Рішення

від 16.09.2014 по справі 1609/5250/12

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 1609/5250/12

Номер провадження 22-ц/786/2916/14

Головуючий у 1-й інстанції Турченко Т.В.

Доповідач Мартєв С. Ю.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 вересня 2014 року м. Полтава Апеляційний суд Полтавської області в складі:

головуючого - МАРТЄВА С.Ю.,

суддів - БОНДАРЕВСЬКОЇ С.М., ОБІДІНОЇ О.І.,

за участю секретаря - ГНАТЮК О.С.,

розглянув у відкритому судовому засіданні провадження за апеляційною скаргою апеляційною скаргою ОСОБА_1 та апеляційною скаргою ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 на рішення Київського районного суду м. Полтави від 30 жовтня 2013 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1, ОСОБА_3, Закритого акціонерного товариства «Диканський завод продтоварів «Промінь» про стягнення заборгованості та за зустрічною позовною заявою ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», та за зустрічною позовною заявою ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» про припинення договору поруки.

Апеляційний суд, заслухавши доповідь судді-доповідача,-

В С Т А Н О В И В :

У червні 2012 року ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» звернулось до суду з позовом, у якому просило стягнути заборгованість за кредитним договором №010/07-2/739 від 28.12.07 року солідарно з ЗАТ «Диканський завод продтоварів «Промінь», як позичальника, та з ОСОБА_1 й ОСОБА_3, як поручителів за кредитними зобов'язаннями позичальника, що виникла станом на 1.06.12 року в розмірі 317 897,48 грн.

У листопаді 2012 року ОСОБА_3 та ОСОБА_3 звернулись до суду зі зустрічними позовами про визнання припиненими договорів поруки від 28 грудня 2007 року №010/07-2/739 та №010/07-2/739/1, укладених між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», з однієї сторони, та ОСОБА_1 й ОСОБА_3, відповідно.

Вимоги обґрунтували тим, що згоди на збільшення процентної ставки по кредиту з 15% до 17% річних не надавали, що є підставою для припинення поруки, відповідно до ч. 1 ст. 559 ЦК України.

Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 30 жовтня 2013 року, залишеного без змін ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 23 січня 2014 року, позов ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» задоволено, стягнуто солідарно з ЗАТ «Диканський завод «Промінь», ОСОБА_1, ОСОБА_3 заборгованість за кредитним договором №010/07-2/739 від 28.12.07 року у розмірі 317 987,48 грн., а саме: 292 000,00 грн. заборгованості по кредиту, 4 482,70 грн. - заборгованість по простроченим відсоткам, 271,26 грн. - нарахованим відсоткам, 21 143,52 грн. - пені за порушення зобов'язань. Вирішено питання судових витрат.

У задоволенні зустрічних позовів ОСОБА_1 та ОСОБА_3 відмовлено.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 23 липня 2014 року задоволено частково касаційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_3, ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від 23 січня 2014 року скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

В апеляційних скаргах порушено питання про скасування рішення з підстав неповного з'ясування судом обставин, що мають значення для справи й неправильного застосування норм матеріального і процесуального права та ухвалення нового про задоволення вимог зустрічних позовів про припинення договорів поруки, та відмови з цих підставі у задоволенні позовних вимог банку про солідарне стягнення з поручителів разом з позичальником боргу за кредитним договором.

Апеляційний суд, перевіривши законність та обґрунтованість рішення місцевого суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, дійшов висновку, що остання підлягає задоволенню частково.

За змістом п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є, зокрема, порушення або неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.

Судом першої інстанції вірно встановлені фактичні обставини укладення між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» (правонаступник - ПАТ «Райффайзен Банк Аваль») та ЗАТ «Диканський завод «Промінь» кредитного договору №010/07-2/739 від 28.12.07 року, відповідно до якого останнім отримано кредит у розмірі 500 000,00 грн. зі сплатою 15% річних та кінцевим строком користування кредитними коштами до 27 грудня 2011 року.

Для забезпечення виконання зобов'язань позичальника за вказаним кредитним договором, між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» (правонаступник - ПАТ «Райффайзен Банк Аваль») та ОСОБА_1 було укладено договір поруки №1 від 28 грудня 2007 року за №010/07-2/739, та ОСОБА_3 - договір поруки від 28 грудня 2007 року за №010/07-2/739/1.

Відповідно до наданого банком розрахунку, станом на 1.06.12 року загальний розмір заборгованості по кредитному договору №010/07-2/739 від 28.12.07 року становить 317 897,48 грн., з яких: сума кредиту - 292 000,00 грн., пеня за порушення строків погашення відсотків - 21 121,16 грн., прострочені відсотки - 4 482,70 грн., пеня за порушення строків погашення відсотків у розмірі 22,36 грн. та нараховані відсотки за період з 30.05.12 року по 31.05.12 року у розмірі 271,26 грн.

