Рішення

від 14.08.2014 по справі 915/1690/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2014 року Справа № 915/1690/13

за позовом: Прокурора Баштанського району Миколаївської області /пров. Пожежний, 3, м. Баштанка, Миколаївська обл., 56101 / в інтересах держави в особі

позивача-1: Головного управління Держземагентства у Миколаївській області /пр. Миру, 34, м. Миколаїв, 54034 /

позивача-2: Баштанської районної державної адміністрації Миколаївської області /вул. Баштанської Республіки, 37, м. Баштанка, Миколаївська обл., 56101 /

третя особа-1 без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача-1: Державна інспекція сільського господарства у Миколаївській області /вул. 1-а Слобідська, 117, м. Миколаїв, 54055/

третя особа-2 без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача-1: Баштанська міська рада /вул. Баштанської республіки, 38, м. Баштанка, Баштанській район, Миколаївська обл., 56101/

до відповідача: Спілки власників корів "Степовичка" /вул. Першотравнева, 13, с. Зелений Яр, Баштанський район, Миколаївська обл., 56101/

про дострокове розірвання договору оренди земельної ділянки, зобов'язання повернути земельну ділянку та стягнення шкоди

Суддя Бездоля Д.О.

ПРЕДСТАВНИКИ:

від прокурора: Коршунова О.О. (посвідчення від 06.06.2013 № 017558)

від позивача-1: не з'явився

від позивача-2: Панарін В.В. (довіреність від 07.07.2014)

від відповідача: Яковенко М.Т. - голова, Ходирєва О.Ю. (довіреність від 01.09.2013 № 8)

від третьої особи-1: не з'явився

від третьої особи-2: не з'явився

СУТЬ СПОРУ: Прокурор Баштанського району Миколаївської області звернувся до господарського суду в інтересах держави в особі позивачів-1, 2 з позовом до відповідача про:

- дострокове розірвання договору оренди землі від 29.12.2007, зареєстрованого у Баштанському реєстраційному окрузі МРФ ДП "Центр Державного земельного кадастру при Деркомземі України", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 06.10.2008 за № 040800602064;

- скасування державної реєстрації договору оренди землі від 29.12.2007, зареєстрованого у Баштанському реєстраційному окрузі МРФ ДП "Центр Державного земельного кадастру при Держкомземі України", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 06.10.2008 за № 040800602064;

- зобов'язання відповідача повернути земельну ділянку, площею 24,43 га, кадастровий номер 4820610000:05:000:0402, що розташована в межах території Баштанської міської ради Баштанського району Миколаївської області, державі в особі позивача-1;

- стягнення з відповідача шкоди у розмірі 3013,42 грн., заподіяної внаслідок використання спірної земельної ділянки не за цільовим призначенням, на користь бюджету Баштанської міської ради.

Ухвалою суду від 14.08.2014 провадження у справі в частині позовної вимоги прокурора, заявленої в інтересах держави в особі позивача-2, про скасування державної реєстрації спірного договору було припинено на підставі п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

У позовній заяві прокурор обгрунтовує заявлений позов тим, що відповідач використовує спірну земельну ділянку не за її цільовим призначенням.

У своїх запереченнях від 01.11.2013 № (15-10)948-13 та у судових засіданнях прокурор, не змінюючи підстав позову, при збереженні первісних обставин (п. 3.12 постанови пленуму ВГСУ від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції"), доповнив його новими обставинами та пояснив, що відповідач також використовує спірну земельну ділянку з порушенням виду її цільового використання, що є порушенням обмеження, яке встановлено умовами спірного договору.

У судовому засіданні 14.08.2014 прокурор пояснив суду, що позовна вимога про розірвання спірного договору та стягнення шкоди заявлена ним в інтересах держави в особі позивача -2, позовна вимога про повернення спірної земельної ділянки заявлена ним в інтересах держави в особі позивача-1.

Позивач-1 позов прокурора повністю підтримав та просив суд його задовольнити.

Позивач-2 пояснив суду, що він не наполягає на розірванні спірного договору, а у п. 34 розпорядження позивача-2 була допущена описка, а саме замість кадастрового номера: 4820610000:05:000:0402 було помилково вказано кадастровий номер: 4820610000:05:000:0414.

Відповідач проти задоволення позову прокурора заперечив, мотивуючи наступним. Відповідач дійсно засіяв на 13 га спірної земельної ділянки ячмінь, який є сільськогосподарською культурою, для корму корів. Враховуючи норми земельного законодавства можливо зробити висновок, що в даному випадку не відбувається зміна цільового призначення, а йдеться лише про зміну виду використання спірної земельної ділянки в рамках її цільового призначення. Відповідач істотно не порушував умови спірного договору, а тому підстав для його розірвання немає. Прокурор не є стороною спірного договору, а тому не може вимагати його розірвання.

Третя особа-1 у наданих суду поясненнях вказала, що в основу визначення виду використання та площі земельної ділянки, на якій вчинено правопорушення, брався витяг із кадастрової карти, наданий позивачем-2, і пояснення голови відповідача, в яких вона визнала, що використання земельної ділянки здійснювалось зі зміною цільового призначення. Третьою особою-1, при здійсненні перевірки дотримання земельного законодавства відповідачем, належним чином визначено земельну ділянку та її розмір, відносно якої вчинено правопорушення.

Третя особа-2 пояснень по суті спору суду не подала.

Ухвалою суду від 02.06.2014 справа була прийнята до провадження, розгляд справи призначений на 12.06.2014 о 14 год. 00 хв.

Ухвалою суду від 12.06.2014 розгляд справи був відкладений на 03.07.2014 об 11 год. 00 хв. у зв'язку з неявкою у судове засідання представників позивачів-1, 2 та третьої особи-1, неподанням учасниками судового процесу усіх витребуваних судом доказів.

Ухвалою суду від 03.07.2014 строк розгляду спору був продовжений на 15 днів, а розгляд справи відкладений на 12.08.2014 о 14 год. 00 хв. у зв'язку з необхідністю витребування нових доказів по справі.

Ухвалою суду від 12.08.2014 розгляд справи був відкладений на 14.08.2014 о 16 год. 00 хв. у зв'язку з неподанням учасниками судового процесу усіх витребуваних судом доказів.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення присутніх представників учасників судового процесу, суд -

ВСТАНОВИВ:

Пунктом 34 розпорядження позивача-2 від 29.12.2007 № 721-р "Про передачу земель в довгострокову оренду на території Баштанського району Миколаївської області" вирішено передати відповідачу в оренду, терміном на 49 років, із земель запасу в межах території третьої особи-2, спірну земельну ділянку, площею 24,43 га, кадастровий номер: 4820610000:05:000:0402, для сінокосіння та випасання худоби.

У вказаному пункті даного розпорядження позивача-2 в частині кадастрового номеру спірної земельної ділянки було допущено описку, а саме: замість вірного кадастрового номеру: 4820610000:05:000:0402 помилково вказаний кадастровий номер: 4820610000:05:000:0414, що підтверджується змістом п. 28 цього розпорядження позивача-2, поясненнями позивача-2 і прокурора, листом відділу Держземагенства у Баштанському районі Миколаївської області від 13.08.2014 № 238/01-38, договорами оренди землі від 29.12.2007, укладених позивачем-2 з відповідачем щодо земельних ділянок з кадастровими номерами: 4820610000:05:000:0403 (п. 32 розпорядження позивача-2 від 29.12.2007 № 721-р), 4820610000:05:000:0415 (п. 30 розпорядження позивача-2 від 29.12.2007 № 721-р), 4820610000:05:000:0414 (п. 28 розпорядження позивача-2 від 29.12.2007 № 721-р), витягами з Державного земельного кадастру станом на 17-18.07.2014.

На підставі п. 34 розпорядження позивача-2 від 29.12.2007 № 721-р, між позивачем-2 та відповідачем був укладений спірний договір оренди землі від 29.12.2007, зареєстрований у Баштанському реєстраційному окрузі Миколаївської регіональної філії ДП "Центр Державного земельного кадастру при Держкомземі України", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 06.10.2008 за № 040800602064 (далі - спірний договір, договір).

Відповідно до п.п. 1.1., 2.1., 3.1. договору позивач-2 зобов'язався надати, а відповідач прийняти в строкове платне користування, терміном на 49 років, починаючи з дати державної реєстрації договору, земельну ділянку сільськогосподарського призначення, площею 24,43 га, кадастровий номер: 4820610000:05:000:0402, для сінокосіння та випасання худоби, яка знаходиться за межами населеного пункту на території третьої особи-2.

