Ухвала

від 17.03.2014 по справі 2а/1770/4838/2011

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-602, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Дорошенко Н.О.

Суддя-доповідач:Мацький Є.М.

УХВАЛА

іменем України

"17" березня 2014 р. Справа № 2а/1770/4838/2011

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Мацького Є.М.

суддів: Євпак В.В.

Шидловського В.Б.,

,

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Рівненському районі Головного управління Міндоходів у Рівненській області на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "25" грудня 2013 р. у справі за позовом Закритого акціонерного товариства "Рівненський ливарний завод" до Державної податкової інспекції у Рівненському районі Головного управління Міндоходів у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень ,

ВСТАНОВИВ:

Закрите акціонерне товариство "Рівненський ливарний завод" (ЗАТ "РЛЗ") звернулось до Рівненського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень. З урахуванням заяви про зменшення позовних вимог (а.с.230 т.10) позивач просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Рівненському районі Рівненської області від 21.07.2011: № 0000832351 про застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення норм регулювання обігу готівки в сумі 17 749,46 грн.; №0000912351 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 4 297 801,00 грн.; № 0000902351 про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на суму 3 660 978,00 грн.; № 0000892351 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 2 800 687,00 грн.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 25 грудня 2013 року позовні вимоги задоволено частково.

Податкове повідомлення-рішення № 0000832351 від 21.07.2011 про застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення норм регулювання обігу готівки в сумі 17749,46 грн. - визнано протиправним та скасовано.

Податкове повідомлення-рішення № 0000912351 від 21.07.2011 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в частині основного платежу в сумі 246 581,00 грн., в частині штрафних (фінансових) санкцій в сумі 811 645,50 грн., всього на суму 4 058 226,50 грн., - визнано протиправним та скасовано.

Податкове повідомлення-рішення № 0000902351 від 21.07.2011 про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в частині суми 1 985 238,94 грн. визнано протиправним та скасовано.

Податкове повідомлення-рішення № 0000892351 від 21.07.2011 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в частині основного платежу в сумі 1 832 280,47 грн., в частині штрафних (фінансових) санкцій в сумі 399 773,23 грн., всього в сумі 2 232 053,7 грн., - визнано протиправним та скасовано.

В апеляційній скарзі ДПІ у Рівненському районі Рівненської області просило скасувати постанову суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог та прийняти нову, якою в цієї частині відмовити в задоволенні позовних вимог.

Апелянт зазначив, що спірні податкові повідомлення-рішення вважають правомірними.

Розглянувши справу та перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах, передбачених статтею 195 КАС України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Суд встановив, що на підставі направлень від 01.06.2011, наказу № 325 від 19.05.2011, відповідно до п.77.1, п.77.4 ст.77, абз.1 п.82.1 ст.82 Податкового кодексу України уповноваженими особами ДПІ у Рівненському районі Рівненської області в період з 01.06.2011 по 30.06.2011 проведено планову виїзну перевірку Закритого акціонерного товариства «Рівненський ливарний завод» (ЗАТ «РЛЗ») з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 по 31.03.2011.

За результатами перевірки складено акт від 07.07.2011 № 469/81/23-141/30606056 (а.с.112-134 т.1), відповідно до висновків якого встановлено порушення, зокрема:

- пп.1.22.1 п.1.22 ст.1, п.4.1 ст.4, п.5.1, пп..5.2.1, пп..5.2.5 п.5.2, абз.4 пп.5.3.9 п.5.3, пп..5.6.1 п.5.6, пп..5.7.1 п.5.7, п.5.9 ст.5, п.8.1 ст.8, пп..11.3.1 п.11.3 ст.11, абз. б) пп..12.1.5 п.12.1 ст.12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.1997 №283/97-ВР зі змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на прибуток у сумі 3 438 241 грн., у тому числі: І квартал 2010р. в сумі 7793 грн., ІІ квартал 2010р. в сумі 28997 грн., ІІІ квартал 2010р. в сумі 658018 грн., IV квартал 2010р. в сумі 2 743 433 грн.;

- п.4.1 ст.4, п.5.1, пп..5.2.1 п.5.2, абз.4 пп.5.3.9 п.5.3, пп..5.6.1 п.5.6, п.5.9 ст.5, пп..11.3.1 п.11.3 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого зменшені збитки по податку на прибуток за І квартал 2011р. на суму 3 660 978 грн.;

- пп..7.3.1 п.7.3, пп..7.4.1, абз.2 пп.7.4.2, пп..7.4.4, пп..7.4.5 п.7.4, пп..7.5.3 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997 зі змінами та доповненнями; п.187.1 ст.187, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість всього в сумі 2 361 462 грн., у тому числі відповідно до декларацій за: 02.2010р. - 11952 грн., 03.2010р. - 376 грн., 04.2010р. - 1296 грн., 05.2010р. - 263 грн., 06.2010р.- 730 грн., 09.2010р. - 468623 грн., 10.2010р. - 575487 грн., 11.2010р. - 424483 грн., 12.2010р. - 130338 грн., по уточнюючому розрахунку за 12.2010р. - 143343 грн., по уточнюючому розрахунку за 01.2011р. - 340000 грн., 03.2011р. - 264571 грн.;

- п.5.3, п.5.4 ст.5 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 13.01.2005 за №40/10320, в результаті чого завищено ліміт залишку готівки в касі підприємства на загальну суму 8874,73 грн.: 21.03.2011 - 2518,68 грн., 22.03.2011 - 2518,68 грн., 23.03.2011 - 2518,68 грн., 24.03.2011 - 1318,68 грн.

Державною податковою інспекцією у Рівненському районі на підставі акта перевірки від 07.07.2011 № 469/81/23-141/30606056 прийнято податкові повідомлення-рішення:

від 21.07.2011 № 0000912351 форма «Р», яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на прибуток» всього на 4 297 801,00 грн., у тому числі за основним платежем на 3 438 241,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на 859 560,00 грн. (а.с.13 т.1);

від 21.07.2011 № 0000902351 форма «П», яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 3 660 978,00 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію в сумі 1 грн. за І квартал 2011р. (а.с.14 т.1);

від 21.07.2011 № 0000892351 форма «Р», яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» всього на 2 800 687,00 грн., у тому числі за основним платежем на 2 361 462,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на 439 225,00 грн. (а.с.16 т.1);

від 21.07.2011 № 0000832351 форма «С», яким застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій за порушення норм регулювання обігу готівки всього 17749,46 грн. (а.с.19 т.1).

Позивач використав процедуру адміністративного оскарження податкових повідомлень-рішень, за результатами якої Державною податковою адміністрацією у Рівненській області податкові повідомлення-рішення залишені без змін, а скарга платника податків - без задоволення. Державною податковою службою України скарга платника податків залишена без розгляду (а.с.39-46,55 т.1).

Як встановлено судом з акта перевірки, письмового заперечення відповідача проти адміністративного позову, усних та письмових пояснень представників відповідача в судовому засіданні, розрахунків заниження податкових зобов'язань в розрізі виявлених порушень (а.с.110,111 т.1), розрахунку суми штрафних санкцій в розрізі податкових періодів (а.с.24-26 т.1) висновки податкового органу в частині заниження валових доходів ґрунтуються на такому:

- в порушення п.4.1 ст.4, пп..11.3.1 п.11.3 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не в повному обсязі включено до валового доходу попередню оплату від вітчизняних та іноземних покупців за 2010 рік на загальну суму 714 074 грн. та за І квартал 2011 року на загальну суму 1 995 497 грн.;

- в порушення абз. б) пп..12.1.5 п.12.1 ст.12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» занижено валовий дохід за ІV квартал 2010р. на суму 25 784 грн., так як рішенням господарського суду Рівненської області від 05.10.2010 в справі № 12/121 стягнуто з ЗАТ «РЛЗ» на користь УкрДНТЦ «Енергосталь» основний борг в сумі 25 784 грн.;

- в порушення пп..4.1.6 п.4.1 ст.4, пп..1.22.1 п.1.22 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» занижено валові доходи за 9 місяців 2010р. на суму 391 грн. у вигляді умовно нарахованих відсотків на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповерненою на кінець звітного періоду, у розмірі облікової ставки Національного банку України, розрахованої за кожний день фактичного використання такої поворотної фінансової допомоги, отриманої 25.06.2010 від ЗАТ «Авто-Заз-Мотор» за договором б/н від 25.06.2010 в сумі 100000 грн., що залишається неповерненою на кінець звітного періоду та фактично поверненою 13.07.2010.

