оподатковуються і звільнені від оподаткування, складаються окремі податкові накладні.
Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.
Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.
Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків.
Згідно з пп.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.
Підпунктом 7.2.6 п.7.2 ст.7 цього Закону визначено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.
Суд встановив, що податкові накладні ПП «Харлем», на підставі яких ЗАТ «РЛЗ» сформовано податковий кредит з податку на додану вартість в квітні 2010р. в сумі 1296,00 грн., в травні 2010р. в сумі 199,00 грн., в червні 2010р. в сумі 170,00 грн., всього в сумі 1665,00 грн., - в матеріалах справи відсутні, не були надані позивачем ні на вимогу суду, ні на клопотання судових експертів. У зв'язку з цим судово-економічною експертизою не виявилось можливим підтвердити чи спростувати заниження сплати податку на додану вартість на загальну суму 1665,00 грн.
Разом з тим, дослідженням акта перевірки встановлено, що по взаємовідносинах з ПП «Харлем» позивачем отримані податкові накладні; податок на додану вартість на підставі виписаних податкових накладних в загальній сумі 1665 грн. в повному обсязі віднесений ЗАТ «РЛЗ» до складу податкового кредиту у відповідних податкових періодах, про що свідчить реєстр податкових накладних та кореспонденція рахунків бухгалтерського обліку Дт6415 Кт631 (арк. акта 10, а.с.116 т.1).
Підставою для неврахування податкового кредиту в сумі 1665,00 грн. слугував висновок податкового органу про нікчемність правочину з ПП «Харлем» та безтоварність господарських операцій, що спростовано дослідженими судом доказами. Відомості про ненадання до перевірки оригіналів податкових накладних ПП «Харлем», як і покликання на неналежність їх оформлення в акті перевірки відсутні.
Представник відповідача Гарбарук Н.П., яка проводила перевірку ЗАТ «РЛЗ», в судовому засіданні підтвердила, що до перевірки були пред'явлені належно оформлені податкові накладні ПП «Харлем» на суму ПДВ 1665,00 грн. та реєстри отриманих податкових накладних, в яких відповідні податкові накладні були відображені.
За встановлених обставин, в ході судового розгляду адміністративної справи підтверджено, що податковий кредит в сумі 1665,00 грн. по взаємовідносинах з ПП «Харлем» був формований позивачем за наслідками реальних господарських операцій та на підставі належно оформлених податкових накладних. При цьому, як стверджено матеріалами справи, ПП «Харлем» на час вчинення господарських операцій з позивачем є зареєстрованою юридичною особою, а також зареєстроване платником податку на додану вартість згідно зі свідоцтвом № 100249899 від 14.10.2009 (а.с.178,179 т.8), що представниками відповідача не заперечується.
З огляду на вищенаведене, суд вважає, що спірний податковий кредит ЗАТ «РЛЗ» в сумі 1665,00 грн. був сформований правомірно, у відповідності до приписів Закону України «Про податок на додану вартість», а відтак підстави для його неврахування контролюючим органом були відсутні.
Таким чином, податкове повідомлення-рішення від 21.07.2011 № 0000892351 в частині основного платежу в сумі 1665,00 грн., штрафних (фінансових) санкцій (25%) в сумі 416,25 грн. є протиправним та підлягає до скасування.
Щодо формування ЗАТ «РЛЗ» податкового кредиту з ПДВ по взаємовідносинах з ПП «Бест Тайм» суд зазначає наступне.
Суд встановив, що до податкового кредиту з податку на додану вартість ЗАТ «РЛЗ» в грудні 2010р. віднесено ПДВ в сумі 143343,20 грн. на підставі податкової накладної ПП «Бест Тайм» №52 від 31.12.2010, та в січні 2011р. віднесено ПДВ в сумі 340 000 грн. на підставі податкової накладної № 9 від 31.01.2011 (а.с.166,172 т.1).
Відповідно до пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Водночас відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Тобто, відповідно до вимог матеріального закону, яким регулювались відповідні правовідносини в період їх виникнення, необхідною умовою для віднесення до податкового кредиту сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.
