Постанова

від 28.01.2014 по справі 915/1690/13

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" січня 2014 р.Справа № 915/1690/13 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів :

головуючого судді : Величко Т.А.

суддів: Таран С.В., Лашина В.В. (на підставі розпорядження голови суду Морщагіної Н.С. №119 від 28.01.2014 р.)

при секретарі: Альошиній Г.М.

за участю представників сторін:

від прокуратури - Коломійчук І.О.;

від позивачів - не з'явилися;

від відповідача - не з'явилися;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Спілки власників корів "Степовичка"

на рішення господарського суду Миколаївської області від 04.12.2013р. та на додаткове рішення господарського суду Миколаївської області від 10.12.2013р.

у справі № 915/1690/13

за позовом Прокурора Баштанського району Миколаївської області в інтересах держави в особі Головного управління Держземагентства у Миколаївській області; Баштанської районної державної адміністрації

до Спілки власників корів "Степовичка"

про дострокове розірвання договору оренди земельної ділянки та скасування його державної реєстрації, повернення земельної ділянки та стягнення шкоди

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Баштанського району Миколаївської області в інтересах держави в особі Головного управління Держземагентства у Миколаївській області, Баштанської районної державної адміністрації звернувся до господарського суду Миколаївської області з позовними вимогами до Спілки власників корів "Степовичка" про дострокове розірвання договору оренди землі від 29.12.2007 р. та скасування його державної реєстрації, зобов'язання СВК "Степовичка" повернути земельну ділянку пл. 24, 43 га вартістю 557110 грн., що розташована в межах території Баштанської міської ради у розпорядженні держави в особі Головного управління Держземагентства у Миколаївській області, стягнення з СВК "Степовичка" шкоду в розмірі 3013, 42 грн., заподіяну внаслідок використання земельної ділянки не за цільовим призначенням на користь бюджету Баштанської міської ради.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до розпорядження Баштанської РДА №721-р від 29.12.2007 р., п. 5 договору оренди землі від 29.12.2007 р. СВК "Степовичка" було надано в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення пл. 24, 43 га для сінокосіння, вирощування багаторічних трав та випасання худоби.

Державною інспекцією сільського господарства в Миколаївській області в результаті проведеної перевірки встановлено, що земельну ділянку пл. 13 га розорено та на ній вирощувався озимий ячмінь (акт перевірки від 14.05.2013 року, від 14.06.2013 р.), що підтверджує використання орендної земельної ділянки не за цільовим призначенням, є підставою для дострокового розірвання договору оренди землі, повернення земельної ділянки у розпорядження держави, а також стягнення шкоди, заподіяної земельним ресурсам внаслідок таких дій.

Головне управління Держземагентства у Миколаївській області підтримало позовні вимоги прокурора Баштанського району в повному обсязі.

Баштанська районна державна адміністрація в своєму відзиві на позовну заяву вказала, що не наполягає на розірванні договору оренди землі з СВК "Степовичка" за умови неухильного виконання відповідачем положень ч. 1 ст. 96 ЗК України, усунення порушень прав і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав.

В запереченнях на позовну заяву СВК "Степовичка" просить відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки не було нецільового використання орендованої землі, так як земля використовується лише в межах її категорії - земля сільськогосподарського призначення. Дійсно в 2013 р. спілкою було засіяно 13 га ячменем, який є сільськогосподарською культурою і ця культура була посіяна для корму корів. Відповідачем не було посіяно культур, які не можуть іти на корм корів. Вирощуванням с/г культури з метою випасання на ній корів - ячменю - ніяким чином не нанесено державі шкоди.

Заявою від 26.11.2013 р. №(15-10)3585вих.-13 прокурор Баштанського району відмовився від позовної вимоги в частині скасування державної реєстрації договору оренди від 29.12.2007 р. між Баштанською районною державною адміністрацією та СВК "Степовичка".

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 04.12.2013р. (суддя Коваль С.М.) припинено провадження у справі в частині позовних вимог щодо скасування державної реєстрації договору оренди земельної ділянки від 29.12.2007р., укладеного між Баштанською районною державною адміністрацією та Спілкою власників корів "Степовичка", зареєстрованого у Баштанському реєстраційному окрузі Миколаївської регіональної філії ДП "Центр Державного земельного кадастру при Держкомземі України" 06.10.2008р. за №040800602064.

Розірвано достроково договір оренди землі від 29.12.2007 року, укладений між Баштанською райдержадміністрацією та Спілкою власників корів "Степовичка", зареєстрований у Баштанському реєстраційному окрузі Миколаївської регіональної філії ДП "Центр Державного земельного кадастру при Держкомземі України" 06.10.2008р. за №040800602064.