Висновки податкового органу в частині завищення валових витрат грунтуються на наступному:

- порушення п.5.1, пп..5.2.1 п.5.2, абз. 4 пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», плановою перевіркою виключено з валових витрат позивача за ІІ квартал 2010р. витрати на суму 8323 грн. по взаємовідносинах з ПП «ОСОБА_9», оскільки відсутні документи, які підтверджують рух товару від продавця до покупця; порушено кримінальну справу щодо фіктивного підприємництва ПП «ОСОБА_9»; угоди ЗАТ «РЛЗ» з ПП «ОСОБА_9» не спричиняють реального настання правових наслідків, а тому є нікчемними;

- з аналогічних підстав перевіркою встановлено завищення ЗАТ «РЛЗ» валових витрат на суму 2 416 716 грн., у тому числі за IV квартал 2010 року на 716 716 грн., за І квартал 2011 року на 1 700 000 грн. по взаємовідносинах з ПП «Бест Тайм», оскільки до перевірки не представлено первинних документів, які б підтверджували фактичне виконання послуг та використання їх в діяльності підприємства; угоди ЗАТ «РЛЗ» та ПП «Бест Тайм» не спричиняють реального настання правових наслідків, а тому є нікчемними;

- також перевіркою встановлено завищення валових витрат за IV квартал 2010р. на 1110 грн. та за І квартал 2011 року в сумі 6335 грн., так як платником податків не зменшено валові витрати на суму оприбуткованих ТМЦ (пп.11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»)), оскільки ним фактично не здійснено витрат по операції придбання товарів (робіт, послуг) від постачальників, по яких виникла кредиторська заборгованість, по якій минув строк позовної давності, і яка включена ЗАТ «РЛЗ» до валових доходів;

- податковий орган встановив, що ЗАТ «РЛЗ» в період з 18.09.2010 по 22.11.2010, здійснюючи діяльність по заготівлі, переробці металургійній переробці металобрухту чорних металів та кольорових металів, списувало на валові витрати матеріали, заробітну плату та відрахування на неї, амортизацію використовуваного обладнання та отримувало доходи від вказаної діяльності без наявності відповідних ліцензій.

Апелянт зазначає, що відповідно до ч.3 ст.91 Цивільного кодексу України юридична особа може здійснювати окремі види діяльності, перелік яких встановлюється законом, після одержання нею спеціального дозволу (ліцензії). Пунктом 1 ст.51 Господарського кодексу України передбачено, що підприємницька діяльність припиняється у разі закінчення строку дії ліцензії. Таким чином, здійснення діяльності по заготівлі, переробці, металургійній переробці металобрухту без наявності дозвільних документів (ліцензій) свідчить про відсутність ведення таким суб'єктом господарської діяльності, спрямованої на досягнення економічних, соціальних результатів та одержання прибутку згідно з п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», витрати, пов'язані з веденням такої діяльності, не підлягають включенню до складу валових витрат підприємства; ТМЦ, використані на ведення такої діяльності, підлягають коригуванню як запаси, не пов'язані з веденням господарської діяльності.

Враховуючи викладене, за даними перевірки встановлено, що позивачем зайво включено до валових витрат витрати по операціях, пов'язаних зі здійсненням діяльності без отримання ліцензій (визначені пропорційно до відпрацьованого часу) всього за 2010 рік - 7 623 271 грн., в тому числі за ІІІ квартал 2010р. (з 18.09.2010р.) в сумі 1 613 986 грн., IV квартал 2010р. (по 22.11.2010р.) в сумі 6 009 285 грн.

- перевіркою встановлено завищення задекларованого показника у рядку 04.2 Декларацій «убуток балансової вартості запасів», так як платником податку не виключено запаси, використані не в господарській діяльності, а саме: інші витрати, що компенсуються за рахунок прибутку (витрати від знецінення запасів готової продукції, що не користується купівельною спроможністю; товари, використані не в господарській діяльності; вартість матеріалів, списаних на створення основних фондів).

В порушення п.5.9 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» підприємством невірно визначено убуток запасів за І квартал 2011 року - занижений в сумі 196 215 грн., що спричинило заниження валових витрат на дану суму.

- перевіркою встановлено завищення валових витрат за І квартал 2011 року на суму 1000 грн., так як платником податку до рядка 04.3 включена сума 3 693 962 грн., а за даними перевірки відповідно до реєстру кореспонденції рахунків бухгалтерського обліку та показників валових витрат підлягає включенню сума 3 692 962 грн., чим порушено пп..5.6.1 п.5.6 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»;

- завищено задекларовані показники у рядку 04.3 декларацій «витрати на оплату праці» за рахунок віднесення зарплати працівників, задіяних у операціях, не пов'язаних з господарською діяльністю (безліцензійна діяльність) за 2010 рік всього в сумі 2 720 357 грн.;

- встановлено завищення показників у рядку 04.4 декларацій «сума страхового збору (внесків) до фондів державного загальнообов'язкового страхування» за рахунок віднесення нарахувань на зарплату працівників, задіяних у операціях, не пов'язаних з господарською діяльністю (безліцензійна діяльність) за 2010 рік в сумі 1 189 488 грн., у т.ч. ІІІ квартал 2010р. (з 18.09.2010) в сумі 230149 грн., IV квартал 2010р. (по 22.11.2010) в сумі 959 339 грн., чим порушено п.5.1, пп..5.2.1 п.5.2, пп..5.7.1 п.5.7 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»;

- завищення витрат в ІV кварталі 2010 року на суму 3017 грн., а саме до рядка 04.6 декларації за 2010 рік ЗАТ «РЛЗ» включено суму 56067 грн., а за даними перевірки підлягає включенню сума 53050 грн., чим порушено пп..5.2.5 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», так як платником податку завищено суму збору за геологорозвідувальні роботи в зв'язку з включенням до декларації суми, що не відповідає даним обліку та фактичним даним перевірки;

- перевіркою встановлено, що витрати на придбання основних фондів, що були використані у операціях, не пов'язаних з господарською діяльністю (безліцензійна діяльність), амортизації не підлягають, що спричинило завищення амортизаційних відрахувань за 2010 рік на 146 415 грн., чим порушено пп.8.1.4 п.8.1 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Також суд встановив, що висновки органу державної податкової служби щодо заниження ЗАТ «РЛЗ» податкових зобов'язань з податку на додану вартість ґрунтуються на наступному.

За результатами опрацювання відхилень, встановлених Системою автоматизованого співставлення податкових зобов'язань в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, між сумами податкових зобов'язань з податку на додану вартість ЗАТ «РЛЗ» та його контрагентів, перевіркою встановлено заниження податкових зобов'язань, так як до перевірки представлені податкові накладні, які не відображені в програмі Детальна інформація по платнику ПДВ (ЗАТ «РЛЗ») щодо контрагентів:

МПП «Троянда» за березень 2010р. на суму ПДВ 376 грн.,

ТОВ «Трансметалпродукт» за червень 2010р. на суму ПДВ 167 грн.,

ПАТ «Електротермометрія» за вересень 2010р. на суму ПДВ 910 грн.,

ВАТ «Кам'янець-Подільськавтоагрегат» за листопад 2010р. на суму ПДВ 2777,20 грн.,

Представництво «ОНУР ТААХХУТ ТАШИМАДЖИЛИК ВЕ ТІДЖАРЕТ ЛІМІТЕД ШИРКЕТІ» на суму ПДВ 581,40 грн.,

чим порушено пп..7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого сума податкового зобов'язання занижена на 4812 грн.

За результатами перевірки встановлені відхилення в 2010 році та І кварталі 2011 року між обсягами нарахування ПДВ по даних декларацій з ПДВ та обсягами (що оподатковуються ПДВ) декларацій з прибутку.

Так, по деклараціях з ПДВ за 2010 рік ПДВ нарахований при реалізації готової продукції, ТМЦ, товарів (робіт, послуг) на загальний обсяг оподатковуваних операцій 47088840 грн., в т.ч.: обсяг реалізації по рядку 1 декларації становить 51396240 грн. (обсяг ПДВ 10279248 грн.), обсяг реалізації по рядку 8 декларації становить «-4331460» грн.. (обсяг ПДВ «-866292» грн..), за даними перевірки донарахована сума ПДВ на обсяг 24060 грн. (ПДВ 4812 грн.). Даний обсяг 47088840 грн. підлягає включенню до валових доходів декларації про прибуток.

Фактично проведеною перевіркою правильності визначення валових доходів за період 2010 року встановлений обсяг оподатковуваних операцій податком на додану вартість за ставкою 20% в сумі 47670363 грн. (пп.1 пп.3.1.1 п.3.1 акта).

Заниження обсягу оподаткування податком на додану вартість становить 581523 грн. (47088840-47670363), заниження ПДВ за грудень 2010 року становить 116305 грн. (581523 х 20%), чим порушено пп.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

По деклараціях з податку на додану вартість за І квартал 2011 року ПДВ нарахований при реалізації готової продукції, ТМЦ, товарів (робіт, послуг) на загальний обсяг оподатковуваних операцій 11079200 грн., в т.ч.: обсяг реалізації по рядку 1 декларації становить 13185460 грн. (обсяг ПДВ 2637092 грн.), обсяг реалізації по рядку 8 декларації становить «-2106260» грн. (обсяг ПДВ «-421252» грн.). Даний обсяг 11079200 грн. підлягає включенню до валових доходів декларації про прибуток.

Фактично проведеною перевіркою правильності визначення валових доходів за період І квартал 2011 року встановлений обсяг оподатковуваних операцій податком на додану вартість за ставкою 20% в сумі 12388162 грн. (пп..1 пп.3.1.1 п.3.1 акта).