При цьому, відсотки по кредитному договору обраховані, виходячи з процентної ставки за кредитом - 17% річних.

Відповідачі ОСОБА_1, ОСОБА_3 заперечували факт укладання ними додаткових угод від 10 липня 2008 року до договорів поруки від 28 грудня 2007 року за №010/07-2/739 та за №010/07-2/739/1, у відповідності до яких відбулося збільшення процентної ставки по кредиту з 15% до 17% річних.

Задовольняючи позов банку про стягнення заборгованості та відмовляючи у задоволенні зустрічних позовів про припинення поруки, місцевий суд виходив з належного підтвердження банком наявності заборгованості за кредитним договором №010/07-2/739 від 28.12.07 року та недоведеності поручителями обставин непідписання ними додаткових угод до договорів поруки від 10 липня 2008 року.

Згідно до ч. 4 ст. 338 ЦПК України висновки і мотиви, з яких скасовані рішення є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при новому розгляді справи.

Так, скасовуючи ухвалу апеляційного суду та направляючи справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції ухвалою від 23 липня 2014 року, суд касаційної інстанції звернув увагу на те, що при вирішенні даного спору, в тому числі щодо зустрічних позовних вимог про визнання договорів поруки припиненими, суттєве значення має встановлення факту отримання банком згоди поручителів на збільшення їх відповідальності за кредитними зобов'язаннями шляхом збільшення процентної ставки з 15% до 17% річних, оскільки ні кредитним договором, ні договорами порук не передбачено права кредитора збільшувати процентну ставну без згоди поручителі.

Покладаючи обов'язок по доведенню факту зміни забезпеченого зобов'язання за відсутності згоди поручителів на самих поручителів, суд першої інстанції не врахував того, що ОСОБА_1, ОСОБА_3 в рамках ст. ст. 133, 143 ЦПК України було заявлено клопотання про забезпечення доказів шляхом призначення відповідної почеркознавчої експертизи у справі.

Також, колегія суддів касаційної інстанції наголосила на тому, що фактично доводи ОСОБА_1, ОСОБА_3 на які вони посилаються при обґрунтуванні своїх зустрічних позовних вимог щодо не підписання ними додаткових угод до договорів поруки залишилися не спростованими ні кредитором, ні судами першої інстанції, який, крім іншого, був наділений правом застосування наслідків ухилення від участі в експертизі, передбачених ст. 146 ЦПК України.

Апеляційний суд, ураховуючи висновки та міркування суду касаційної інстанції, виходить з наступного.

Із справи вбачається, що ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 21 листопада 2012 року було призначено проведення судово-почеркознавчої експертизи з метою встановлення дійсності підписів ОСОБА_1, ОСОБА_3 у додаткових угодах до договорів поруки від 10 липня 2008 року.

Для проведення експертизи, з Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. засл. проф. М.С. БОКАРІУСА направлено клопотання для надання для дослідження до експертної установи оригіналів усіх примірників додаткових угод до договорів порук.

Між тим, ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» не надав у розпорядження судового експерта додаткових угод №1 від 10 липня 2008 року до договорів поруки від 28 грудня 2007 року за №010/07-2/739 та за №010/07-2/739/1, обґрунтовуючи це тим, що оригінали спірних додаткових угод до договорів поруки у банку не віднайдені (т. 2 а.с. 10).

З цих підстав, судовим експертом Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. засл. проф. М.С. БОКАРІУСА надано повідомлення від 30.04.13 року №1894 про неможливість надання висновку та повернення матеріалів справи без виконання (т. 2 а.с. 14).

Відповідно до ч. 1 ст. 146 ЦПК України у разі ухилення особи, яка бере участь у справі, від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з'ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.

Посилання ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» у запереченнях на апеляційні скарги на те, що банком було надано до суду належним чином завірені копії до додаткових угод до договорів поруки є безпідставним, оскільки неможливість надання оригіналів цих угод ставить під обґрунтований сумнів належність посвідчення банком копій угод без звірення з оригіналами документів.

Таким чином, ураховуючи фактичне ухилення банку від участі в судово-почеркознавчій експертизі, від якої напряму залежить вирішення спору між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та поручителями за кредитними зобов'язаннями, апеляційний суд дійшов до переконливого висновку, що факт непідписання ОСОБА_1, ОСОБА_3 оспорюваних ними з цих підстав додаткових угод до №1 від 10 липня 2008 року до договорів поруки від 28 грудня 2007 року за №010/07-2/739 та за №010/07-2/739/1 є встановленим та не потребує додаткового доказування.