В ході судового розгляду адміністративної справи встановлено, що документи, якими оформлені господарські операції між ЗАТ «РЛЗ» та ПП «Бест Тайм», не відповідають вимогам закону до первинних бухгалтерських документів, не розкривають змісту господарських операцій та не підтверджують їх вчинення, не підтверджують зв'язок придбаних послуг з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції, не доводять їх використання підприємством у власній господарській діяльності. У зв'язку з чим суд дійшов висновку, що валові витрати по досліджуваних взаємовідносинах з ПП «Бест Тайм» сформовані всупереч установленому законом порядку, без фактичного здійснення господарських операцій.
За таких обставин, наявність належним чином оформлених податкових накладних не може бути визнана законною підставою для формування податкового кредиту з податку на додану вартість в разі встановленої судом безтоварності відповідних господарських операцій.
З огляду на вищенаведене, за результатами судового розгляду адміністративної справи суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення від 21.07.2011 №0000892352 в частині збільшення грошового зобов'язання в сумі 483 343,00 грн. за основним платежем, та в частині штрафних (фінансових) санкцій в сумі 35835,75 грн. (25% від суми 143343,00 грн. за 12.2010р.) є правомірним, підстави для його скасування відсутні, а адміністративний позов в цій частині підлягає відхиленню.
Висновок судово-економічної експертизи в даній частині не відповідає встановленим судом обставинам справи, а відтак оцінюється судом критично та до уваги не приймається.
Щодо встановленого перевіркою завищення податкового кредиту в сумі 7064,00 грн. (3140,00 + 3924,00), у тому числі в сумі 4285,00 грн. за 2010р., в сумі 2779,00 грн. за 2011р. (відповідно до розрахунку а.с.111 т.1) за даними Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту на рівні ДПА України, суд зазначає наступне.
Зібраними у справі доказами встановлено, що ЗАТ «РЛЗ» сформовано податковий кредит з податку на додану вартість відповідних періодів на підставі податкових накладних:
№ 72 від 26.05.2010 на суму 386,54 грн., в т.ч. ПДВ 64,42 грн., ВАТ «РЗТА» (а.с.115 т.8);
№ 146 від 31.07.2010 на суму 825,89 грн., в т.ч. ПДВ 137,65 грн., Оржівське ВУЖГ (а.с.118 т.8); проте в реєстрі отриманих податкових накладних відображена сума 393,28 грн., що призвело до завищення податкового кредиту з ПДВ на суму 255,63 грн. (а.с.116 т.8);
№ 124 від 30.06.2010 на суму 2359,68 грн., в т.ч. ПДВ 393,28 грн., Оржівське ВУЖКГ (а.с.119 т.8);
№ 91 від 17.09.2010 на суму 36491,00 грн., у т.ч. ПДВ 6081,83 грн., ТзОВ «Західна Лінія» (а.с.123 т.8);
№ 91 від 17.09.2011 на суму 3900,00 грн., в т.ч. ПДВ 6500,00 грн., ТзОВ «Західна Лінія» (а.с.124 т.8); проведено Уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок на суму 418,17 грн. (6500 - 6081,83);
№ 52 від 08.09.2010 на суму 3881,66 грн., в т.ч. ПДВ 646,94 грн., ЧП «Сплав» (а.с.129 т.8);
№ 001099 від 23.09.2010 на суму 480 грн., у т.ч. ПДВ 80 грн., ЗАТ «Запоріженергокомплект» (а.с.147 т.8);
№ 3209 від 30.03.2011 на суму 863 грн., в т.ч. ПДВ 143,83 грн., ТзОВ «ЄвроЕкспресПошта» (а.с.148 т.8);
№ 3208 від 18.03.2011 на суму 35 грн., в т.ч. ПДВ 5,83 грн., ТзОВ «ЄвроЕкспресПошта» (а.с.149 т.8);
№ 3207 від 11.03.2011 на суму 174 грн., в т.ч. ПДВ 29 грн., ТзОВ «ЄвроЕкспресПошта» (а.с.150 т.8);
№ 3 від 17.03.2011 на суму 13000 грн., без ПДВ, ТзОВ «Західметінвест» (а.с.151 т.8).
