Постанова

від 27.01.2014 по справі 826/19171/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

27 січня 2014 року 09:50 № 826/19171/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Шулежка В.П.,

при секретарі Пасічнюк С.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Булат» до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного Управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Булат» (далі - позивач, ТОВ «Булат») до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного Управління Міндоходів у м. Києві (далі - відповідач, ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 19.08.2013 року № 0004602220, яким ТОВ «Булат» збільшено податок на прибуток приватних підприємств на суму 475 908,00 грн. та № 0004612220, яким ТОВ «Булат» збільшено податок на додану вартість на суму 511 379,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оспорювані податкові повідомлення-рішення складені за наслідками неправомірно проведеної перевірки та на підставі висновків, які не відповідають дійсним обставинам та нормам чинного законодавства, оскільки у позивача наявне документальне підтвердження фактичного здійснення спірних операцій, всі первинні документи, які супроводжували дані операції, а тому податкові зобов'язання сформовані підприємством вірно і у відповідності до вимог чинного податкового законодавства.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд позов задовольнити.

Відповідач в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, заяви про розгляд справи за його відсутності не подавав.

Через канцелярію суду представником відповідача надано письмові заперечення проти позову, у яких зазначено, що в основу визначення податкових зобов'язань, згідно із оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями, податковим органом покладено безпідставне включення позивачем до складу валових витрат та податкового кредиту податок на додану вартість і податок на прибуток за рахунок сум, сплачених контрагентами у складі ціни отриманих матеріалів та виконаних робіт.

На думку посадових осіб податкового органу, діяльність зазначених підприємств підпадає під ознаки фіктивної діяльності суб'єкта господарювання, договори, укладені між позивачем і контрагентами є таким, що не відповідають вимогам дійсності правочинів й порушують інтереси держави та суспільства, тому формування валових витрат та податкового кредиту здійснено позивачем неправомірно, що призвело до заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на вищевикладене та з урахуванням вимог ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд прийшов до висновку про доцільність розгляду справи в порядку письмового провадження на підставі наявних матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

ТОВ «Булат» зареєстровано 18.02.2003 року. в Дарницькій районній в м. Києві державній адміністрації, код суб'єкта господарювання за ЄДРПОУ: 32344547.

Згідно довідки з ЄДРПОУ АА№ 869030, місцезнаходження суб'єкта господарювання - 02002, м. Київ, вул. Раїси Окіпної, буд.4 А, оф.167.

ТОВ «Булат» взято на податковий облік в ДПІ у Дніпровському районі м. Києва 03.04.2003 року за №20658.

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 07.02.2010 року №100266779, виданого ДПІ у Дніпровському районі м. Києва замість свідоцтва від 25.09.2009 року №100245489 у зв'язку з перереєстрацією, індивідуальний податковий номер 323445426517, позивач зареєстрований платником ПДВ з 22.04.2003 року.

Згідно із п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 розділу І, п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 розділу II та п. 82.1 ст. 82 Податкового кодексу України, відповідно до плану-графіка проведення документальних перевірок суб'єктів господарювання, на підставі наказу від 01.06.2013 року №1142, направлень від 25.06.2013 року №1291, №1294, №1295, №1296, №1297 відповідачем проведено планову виїзну перевірку фінансово-господарської діяльності ТОВ «Булат» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 року по 31.12.2012 року.

За результатами перевірки ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м. Києві складено акт від 30.07.2013 року № 415/26-53-22-01-21/32344547 про результати планової виїзної перевірки ТОВ «Булат».

ТОВ «Булат» подано на розгляд ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м. Києві заперечення від 08.08.2013 року за № 20130808 на акт перевірки, в яких просило скасувати в повному обсязі висновки, що викладені в ньому.

За результатами розгляду заперечення, заступником начальника ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м. Києві Вєлєва Л.В. надано відповідь від 15.08.2013 року № 3473/10/26-53-22-01-11, якою залишено без змін висновки, що викладені в акті перевірки.