Заниження обсягу оподаткування податком на додану вартість становить 1308962 грн. (11079200-12388162), заниження ПДВ за березень 2011р. становить 261792 грн. (1308962 х 20%), чим порушено п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України.

Перевіркою правильності формування податкового кредиту з податку на додану вартість відповідач встановив наступні порушення.

ЗАТ «РЛЗ» в порушення вимог пп..7.4.1, пп..7.4.4, пп..7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» завищено податковий кредит за квітень 2010р. на 1296 грн., за травень 2010р. на 199 грн., за червень 2010р. на 170 грн. по взаємовідносинах з ПП «ОСОБА_9», що призвело до несплати податку на додану вартість до бюджету в загальній сумі 1665 грн.; по взаємовідносинах з ПП «Бест Тайм» завищено податковий кредит за грудень 2010р. на суму 143343 грн. та в порушення п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України за січень 2011 р. на суму 340000 грн., що призвело до несплати податку на додану вартість до бюджету в загальній сумі 483343 грн.

Також за результатами опрацювання відхилень, встановлених системою автоматизованого співставлення податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України між сумами податкового кредиту з податку на додану вартість ЗАТ «РЛЗ» та його контрагентів перевіркою встановлено завищення податкового кредиту за:

травень 2010р. на суму ПДВ 64 грн., так як зайво вдруге включена податкова накладна № 72 від 26.05.2010р. від ВАТ «Рівненський завод тракторних агрегатів»;

червень 2010р. на суму ПДВ 393 грн., так як зайво вдруге включена податкова накладна № 124 від 30.06.010 від Оржівське ВУЖКГ;

вересень 2010р. на суму ПДВ 418 грн., так як сума ПДВ не підтверджена податковими накладними від ТОВ «Західна лінія»;

вересень 2010р. на суму ПДВ 647 грн., так як сума ПДВ не підтверджена податковими накладними від ТОВ «ПВК «Сплав»;

вересень 2010р. на суму ПДВ 80 грн., так як до перевірки не представлена податкова накладна від ТОВ «Запоріжспецкомплект»;

вересень 2010р. на суму ПДВ 2683 грн., так як двічі включено суму ПДВ 2683 грн. від ТОВ «Транспортна компанія - Ромокс»;

березень 2011р. на суму ПДВ 179 грн., так як до перевірки не представлена податкова накладна від ТОВ «Євроекспрес»;

березень 2011р. на суму ПДВ 2600 грн., так як до перевірки представлена податкова накладна від ТОВ «Західметінвест» № 3 від 17.03.2011 ПДВ 0 грн., проте до податкового кредиту зайво включено суму ПДВ 2600 грн.,

чим порушено пп.7.4.1, пп.7.4.4, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого сума податкового кредиту завищена на 7064 грн.

В порушення абз.2 пп.7.4.2 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» до податкового кредиту за грудень 2010р. зайво включено ПДВ в сумі 14033 грн. по податковій накладній № 119 від 22.12.2010 від ТОВ фірма «БНН» при придбанні легкового авто.

Апелянт вважає, що, враховуючи опис порушення, наведений в пп.1 пп.3.1.2 п.3.1 розділу 3 акта перевірки (завищення валових витрат по безліцензійній діяльності), підлягає коригуванню й податок на додану вартість, сплачений в ціні придбання матеріалів, послуг, що були використані по операціях, не пов'язаних з господарською діяльністю (безліцензійна діяльність). Таким чином, на порушення пп..7.4.1, пп..7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» відповідно до даних реєстрів отриманих податкових накладних (з урахуванням дати їх отримання) ЗАТ «РЛЗ» завищено суму ПДВ, що підлягає виключенню зі складу податкового кредиту з рядка 17 декларації за 2010 рік на суму 1 460 496 грн., в т.ч. вересень 2010р. (з 18.09.2010) в сумі 463885 грн., жовтень 2010р. в сумі 575487 грн., листопад 2010р. (по 22.11.2010) в сумі 421124 грн.

Перевіркою відображених у рядку 12.4 декларації «послуги отримані від нерезидента» в сумі 33451 грн. встановлено, що до даної суми зайво включено в лютому 2010р. суму ПДВ 11952 грн. по послугах (роботах), отриманих від нерезидента, так як в порушення пп.7.5.2 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» ЗАТ «РЛЗ» не нараховані податкові зобов'язання по рядку 7 декларації відповідно до пп..7.3.6 п.7.3 ст.7 цього Закону.

Щодо порушення норм з регулювання обігу готівки, апелянт зазначив, що 17.02.2011 по ЗАТ «Рівненський ливарний завод» встановлено розрахунковий ліміт залишку готівки в касі в сумі 3803,00 грн. (розрахунок ліміту каси від 17.02.2011, наказ про затвердження ліміту каси на момент закінчення перевірки не представлено), виходячи з планування надходжень готівкових коштів в майбутніх місяцях. Даний ліміт каси перевищує середньоденне надходження чи видаток готівкових коштів за три будь-які місяці поспіль з останніх дванадцяти. Оскільки ліміт каси встановлено з перевищенням граничних розмірів, визначених п.5.3, п.5.4 ст.5 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 13.01.2005 за №40/10320, то ЗАТ «РЛЗ» ліміт залишку готівки залишається у відповідності до наказу від 13.07.2007 № 248 та в сумі 1244,00 грн. Відповідно до даних касової книги та прибуткових і видаткових касових ордерів встановлено переліміт готівки в касі на загальну суму 8874,72 грн.

Дослідженими судом першої інстанціїматеріалами справи та висновком № 7978 від 31.05.2013 комісійної судово-економічної експертизи за матеріалами адміністративної справи №2а/1770/4838/2011 Волинського відділення Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз (а.с.37-53 т.11) встановлено наступні фактичні обставини щодо формування позивачем показників валових доходів перевіреного періоду.

Так, суд встановив, що Закритим акціонерним товариством «Рівненський ливарний завод» в декларації з податку на прибуток підприємства задекларовано доходів від продажу товарів (робіт, послуг) за податковий період 2010 року в сумі 56 269 300 грн. (а.с.9 т.2).

Дослідженням документів бухгалтерського обліку ЗАТ «РЛЗ» (головна книга, оборотно-сальдові відомості по рахунках 6811, 6812) експертним шляхом підтверджено відображення даних:

- по рахунку 70 «доходи від реалізації» головної книги - на суму 56 031 705 грн. (а.с.30,31 т.2);

- по рахунку 6811 «розрахунки за авансами, одержаними від вітчизняних покупців»:

станом на 01.01.2010 - кредитове сальдо в сумі 306 863,83 грн., в т.ч. ПДВ 51 143,97 грн.,

станом на 31.12.2010 - кредитове сальдо в сумі 892 442,90 грн., в т.ч. ПДВ 148 740,48 грн.

Збільшення на суму 585 579,07 грн., в т.ч. ПДВ 97 596,51 грн. (487982,56 грн. без ПДВ (а.с.25-27 т.2).

Таким чином, відповідно до даних бухгалтерського обліку ЗАТ «РЛЗ» валовий дохід за 2010 рік документально підтверджено на загальну суму 56 268 174 грн. При цьому розбіжність між даними декларації та даними бухгалтерського обліку становить 1126 грн. (56 269 300 - 56 268 174).

За висновком податкової перевірки ЗАТ «РЛЗ» встановлено заниження валового доходу за 2010 рік в сумі 714 074 грн., так як платником податку до валового доходу попередня оплата від вітчизняних та іноземних покупців включена не в повному обсязі»(а.с.114 т.1).

Дослідженням документів бухгалтерського обліку ЗАТ «РЛЗ» (оборотно-сальдові відомості по рахунках 361, 362, аналіз рахунку 361, аналіз рахунку 70) експертним шляхом підтверджено відображення наступних даних.

по рахунку 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями»:

станом на 01.01.2010 - кредитове сальдо в сумі 469 688,78 грн., в т.ч. ПДВ 78281,46 грн.,

станом на 31.12.2010 - кредитове сальдо в розмірі 1 318 739,46 грн., в т.ч. ПДВ 219 789,91 грн.

Збільшення - на суму 849 050,68 грн., в т.ч. ПДВ 141 508,45 грн. (а.с.20-24 т.2).

по рахунку 362 «Розрахунки з іноземними покупцями»:

станом на 01.01.2010 - кредитове сальдо в сумі 54 939,54 грн.,

станом на 31.12.2010 - кредитове сальдо в сумі 4 797,14 грн.

Зменшення на суму 50 142,40 грн. (а.с.11-12 т.12).

Аналіз рахунку 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями»:

Дт 70 «Доходи від реалізації» Кт 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями» - на суму 4 975 787,42 грн. (а.с.19 т.2).

Аналіз рахунку 70 «Доходи від реалізації»:

Дт 70 «Доходи від реалізації» Кт 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями» - на суму 4 975 787,42 грн.

Дт 70 «Доходи від реалізації» Кт 362 «Розрахунки з іноземними покупцями» на суму 70143,78 грн. (а.с.29 т.2).