Вищевказані податкові накладні включені ЗАТ «РЛЗ» до податкового кредиту з податку на додану вартість та відображені у розшифровці податкових зобов'язань податкового кредиту в розрізі контрагентів (додаток 5 до податкової декларації з ПДВ) за перевірений період.
Відповідно до висновку судово-економічної експертизи, дослідженням поданих документів документально не підтверджується завищення податкового кредиту в сумі 6808,37 грн. та документально підтверджується завищення податкового кредиту в сумі 255,63 грн., що відповідає встановленим судом обставинам справи та враховується судом.
За розрахунками податкового органу за порушення в досліджуваній частині було донараховано ПДВ в сумі 7064 грн., у тому числі за 2010 рік в сумі 4285,00 грн., за 2011 рік - 2779 грн., та застосовано штрафні (фінансові) санкції (25%) за 2010 рік в сумі 1071,25 грн.
Оскільки в ході судового розгляду підтверджено завищення податкового кредиту в сумі 255,63 грн. (за 2010 рік), тому зазначена сума правомірно донарахована платнику податків до сплати в бюджет з застосуванням штрафних (фінансових) санкцій (25%) в розмірі 63,90 грн., а відтак позовні вимоги в цій частині слід відхилити.
За встановлених обставин податкове повідомлення-рішення від 21.07.2011 №0000892351 в частині основного платежу в сумі 6 808,37 грн., в частині штрафних (фінансових) санкцій в сумі 1007,35 грн. (1071,25 - 63,90) є протиправним та підлягає до скасування.
Щодо завищення податкового кредиту на суму 14033 грн. суд зазначає наступне.
Суд встановив, що в грудні 2010р. ЗАТ «РЛЗ» включено до податкового кредиту ПДВ в сумі 14033,00 грн. по податковій накладній № 119 від 22.12.2010 від ТОВ фірма «БНН» у зв'язку з придбанням легкового автомобіля, яка була відображена в розшифровці податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість (а.с.108-109 т.2).
Формування податкового кредиту за зазначеною господарською операцією суд вважає неправомірним, позаяк відповідно до пп.7.4.2 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» якщо платник податку придбаває (виготовляє) товари (послуги) та основні фонди, які призначаються для їх використання в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 та пунктом 11.44 статті 11 цього Закону, то суми податку, сплачені у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включаються до складу податкового кредиту такого платника.
Не включається до складу податкового кредиту та відноситься до складу валових витрат сума податку, сплачена платником податку при придбанні легкового автомобіля (крім таксомоторів), що включається до складу основних фондів.
В зазначеній частині висновок суду кореспондує з висновком судово-економічної експертизи. Крім цього, представники позивача в судовому засіданні вчинення обумовленого порушення визнали.
За встановлених обставин, податкове повідомлення-рішення від 21.07.2011 №0000892351 в частині основного платежу в сумі 14033,00 грн. та штрафних (фінансових) санкцій (25%) в сумі 3508,25 грн. є правомірним, підстави для його скасування відсутні, а позов в цій частині до задоволення не підлягає.
Крім цього, контролюючим органом встановлено завищення ЗАТ «РЛЗ» податкового кредиту з податку на додану вартість, сплаченого в ціні придбання матеріалів, послуг, що були використані по операціях, не пов'язаних з господарською діяльністю (безліцензійна діяльність) в сумі 1 460 496,00 грн. за 2010 рік.
Разом з тим, в ході судового розгляду адміністративної справи не підтверджено завищення ЗАТ «РЛЗ» валових витрат у зв'язку з проведенням господарської діяльності без ліцензій за період 2010 року, суд вважає хибним висновок контролюючого органу, що така діяльність не пов'язана з господарською діяльністю платника податків, про що було обгрунтовано вище по тексту судового рішення, відповідно зменшення позивачу податкового кредиту з податку на додану вартість, сплаченого в ціні придбання матеріалів, послуг, що були використані в господарських операціях в період відсутності ліцензій, в сумі 1 460 496,00 грн. за 2010 рік суд вважає необгрунтованим та безпідставним.