Згідно з висновками, викладеними в акті від 30.07.2013 року встановлено порушення позивачем вимог:

п. 5.1 ст.5, пп. 5.2.1 п.5.2 п.п.5.3.9. п.5.3. ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та пп. 138.1.1, п. 138.1, п. 138.2, ст. 138, пп.139.1.9 п.139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого, встановлено заниження податку на прибуток підприємств за перевіряємий період на загальну суму 473 557,00 грн.;

п. 198.2, 198.3, 198,6 ст. 198, п. 201.4, ст.201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 409 103,00 грн.

Висновки податкового органу пов'язуються з оцінкою господарських операцій позивача, що здійснювались на підставі договорів про господарську діяльність та інших первинних документів. На думку посадових осіб податкового органу, які здійснювали виїзну документальну перевірку, ніякі роботи контрагентами позивача фактично не виконувались, оскільки встановлено відсутність поставок товарів та укладення угод з метою настання реальних наслідків.

ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м. Києві стверджує, що формування податкового кредиту та валових витрат здійснено позивачем неправомірно, оскільки інші податкові органи за результатами проведених заходів щодо проведення зустрічних звірок контрагентів позивача - ТОВ «Укр-Китай Сталь» (код ЄДРПОУ 35752296, акт ДПІ в Обухівському районі Головного управління Міндоходів у Київській області від 01.02.2012 року №141/2301/35752296 «Про неможливість проведення зустрічної звірки»; ТОВ «Інтеркровля» (код ЄДРПОУ 33092837, акт Ірпінської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Київській області від 10.01.2013 року №6/22-4/33092837 «Про неможливість проведення зустрічної звірки»; ТОВ «Запоріжметал Холдінг» (код ЄДРПОУ 31407820, акт ДПІ у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 25.04.2013 року №1487/22.8/31407820 «Про неможливість проведення зустрічної звірки») дійшли висновку про те, що вказані підприємства не мають адміністративно-господарських можливостей для виконання господарських зобов'язань, встановлено відсутність об'єктів оподаткування податком на додану вартість по операціях з продажу товарів (робіт, послуг) підприємствам-покупцям та операціях з придбання товарів (робіт, послуг) у підприємств-постачальників.

З вищевказаних встановлених обставин, податковий орган дійшов до висновку, що фінансово-господарські відносини між ТОВ «Булат» з контрагентами здійснюються поза межами правового поля, а правові взаємовідносини з суб'єктами господарювання підприємством відображені в податковій звітності без мети реального настання правових наслідків з метою заниження податкових зобов'язань, несплати податків.

На підставі висновків акту перевірки від 30.07.2013 року № 415/26-53-22-01-21/32344547 ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м. Києві прийнято податкові повідомлення-рішення:

від 19.08.2013 року № 0004602220, яким ТОВ «Булат» збільшено податок на прибуток приватних підприємств на загальну суму 475 908,00 грн., в тому числі, за основним платежем в сумі 473 557,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 2 351,00 грн.;

від 19.08.2013 року № 0004612220, яким ТОВ «Булат» збільшено податок на додану вартість на загальну суму 511 379,00 грн., в тому числі, за основним платежем в сумі 409 103,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 102 276,00 грн.;

від 19.08.2013 року № 0004622220, яким ТОВ «Булат» зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 2 090,00 грн.

Не погоджуючись із прийнятими відносно нього податковими повідомленнями-рішеннями, позивач в порядку, передбаченому ст. 56 Податкового кодексу України, оскаржив їх до Головного управління Мідоходів у місті Києві та Міністерства доходів і зборів України.

Рішенням Головного управління Міндоходів у місті Києві про результати розгляду скарги позивача 22.10.2013 року за № 5534/10/26-9-10-04 та рішенням Міністерства доходів і зборів України 20.11.2013 року за № 15667/6/99-99-10-01-15 скарги ТОВ «Булат» залишені без задоволення, а податкові повідомлення - рішення - залишені без змін.

ТОВ «Булат» з висновками, що викладені в акті перевірки та з прийнятими податковими повідомленнями-рішення від 19.08.2013 року № 0004602220 та № 0004612220 не погоджується, вважає що вони винесені безпідставно, а тому підлягають скасуванню в судовому порядку.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному досліджені, суд прийшов до висновку про необґрунтованість позовних вимог та відсутність підстав для їх задоволення виходячи з наступного.