Відповідно до Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Міністерства фінансів України № 291 від 30.11.1999, зареєстровано в Міністерстві юстиції України за № 893/4186 від 21.12.1999 зі змінами та доповненнями, визначено, що рахунок 70 «Доходи від реалізації» призначено для узагальнення інформації про доходи від реалізації готової продукції, товарів, робіт і послуг, доходів від страхової діяльності, про доходи від грального бізнесу, від проведення лотерей, а також про суму знижок, наданих покупцям, та про інші вирахування з доходу.

Рахунок 70 «Доходи від реалізації» має такі субрахунки: 701 «Дохід від реалізації готової продукції», 702 «Дохід від реалізації товарів», 703 «Дохід від реалізації робіт і послуг», 704 «Вирахування з доходу» 705 «Перестрахування».

За кредитом субрахунків 701-703 відображається збільшення (одержання) доходу, за дебетом - належна сума непрямих податків (акцизного збору, податку на додану вартість та інших, передбачених законодавством); результат операцій перестрахування (у кореспонденції з субрахунком 705 «Перестрахування»; результат зміни реквізитів незароблених премій (у страхових організаціях) та списання у порядку закриття на рахунок 79 «Фінансові результати».

При цьому, на субрахунку 704 «Вирахування з доходу» за дебетом відображаються суми надходжень за договорами комісій, агентськими та іншими аналогічними договорами на користь комітентів, принципалів; сума наданих після дати реалізації знижок покупцям, вартість повернених покупцем продукції та товарів та інші суми, що підлягають вирахуванню з доходу. За кредитом субрахунку 704 відображається списання дебетових оборотів на рахунок 79 «Фінансові результати».

Отже, враховуючи вищенаведене, операції, відображені відповідно до Аналізу рахунку 70 «Доходи від реалізації» проведеннями: Дт 70 «Доходи від реалізації» Кт 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями» на суму 4 975 787,42 грн. та Дт 70 «Доходи від реалізації» Кт 362 «Розрахунки з іноземними покупцями» на суму 70 143,78 грн., - є операціями з вирахування з доходу.

Суд встановив, що відповідно до оборотно-сальдової відомості по рахунку 361, дані операції зазначені як «Технологічно неминучий відхід». Кредитове сальдо по даних операціях станом на 31.12.2010 становить 1 318 739,46 грн., в т.ч. ПДВ 219 789,91 грн., по контрагентах: «АвтоКраз», «Альфа-Газпромкомплект», «Амстед-Рейл», «Волинь-Кальвіс», «Гідравліка-Трейд», «Гідросила АПМ», ЗАЗ, «Ковельсільмаш», «Ліо-Мітал», МЗТГ, «Радій», ОСОБА_8, «Укренергоремонт», ОСОБА_9 (а.с.20-24 т.2).

Таким чином, за даними, відображеними на рахунках бухгалтерського обліку ЗАТ «РЛЗ» 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями» та 362 «Розрахунки з іноземними покупцями» експертним шляхом не підтверджено документально попередню оплату від вітчизняних та іноземних покупців на суму 714 074 грн. за 2010 рік, що відповідає дослідженим судом доказам.

За І квартал 2011 року ЗАТ «РЛЗ» задекларовано валових доходів від усіх видів діяльності (рядок 01) на суму 16 115 034 грн., у тому числі доходи від реалізації товарів (робіт, послуг) (рядок 01.1) на суму 13 088 254 грн., інші доходи, крім визначених у 01.1-01.5 (рядок 01.6) на суму 3 026 780 грн. (а.с.32 т.2).

Дослідженням документів бухгалтерського обліку ЗАТ «РЛЗ» (оборотно-сальдові відомості) судом встановлено відображення наступних даних:

- по рахунку 70 «Доходи від реалізації» - на суму 13 088 254,46 грн. (а.с.34-39 т.2);

- по рахунку 6811 «Розрахунки за авансами, одержаними від вітчизняних покупців»

станом на 01.01.2011 - кредитове сальдо в сумі 892 442,90 грн., в т.ч. ПДВ 148 740,48 грн.,

станом на 01.03.2011 - кредитове сальдо в сумі 1 562 408,36 грн., в т.ч. ПДВ 260 401,39 грн.

Збільшення на суму 669 965,46 грн., в т.ч. ПДВ 111 660,91 грн. (558 304,55 грн. без ПДВ) (а.с.40-41 т.2).

- по рахунку 6812 «Розрахунки за авансами, одержаними від іноземних покупців»:

станом на 01.01.2011 - кредитове сальдо в сумі 46 314,05 грн.,

станом на 01.03.2011 - кредитове сальдо в сумі 49 746,93 грн.

Збільшення на суму 3 432,18 грн. (а.с.42 т.2).

- по рахунку 711 «Доходи від реалізації іноземної валюти» - на суму 2 621 958,63 грн.;

- по рахунку 704 «Вирахування з доходу» - на суму 546 075,74 грн. (а.с.34-39 т.2).

Таким чином, відповідно до даних бухгалтерського обліку ЗАТ «РЛЗ» експертним шляхом документально підтверджено валовий дохід позивача за І квартал 2011 року на загальну суму 16 271 949,82 грн. (13 088 254,46 + 2 621 958,63 + 558 304,55 + 3 432,18), що відповідає дослідженим судом доказам.

Розбіжність між даними декларації та даними бухгалтерського обліку підприємства становить (- 156 916) грн. (16 115 034 - 16 271 950), яка експертним висновком обґрунтовується не включенням до валового доходу, відображеного в декларації, сум авансів, отриманих від покупців (за даними карток рахунку 361): «Херсонський будівельний завод» - 103313 грн., «Агротрейд» - 66382 грн., «Агро ресурс» - 8824 грн., ОСОБА_10 - 8000 грн., «Радій» - 1878 грн.

Дослідженням документів бухгалтерського обліку ЗАТ «РЛЗ», а саме оборотно-сальдові відомості по рахунках 361, 362 суд встановив відображення наступних даних:

по рахунку 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями»:

станом на 01.01.2011 - кредитове сальдо в сумі 1 318 739,46 грн., в т.ч. ПДВ 219 789,91 грн.,

станом на 31.03.2011 - кредитове сальдо в сумі 2 912 932,66 грн., в т.ч. ПДВ 485 488 грн.

Збільшення на суму 1 594 193,20 грн., в т.ч. ПДВ 265 698,87 грн. (а.с.178-180 т.9).

по рахунку 362 «Розрахунки з іноземними покупцями»:

станом на 01.03.2011 - кредитове сальдо в сумі 4 797,14 грн.,

станом на 31.03.2011 - кредитове сальдо в сумі 111 127,29 грн.

Збільшення на суму 106 330,15 грн. (а.с.16 т.12).

При цьому, відповідно до оборотно-сальдової відомості по рахунку 361, дані операції зазначені як «Технологічно неминучий відхід». Кредитове сальдо по даних операціях станом на 31.12.2010 становить 2 912 932,66 грн., в т.ч. ПДВ 485 488,78 грн., по контрагентах: «АвтоКраз», «Альфа-Газпромком», «Амстед-Рейл», «Буд сервіс», «Волинь-Кальвіс», «Гідравліка-Трейд», «Гідросила АПМ», ЗАЗ, ЗАЗ (новий), «Ковельсільмаш», Львівська залізниця, МЗТГ, «Радій», ТзОВ «НС Брайт», ОСОБА_8, «Укренергоремонт», ОСОБА_9 (а.с.178-180 т.9).

Таким чином, за даними, відображеними на рахунках бухгалтерського обліку ЗАТ «РЛЗ» 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями» та 362 «Розрахунки з іноземними покупцями», експертним шляхом не підтверджена документально попередня оплата від вітчизняних та іноземних покупців на суму 1 838 581,18 грн. за І квартал 2011 року.

Відповідно, не включення ЗАТ «РЛЗ» попередньої оплати від покупців в сумі 714 074 грн. за 2010 рік та в сумі 1 838 581,18 грн. за І квартал 2011 року документально не підтверджено; не включення ЗАТ «РЛЗ» попередньої оплати від покупців в сумі 156 915,82 грн. за І квартал 2011 року документально підтверджено, що відповідає дослідженим судом доказам.

Суд вважає за необхідне зауважити про необґрунтоване тлумачення податковим органом відображених по рахунках 361, 362 проведень кредитового сальдо по операціях «технологічно неминучого відходу» позивача як отриманих ним авансових платежів, попередньої оплати, оскільки кредитове сальдо - це кредиторська заборгованість позивача. Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» та Податковий кодекс України не містять визначення «авансовий платіж», «попередня оплата». Разом з тим, відповідне визначення наведене, зокрема, в п.1.2 Інструкції з обліку коштів, розрахунків та інших активів бюджетних установ, затвердженій наказом Державного казначейства України N 242 від 26.12.2003, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23.01.2004 за N 106/8705. Так, авансові платежі визначено як грошову суму, яку перераховують згідно з договором наперед у рахунок майбутніх розрахунків за товари (роботи, послуги), які мають бути отримані (виконані, надані); попередня оплата - оплата товарів (робіт та послуг), готових до відвантаження (надання) установі після отримання платежу, відповідно до чинного законодавства.