За таких обставин податкове повідомлення-рішення від 21.07.2011 №0000892351 в частині основного платежу в сумі 1 460 496,00 грн. та штрафних (фінансових) санкцій (25%) в сумі 365 124,00 грн. є протиправним та підлягає до скасування.
Щодо завищення податкового кредиту в 02.2010р. на суму ПДВ 11 952,00 грн. по послугах (роботах), отриманих від нерезидента, суд зазначає наступне.
Відповідно до пп.7.5.2 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: для операцій із імпорту товарів (супутніх послуг) та по поставці послуг нерезидентом на митній території України - дата сплати податку по податкових зобов'язаннях згідно з підпунктом 7.3.6 цієї статті.
Підпунктом 7.3.6 п.7.3 т.7 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено, що датою виникнення податкових зобов'язань при імпорті товарів є дата подання митної декларації із зазначенням у ній суми податку, що підлягає сплаті. Датою виникнення податкових зобов'язань при імпортуванні робіт (послуг) є дата списання коштів з розрахункового рахунка платника податку в оплату робіт (послуг) або дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) нерезидентом залежно від того, яка з подій відбулася першою.
За змістом акта перевірки, перевіркою відображених показників у рядку 12.4 Декларації «Послуги отримані від нерезидента» показників за період з 01.01.2010 по 31.03.2011 у загальній сумі 33451 грн. встановлено, що до даної суми зайво включено в 02.2010р. суму ПДВ 11952 грн. по послугах (роботах), отриманих від нерезидента, так як в порушення пп.7.5.2 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» платником податку ЗАТ «РЛЗ» не нараховані податкові зобов'язання по рядку 7 декларацій відповідно до пп.7.3.6 п.7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (а.с.130 т.1).
Суд вважає за необхідне зауважити, що відповідно до п.п.3-6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової служби України N 984 від 22.12.2010, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12.01.2011 за N 34/18772, результати документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт, а у разі відсутності порушень - довідка.
Акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.
Акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.
За результатами документальної перевірки в акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.
Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.
Всупереч наведеному, акт перевірки від 07.07.2011 № 469/81/23-141/30606056 не містить систематизованого викладу досліджуваного порушення, в ньому відсутні посилання на документи бухгалтерського та податкового обліку ЗАТ «РЛЗ», в яких задокументовано господарські операції з отримання підприємством послуг від нерезидента за перевірений період та за даними яких перевіркою встановлено зайве включення до податкового кредиту в лютому 2010р. ПДВ в сумі 11952 грн., тобто акт перевірки не містить доказової інформації про виявлене порушення вимог податкового законодавства.
Зазначена вище неналежність оформлення акта перевірки унеможливлює дослідження господарської операції, за наслідками якої податковим органом виявлено обумовлене порушення. На аналогічні недоліки акта перевірки вказано в висновку судово-економічної експертизи, у зв'язку з чим судові експерти були позбавлені об'єктивної можливості підтвердити чи спростувати виявлене порушення. Крім цього, будь-які об'єктивні докази на підтвердження виявленого перевіркою порушення відповідачем не надано ні на вимогу суду, ні за клопотанням судових експертів.
За встановлених обставин суд дійшов висновку, що відповідач не виконав процесуального обов'язку доказування правомірності спірного рішення в зазначеній частині. Відтак податкове повідомлення-рішення від 21.07.2011 № 0000892351 в частині основного зобов'язання в сумі 11952,00 грн. та штрафних (фінансових) санкцій (25%) в сумі 2988,00 грн. є протиправним та підлягає до скасування.
Підсумовуючи вищенаведене відносно встановлених судом обставин щодо донарахування ЗАТ «Рівненський ливарний завод» податкових зобов'язань з податку на додану вартість та застосування штрафних (фінансових) санкцій за 2010 рік та І квартал 2011 року, суд вважає доведеним належними та допустимими доказами, що:
податкове повідомлення-рішення від 21.07.2011 № 0000892351 форма "Р" про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в частині основного платежу в сумі 1 832 280,47 грн., в частині штрафних (фінансових) санкцій в сумі 399 773,23 грн., всього на суму 2 232 053,7 грн., - не відповідає критеріям правомірності, прийняте без урахування всіх фактичних обставин, при недотриманні приписів матеріального закону, а тому порушує права та законні інтереси платника податків, які підлягають до судового захисту шляхом скасування неправомірного рішення суб'єкта владних повноважень у вищевказаній частині.