З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість, відповідно до інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року № 742/11/13-11, належить з'ясовувати, зокрема, обставини щодо руху активів у процесі здійснення господарської операції, установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції, установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

Необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-от: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо, якщо такі умови необхідні для здійснення певної операції; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

Судам слід ураховувати, що наявність укладеного між учасниками господарської операції цивільно-правового договору або відсутність визнання такого договору недійсним або нікчемним сама собою не свідчить про реальність вчинення відповідної операції.

Про відсутність факту здійснення господарської операції можуть свідчити, зокрема, такі обставини: результати, відображені у даних податкового обліку будь-кого з учасників господарської операції, фактично не настали внаслідок відсутності відповідних дій будь-кого з учасників такої операції (наприклад, відображення отримання послуг без їх фактичного надання або в разі їх надання іншою особою, ніж та, що вказана у даних податкового обліку чи первинних документах; імітація купівлі товару в особи, яка ніколи його не продавала тощо).

Відповідно до листа від 02.06.2011 року встановлення факту нереальності вчинення господарської операції не потребує з'ясування змісту умислу учасників такої операції. Відсутність реально вчиненої господарської операції та, як наслідок, юридична дефектність відповідних первинних документів за змістом п. 44.1 Податкового кодексу України не дозволяє формувати дані податкового обліку незалежно від спрямованості умислу платників податку - учасників відповідної операції.

Як вбачається з матеріалів справи та зафіксовано в акті перевірки, у перевіряємому періоді взаємовідносини позивача ґрунтувалися на договірних взаємовідносинах з ТОВ «Укр-Китай Сталь» (код ЄДРПОУ 35752296), ТОВ «Інтеркровля» (код ЄДРПОУ 33092837) та ТОВ «Запоріжметал Холдінг» (код ЄДРПОУ 31407820).

Так, між ТОВ «Булат» (Покупець) та ТОВ «Укр-Китай Сталь» (Постачальник) 13.01.2011 року укладено договір поставки № 0104/8.

Згідно п. 1.1 вказаного договору, Постачальник зобов'язується поставити та передати у власність Покупця продукцію - сталь гарячеоцинковану в рулонах, а Покупець зобов'язується приймати та оплачувати товар на умовах, визначених цим Договором.

На підтвердження виконання умов зазначеного Договору поставки, позивачем надано видаткові накладні № РН-2801/1 від 28.01.2011 року, № РН-0303/1 від 03.03.2011 року на відвантаження з боку ТОВ «Укр-Китай Сталь» на адресу ТОВ «Булат» сталь гарячеоцинковану в рулонах, податкові накладні № 4 від 28.01.2011 року, № 1 від 03.03.2011 року та банківські виписки щодо перерахування ТОВ «Булат» на адресу ТОВ «Укр-Китай Сталь» грошових коштів за поставлений товар.

Разом з цим, під час перевірки встановлено, що ТОВ «Укр-Китай Сталь» знаходиться на обліку в ДПІ в Обухівському районі Головного управління Міндоходів у Київській області.

Відповідачем отримано акт ДПІ в Обухівському районі Головного управління Міндоходів у Київській області від 01.02.2012 року №141/2301/35752296 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Укр-Китай Сталь» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.03.2011 року по 31.03.2011 року».

Згідно вказаного акту, податковим органом встановлено відсутність поставок товарів та укладення угод, господарські операції за березень 2011 року щодо придбання ТОВ «Укр-Китай Сталь» товарів (робіт, послуг) у контрагентів-постачальників, та продажу ТОВ «Укр-Китай Сталь» товарів (робіт, послуг) на адресу контрагенті-покупців, у тому числі, на адресу ТОВ «Булат» не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, відсутності майна, трудових, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій.

Також встановлено відсутність формування податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ у ТОВ «Укр-Китай Сталь» та відсутність об'єкту оподаткування податком на додану вартість по операціях з продажу товарів (робіт, послуг) підприємствам-покупцям та операціях з придбання товарів (робіт, послуг) у підприємств-постачальників.

Крім цього, суд зазначає, що відповідно до умов договору поставки № 0104/8 від 13.01.2011 року, а саме п.1.2 та п.1.3 Договору, поставка товару здійснюється партіями. Партією вважається кількість товару, що поставляється за однією видатковою накладною (актом прийому-передачі).