Таким чином, визначальною ознакою авансового платежу (попередньої оплати) є сплата покупцем коштів до відвантаження товару, в рахунок майбутнього відвантаження.

Разом з тим, в досліджуваних випадках мало місце завершення господарської операції, включаючи поставку товару та її оплату, а в подальшому повернення контрагентами отриманої неякісної продукції, що підтверджено дослідженими судом актами вибраковки, накладними на повернення готової продукції, товарно-транспортними накладними, коригуючими розрахунками до податкових накладних ( а.с.113-250 т.3, 1-250 т.4, 1-250 т.5, 1-213 т.6, 118-250 т.7, 56-113 т.8).

Відповідно до п.5.10 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» у разі коли після продажу товарів (робіт, послуг) здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи перерахунок у випадках повернення проданих товарів чи права власності на такі товари (результати робіт, послуг) продавцю, платник податку - продавець та платник податку - покупець здійснюють відповідний перерахунок валових доходів або валових витрат (балансової вартості основних фондів) у звітному періоді, в якому сталася така зміна суми компенсації.

Тому, на підставі п.5.10 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» підприємство правомірно зменшило валові доходи на вартість повернених товарів.

За встановлених обставин, враховуючи, що в ході судового розгляду справи не підтверджено заниження ЗАТ «РЛЗ» валових доходів за 2010 рік в сумі 714 074,00 грн., тому донараховане грошове зобов'язання по податку на прибуток в сумі 178 519,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції (25%) в сумі 44630,00 грн. за податковим повідомленням-рішенням від 21.07.2011 № 0000912351 підлягали до скасування.

Враховуючи, що в ході судового розгляду справи не підтверджено заниження валових доходів за І квартал 2011 року в сумі 1 838 581,18 грн., а відповідно до розрахунків податкового органу обумовлена сума включена у зменшення збитків за І квартал 2011 року, відтак податкове повідомлення-рішення від 21.07.2011 №0000902351 підлягало до скасування в частині суми 1 838 581,18 грн.

Також суд встановив, що ЗАТ «Рівненський ливарний завод» було сформовано валові витрати в ІІ кварталі 2010 року на суму 8323 грн. по взаємовідносинах з ПП «ОСОБА_9».

Дослідженими судом доказами стверджено, що від ПП «ОСОБА_9» позивачем придбано матеріали (лист, круг, дріт) на загальну суму 9987,40 грн., в т.ч. ПДВ 1664,57 грн. на підставі видаткових накладних: № 2 від 01.04.2010 на суму 5986,50 грн., в т.ч. ПДВ 997,75 грн.; № 4 від 04.06.2010 на суму 1021,80 грн., у т.ч. ПДВ 170,30 грн.; № 19 від 20.04.2010 на суму 1788,04 грн., в т.ч. ПДВ 298,01 грн.; № 14 від 18.05.2010 на суму 1191,06 грн., у т.ч. ПДВ 198,51 грн. (а.с.187,193,198,203 т.8).

Придбаний товар отримано уповноваженими особами позивача на підставі довіреностей: Шиманським М.О. - довіреність ЯОЧ № 219340/250 від 01.04.2010, Шершун В.М. - довіреність № 521 від 04.06.2010, Савич В.О. - довіреність ЯОЧ №219340/250 від 20.04.2010, Шершун В.М. - довіреність ЯОЧ № 219202/412 від 17.05.2010, які зареєстровані в журналі реєстрації довіреностей ЗАТ «РЛЗ» (а.с.190,195,200,204 т.8).

Доставка придбаного товару від ПП «ОСОБА_9» до покупця здійснювалась транспортом ЗАТ «РЛЗ», що підтверджується товарно-транспортними накладними та відповідними записами в журналі обліку руху транспортних засобів ЗАТ «РЛЗ» (а.с.188-189,194,199,205-207 т.8).

Оплата придбаного товару проведена частково платіжними дорученнями (а.с.180-185 т.8), станом на 31.03.2011 рахується сальдо Кт631 в сумі 3997,40 грн. (а.с.177 т.8).

Дослідженими судом прибутковими меморіальними ордерами, вимогами на склад, (а.с.186,191,192,196,197,201,202 т.8) підтверджується оприбуткування придбаного товару, внутрішнє переміщення, використання в господарській діяльності.

Документи, якими оформлені господарські операції ЗАТ «РЛЗ» з ПП «ОСОБА_9» відповідають вимогам закону до первинних документів, а відтак є належними та допустимими доказами в розумінні ст.70 КАС України, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій та реальність руху активів ЗАТ «РЛЗ» та слугували достатньою підставою для формування валових витрат платника податків.

Покликання апелянта на недійсність господарського договору з даним контрагентом колегія суддів вважає необгрунтованим.

Окрім цього, не можуть бути визнані підставою для зменшення валових витрат позивача доводи апелянта про порушення кримінальної справи № 80/36-10 за фактом фіктивного підприємництва, придбання ПП «ОСОБА_9» з метою прикриття незаконної діяльності, за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.28, ч.2 ст.205 КК України. Станом на час вирішення судом даного адміністративного спору за даними Єдиного державного реєстру судових рішень відомості щодо вироку в обумовленій кримінальній справі, який набрав законної сили, відсутні. Посадовим особи ЗАТ «РЛЗ» не інкримінувалось вчинення кримінальних правопорушень у співучасті з засновниками (власниками), посадовими особами ПП «ОСОБА_9». За таких обставин, відсутні будь-які об'єктивні докази обізнаності позивача з можливими порушеннями законодавства зі сторони контрагента-постачальника.

З огляду на вищенаведене, враховуючи, що реальність господарських операцій з ПП «ОСОБА_9» підтверджена дослідженими судом доказами, суд першої інстанції правильно визнав необгрунтованим зменшення ЗАТ «РЛЗ» валових витрат 2010 року на суму 8323 грн., а відтак податкове повідомлення-рішення від 21.07.2011 №0000912351 в частині донарахування основного зобов'язання за 2010 рік на суму 2081 грн. (25%), в частині штрафних (фінансових) санкцій на суму 520,25 грн. є протиправним.

Щодо завищення валових витрат ЗАТ «РЛЗ» за період безліцензійної діяльності суд зазначає наступне.

Суд встановив, що ЗАТ «РЛЗ» здійснювало діяльність по заготівлі, переробці металобрухту чорних металів та кольорових металів, списувало на валові витрати матеріали, заробітну плату та відрахування на неї, амортизацію використовуваного обладнання та отримувало доходи від вказаної діяльності без наявності відповідних ліцензій.

За висновками контролюючого органу, здійснення ЗАТ «РЛЗ» діяльності по заготівлі, переробці металобрухту без наявності дозвільних документів (ліцензій) свідчить про відсутність ведення таким суб'єктом господарської діяльності, спрямованої на досягнення економічних, соціальних результатів та одержання прибутку, а тому відповідно до п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2 пп.5.2.1ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» витрати, пов'язані з веденням такої діяльності, не підлягають включенню до складу валових витрат підприємства.

У зв'язку з цим, за висновком перевірки ЗАТ «РЛЗ» зайво включено до валових витрат: витрати по операціях, пов'язаних із здійсненням діяльності без отримання ліцензій (визначені пропорційно до відпрацьованого часу), за 2010 рік на загальну суму 11 533 116 грн., в т.ч.:

7 623 271 грн. - сировина, матеріали, паливо, тара та тарні матеріали, запасні частини;

2 720 357 грн. - оплата праці;

1 189 488 грн. - страхові збори (внески) до фондів державного загальнообов'язкового страхування,

а також завищено амортизаційні відрахування за 2010 рік в сумі 146 415 грн. (а.с.112-145 т.1).

Відповідно до п.1.32 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Отже, основним критерієм віднесення діяльності підприємства до його господарської діяльності, є отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, за умови, що діяльність підприємства є регулярною, постійною або суттєвою.

Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» не висвітлено питання щодо умов визнання здійснення діяльності підприємства без наявності ліцензій, як діяльність підприємства, що не належить до його господарської діяльності.

Правила ведення податкового обліку визначені статтею 11 цього Закону, відповідно до пп.11.2.1 п.11.2 якої датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Однак, вказана стаття не містить переліку обов'язкових документів, якими повинні бути підтверджені валові витрати.

Крім того, відповідно до приписів Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу витрат не можна включати певні витрати, визначені пунктами 5.3-5.8.

Разом з тим, в пунктах 5.3-5.8 ст.5 цього Закону не зазначено про неможливість віднесення до складу валових витрат підприємства, пов'язаних з придбанням сировини, матеріалів, палива, тари та тарних матеріалів, запасних частин, а також витрат на оплату праці та на страхові збори (внески) до фондів загальнообов'язкового страхування, у разі відсутності і підприємства ліцензій на здійснення заготівлі, переробки, металобрухту кольорових та чорних металів.