В ході судового розгляду адміністративної справи з наведених вище підстав встановлено правомірність визначення грошового зобов'язання контролюючим органом з податку на додану вартість в загальній сумі 529 181,53 грн. основного платежу та підставність застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 39 451,77 грн.
Доводи позивача не спростовують правомірності податкового повідомлення-рішення від 21.07.2011 № 0000892351 в обумовленій частині та не дають суду підстав для його скасування, а тому адміністративний позов в цій частині підлягає відхиленню.
Щодо переліміту готівки в касі підприємства суд зазначає наступне.
Відповідно до Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України N 637 від 15.12.2004, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 за N 40/10320, установлення ліміту каси проводиться підприємствами самостійно на підставі розрахунку встановлення ліміту залишку готівки в касі (додаток 8), що підписується головним (старшим) бухгалтером та керівником підприємства (або уповноваженою ним особою). До розрахунку приймається строк здавання підприємством готівкової виручки (готівки) для її зарахування на рахунки в банках, визначений відповідним договором банківського рахунку. Для кожного підприємства та його відокремленого підрозділу складається окремий розрахунок встановлення ліміту залишку готівки в касі.
Установлений ліміт каси затверджується внутрішніми наказами (розпорядженнями) підприємства. Для відокремлених підрозділів ліміт каси встановлюється і доводиться до їх відома відповідними внутрішніми наказами (розпорядженнями) підприємства - юридичної особи.
Підприємства, що розпочинають свою діяльність, а також підприємства, діяльність яких була пов'язана виключно з безготівковими розрахунками та які відповідно до встановленого законодавством України порядку отримують право на здійснення додаткового виду діяльності, що передбачає здійснення готівкових розрахунків, на перші три місяці їх роботи ліміт каси встановлюють згідно з прогнозними розрахунками. Установлений з урахуванням прогнозних розрахунків ліміт каси у двотижневий строк після закінчення перших трьох місяців їх роботи переглядається за фактичними показниками діяльності відповідно до вимог цього Положення (пункт 5.2).
Ліміт каси підприємства встановлюють на підставі розрахунку середньоденного надходження готівки до каси або її середньоденної видачі з каси, за рішенням керівника підприємства або уповноваженої ним особи (пункт 5.3).
Кожне підприємство визначає ліміт каси з урахуванням режиму і специфіки його роботи, віддаленості від банку, обсягу касових оборотів (надходжень і видатків) за всіма рахунками, установлених строків здавання готівки, тривалості операційного часу банку, наявності домовленості підприємства з банком на інкасацію тощо:
для підприємств, які мають строк здавання готівкової виручки (готівки) в банк щодня (у день її надходження до каси) або наступного дня від дня її надходження до каси, - у розмірах, що потрібні для забезпечення їх роботи на початку робочого дня, але не більше розміру середньоденного надходження готівки до каси (за три будь-які місяці поспіль з останніх дванадцяти);
для підприємств, які мають строк здавання готівкової виручки (готівки) в банк, передбачений підпунктом "в" пункту 5.1 цієї глави, - у розмірах, що залежать від установлених строків здавання готівкової виручки (готівки) та її суми, але не більше п'ятикратного розміру середньоденних надходжень готівки (за три будь-які місяці поспіль з останніх дванадцяти);
для підприємств, ліміти каси яким установлюються згідно з фактичними витратами готівки (крім виплат, пов'язаних з оплатою праці, стипендій, пенсій, дивідендів), - не більше розміру середньоденної видачі готівки (за три будь-які місяці поспіль з останніх дванадцяти).