За таких обставин, зустрічні позови ОСОБА_1, ОСОБА_3 про припинення зобов'язань за укладеними ними з ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» (правонаступник - ПАТ «Райффайзен Банк Аваль») договорами поруки є доведеними та підлягають задоволенню.

У питанні дійсності додаткових угод до договорів поруки належними доказами є лише оригінали таких угод.

Припущення представника банку стосовно обізнаності ОСОБА_1 та ОСОБА_3 про те, що таких оригіналів угод не повинно існувати, за обставин чого, поручителі мали б заявити клопотання про проведення судово-почеркознавчої експертизи на копіях договорів після проведення дослідження даних копій, не містить будь-яких підстав для цього, ураховуючи, що у відповідності до п. 4 спірних додаткових угод до договорів поруки (т. 1 а.с. 107, 108), дані угоди складені у 3-х примірниках, які мають однакову юридичну силу - по одному примірнику кожної з угод для банка, поручителів та боржника.

Характерно, що позивач ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» клопотань про проведення судовими експертами дослідження копії додаткових угод та признання судово-почеркознавчої експертизи у справі не заявляв, поклавши обов'язаної доказування даних обставин лише на поручителів ОСОБА_1 та ОСОБА_3

Між тим, щодо позовних вимог банку, пред'явлених до боржника (одного з відповідачів у справі), апеляційний суд виходить з наступного.

За змістом ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

За положеннями ст. ст. 526, 527, 530 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та у встановлений у зобов'язанні строк (термін) його виконання.

Порушенням зобов'язання, з огляду на зміст ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

За приписами ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Оскільки відповідачем ЗАТ «Диканський завод «Промінь» не спростовано наданий банком розрахунок заборгованості за кредитним договором та не надано доказів в обґрунтування його неправильності, апеляційний суд знаходить обґрунтованими позовні вимоги ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» щодо стягнення лише з боржника на користь банку заборгованості за кредитним договором №010/07-2/739 від 28.12.07 року зі сплати основної суми боргу, відсотків за користування кредитом та неустойки.

За таких обставин, апеляційні скарги підлягає задоволенню, а рішення місцевого суду - скасуванню, з ухваленням нового рішення по суті заявлених вимог.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307 ч. 1 п. 2, 309 ч. 1 п. 4, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,-

В И Р І Ш И В :

Апеляційні скарги ОСОБА_1 та апеляційною скаргою ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 задовольнити.

Рішення Київського районного суду м. Полтави від 30 жовтня 2013 року скасувати, ухвалити нове рішення.

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1, ОСОБА_3, Закритого акціонерного товариства «Диканський завод продтоварів «Промінь» про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Диканський завод продтоварів «Промінь» (код ЄДРПОУ 00376917) на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» (рахунок №29096319 у Полтавській обласній дирекції акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», МФО 331605, код ЄДРПОУ 22550043) заборгованість за кредитним договором №010/07-2/739 від 28.12.07 року, станом на 20.02.13 року, а саме: 292 000,00 грн. заборгованість за кредитом, 4 482,70 грн. - прострочені проценти, 271,26 грн. - нараховані відсотки за період з 30.05.12 року по 31.05.12 року, 21 143,52 грн. - пеня за порушення зобов'язань, а всього - 317 897,48 грн.

У решті позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» відмовити.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Диканський завод продтоварів «Промінь» (код ЄДРПОУ 00376917) на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» (рахунок №29096319 у Полтавській обласній дирекції акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», МФО 331605, код ЄДРПОУ 22550043) 3 178,97 грн. судового збору.

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» про припинення договору поруки задовольнити.

Визнати припиненою з 1 серпня 2008 року поруку згідно з договором поруки від 28 грудня 2007 року №010/07-2/739, укладеним між відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» на користь ОСОБА_1 1 704,19 грн. судового збору за апеляційний розгляд справи.

Позовні вимоги ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» про припинення договору поруки задовольнити.

Визнати припиненою з 1 серпня 2008 року поруку згідно з договором поруки від 28 грудня 2007 року №010/07-2/739/1, укладеним між відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_3.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» на користь ОСОБА_3 1 704,19 грн. судового збору за апеляційний розгляд справи.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржено протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий у справі: С.Ю. МАРТЄВ

Судді : С.М. БОНДАРЕВСЬКА

О.І. ОБІДІНА

З оригіналом згідно:

суддя С.Ю. МАРТЄВ