Перераховані витрати підприємством понесені внаслідок провадження господарської діяльності, у зв'язку з чим підприємство мало підстави ці витрати відносити до складу валових витрат у відповідних податкових періодах на підставі первинних документів.

Колегія суддів зазначає, що за приписами п.5.11 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені в цьому Законі, не дозволяється.

А статтею 1 Закону України «Про систему оподаткування» № 1251-ХІІ від 25.06.1991, зі змінами та доповненнями, визначено, щодо ставки, механізм справляння податків і зборів (обов'язкових платежів), за винятком особливих видів мита та збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності, і пільг щодо оподаткування не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів про оподаткування.

За висновком судово-економічної експертизи, завищення валових витрат ЗАТ «РЛЗ» на загальну суму 11 533 116 грн. та завищення амортизаційних відрахувань на суму 146 415 грн. нормативно та документально не підтверджується. В зазначеній частині висновок експерта відповідає встановленим судом обставинам справи, узгоджується з матеріалами справи, ґрунтується на вимогах закону, а тому враховується судом.

З огляду на вищенаведене, суд першої інстанції правильно визнав необґрунтованим донарахування позивачу податкового зобов'язання за 3 квартал 2010 року в сумі 599 091,00 грн. (2 396 363 х 25%), за 4 квартал 2010 року в сумі 2 320 792,00 грн. (9 283 168 х 25%), що виключає застосування до платника податків штрафних (фінансових) санкцій за заниження податкового зобов'язання.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення від 21.07.2011 № 0000912351 форма «Р» в частині основного зобов'язання в сумі 2 919 883 грн., в частині штрафних (фінансових) санкцій (25%) в сумі 729 970,75 грн. є протиправним.

Щодо висновку контролюючого органу про завищення ЗАТ «РЛЗ» задекларованого показника у рядку 04.2 декларації «убуток балансової вартості запасів» за період 2010р. в сумі 604 018 грн. та за І квартал 2011 року в сумі 105 680 грн., так як платником податку не включено запаси, використані не у господарській діяльності, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.5.9 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі - запасів) на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно).

Вартість запасів оплачених, але не отриманих (не оприбуткованих) платником податку - покупцем, до приросту запасів не включається.

Вартість запасів оплачених, але не відвантажених (не знятих з обліку) платником податку - продавцем, до убутку запасів не включається.

У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду перевищує їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових доходів платника податку у такому звітному періоді.

У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду є меншою за їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових витрат платника податку у такому звітному періоді.

Таким чином, з урахуванням наведеного, платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі - запасів) на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» (за винятком тих, що отримані безкоштовно).

Досліджені судом первинні документи ЗАТ «Рівненський ливарний завод», а саме акти, накладні на внутрішнє переміщення документально підтверджують здійснення підприємством господарських операцій щодо списання та передачі відливок зі складу готової продукції на склад матеріалів для подальшого використання в якості шихтових матеріалів, оскільки дані відливки виготовлені понад заявок або у зв'язку з виробничими дефектами, за 20102010 рік на загальну суму 548 392,08 грн. (а.с.1-54 т.8), що відповідає встановленому експертним шляхом.

Дослідженням документів бухгалтерського обліку ЗАТ «Рівненський ливарний завод» (оборотно-сальдова відомість за І квартал 2011 року) підтверджується відображення в бухгалтерському обліку підприємства господарської операції з введення в експлуатацію основних засобів вартістю 97 976,76 грн., бухгалтерською проводкою за Дт117 «Інші необоротні матеріальні активи» та Кт153 «Капітальні вкладення» (а.с.34-39 т.2), що відповідає встановленому експертним шляхом.

Таким чином, з урахуванням висновку судово-економічної експертизи, із встановленої перевіркою суми завищення валових витрат за 2010 рік в розмірі 604 018 грн. документально не підтверджується завищення валових витрат ЗАТ «РЛЗ» за період з 01.01.2010 по 31.12.2010 в загальній сумі 584 392,08 грн., а відтак донарахування податкового зобов'язання та застосування штрафних (фінансових) санкцій суд першої інстанції правильно ввизнав необгрунтованим. За період з 01.01.2011 по 31.03.2011 із встановленої перевіркою суми завищення валових витрат ЗАТ «РЛЗ» в розмірі 105 680 грн., які були враховані податковим органом у зменшення збитків, в ході судового розгляду справи документально не підтверджується завищення валових витрат на суму 97 976,76 грн.

За таких обставин, податкове повідомлення-рішення від 21.07.2011 №0000912351 в частині донарахування основного зобов'язання в сумі 146 098,00 грн. (584 392,08 х 25%) та в частині штрафних (фінансових) санкцій (25%) в сумі 36524,5 грн., податкове повідомлення-рішення від 21.07.2011 № 0000992351 в частині зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування на суму 97 976,76 грн. є протиправними.

Підсумовуючи вищенаведене відносно встановлених судом обставин щодо донарахування ЗАТ «Рівненський ливарний завод» податкових зобов'язань з податку на прибуток та застосування штрафних (фінансових) санкцій за 2010 рік та зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за І квартал 2011 року, суд вважає доведеним належними та допустимими доказами, що:

податкове повідомлення-рішення від 21.07.2011 № 0000912351 форма "Р" про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в частині основного платежу в сумі 3 246 581,00 грн., в частині штрафних (фінансових) санкцій в сумі 811 645,50 грн., всього на суму 4 058 226,50 грн.,

податкове повідомлення-рішення № 0000902351 від 21.07.2011 форма «П» про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в частині суми 1 985 238,94 грн., -

не відповідають критеріям правомірності, прийняті без урахування всіх фактичних обставин, при недотриманні приписів матеріального закону, а тому порушують права та законні інтереси платника податків, які підлягали до судового захисту шляхом скасування неправомірних рішень суб'єкта владних повноважень у вищевказаній частині.

Перевіряючи правомірність податкового повідомлення-рішення від 21.07.2011 №0000892351 форма «Р» про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем на 2 361 462 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на 439 225 грн., з урахуванням розрахунків донарахованих зобов'язань розрізі виявлених порушень та податкових періодів (а.с.24-26,111 т.1), суд встановив та врахував наступне.

Щодо заниження податкових зобов'язань на суму 4812 грн.

Відповідно до пп.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» N168/97-ВР від 03.04.1997, зі змінами та доповненнями, датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а в разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;

або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Дослідженням документів податкового обліку ЗАТ «Рівненський ливарний завод» (податкові накладні, реєстри виданих податкових накладних) в ході судового розгляду адміністративної справи підтверджено та узгоджується з висновком судово-економічної експертизи проведення господарських операцій з поставки ЗАТ «РЛЗ» товарно-матеріальних цінностей для: ТзОВ «Трансметалпродукт», МПП «Троянда», ПАТ «Електротермометрія», ХК «АвтоКраз», ВАТ «Кам'янець-Подільськавтоагрегат», Представництво «ОНУР ТААХХУР ТАШИМАДЖИЛИК ВЕ ТІДЖАРЕТ ЛІМІТЕД ШИРКЕТІ» та, відповідно до вимог п.73 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» формування податкових зобов'язань.

За встановлених обставин, доводи апелянта про заниження податкових зобов'язань ЗАТ «Рівненський ливарний завод» за 2010 рік в сумі 4645,50 грн. не знайшли свого підтвердження, та підтверджено заниження податкового зобов'язання з ПДВ на суму 166,50 грн., що кореспондується з висновком судово-економічної експертизи.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення від 21.07.2011 № 0000892351 в частині основного платежу в сумі 4645,50 грн., штрафних (фінансових) санкцій (25%) в сумі 1161,38 грн. є протиправним.

Щодо донарахування за результатами перевірки ЗАТ «Рівненський ливарний завод» податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 378 097 грн., у тому числі за період 2010 року в сумі 116 305 грн., за березень 2011 року в сумі 216 792 грн. (у зв'язку з донарахуванням валового доходу ЗАТ «РЛЗ» за період 2010 року в сумі 714 074 грн. та за І квартал 2011 року в сумі 1 995 497 грн. по операціях обліку технологічного відходу) суд встановив та врахував наступне.

Відповідно ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість» якщо після поставки товарів (послуг) здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за поставкою перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів особі, яка їх надала, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

Так, згідно з пп.4.5.1 п.4.5 ст.4 цього Закону якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то:

а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за наслідками податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок відкоригованого значення податку;

б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за наслідками такого податкового періоду у разі, якщо він є зареєстрованим як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв'язку з отриманням таких товарів (послуг).

За змістом пп.4.5.2 п.4.5 ст.4 цього Закону якщо внаслідок такого перерахунку відбувається збільшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то:

а) постачальник відповідно збільшує суму податкових зобов'язань за наслідками податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок відкоригованого значення податку;

б) отримувач відповідно збільшує суму податкового кредиту за наслідками такого податкового періоду у разі, якщо він є зареєстрованим як платник податку на дату проведення перерахунку.