Підприємства, у яких відповідний середньоденний показник, обчислений на підставі касових оборотів (додаток 8), дорівнює нулю або не більше десяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, можуть встановлювати ліміт каси в розмірі, що перевищує обчислений середньоденний показник, але не більше десяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
Вищезазначені вимоги цього пункту не поширюються на небанківські фінансові установи та оператори поштового зв'язку. Небанківські фінансові установи та оператори поштового зв'язку самостійно визначають порядок розрахунку ліміту каси з урахуванням особливостей діяльності та режиму роботи цих установ, обсягу готівкових надходжень (видатків), строків здавання готівки тощо і на підставі зазначеного встановлюють розмір ліміту каси. Таблицю "Касові обороти", зазначену в додатку 8 до цього Положення, небанківські фінансові установи та оператори поштового зв'язку не заповнюють (пункт 5.4).
Суд встановив, що відповідно до «Розрахунку встановлення ліміту залишку готівки в касі ЗАТ «Рівненський ливарний завод» від 17.02.2011 встановлено ліміт залишку готівки в касі в сумі 3 803,00 грн. При цьому, згідно з обумовленим розрахунком, готівкова виручка, що надійшла до каси, крім сум, що одержані з банків, становить 232 000,00 грн., середньоденні надходження становлять 3803,00 грн. (а.с.173 т.8).
За даними касової книги ЗАТ «РЛЗ» залишок готівки в касі станом на 21.03.2011 на кінець дня становить 3762,28 грн., станом на 22.03.2011 та на 23.03.2011 касові операції відсутні, відповідно залишок готівки в касі становив 3 762,68 грн. Станом на 24.03.2011 залишок готівки в касі на кінець дня становить 2 562,68 грн. (а.с.175,176 т.8).
Таким чином, суд встановив, що встановлене податковою перевіркою порушення касової дисципліни щодо завищення ліміту залишку готівки в касі на суму 8874,72 грн. за період з 21.03.2011 по 24.03.2011 не відповідає обставинам справи, спростовується дослідженими судом доказами, а також не підтверджене висновком судово-економічної експертизи, який кореспондується в цій частині з матеріалами справи та враховується судом.
За встановлених обставин суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для застосування до позивача суми штрафних (фінансових) санкцій за порушення норм регулювання обігу готівки, тому податкове повідомлення-рішення від 21.07.2011 №0000832351 на суму 17749,46 грн. є протиправним та підлягає до скасування, а адміністративний позов в цій частині підлягає до задоволення.
При пред'явленні адміністративного позову ЗАТ "РЛЗ" сплачено судовий збір в сумі 28,23 грн., за проведення судових експертиз ЗАТ "РЛЗ" сплачено 11280,00 грн. (а.с.191 т.10) та 11792,00 грн. (а.с.36 т.11). Відповідно до ч.3 ст.94 КАС України судові витрати суд присуджує на користь позивача відповідно до задоволених вимог.
Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити частково.
Податкове повідомлення-рішення № 0000832351 від 21.07.2011 про застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення норм регулювання обігу готівки в сумі 17749,46 грн. - визнати протиправним та скасувати.
Податкове повідомлення-рішення № 0000912351 від 21.07.2011 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в частині основного платежу в сумі 3 246 581,00 грн., в частині штрафних (фінансових) санкцій в сумі 811 645,50 грн., всього на суму 4 058 226,50 грн., - визнати протиправним та скасувати.
Податкове повідомлення-рішення № 0000902351 від 21.07.2011 про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в частині суми 1 985 238,94 грн. визнати протиправним та скасувати.
Податкове повідомлення-рішення № 0000892351 від 21.07.2011 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в частині основного платежу в сумі 1 832 280,47 грн., в частині штрафних (фінансових) санкцій в сумі 399 773,23 грн., всього в сумі 2 232 053,7 грн., - визнати протиправним та скасувати.
В решті позову відмовити.
Присудити на користь позивача Закрите акціонерне товариство "Рівненський ливарний завод" із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 14,11 грн., витрати, пов'язані з проведенням судових експертиз, в сумі 11536,00 грн.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Дорошенко Н.О.
Суд | Рівненський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 25.12.2013 |
Оприлюднено | 30.01.2014 |
Номер документу | 36872050 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Рівненський окружний адміністративний суд
Дорошенко Н.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні