Постанова

від 13.05.2014 по справі 915/1690/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2014 року Справа № 915/1690/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді:Запорощенка М.Д. - доповідач суддів:Владимиренко С.В., Поліщука В.Ю. перевіривши матеріали касаційної скарги заступника прокурора Одеської області на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 28.01.2014р. у справі№ 915/1690/13 господарського суду Миколаївської області за позовомПрокурора Баштанського району Миколаївської області в інтересах держави в особі Головного управління Держземагентства у Миколаївській області та Баштанської районної державної адміністрації до Спілки власників корів "Степовичка" продострокове розірвання договору оренди земельний ділянки та скасування його державної реєстрації, повернення земельної ділянки та стягнення шкоди за участю представників сторін: від позивачів:не з'явилися від відповідача:не з'явився від прокуратури:Бондарчук В.Н.

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Баштанського району Миколаївської області звернувся до господарського суду Миколаївської області в інтересах держави в особі Головного управління Держземагентства у Миколаївській області, Баштанської районної державної адміністрації з позовними вимогами до спілки власників корів "Степовичка" про дострокове розірвання договору оренди землі від 29.12.2007 та скасування його державної реєстрації, зобов'язання СВК "Степовичка" повернути земельну ділянку пл. 24,43га вартістю 557110грн., що розташована в межах території Баштанської міської ради у розпорядженні держави в особі Головного управління Держземагентства у Миколаївській області, стягнення з СВК "Степовичка" шкоду в розмірі 3013,42 грн., заподіяну внаслідок використання земельної ділянки не за цільовим призначенням на користь бюджету Баштанської міської ради.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 04.12.2013 (суддя Коваль С.М.) припинено провадження у справі в частині позовних вимог щодо скасування державної реєстрації договору оренди земельної ділянки від 29.12.2007, укладеного між Баштанською районною державною адміністрацією та СВК "Степовичка", зареєстрованого у Баштанському реєстраційному окрузі Миколаївської регіональної філії ДП "Центр Державного земельного кадастру при Держкомземі України" 06.10.2008р. за №040800602064.

Розірвано достроково договір оренди землі від 29.12.2007, укладений між Баштанською райдержадміністрацією та СВК "Степовичка", зареєстрований у Баштанському реєстраційному окрузі Миколаївської регіональної філії ДП "Центр Державного земельного кадастру при Держкомземі України" 06.10.2008р. за №040800602064.

Зобов'язано СВК "Степовичка" повернути земельну ділянку площею 24,43 га, вартістю 55710,00 грн. (кадастровий номер 4820610000:05:000:0402), що розташована в межах території Баштанської міської ради Баштанського району Миколаївської області, у розпорядження держави в особі Головного управління Держземагенства у Миколаївській області.

Стягнуто зі СВК "Степовичка" шкоду в розмірі 3013,42 грн., заподіяну внаслідок використання земельної ділянки не за цільовим призначенням, на користь бюджету Баштанської міської ради.

Додатковим рішення господарського суду Миколаївської області від 10.12.2013 було здійснено розподіл господарських витрат у відповідності до ст. 88 ГПК України.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 28.01.2014 (головуючий суддя - Величко Т.А., судді: Таран С.В., Лашин В.В.) апеляційну скаргу СВК "Степовичка" задоволено, рішення господарського суду Миколаївської області від 04.12.2013 та додаткове рішення від 10.12.2013 скасовані, в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з судовим рішенням апеляційної інстанції, заступник прокурора Одеської області звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою про скасування Постанови Одеського апеляційного господарського суду від 28.01.2014р., з вимогою залишити в силі рішення місцевого господарського суду від 04.12.2014р.

В обґрунтування заявлених вимог, скаржник посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, зокрема ст.ст. 20, 22, 31, 33-37 Земельного кодексу України, ст.ст.43, 84Господарського процесуального кодексу України, п. 2.9 Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011р. №6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин". Скаржник вважає, що висновки апеляційного господарського суду про те, що використання земель сільськогосподарського призначення в межах допустимих видів використання не може вважатись нецільовим використанням, такими, що суперечать положенням ч.5 ст.20 Земельного кодексу України.

В призначене судове засідання представники позивачів та відповідача не з'явилися. Поважних причин нез'явлення суду не повідомлено. Про час та дату розгляду касаційної скарги сторони були сповіщені належним чином.

Розпорядженням від 12.05.2014 за № 04-05/651 секретаря третьої судової палати І. Панової, у зв'язку з відпусткою судді Шевчук С.Р., для розгляду справи №915/1690/13 господарського суду Миколаївської області, відкладеної на 13.05.2014, сформовано колегію суддів Вищого господарського суду України в складі: головуючий - Запорощенко М.Д. (доповідач), судді: Владимиренко С.В., Поліщук В.Ю.

Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено попередніми судовими інстанціями, 29.12.2007 між Баштанською районною державною адміністрацією та СВК "Степовичка" укладено договір оренди земельної ділянки, за умовами якого орендодавець відповідно до розпоряджень голови Баштанської районної державної адміністрації від 29.12.07 № 721-р надав, а орендар прийняв на 49 років у строкове платне користування земельну ділянку для сінокосіння та випасання худоби, яка знаходиться в межах території Баштанської міської ради Баштанського району Миколаївської області, площею 24,43 га пасовищ, без наявності на земельній ділянці об'єктів нерухомого майна, із грошовою оцінкою земельної ділянки в 17409,39 грн. із коефіцієнтом індексації - 2,551; земельна ділянка не має недоліків, що може перешкоджати її ефективному використанню. Договір зареєстровано в Баштанському реєстраційному окрузі Миколаївської регіональної філії ДП "Центр Державного земельного кадастру при Держкомземі України" 06.10.2008 за №040800602064.

За умовами п.п. 5.1-5.2 Договору земельна ділянка передається в оренду для сінокосіння та випасання худоби. Цільове призначення земельної ділянки - землі сільськогосподарського призначення. Сторонами передбачено, що земельна ділянка повинна використовуватися орендарем виключно для сінокосіння, вирощування багаторічних трав та випасання худоби. Не допускається розорювання земельної ділянки для вирощування зернових та просапних сільськогосподарських культур.

На підставі матеріалів справи, судами встановлено, що Державною інспекцією сільського господарства в Миколаївській області 14.05.2013 було здійснено перевірку дотримання вимог земельного законодавства, та 14.06.2013 - повторну перевірку, за результатами яких встановлено порушення СВК "Степовичка" використання земельної ділянки площею 24,43 га в період 2012-2013 не за цільовим призначенням - пасовища, а як рілля.

У зв'язку з виявленим правопорушенням, Державною інспекцією сільського господарства в Миколаївській області складено Протоколи про адміністративне правопорушення № 000282 від 14.05.2013 та №000385 від 14.06.2013, якими встановлено порушення головою спілки власників корів "Степовичка" ОСОБА_6 ст.125, ст.126, ст.96 Земельного кодексу України.

Постановами про накладення адміністративного стягнення №000274 від 14.05.2013 та №000368 від 14.06.2013 ОСОБА_6 визнано винним у вчиненні адміністративного порушення та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425,00 грн. та 153,00 грн. Постанови про притягнення до адміністративної відповідальності правопорушником не оскаржувались, штраф сплачено у добровільному порядку.

Прокурор Баштанського району Миколаївської області в інтересах держави в особі Головного управління Держземагентства у Миколаївській області, Баштанської районної державної адміністрації звернувся до господарського суду Миколаївської області з позовними вимогами до СВК "Степовичка" про дострокове розірвання договору оренди землі від 29.12.2007 та скасування його державної реєстрації, зобов'язання СВК "Степовичка" повернути земельну ділянку пл. 24,43 га вартістю 557110 грн., що розташована в межах території Баштанської міської ради у розпорядженні держави в особі Головного управління Держземагентства у Миколаївській області, стягнення з СВК "Степовичка" шкоду в розмірі 3013,42 грн., заподіяну внаслідок використання земельної ділянки не за цільовим призначенням на користь бюджету Баштанської міської ради.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 04.12.2013 припинено провадження у справі в частині позовних вимог щодо скасування державної реєстрації договору оренди земельної ділянки від 29.12.2007, укладеного між Баштанською районною державною адміністрацією та СВК "Степовичка". Розірвано достроково договір оренди землі від 29.12.2007, укладений між Баштанською райдержадміністрацією та СВК "Степовичка". Зобов'язано СВК "Степовичка" повернути спірну земельну ділянку у розпорядження держави в особі Головного управління Держземагенства у Миколаївській області. Стягнуто зі СВК "Степовичка" шкоду в розмірі 3013, 42 грн., заподіяну внаслідок використання земельної ділянки не за цільовим призначенням, на користь бюджету Баштанської міської ради.

Додатковим рішенням господарського суду Миколаївської області від 10.12.2013, порядку ст. 88 ГПК України, було здійснено розподіл господарських витрат.

Судове рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що факт заподіяння шкоди через використання земельної ділянки не за цільовим призначенням повністю підтверджується поданими прокурором та позивачами доказами та не спростовується відповідачем.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 28.01.2014 апеляційну скаргу СВК "Степовичка" задоволено, рішення господарського суду Миколаївської області від 04.12.2013 та додаткове рішення від 10.12.2013 скасовані, в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції, апеляційний господарський суд виходив з того, що відсутнє нецільове використання землі, так як земля використовується в межах її категорії; відсутні істотні порушення умов договору; відсутні вимоги з боку Баштанської районної державної адміністрації (сторони за договором) щодо дострокового розірвання договору оренди; недоведено факту невиконання відповідачем природоохоронного режиму використання земельної ділянки і завданої шкоди за погіршення стану земельної ділянки.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає висновки судів попередніх інстанцій передчасними з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 792 ЦК України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Земельна ділянка може передаватись у найм разом з насадженнями, будівлями, спорудами, водоймами, які знаходяться на ній, або без них. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Згідно зі ст. 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Частиною 1 ст. 15 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Відповідно до ч. 1 ст. 79 Земельного кодексу України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами. Первинними характеристиками для ідентифікації земельної ділянки є частина земної поверхні - тобто конкретна площа окремої ділянки; установлені межі - чіткі межі на місцевості земельної ділянки, які відділяють її від інших земельних ділянок; певне місце розташування - конкретно визначена адреса земельної ділянки.

Згідно ч.ч. 1, 4 ст. 79 1 Земельного кодексу України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Приписами ст. 1 Закону України " Про Державний земельний кадастр" встановлено, що кадастровий номер земельної ділянки - індивідуальна, що не повторюється на всій території України, послідовність цифр та знаків, яка присвоюється земельній ділянці під час її державної реєстрації і зберігається за нею протягом усього часу існування.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, за розпорядженням №721-р від 29.12.07р. голови Баштанської районної державної адміністрації Миколаївської області (а.с.15-27) п.п.28, 30, 32, 34 спілці власників корів "Степовичка" (ідентифікаційний код 33928443) в оренду терміном на 49 років із земель запасу в межах території Баштанської міської ради Баштанського району Миколаївської області передані земельні ділянки: для сінокосіння і випасання худоби загальною площею 17,57га ріллі богарної (кадастровий номер 4820610000:05:000:0414); для сінокосіння і випасання худоби загальною площею 0,25га пасовище (кадастровий номер 4820610000:05:000:0415); для сінокосіння і випасання худоби загальною площею 5,45га пасовище (кадастровий номер 4820610000:05:000:0403); для сінокосіння і випасання худоби загальною площею 24,43га ріллі богарної (кадастровий номер 4820610000:05:000:0414).

За договором оренди (а.с.28-30), укладеного 29.12.2007р. між Баштанською районною державною адміністрацією та спілкою власників корів "Степовичка" на підставі розпорядження голови Баштанської районної державної адміністрації Миколаївської області№721-р від 29.12.07р. в оренду передається земельна ділянка загальною площею 24,43га пасовищ (кадастровий номер 4820610000:05:000:0402).

При цьому, за Актом про передачу та прийом земельної ділянки, відповідно до умов договору оренди землі від 29.12.2007р. передано в оренду земельну ділянку спілці власників корів "Степовичка" в розмірі 47,70га, зі складом угідь: сільськогосподарських угідь - 47,70га, в т.ч.:пасовище - 30,13га, рілля богарна - 17,57га.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, а саме документів перевірки Державної інспекції сільського господарства в Миколаївській області, саме 13га відповідачем не за цільовим призначенням, а як рілля.

Таким чином, розглядаючи дану справу, суди попередніх інстанцій не дослідили та не врахували вищенаведені розбіжності в документах покладених в основу позову, що робить неможливим ідентифікувати земельну ділянку як таку, що була у встановленому законом порядку передана в оренду СВК "Степовичка", за яким видом використання, в якій площі та відносно якої земельної ділянки здійснено перевірку та встановлено порушення.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до п. 1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 року № 6 "Про судове рішення" рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Колегія суддів також зазначає, що рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального закону, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а також правильно витлумачив ці норми; а обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню.

Зважаючи на викладене, рішення суду першої інстанції та постанова апеляційного суду не відповідають вимогам закону до судового рішення, в якому необхідно повно відобразити обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і їх правові наслідки повинні бути вичерпними, відповідати дійсності та підтверджуватися достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Відповідно до ч.2 ст. 111 5 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду.

Згідно з приписами п. 3 ст. 111 9 Господарського процесуального кодексу України у разі, якщо суд припустився порушень норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, касаційна інстанція має право скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд.

Відповідно до ч.1 ст.111 10 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Миколаївської області від 04.12.2013 та постанова Одеського апеляційного господарського суду від 28.01.2014р. прийняті з порушенням норм процесуального права та підлягають скасуванню, а справа направленню на новий до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи, суду належить врахувати вище викладене, повно та всебічно перевірити фактичні обставини справи, дати належну оцінку зібраним по справі доказам, доводам та заперечення сторін і в залежності від встановленого та вимог закону постановити законне і обґрунтоване рішення.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 - 111 11 , 111 13 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу заступника прокурора Одеської області задовольнити частково.

Рішення господарського суду Миколаївської області від 04.12.2013р. та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 28.01.2014р. у справі № 915/1690/13 скасувати.

Справу № 915/1690/13 передати на новий розгляд до господарського суду Миколаївської області.

Головуючий суддя:М.Д. Запорощенко Судді: С.В. Владимиренко В.Ю. Поліщук