Зобов'язано Спілку власників корів "Степовичка" повернути земельну ділянку площею 24,43 га, вартістю 55710,00 грн. (кадастровий номер 4820610000:05:000:0402), що розташована в межах території Баштанської міської ради Баштанського району Миколаївської області, у розпорядження держави в особі Головного управління Держземагенства у Миколаївській області.

Стягнуто зі Спілки власників корів "Степовичка" шкоду в розмірі 3013, 42 грн., заподіяну внаслідок використання земельної ділянки не за цільовим призначенням, на користь бюджету Баштанської міської ради (на р/рахунок № 33116331700027, МФО 826013 в ГУДКСУ у Миколаївській області, код 37893760, код платежу 24060300).

Судове рішення мотивовано доведеністю матеріалами справи порушень умов договору оренди землі з боку СВК "Степовичка" (п. 5.2) - використання земельної ділянки для товарного виробництва СВК "Степовичка" є порушенням виду цільового використання земельної ділянки та цільового призначення земельної ділянки відповідно до умов договору.

Відповідач дійсно засіяв ячмінь на орендованій земельній ділянці 13 га для корму корів, проте чого не заперечує. Факт заподіяння шкоди через використання земельної ділянки не за цільовим призначення повністю підтверджується поданими прокурором та позивачами доказами та жодним чином не спростовується відповідачем.

10.12.2013 р. господарським судом прийнято додаткове рішення в порядку ст. 88 ГПК України, за яким стягнуто зі Спілки власників корів "Степовичка", (56101, Миколаївська обл., Баштанський р-н, с.Зелений Яр, вул.Першотравнева,13,ідентифікаційний код 33928443) в доход державного бюджету України, Банк одержувача ГУДКСУ у Миколаївській області; МФО банку 826013; рахунок 31218206783002, ЄДРПОУ 37992781; назва одержувача УК у м. Миколаєві; код платежу 22030001; призначення платежу: Судовий збір, код 03499980, п. 2.1, витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 867,50 грн.

В апеляційній скарзі, не погоджуючись з висновками суду, СВК "Степовичка" просить скасувати рішення від 04.12.2013 р. та додаткове рішення від 10.12.2013 р., постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю. Відповідачем не порушувалися умови договору оренди земельної ділянки, земельна ділянка використовувалася виключно за цільовим призначенням - землі сільськогосподарського призначення - пасовище для сінокосіння та випасання худоби. Сільськогосподарська культура, що була посіяна (ячмінь), була використана виключно на корм ВРХ, а тому відсутні підстави для дострокового розірвання договору оренди землі, повернення її у розпорядження держави та стягнення шкоди, якої завдано не було. Орендодавець - Баштанська районна державна адміністрація - не наполягає на розірванні договору як сторона договору, а тому прокуратура Баштанського району не може вимагати розірвання договору.

Колегія суддів, перевіривши наявні матеріали справи (фактичні обставини справи) на предмет правильності їх юридичної оцінки господарським судом та заслухавши пояснення присутнього в засіданні представника прокуратури, дійшла до висновку, що апеляційна скарга задоволенню підлягає, виходячи з такого.

29.12.2007 р. між Баштанською районною державною адміністрацією (орендодавець) та СВК "Степовичка" (орендар) укладено договір оренди землі, за яким відповідно до розпоряджень голови Баштанської районної державної адміністрації від 29.12.2007 р. №721-р надано в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення для сінокосіння та випасання худоби, яка знаходиться за межами населеного пункту на території Баштанської міської ради.

В оренду передана земельна ділянка загальною площею 24,43 га пасовищ, яка знаходиться в розпорядженні Баштанської районної державної адміністрації строком на 49 років.

Договір оренди землі зареєстрований у Баштанському реєстраційному окрузі Миколаївської регіональної філії ДП «Центр Державного земельного кадастру при Держкомземі України», про що у державному реєстрі земель внесено запис від 06.10.2008 р. за №040800602064.

Відповідно до п.п. 5.1-5.2 договору від 29.12.2007 р. земельна ділянка передається в оренду орендарю для сінокосіння та випасання худоби. Цільове призначення земельної ділянки - землі сільськогосподарського призначення. Земельна ділянка повинна використовуватися орендарем виключно для сінокосіння, вирощування багаторічних трав та випасання худоби. Не допускається розорювання земельної ділянки для вирощування зернових та просапних сільськогосподарських культур.

Умови зберігання стану об'єкта оренди (п. 5.3 договору):

- використання земельних ділянок виключно за цільовим призначенням;

- дотримуватися обов'язків, встановлених ст. 96 ЗК України та даним договором;

- дотримання вимог чинного земельного, природоохоронного і екологічного законодавства.

Згідно п. 11.4 договору орендар зобов'язався, в т. ч., використовувати земельні ділянки тільки за цільовим призначенням.

П. 12.3 договору сторонами узгоджено, що його дія припиняється у разі закінчення його строку дії; придбання орендарем земельних ділянок у власність; викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; у разі допущення орендарем порушень, зазначених в п. 11.4 цього договору; неможливості використання землі внаслідок обставин, що не залежать від орендаря та орендодавця; використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; використання земельної ділянки не за цільовим призначенням ; систематична несплата орендної плати; інші підстави, передбачені чинним законодавством України.

Дія договору припиняється шляхом його розірвання за взаємною згодою сторін; за рішенням суду на вимогу однієї із сторін внаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає їх використанню, а також з інших підстав, визначених законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається.

14.05.2013 р. Державною інспекцією сільського господарства в Миколаївській області проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства СВК "Степовичка", якою встановлено, що земельна ділянка пл. 24,43 га в період 2012-2013 р.р. використовується СВК "Степовичка" не за цільовим призначенням та не виконуються вимоги природоохоронного режиму використання земель. На час перевірки земельна ділянка, цільове призначення - пасовища, використовується як рілля, що є порушенням ст. 96 п. «а» ЗК України.

За результатами перевірки складено акт перевірки від 14.05.2013 р., акт обстеження земельної ділянки №2 від 14.05.2013 р., протокол про адміністративне правопорушення №000282 від 14.05.2013 р. Також 14.05.2013 р. прийнята постанова про накладення адміністративного стягнення в розмірі 425 грн. - за порушення ст. ст. 125, 126, 96 ЗК України - використання СВК "Степовичка" земельної ділянки не за цільовим призначенням, здійснено розрахунок заподіяної шкоди - 3013 грн. 43 коп.

14.05.2013 р. за №000426 держінспекцією видано припис, згідно якого земельна ділянка пл. 13 га в період 2012-2013 р.р. використовується СВК "Степовичка" не за цільовим призначенням, а як рілля. В зв'язку з чим до 14.06.2013 р. зобов'язано СВК "Степовичка" привести земельну ділянку у попередній стан відповідно до п. 5.2 договору оренди землі від 29.12.2007 р.

14.06.2013 р. держінспекцією складено протокол про адміністративне порушення, яким встановлено, що попередній припис від 14.05.2013 р. №000426 щодо усунення порушень земельного законодавства СВК "Степовичка"- не виконало.

14.06.2013 р. за №000368 прийнята постанова про накладення адміністративного стягнення в розмірі 153 грн., та видано припис за №000547 згідно якого СВК "Степовичка" прописано:

- використовувати земельну ділянку у відповідності до цільового призначення;

- привести земельну ділянку у попередній стан відповідно до п. 5.2 договору оренди від 29.12.2007 р. Строк виконання - 14.06.2013 р .

Відповідачем вказані акти підписані без заперечень, суми стягнень сплачені.

Вказані обставини, на думку прокурора, свідчать про нецільове використання відповідачем орендованої земельної ділянки.

Таким чином, предметом доказування в даній справі є наявність підстав для дострокового розірвання договору від 29.12.2007 р. та відповідно повернення земельної ділянки у розпорядження держави в особі Головного управління Держземагентства у Миколаївській області.

Згідно статті 1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

У відповідності до статті 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Частиною першою статті 15 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Вимогами частини першої, частини сьомої статті 193 Господарського кодексу України, статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Частинами першою, другою статті 651 Цивільного кодексу України визначено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до частини першої статті 24 Закону України „Про оренду землі" орендодавець має право вимагати від орендаря: використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди; дотримання екологічної безпеки землекористування та збереження родючості ґрунтів, додержання державних стандартів, норм і правил; дотримання режиму водоохоронних зон, прибережних захисних смуг, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон, зон особливого режиму використання земель та територій, які особливо охороняються; своєчасного внесення орендної плати.

Згідно частини другої статті 25 Закону України „Про оренду землі" орендар земельної ділянки зобов'язаний: приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, зареєстрованим в установленому законом порядку; виконувати встановлені щодо об'єкта оренди обмеження (обтяження) в обсязі, передбаченому законом або договором оренди землі; дотримуватися режиму використання земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення; у п'ятиденний строк після державної реєстрації договору оренди земельної ділянки державної або комунальної власності надати копію договору відповідному органу доходів і зборів.

Статтею 32 Закону України „Про оренду землі" встановлено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

У разі встановлення порушень, передбачених статтею 143 Земельного кодексу України, зокрема, коли земельна ділянка використовується не за цільовим призначенням, визначеним умовами договору, та у спосіб, що суперечить екологічним вимогам, суди мають правові підстави для задоволення вимог про розірвання договору оренди на підставі статті 32 Закону України „Про оренду землі" (пункт 2.21 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011р. №6 „Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин").

У відповідності до статті 96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов'язані, зокрема, забезпечувати використання землі за цільовим призначенням та за свій рахунок приводити її у попередній стан у разі незаконної зміни її рельєфу, за винятком випадків незаконної зміни рельєфу не власником такої земельної ділянки.

Відповідно до статті 1 Закону України „Про землеустрій" цільове призначення земельної ділянки - це використання земельної ділянки за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому законодавством порядку.

Землі України за цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення ; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення (частина перша статті 19 Земельного кодексу України).

Як зазначалося вище, договором оренди від 29.12.2007р. встановлено цільове призначення земельної ділянки - землі сільськогосподарського призначення; код за УКЦВ - для сінокосіння та випасання худоби.

Відповідно до статті 22 Земельного кодексу України землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей. До земель сільськогосподарського призначення належать: а) сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги) ; б) несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель лісогосподарського призначення, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо).

Наказом Державного комітету України із земельних ресурсів №548 від 23.07.2010р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.11.2010р. за №1011/18306, затверджена Класифікація видів цільового призначення земель.

У відповідності до пункту 1.4 вказаної класифікації видів цільового призначення земель (далі - КВЦПЗ) КВЦПЗ визначає поділ земель на окремі види цільового призначення земель, які характеризуються власним правовим режимом, екосистемними функціями, видом господарської діяльності, типами забудови, типами особливо цінних об'єктів.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач засіяв частину орендованої земельної ділянки (13 га) озимим ячменем для корму корів, проти чого він не заперечує, і це за висновком господарського суду є порушенням виду цільового використання земельної ділянки та відповідно цільового призначення земельної ділянки відповідно до умов договору, оскільки земельна ділянка використовується для товарного виробництва.

Між тим такий висновок суду є помилковим, оскільки мова йде про використання земельної ділянки не за її цільовим призначенням, тоді як, зміна виду використання земельної ділянки в рамках однієї категорії цільового призначення земельної ділянки не є зміною її цільового призначення. Цільове призначення земельної ділянки за умовами укладеного між Баштанською районною державною адміністрацією та СВК "Степовичка" договору оренди земельної ділянки від 29.12.2007 р. - землі сільськогосподарського призначення. Саме за таким цільовим призначенням відповідач і використовує земельну ділянку протягом строку дії спірного договору оренди земельної ділянки.

Колегія суддів вважає, що прокурором та позивачами не доведено належними та допустимими доказами в розумінні ст. 34 ГПК України факту використання відповідачем земельної ділянки не за її цільовим призначенням, а також істотного порушення договору оренди землі від 29.12.2007 р., тобто, коли внаслідок завданої шкоди друга сторона (орендодавець) значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Баштанська районна державна адміністрація, орендодавець, як зазначено у відзиві від 31.10.2013 р. №1556-02-14, не наполягає на розірванні договору оренди з СВК "Степовичка" за умов неухильного виконання відповідачем положень ч. 1 ст. 96 ЗК України.

Апеляційна інстанція погоджується з доводами апелянта щодо відсутності нецільового використання землі, так як земля використовується в межах її категорії, відсутності істотного порушення умов договору, відсутності вимоги з боку Баштанської районної державної адміністрації (сторони за договором) щодо дострокового розірвання договору оренди; недоведеністю факту невиконання відповідачем природоохоронного режиму використання земельної ділянки і завданої шкоди за погіршення стану земельної ділянки.

За таких обставин, колегія суддів, проаналізувавши правильність застосування господарським судом при винесенні оскаржуваного рішення вимог матеріального та процесуального законодавства на підставі встановлених фактичних обставин, дійшла висновку про необхідність скасування рішення господарського суду та відмови в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103-105 ГПК України,

суд постановив:

Апеляційну скаргу СВК "Степовичка" - задовольнити.

Рішення господарського суду Миколаївської області від 04.12.2013р. та додаткове рішення від 10.12.2013 р. у справі № 915/1690/13 - скасувати, в задоволенні позовних вимог відмовити.

Стягнути з Головного управління Держземагентства у Миколаївській області на користь СВК "Степовичка" 716 грн. 88 коп. - судового збору за апеляційне провадження.

Стягнути з Баштанської райдержадміністрації на користь СВК "Степовичка" 716 грн. 88 коп. - судового збору за апеляційне провадження.

Доручити господарському суду Миколаївської області видати відповідні накази.

Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Повний текст складено та підписано 30.01.2014р.

Головуючий суддя Т.А. Величко

Судді: С.В. Таран

В.В. Лашин