Підпунктом 4.5.3 п.4.5 ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, що зменшення суми податкових зобов'язань платника податку - постачальника при зміні компенсації вартості товарів (послуг), наданих особам, які не були платниками цього податку на момент такої поставки, дозволяється лише:

а) при поверненні раніше поставлених товарів у власністьвласність постачальника з наданням отримувачу повної грошової компенсації їх вартості;

б) при перегляді цін, пов'язаних з гарантійними замінами товарів.

Статтею 192 Податкового кодексу України регламентовано особливості визначення бази оподаткування в окремих випадках (порядок коригування податкових зобов'язань та податкового кредиту)

Так, відповідно до п.192.1 ст.191 Податкового кодексу України якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податковогоподаткового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

Згідно з пп.192.1.1 п.192.1 ст.192 Податкового кодексу України якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то:

а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок коригування податку;

б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв'язку з отриманням таких товарів/послуг.

За змістом пп.192.1.2 п.192.1 ст.192 Податкового кодексу України якщо внаслідок такого перерахунку відбувається збільшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то:

а) постачальник відповідно збільшує суму податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок коригування податку;

б) отримувач відповідно збільшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення перерахунку.

Пунктом 192.2 ст.192 Податкового кодексу України встановлено, що норма пункту 192.1 цієї статті не поширюється на випадки, коли постачальник товарів/послуг не є платником податку на кінець звітного (податкового) періоду, в якому був проведений такий перерахунок.

Зменшення суми податкових зобов'язань платника податку - постачальника в разі зміни суми компенсації вартості товарів/послуг, наданих особам, що не були платниками цього податку на дату такого постачання, дозволяється лише при поверненні раніше поставлених товарів у власність постачальника з наданням отримувачу повної грошової компенсації їх вартості, у тому числі при перегляді цін, пов'язаних з гарантійною заміною товарів або низькоякісних товарів відповідно до закону або договору.

Відповідно до п.192.3 ст.192 Податкового кодексу України результат перерахунку податкових зобов'язань і податкового кредиту постачальника та отримувача відображається у складі податкової декларації за звітний податковий період у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

З урахуванням наведених норм матеріального закону, якими врегульовані спірні правовідносини у відповідних періодах 2010 та 2011 років, та беручи до уваги, що в ході судового розгляду справи було визнано необгрунтованим збільшення позивачу за наслідками перевірки валового доходу в сумі 714 074 грн. за період 2010 року та в сумі 1 838 581,18 грн. за І квартал 2011 року (невключення до валових доходів суми отриманих авансів в сумі 2 552 654 грн.), про що зазначено в постанові в частині правомірності визначення податкових зобов'язань та об'єкта оподаткування з податку на прибуток, колегія суддів вважає безпідставним донарахування податку на додану вартість в сумі 346 713,60 грн. основного зобов'язання та правомірним донарахування податку на додану вартість в сумі 31 383,40 грн.

За встановлених обставин суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що податкове повідомлення-рішення від 21.07.2011 № 0000892351 в частині основного платежу в сумі 346 713,60 грн. є протиправним.

Оскільки за розрахунками апелянта було донараховано основного зобов'язання за 2010 рік в сумі 116 305 грн., відповідно сума штрафних (фінансових) санкцій за заниження податкового зобов'язання за 2010 рік (25%) в розмірі 29076,25 грн. застосована безпідставно.

Щодо заниження податкових зобов'язань з ПДВ внаслідок включення до податкового кредиту суми 1665 грн. ПДВ по операціях з придбання товарно-матеріальних цінностей (2010 рік) від ПП «ОСОБА_9», які на думку податкового органу є безтоварними, суд зазначає наступне.

Під час судового розгляду справи було встановлено, що документи, якими оформлені господарські операції ЗАТ «РЛЗ» з ПП «ОСОБА_9», відповідають вимогам закону до первинних документів, а відтак є належними та допустимими доказами в розумінні ст.70 КАС України, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій та реальність руху активів ЗАТ «РЛЗ»; зібраними у справі доказами підтверджено транспортування, оприбуткування та використання в господарській діяльності позивача товарно-матеріальних цінностей, придбаних від ПП «ОСОБА_9», на загальну суму 9987,40 грн., в т.ч. ПДВ 1664,57 грн.

Дослідженням акта перевірки встановлено, що по взаємовідносинах з ПП «ОСОБА_9» позивачем отримані податкові накладні; податок на додану вартість на підставі виписаних податкових накладних в загальній сумі 1665 грн. в повному обсязі віднесений ЗАТ «РЛЗ» до складу податкового кредиту у відповідних податкових періодах, про що свідчить реєстр податкових накладних та кореспонденція рахунків бухгалтерського обліку Дт6415 Кт631 (арк. акта 10, а.с.116 т.1).

Підставою для неврахування податкового кредиту в сумі 1665,00 грн. слугував висновок податкового органу про нікчемність правочину з ПП «ОСОБА_9» та безтоварність господарських операцій, що спростовано дослідженими судом доказами. Відомості про ненадання до перевірки оригіналів податкових накладних ПП «ОСОБА_9», як і покликання на неналежність їх оформлення в акті перевірки, відсутні.

Представник відповідача Гарбарук Н.П., яка проводила перевірку ЗАТ «РЛЗ», в судовому засіданні в суді першої інстанції підтвердила, що до перевірки були пред'явлені належно оформлені податкові накладні ПП «ОСОБА_9» на суму ПДВ 1665,00 грн. та реєстри отриманих податкових накладних, в яких відповідні податкові накладні були відображені.

За встановлених обставин, колегія суддів вважає, що позивачем підтверджено, що податковий кредит в сумі 1665,00 грн. по взаємовідносинах з ПП «ОСОБА_9» був формований за наслідками реальних господарських операцій та на підставі належно оформлених податкових накладних. При цьому, як стверджено матеріалами справи, ПП «ОСОБА_9» на час вчинення господарських операцій з позивачем є зареєстрованою юридичною особою, а також зареєстроване платником податку на додану вартість згідно зі свідоцтвом № 100249899 від 14.10.2009 (а.с.178,179 т.8).

З огляду на вищенаведене, колегія суддів вважає, що спірний податковий кредит ЗАТ «РЛЗ» в сумі 1665,00 грн. був сформований правомірно, у відповідності до приписів Закону України «Про податок на додану вартість», а відтак підстави для його неврахування контролюючим органом були відсутні.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення від 21.07.2011 № 0000892351 в частині основного платежу в сумі 1665,00 грн., штрафних (фінансових) санкцій (25%) в сумі 416,25 грн. є протиправним.

Щодо встановленого перевіркою завищення податкового кредиту в сумі 7064,00 грн. (3140,00 + 3924,00), у тому числі в сумі 4285,00 грн. за 2010р., в сумі 2779,00 грн. за 2011р. (відповідно до розрахунку а.с.111 т.1) за даними Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту на рівні ДПА України, суд зазначає наступне.

Зібраними у справі доказами встановлено, що ЗАТ «РЛЗ» сформовано податковий кредит з податку на додану вартість відповідних періодів на підставі податкових накладних.

Відповідно до висновку судово-економічної експертизи, дослідженням поданих документів документально не підтверджується завищення податкового кредиту в сумі 6808,37 грн. та документально підтверджується завищення податкового кредиту в сумі 255,63 грн., що відповідає встановленим судом обставинам справи та враховується судом.

За розрахунками податкового органу за порушення в досліджуваній частині було донараховано ПДВ в сумі 7064 грн., у тому числі за 2010 рік в сумі 4285,00 грн., за 2011 рік - 2779 грн., та застосовано штрафні (фінансові) санкції (25%) за 2010 рік в сумі 1071,25 грн.

Оскільки в ході судового розгляду підтверджено завищення податкового кредиту в сумі 255,63 грн. (за 2010 рік), тому зазначена сума правомірно донарахована платнику податків до сплати в бюджет з застосуванням штрафних (фінансових) санкцій (25%) в розмірі 63,90 грн., а відтак позовні вимоги в цій частині слід відхилити.

За встановлених обставин податкове повідомлення-рішення від 21.07.2011 №0000892351 в частині основного платежу в сумі 6 808,37 грн., в частині штрафних (фінансових) санкцій в сумі 1007,35 грн. (1071,25 - 63,90) є протиправним.

Крім цього, контролюючим органом встановлено завищення ЗАТ «РЛЗ» податкового кредиту з податку на додану вартість, сплаченого в ціні придбання матеріалів, послуг, що були використані по операціях, не пов'язаних з господарською діяльністю (безліцензійна діяльність) в сумі 1 460 496,00 грн. за 2010 рік.

Разом з тим, в ході судового розгляду справи не підтверджено завищення ЗАТ «РЛЗ» валових витрат у зв'язку з проведенням господарської діяльності без ліцензій за період 2010 року, колегія суддів вважає безпідставними доводи апелянта, що така діяльність не пов'язана з господарською діяльністю платника податків, відповідно зменшення позивачу податкового кредиту з податку на додану вартість, сплаченого в ціні придбання матеріалів, послуг, що були використані в господарських операціях в період відсутності ліцензій, в сумі 1 460 496,00 грн. за 2010 рік суд першої інстанції правильно вважав необгрунтованим та безпідставним.