Детальні характеристики товару, його номенклатура (асортимент) та вартість товару визначається сторонами в додаткових угодах, специфікаціях, рахунках та накладних, які є невід'ємною частиною цього Договору.

Згідно п.2.1 Договору, якість товару повинна відповідати санітарним, гігієнічним, технічним та іншим нормам, стандартам та вимогам, встановленим чинним законодавством України для товарів даного виду та підтверджуватися сертифікатом якості заводу-виробника.

Також, умовами п.4.1, п.4.2 Договору, зокрема, передбачено, що Постачальник поставляє товар за письмовим замовленням Покупця. На кожну окрему партію товару Покупець передає Постачальнику замовлення - заявку. Постачальник підтверджує готовність поставки (відвантаження) товару шляхом виставлення рахунку-фактури Покупцю.

Місцем поставки за умовами Договору є склад Постачальника. За окремою домовленістю між сторонами поставка товару здійснюватиметься на склад Покупця (п.4.5 Договору).

Прийом товару за кількістю, якістю. Комплектністю провадиться в місці поставки у присутності представників Сторін, які мають відповідні повноваження в загальну порядку, передбаченому чинним законодавством, з урахуванням умов цього Договору. Від Покупця (ТОВ «Булат») особою, яка має такі повноваження є особа, на ім'я якої виписано довіреність на отримання матеріальних цінностей за формою М-2 (п.4.6 Договору).

З досліджених матеріалів справи, судом встановлено, що позивачем не надано до суду всіх первинних документів, що передбачені умовами Договору поставки № 0104/8, зокрема, специфікації до Договору, якщо вони складались, рахунки-фактури, замовлення Покупця, сертифікати якості товару, якщо такі надавались виробником, довіреності на представництво осіб, документи щодо наявності складських приміщень, за відсутності яких неможливо встановити реальність виконання договірних зобов'язань та правильність нарахування за вказаними господарськими відносинами сум податкових зобов'язань. Щодо причин неможливості подачі таких документів позивачем пояснень не надано.

Також, у перевіряємому періоді між ТОВ «Булат» (Покупець) та ТОВ «Інтеркровля» (Продавець) укладено договір поставки № К110713-01 від 13.07.2011 року.

Згідно п. 1.1 вказаного договору, Продавець зобов'язується передати у власність Покупця бувшу у використанні Лінію профілювання металочерепиці, а Покупець прийняти її та оплатити.

Додатком № 1 до Договору поставки № К110713-01 від 13.07.2011 року складена та підписана сторонами договору Специфікація на Лінію профілювання металочерепиці.

Додатком № 2 до Договору поставки № К110713-01 від 13.07.2011 року встановлено чертежі металочерепиці, яка виготовляється вказаною лінією.

Додатком № 3 до Договору поставки № К110713-01 від 13.07.2011 року складена та підписана сторонами договору Навантажувальна специфікація.

Додатком № 4 до Договору поставки № К110713-01 від 13.07.2011 року складений та підписаний сторонами договору Протокол тестування Лінії профілювання металочерепиці.

На виконання умов вказаного Договору позивачем надано копії видаткових накладних, податкових накладних, банківських виписок, товарно-транспортні накладні, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), замовлення.

Разом з тим, як вбачається з акту перевірки, ТОВ «Інтеркровля» (код ЄДРПОУ 33092837) знаходиться на обліку в Ірпінській ОДПІ Головного управління Міндоходів у Київській області.

В ході проведення перевірки, відповідачем отримано акт Ірпінської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Київській області від 10.01.2013 року №6/22-4/33092837 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Інтеркровля» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.07.2011 року по 31.07.2011 року», яким встановлено відсутність поставок товарів та укладення угод з метою настання реальних наслідків. Господарські операції за липень 2011 року щодо придбання ТОВ «Інтеркровля» товарів (робіт, послуг) у контрагентів - постачальників, та продажу ТОВ «Інтеркровля» товарів (робіт, послуг) на адресу контрагентів - покупців, у тому числі на адресу ТОВ «Булат» не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, відсутності майна, трудових, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій.

Крім того, встановлено, стан платника - « 8» «До ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням».

