Ухвала

від 23.01.2014 по справі 1609/5250/12

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 1609/5250/12

Номер провадження 22-ц/786/69/14

Головуючий у 1-й інстанції Турченко Т. В.

Доповідач Чічіль В. А.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 січня 2014 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області у складі:

Головуючого: судді Чічіля В.А.,

Суддів: Карпушина Г.Л., Кузнєцової О.Ю.,

за участю секретаря: Самойлової М.Д.,

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 на рішення Київського районного суду м. Полтави від 30 жовтня 2013 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1, ОСОБА_3, закритого акціонерного товариства «Диканський завод продтоварів «Промінь» про стягнення заборгованості та за зустрічною позовною заявою ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», та за зустрічною позовною заявою ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» про припинення договору поруки,-

в с т а н о в и л а :

У червні 2012 року ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» звернулось до суду з позовом, у якому зазначало, що за умовами кредитного договору №010/07-2/739 від 28 грудня 2007 року, ЗАТ «Диканський завод продтоварів «Промінь» відкрито кредитну лінію у розмірі 500 000,00 грн. із кінцевим строком користування кредитними коштами до 27 грудня 2011 року.

Для забезпечення зобов'язань за вказаним вище кредитним договором між банком та ОСОБА_1 та ОСОБА_3 укладено відповідно договори поруки №010/07-2/739 від 28 грудня 2007 року та №010/07-2/739/1 від 28 грудня 2007 року.

Своїх зобов'язань за кредитним договором ЗАТ «Диканський завод продтоварів «Промінь» належним чином не виконує, станом на 1 червня 2012 рок позичальник має заборгованість за тілом кредиту у сумі 292 000,00 грн., прострочені відсотки - 4 482,70 грн., відсотки за період з 30 квітня 2012 року по 21 травня 2012 року у сумі 271,26 грн., пеня за порушення зобов'язання - 21 143,52 грн.

Просило стягнути солідарно з ЗАТ «Диканський завод продтоварів «Промінь», ОСОБА_1 та ОСОБА_3 заборгованість за кредитним договором на загальну суму 317 897,48 грн.

У листопаді 2012 року ОСОБА_1 та ОСОБА_3 звернулись до суду з окремими зустрічними позовами, у яких зазначали, що ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» збільшив відсоткову ставку по кредиту з 15% річних до 17% річних, на що вони своєї згоди не надавали, надані банком додаткові угоди від 10 липня 2008 року вони не підписували.

З урахуванням уточнень позовних вимог, просили визнати договір поруки №010/07-2/739 від 28 грудня 2007 року та договір поруки №010/07-2/739/1 від 28 грудня 2007 року припиненим з 1 серпня 2008 року.

Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 30 жовтня 2013 року позов ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» задоволено.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_3, ЗАТ «Диканський завод «Промінь» на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» 317 897,48 грн., а саме: 292 000,00 грн. заборгованості за кредитом, 4 482,70 грн. прострочених відсотків, 271,26 грн. нарахованих відсотків, 21 143,52 грн. пені за порушення зобов'язань.

Стягнуто з ЗАТ «Диканський завод «Промінь» на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» 3 178,97 грн. судового збору.

У задоволенні зустрічних позовів ОСОБА_1, ОСОБА_3 відмовлено за безпідставністю.

В апеляційному порядку рішення місцевого суду оскаржено ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3, в апеляційних скаргах, посилаючись на порушення і неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просять зазначене рішення суду першої інстанції скасувати, та ухвалити нове рішення, яким задовольнити вимоги зустрічних позовів ОСОБА_1 та ОСОБА_3, та відмовити у задоволенні позовних вимог банку про солідарне стягнення з поручителів заборгованості за кредитним договором.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення місцевого суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що скаргу слід відхилити.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Як убачається з матеріалів справи та встановлено місцевим судом, що 28 грудня 2007 року між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» (правонаступник - ПАТ «Райффайзен Банк Аваль») та ЗАТ «Диканський завод «Промінь» укладено кредитний договір №010/07-2/739, за умовами якого позичальнику відкрито кредитну лінію у розмірі 500 000,00 грн. зі сплатою 15% річних та кінцевим строком користування кредитними коштами до 27 грудня 2011 року.

Відповідно до графіку погашення заборгованості за кредитом, повернення кредитних коштів мало здійснюватись наступним чином: до 26 грудня 2008 року - 50 000,00 грн., до 25 грудня 2009 року - 50 000,00 грн., до 24 грудня 2010 року - 50 000,00 грн., до 27 грудня 2011 року - 350 000,00 грн. (т. 1 а.с. 9 зі звороту).

Для забезпечення належного виконання зобов'язань ЗАТ «Диканський завод «Промінь» за вказаним кредитним договором між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» (правонаступник - ПАТ «Райффайзен Банк Аваль») та ОСОБА_1 укладено договір поруки №010/07-2/739 від 28 грудня 2007 року та між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» (правонаступник - ПАТ «Райффайзен Банк Аваль») та ОСОБА_3 укладено договір поруки №010/07-2/739/1 від 28 грудня 2007 року, у відповідності до яких ОСОБА_1 та ОСОБА_3 зобов'язувались відповідати за зобов'язаннями боржника ЗАТ «Диканський завод «Промінь», що виникають з умов кредитного договору у повному обсязі цих зобов'язань, включаючи сплату основного боргу за кредитним договором, відсотків за користування кредитом та неустойку.

У листі від 11 липня 2008 року ЗАТ «Диканський завод продтоварів «Промінь» повідомлялось банком про зміну з 1 серпня 2008 року процентної ставки за вищевказаним кредитним договором до 17% річних, дана обставина сторонами не заперечувалась.

Додатковою угодою №1 від 10 липня 2008 року до договору поруки №010/07-2/739 від 28 грудня 2007 року (т. 1 а.с. 107) та додатковою угодою №1 від 10 липня 2008 року до договору поруки №010/07-2/739/1 від 28 грудня 2007 року (т. 1 а. с. 108) поручителі надали згоду на збільшення процентної ставки за кредитним договором №010/07-2/739 від 28 грудня 2007 року.

Згідно з нормою ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов'язання, з огляду на зміст ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідач ЗАТ «Диканський завод «Промінь» належним чином не виконав взятих на себе зобов'язань та станом на 1 червня 2012 року має заборгованість по платежу, що мав бути здійснений до 27 грудня 2011 року, у сумі 292 000,00 грн., по простроченим відсоткам - 4 482,70 грн., по відсоткам з 30 квітня 2012 року по 21 травня 2012 року - 271,26 грн.

Також банком нарахована пеня за порушення строків погашення кредиту станом за період з 28 грудня 2011 року по 28 квітня 2012 року у сумі 21 121,16 грн. та пеня за порушення строків погашення відсотків за період з 1 вересня 2011 року по 1 листопада 2011 року у сумі 22,36 грн.

За змістом ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя, при цьому, поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до п. 1.2 договорів поруки ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на добровільних засадах зобов'язались перед банком відповідати за зобов'язання ЗАТ «Диканський завод «Промінь», які виникають з умов кредитного договору №01007-2739 від 28 грудня 2007 року, а саме: щодо повернення кредиту, процентів за його користування, комісійної винагороди, неустойки (пені, штрафи), в розмірах та у випадках, передбачених кредитним договором, а також виконати інші умови кредитного договору в повному обсязі.

У силу положень ст. 543 ЦК України кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі щодо сплати заборгованості як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Розрахунок заборгованості відповідачами не спростований, докази в обґрунтування його неправильності у матеріалах справи відсутні.

Ураховуючи, що ЗАТ «Диканський завод «Промінь» були допущені порушення договірних зобов'язань, зокрема, щодо строків повернення кредиту та сплати відсотків, місцевий суд дійшов до правильного висновку щодо наявності правових підстав для задоволення вимог банку про стягнення заборгованості за кредитним договором та неустойки з боржника та поручителів в солідарному порядку.

Твердження апелянтів щодо непідписання ними даних додаткових угод до договорів поруки спростовується матеріалами справи та були предметом дослідження у суді першої інстанції при розгляді вимог зустрічних позовів.

За змістом ст. ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, та доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 59 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За клопотанням представника ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 у справі призначалась судово-почеркознавча експертиза щодо з'ясування обставин виконання ОСОБА_1 та ОСОБА_3 підписів у оспорюваних додаткових угодах до договорів поруки.

Згідно повідомлення №1894 від 30 квітня 2013 року, судовий експерт повідомив про неможливість надання висновку та повернення матеріалів без виконання у зв'язку з невиконанням клопотання експерта про надання додаткових матеріалів та не проведення сплати рахунку вартості робіт по проведенню експертизи (т. 2 а. с. 14).

Дана обставина спростовує посилання апелянта на те, що підставою для відмови у наданні висновку судової експертизи слугувало лише ненадання банком потрібних для проведення експертизи документів.

Таким чином, позивачами за зустрічним позовом обставина непідписання оспорюваних додаткових угод до договорів поруки належними та допустимими доказами залишилась недоведеною, у передбаченому законодавством порядку дійсність вказаних письмових доказів не спростовано та місцевий суд обґрунтовано відмовив у задоволенні вимог зустрічних позовів.

Характерно, що кредитний договір №010/07-2/739 від 28 грудня 2007 року та договір поруки №01007-2739 від 28 грудня 2007 року укладено між банком та ОСОБА_1, як директором ЗАТ «Диканський завод «Промінь», так і в статусі фізичної особи, яка виступила поручителем по зобов'язаннях, що випливають з кредитного договору.

Решта доводів обох апеляційних скарг є несуттєвими та фактично зводяться до переоцінки обставин справи, які всебічно, повно і об'єктивно дослідженні судом першої інстанції, та яким надана належна правова оцінка.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції постановлено з додержанням вимог матеріального та процесуального права, підстав для його скасування чи зміни не вбачається.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 303, 304, 307 ч. 1 п. 1, 308, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а:

Апеляційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Київського районного суду м. Полтави від 30 жовтня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий у справі: Чічіль В.А.

Карпушин Г.Л.

Кузнєцова О.Ю.

З оригіналом згідно:

суддя Чічіль В.А.