Згідно з п. 5.1. договору земельна ділянка передається в оренду відповідачу для сінокосіння та випасання худоби.

Відповідно до п. 5.2. договору цільове призначення земельної ділянки - землі сільськогосподарського призначення. Земельна ділянка повинна використовуватись відповідачем виключно для сінокосіння, вирощування багаторічних трав та випасання худоби. Не допускається розорювання земельної ділянки для вирощування зернових та просапних сільськогосподарських культур .

Згідно з п. 8.3. договору на орендованій земельній ділянці встановлено обмеження (обтяження) на використання земельної ділянки, які викладені у п. 5.2. договору.

Відповідно до п. 11.4. договору відповідач зобов'язаний: виконувати встановлені щодо земельної ділянки обмеження в обсязі, передбаченим законом та цим договором; використовувати земельну ділянку за цільовим призначенням.

Згідно з п. 12.3. договору підставою припинення дії договору, в т.ч., є: у разі допущення відповідачем порушень, вказаних у п. 11.4. цього договору; використання земельної ділянки не за цільовим призначенням.

Відповідно до п. 12.4. договору дія договору припиняється шляхом його розірвання за: взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї із сторін внаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором, а також з інших підстав, визначених законом.

За актом прийому-передачі (а.с. 32, т. 1) спірна земельна ділянка була передана відповідачу в оренду.

Спірна земельна ділянка за своїм цільовим призначенням належить до земель сільськогосподарського призначення, що підтверджується витягом з Державного земельного кадастру станом на 18.07.2014, поясненнями прокурора, позивачів, відповідача, третьої особи-1 та іншими доказами.

В порушення обмеження, передбаченого п. 5.2. спірного договору, відповідач на спірній земельній ділянці, в межах частини її площі розміром 13 га, у період 2012-2013 роки, засіяв зернову культуру - озимий ячмінь, що підтверджується самим відповідачем у судовому засіданні та у відзиві (а.с. 56, т. 1), поясненнями голови відповідача Яковенко М.Т. (а.с. 45, т. 1), актами третьої особи -1 перевірки дотримання відповідачем вимог земельного законодавства від 14.05.2013 та від 14.06.2013, актом обстеження земельної ділянки від 14.05.2014, поясненнями прокурора, позивачів 1-2, третьої особи -1 та іншими доказами.

Прокурор вважає, що відповідач, засіявши на спірній земельній ділянці озимий ячмінь, порушив цільове призначення даної земельної ділянки, що є однією з підстав даного позову прокурора про розірвання спірного договору, повернення земельної ділянки та стягнення шкоди.

У зв'язку з цим, відповідно до Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 № 963, третя особа -1 здійснила розрахунок заявленої до стягнення прокурором шкоди в розмірі 3013,42 грн., заподіяної відповідачем внаслідок використання спірної земельної ділянки не за цільовим призначенням.

Відповідно до ст. 22 ЗК України, в редакції станом на 06.10.2008, землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури або призначені для цих цілей. До земель сільськогосподарського призначення належать: а) сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги); б) несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель лісогосподарського призначення, землі під господарськими будівлями і дворами, землі тимчасової консервації тощо).

Згідно з ст. 22 ЗК України, в чинній редакції, землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей. До земель сільськогосподарського призначення належать: а) сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги); б) несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель лісогосподарського призначення, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо).

Отже, з наведених норм ЗК України вбачається, що використання відповідачем спірної земельної ділянки (переданої за спірним договором для сінокосіння, вирощування багаторічних трав та випасання худоби) для вирощування зернової культури - озимого ячменю не є порушенням цільового призначення цієї земельної ділянки, а є порушенням виду використання земельної ділянки в межах однієї категорії цільового призначення цієї земельної ділянки - земель сільськогосподарського призначення.

За цих обставин, господарський суд вважає, що позов прокурора про розірвання спірного договору та повернення спірної земельної ділянки державі в особі позивача - 1 на підставі обставини використання відповідачем цієї земельної ділянки не за цільовим призначенням не підлягає задоволенню. Позов прокурора в частині стягнення з відповідача 3013,42 грн. шкоди не підлягає задоволенню господарським судом з підстав не доведення прокурором та позивачами обставини використання відповідачем спірної земельної ділянки з порушенням її цільового призначення.

Згідно з ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Закону України "Про оренду землі" на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору , в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Згідно з ч. 2 ст. 25 Закону України "Про оренду землі" орендар земельної ділянки зобов'язаний виконувати встановлені щодо об'єкта оренди обмеження (обтяження) в обсязі, передбаченому законом або договором оренди землі.

Господарським судом встановлено, що п.п. 5.2., 8.3., 11.4. спірного договору передбачено обмеження (обтяження) на використання відповідачем спірної земельної ділянки - не допускати розорювання цієї земельної ділянки для вирощування зернових та просапних зернових культур, а п. 12.3. спірного договору сторони узгодили, що підставою припинення договору, в т.ч., є допущення відповідачем порушень, вказаних у п. 11.4. цього договору.

Господарським судом встановлено, що відповідач порушив дане обмеження (обтяження) та засіяв на спірній земельній ділянці, в межах частини її площі розміром 13 га, у період 2012-2013 роки, зернову культуру - озимий ячмінь.

Господарський суд вважає дане порушення істотним, оскільки сторони заздалегідь, при укладенні спірного договору, встановили лише одне обмеження щодо використання відповідачем спірної земельної ділянки, а тому, за наслідками встановленого судом порушення умов договору відповідачем, позивач-2 значною мірою позбавився того, на що він розраховував при укладенні спірного договору, - на земельній ділянці відповідач не буде здійснювати вирощування зернових та просапних зернових культур.

За цих обставин, господарський суд вважає, що позов прокурора про розірвання спірного договору на підставі обставини використання відповідачем спірної земельної ділянки з порушенням виду її цільового використання, що є порушенням обмеження, яке встановлено умовами спірного договору , підлягає задоволенню господарським судом.

Відповідно до ст. 34 Закону України "Про оренду землі" у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.

Згідно з ч. 4 ст. 122 ЗК України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Відповідно до п. 1 Положення про Державне агентство земельних ресурсів України, затвердженого Указом Президента України від 08.04.2011 № 445, Державне агентство земельних ресурсів України (Держземагентство України) є центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів та топографо-геодезичної і картографічної діяльності, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства України (далі - Міністр), входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері земельних відносин та топографо-геодезичної і картографічної діяльності.

За цих підстав, господарський суд вважає, що позов прокурора про повернення спірної земельної ділянки державі в особі позивача-1 підлягає задоволенню господарським судом.

Господарський суд не приймає до уваги заперечення відповідача проти задоволення позову, оскільки вони не грунтуються на фактичних обставинах справи та нормах законодавства України. Прокурор дійсно не є стороною спірного договору, проте у господарському процесі він здійснює представництво інтересів держави, у спірних відносинах в особі позивача-2.

Керуючись ст. ст. 1, 4, 4-3, 22, 32, 33, 34, 43, 44, 49, 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Розірвати договір оренди землі від 29.12.2007, укладений між Баштанською районною державною адміністрацією Миколаївської області та Спілкою власників корів "Степовичка", зареєстрований у Баштанському реєстраційному окрузі Миколаївської регіональної філії ДП "Центр Державного земельного кадастру при Держкомземі України", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 06.10.2008 за № 040800602064.

3. Зобов'язати Спілку власників корів "Степовичка" (вул. Першотравнева, 13, с. Зелений Яр, Баштанський район, Миколаївська обл., 56100, код 33928443) повернути державі в особі Головного управління Держземагенства у Миколаївській області (пр. Миру, 34, м. Миколаїв, 54034, код 38312932) земельну ділянку, площею 24,43 га, кадастровий номер 4820610000:05:000:0402, яка знаходиться в межах території Баштанської міської ради Баштанського району Миколаївської області.

4. В іншій частині позову відмовити.

5. Стягнути з Спілки власників корів "Степовичка" (вул. Першотравнева, 13, с. Зелений Яр, Баштанський район, Миколаївська обл., 56100, код 33928443) до Державного бюджету України судовий збір в сумі 5491 (п'ять тисяч чотириста дев'яносто одна) грн. 63 коп.

6. Стягнути з Баштанської районної державної адміністрації Миколаївської області (вул. Баштанської Республіки, 37, м. Баштанка, Миколаївська обл., 56100, код 04056687) до Державного бюджету України судовий збір в сумі 1720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Повний текст рішення складений 19.08.2014.

Суддя Д.О.Бездоля