За таких обставин податкове повідомлення-рішення від 21.07.2011 №0000892351 в частині основного платежу в сумі 1 460 496,00 грн. та штрафних (фінансових) санкцій (25%) в сумі 365 124,00 грн. є протиправним.

Щодо завищення податкового кредиту в 02.2010р. на суму ПДВ 11 952,00 грн. по послугах (роботах), отриманих від нерезидента, суд зазначає наступне.

За змістом акта перевірки, перевіркою відображених показників у рядку 12.4 Декларації «Послуги отримані від нерезидента» за період з 01.01.2010 по 31.03.2011 у загальній сумі 33451 грн. встановлено, що до даної суми зайво включено в 02.2010р. суму ПДВ 11952 грн. по послугах (роботах), отриманих від нерезидента, так як в порушення пп.7.5.2 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» платником податку ЗАТ «РЛЗ» не нараховані податкові зобов'язання по рядку 7 декларацій відповідно до пп.7.3.6 п.7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (а.с.130 т.1).

Колегія суддів вважає, що акт перевірки не містить доказової інформації про виявлене порушення вимог податкового законодавства.

Зазначена вище неналежність оформлення акта перевірки унеможливлює дослідження господарської операції, за наслідками якої податковим органом виявлено обумовлене порушення. На аналогічні недоліки акта перевірки вказано в висновку судово-економічної експертизи, у зв'язку з чим судові експерти були позбавлені об'єктивної можливості підтвердити чи спростувати виявлене порушення.

За встановлених обставин суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що апелянт не виконав процесуального обов'язку доказування правомірності спірного рішення в зазначеній частині. Відтак податкове повідомлення-рішення від 21.07.2011 № 0000892351 в частині основного зобов'язання в сумі 11952,00 грн. та штрафних (фінансових) санкцій (25%) в сумі 2988,00 грн. є протиправним.

Підсумовуючи вищенаведене відносно встановлених судом обставин щодо донарахування ЗАТ «Рівненський ливарний завод» податкових зобов'язань з податку на додану вартість та застосування штрафних (фінансових) санкцій за 2010 рік та І квартал 2011 року, колегія суддів вважає доведеним належними та допустимими доказами, що:

податкове повідомлення-рішення від 21.07.2011 № 0000892351 форма "Р" про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в частині основного платежу в сумі 1 832 280,47 грн., в частині штрафних (фінансових) санкцій в сумі 399 773,23 грн., всього на суму 2 232 053,7 грн., - не відповідає критеріям правомірності, прийняте без урахування всіх фактичних обставин, при недотриманні приписів матеріального закону, а тому порушує права та законні інтереси платника податків, які підлягали до судового захисту шляхом скасування неправомірного рішення суб'єкта владних повноважень у вищевказаній частині.

Щодо переліміту готівки в касі підприємства суд зазначає наступне.

Відповідно до Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України N 637 від 15.12.2004, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 за N 40/10320, установлення ліміту каси проводиться підприємствами самостійно на підставі розрахунку встановлення ліміту залишку готівки в касі (додаток 8), що підписується головним (старшим) бухгалтером та керівником підприємства (або уповноваженою ним особою). До розрахунку приймається строк здавання підприємством готівкової виручки (готівки) для її зарахування на рахунки в банках, визначений відповідним договором банківського рахунку. Для кожного підприємства та його відокремленого підрозділу складається окремий розрахунок встановлення ліміту залишку готівки в касі.

Установлений ліміт каси затверджується внутрішніми наказами (розпорядженнями) підприємства. Для відокремлених підрозділів ліміт каси встановлюється і доводиться до їх відома відповідними внутрішніми наказами (розпорядженнями) підприємства - юридичної особи.

Підприємства, що розпочинають свою діяльність, а також підприємства, діяльність яких була пов'язана виключно з безготівковими розрахунками та які відповідно до встановленого законодавством України порядку отримують право на здійснення додаткового виду діяльності, що передбачає здійснення готівкових розрахунків, на перші три місяці їх роботи ліміт каси встановлюють згідно з прогнозними розрахунками. Установлений з урахуванням прогнозних розрахунків ліміт каси у двотижневий строк після закінчення перших трьох місяців їх роботи переглядається за фактичними показниками діяльності відповідно до вимог цього Положення (пункт 5.2).

Ліміт каси підприємства встановлюють на підставі розрахунку середньоденного надходження готівки до каси або її середньоденної видачі з каси, за рішенням керівника підприємства або уповноваженої ним особи (пункт 5.3).

Кожне підприємство визначає ліміт каси з урахуванням режиму і специфіки його роботи, віддаленості від банку, обсягу касових оборотів (надходжень і видатків) за всіма рахунками, установлених строків здавання готівки, тривалості операційного часу банку, наявності домовленості підприємства з банком на інкасацію тощо:

для підприємств, які мають строк здавання готівкової виручки (готівки) в банк щодня (у день її надходження до каси) або наступного дня від дня її надходження до каси, - у розмірах, що потрібні для забезпечення їх роботи на початку робочого дня, але не більше розміру середньоденного надходження готівки до каси (за три будь-які місяці поспіль з останніх дванадцяти);

для підприємств, які мають строк здавання готівкової виручки (готівки) в банк, передбачений підпунктом "в" пункту 5.1 цієї глави, - у розмірах, що залежать від установлених строків здавання готівкової виручки (готівки) та її суми, але не більше п'ятикратного розміру середньоденних надходжень готівки (за три будь-які місяці поспіль з останніх дванадцяти);

для підприємств, ліміти каси яким установлюються згідно з фактичними витратами готівки (крім виплат, пов'язаних з оплатою праці, стипендій, пенсій, дивідендів), - не більше розміру середньоденної видачі готівки (за три будь-які місяці поспіль з останніх дванадцяти).

Підприємства, у яких відповідний середньоденний показник, обчислений на підставі касових оборотів (додаток 8), дорівнює нулю або не більше десяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, можуть встановлювати ліміт каси в розмірі, що перевищує обчислений середньоденний показник, але не більше десяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Вищезазначені вимоги цього пункту не поширюються на небанківські фінансові установи та оператори поштового зв'язку. Небанківські фінансові установи та оператори поштового зв'язку самостійно визначають порядок розрахунку ліміту каси з урахуванням особливостей діяльності та режиму роботи цих установ, обсягу готівкових надходжень (видатків), строків здавання готівки тощо і на підставі зазначеного встановлюють розмір ліміту каси. Таблицю "Касові обороти", зазначену в додатку 8 до цього Положення, небанківські фінансові установи та оператори поштового зв'язку не заповнюють (пункт 5.4).

Суд встановив, що відповідно до «Розрахунку встановлення ліміту залишку готівки в касі ЗАТ «Рівненський ливарний завод» від 17.02.2011 встановлено ліміт залишку готівки в касі в сумі 3 803,00 грн. При цьому, згідно з обумовленим розрахунком, готівкова виручка, що надійшла до каси, крім сум, що одержані з банків, становить 232 000,00 грн., середньоденні надходження становлять 3803,00 грн. (а.с.173 т.8).

За даними касової книги ЗАТ «РЛЗ» залишок готівки в касі станом на 21.03.2011 на кінець дня становить 3762,28 грн., станом на 22.03.2011 та на 23.03.2011 касові операції відсутні, відповідно залишок готівки в касі становив 3 762,68 грн. Станом на 24.03.2011 залишок готівки в касі на кінець дня становить 2 562,68 грн. (а.с.175,176 т.8).

Таким чином, суд встановив, що встановлене податковою перевіркою порушення касової дисципліни щодо завищення ліміту залишку готівки в касі на суму 8874,72 грн. за період з 21.03.2011 по 24.03.2011 не відповідає обставинам справи, спростовується дослідженими судом доказами, а також не підтверджене висновком судово-економічної експертизи, який кореспондується в цій частині з матеріалами справи та враховується судом.

За встановлених обставин суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність правових підстав для застосування до позивача суми штрафних (фінансових) санкцій за порушення норм регулювання обігу готівки, тому податкове повідомлення-рішення від 21.07.2011 №0000832351 на суму 17749,46 грн. є протиправним.

Враховуючи вищевикладене, рішення суду першої інстанції про часткове задоволення позову ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні усіх обставин справи в їх сукупності. Судом вірно встановлено характер спірних взаємовідносин та обґрунтовано застосовано норми матеріального права до їх вирішення. Порушень норм процесуального закону, які б могли призвести до прийняття невірного рішення , не встановлено. Твердження апеляційної скарги зазначений висновок суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206,212,254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Рівненському районі Головного управління Міндоходів у Рівненській області залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "25" грудня 2013 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Є.М. Мацький

судді: В.В. Євпак

В.Б. Шидловський

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу: Закрите акціонерне товариство "Рівненський ливарний завод" вул.Привокзальна, 2,с.Городок,Рівненський район, Рівненська область,35331

3- відповідачу: Державна податкова інспекція у Рівненському районі Головного управління Міндоходів у Рівненській області вул. Відінська,8,м.Рівне,33028