Надавши оцінку викладеному податковий орган дійшов висновку про те, що дії позивача спрямовані на здійснення операцій з отримання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, які не мають реального товарного характеру.

Також, у перевіряємому періоді відповідачем встановлено взаємовідносини позивача з ТОВ «Запоріжметал Холдінг» (код ЄДРПОУ 31407820).

На виконання договірних зобов'язань з ТОВ «Запоріжметал Холдінг» позивачем надано суду копії видаткових накладних, податкових накладних, банківських виписок.

Разом з цим, як вбачається з акту перевірки, ТОВ «Запоріжметал Холдінг» перебуває на обліку в ДПІ у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві, стан платника « 8» «До ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням».

Крім того, відповідачем отримано акт ДПІ у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 25.04.2013 року №1487/22.8/31407820 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Запоріжметал Холдінг» щодо підтвердження господарських відносин з платниками за період діяльності з 01.04.2012 року. по 30.06.2012 року», яким зафіксовано відсутність поставок товарів та укладення угод з метою настання реальних наслідків. Господарські операції за період з 01.04.2012 року. по 30.06.2012 року щодо придбання ТОВ «Запоріжметал Холдінг» товарів (робіт, послуг) у контрагентів-постачальників, та продажу ТОВ «Запоріжметал Холдінг» товарів (робіт, послуг) на адресу контрагентів - покупців, у тому числі, на адресу ТОВ «Булат», не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, відсутності майна, трудових, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій. Встановлено відсутність формування податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ у ТОВ «Запоріжметал Холдінг» та відсутність об'єкту оподаткування податком на додану вартість по операціях з продажу товарів (робіт, послуг) підприємствам-покупцям та операціях з придбання товарів (робіт, послуг) у підприємств-постачальників.

Суд зазначає, що під час дослідження наявних доказів у справі, встановлено, що ТОВ «Запоріжметал Холдінг» виписано податкові накладні на виконання укладених з позивачем договорів поставки від 24.04.2012 року та від 27.04.2012 року, проте до матеріалів справи позивачем не надано вказаних договорів. Також, не зазначено на виконання якого документа виписана й видаткова накладна.

Крім іншого, у суду наявні сумніви щодо реальності здійснення фінансово-господарських операцій з ТОВ «Запоріжметал Холдінг», оскільки позивачем не надано в підтвердження виконання умов укладених договорів інших документів, зокрема, замовлень Покупця, акти прийому-передачі товару, документів транспортування, довіреностей, наявність складських приміщень тощо.

Враховуючи вищенаведене та з урахуванням того, що ТОВ «Запоріжметал Холдінг» не мало необхідних умов для виконання постачання або здійснення господарської діяльності, що свідчить про укладення угод без мети настання реальних наслідків, суд погоджується з висновком податкового органу, що правочини, здійснені ТОВ «Запоріжметал Холдінг» з ТОВ «Булат», в періоді, який перевірявся щодо поставки є такими, що не спрямовані на реальне настання правових наслідків та суперечать інтересам держави.

По вищезазначеним операціям, зазначені суми позивачем включено до складу податкового кредиту та валових витрат та відображено у податковій звітності за відповідні податкові (звітні) періоди.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам щодо безпідставності та неправомірності висновків податкового органу про те, що позивач неправомірно визначив суми віднесені до складу валових витрат та при формуванні податкового кредиту, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

До набуття чинності Податковим кодексом України, (чинний з 01.01.2011 року) спірні правовідносини регулювалися, зокрема. Конституцією України, Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції, чинній в момент виникнення спірних правовідносин) валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

До складу валових витрат, згідно підпункту 5.2.1 вказаної статті, включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Підпунктом 5.3.9 пункту 5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» визначено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими документами, зазначеними підпунктом 7.2.6, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

До складу валових витрат що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування відповідно до пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України, входять: витрати від операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, 138.11 цієї статті:інші витрати, визначені згідно з пунктами 138.5, 138.10 -138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

При цьому, згідно з підпунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно з пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Також, порядок формування податкового кредиту з податку на додану вартість визначено статтею 198 Податкового кодексу України, згідно з якою право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

В силу положень пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону (пункт 198.6 статті 198 Податкового кодексу України).

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг (пункт 201.4 статті 201 Податкового кодексу України).

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (пункт 201.6 статті 201 Податкового кодексу України).

Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Аналіз положень податкового законодавства дозволяє дійти висновку, що право на формування податкового кредиту виникає у платника податків за наявності сукупності таких елементів: 1) наявності у сторін спеціальної податкової правосуб'єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник ПДВ); 2) фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій постачальником на користь покупця; 3) наявності причинно-наслідкового зв'язку між операцією з придбання товарів чи послуг та потребою використання в господарській діяльності; 4) документального підтвердження факту здійснення господарської операції сукупністю належним чином складених (оформлених) первинних та інших документів (у т.ч. платіжних), які зазвичай супроводжують операції певного виду та підтверджують їх фактичне виконання; 5) наявності у покупця належним чином складеної податкової накладної (має усі обов'язкові реквізити).

Як зазначено у листі Вищого адміністративного суду України від 20.07.2010 року №1112/11/13-10 «Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби» про необґрунтованість податкової вигоди можуть також свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин:

- неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;

- відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;

- облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням податкової вигоди, якщо для даного виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій;

- здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Зміст господарської операції може встановлюватися з урахуванням змісту цивільно-правових чи господарсько-правових зобов'язань сторін, але не вичерпується останнім. Господарська операція може мати місце навіть за відсутності цивільно-правових чи господарсько-правових відносин між платниками податків.

Із наведеного можна зробити висновок про те, що господарські операції (поставка, продаж, фінансова допомога, інвестиція тощо) є самостійним поняттям, відмінним від правочинів або господарських зобов'язань. Наслідки в податковому обліку створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто ті, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника податків.

Якщо фактичного здійснення господарської операції не відбулося, відповідні підтверджуючі документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Відповідно до положень ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996-ХІV первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно з частиною 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Аналіз викладених норм свідчить про те, що витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Відповідно до пп. 72.1.5 п. 72.1 ст. 72 ПК України податковою службою використовується інформація від підрозділів податкової служби та митних органів - за результатами податкового контролю.

Враховуючи викладене, використання податковим органом під час проведення перевірки та складання за її результатами висновку інформації викладеної в актах (довідках) перевірок (звірок) інших платників податків є правомірним, оскільки вони підтверджують або спростовують дані обліку суб'єкта господарювання, який перевіряється та отримані у спосіб, передбачений чинним законодавством.

Таким чином, виходячи з викладеного вище, суд приходить до висновку про те, що протягом періоду, який перевірявся ТОВ «Булат» здійснювало операції, які свідчать про отримання податкової вигоди шляхом заниження податкового кредиту та валових витрат за рахунок залучення до схеми поставок товарів «сумнівних» контрагентів.

Окрім того, судом надано оцінку долученим до адміністративного позову первинним документам, а саме: договорам, видатковим, податковим накладним та іншим, проте, на думку суду, наявні документи не є тими документами, які підтверджують фактичне отримання позивачем товарів (робіт, послуг) від контрагентів, фактичне здійснення господарських операцій та дають позивачу право на податковий кредит, включення до складу валових витрат витрати на придбання товарі (робіт, послуг) контрагентів.

Виходячи зі змісту статей 109-113 Податкового кодексу України, відповідальність платника податків у вигляді застосування штрафних (фінансових) санкцій можлива лише за умови вчинення ним порушень, визначених законами з питань оподаткування.

Враховуючи вищезазначене суд вважає, що позивач не надав доказів, що спростовують твердження відповідача, а відповідач під час прийняття оскаржуваних податкових повідомлень рішень діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За вказаних обставин, суд приходить до висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 19.08.2013 року № 0004602220, яким ТОВ «Булат» збільшено податок на прибуток приватних підприємств на суму 475 908,00 грн. та № 0004612220, яким ТОВ «Булат» збільшено податок на додану вартість на суму 511 379,00 грн. ґрунтується на нормах чинного законодавства, а тому є правомірним.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даному випадку, відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, доведено правомірність та обґрунтованість прийнятих ним оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог та відсутність підстав для їх задоволення.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163 КАС України суд,-

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Булат» відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Окружного адміністративного суду міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.

Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя В.П. Шулежко