Ухвала

від 03.07.2014 по справі 826/19171/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/19171/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Шулежко В.П.; Суддя-доповідач: Сорочко Є.О.

У Х В А Л А

Іменем України

03 липня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Сорочко Є.О.

Суддів: Горбань Н.І.

Межевич М.В.

при секретарі Грисюк Г.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Булат" на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 січня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Булат" до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Булат" (далі - ТОВ "Булат") звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі - ДПІ у Дніпровському районі) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 19.08.2013 р. №0004602220, №0004612220.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 січня 2014 року в задоволенні позову відмовлено.

На вказану постанову ТОВ "Булат" подало апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та ухвалити нову постанову, якою позов задовольнити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до матеріалів справи, ДПІ у Дніпровському районі згідно плану-графіку проведення документальних перевірок суб'єктів господарювання, на підставі наказу від 01.06.2013 р. №1142, направлень від 25.06.2013 р. №1291, №1294, №1295, №1296, №1297 проведено планову виїзну перевірку фінансово-господарської діяльності ТОВ «Булат» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 р. по 31.12.2012 р., за результатами якої складено акт перевірки від 30.07.2013 р. №415/26-53-22-01-21/32344547.

Даною перевіркою встановлено порушення позивачем:

- п. 5.1 ст. 5, пп. 5.2.1 п. 5.2 пп. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», пп. 138.1.1, п. 138.1, п. 138.2, ст. 138, пп. 139.1.9 п.139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого, встановлено заниження податку на прибуток підприємств за перевіряємий період на загальну суму 473 557,00 грн.;

- п. 198.2, п. 198.3, п. 198,6 ст. 198, п. 201.4, ст. 201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 409 103,00 грн.

На підставі акту перевірки від 30.07.2013 р. №415/26-53-22-01-21/32344547 ДПІ у Дніпровському районі прийнято податкові повідомлення-рішення від 19.08.2013 р.:

- №0004602220, яким позивачу збільшено податок на прибуток підприємств на загальну суму 475 908,00 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 473 557,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 2 351,00 грн.;

- №0004612220, яким позивачу збільшено податок на додану вартість на загальну суму 511 379,00 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 409 103,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 102 276,00 грн.;

- №0004622220, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 2 090,00 грн.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (чинного на момент виникнення частини спірних правовідносин) валовими витратами виробництва та обігу є сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 цієї статті визначено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому, відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Порядок формування податкового кредиту, підстави його виникнення та порядок визначення сум податку на додану вартість, що підлягають відшкодуванню з Державного бюджету України, встановлено статтею 198 Податкового кодексу України.

Статтею 198 Податкового кодексу України, визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з, в тому числі придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг, при цьому датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше, а саме дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.6 ст.198 цього Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Згідно п. 201.6 ст. 201 цього Кодексу податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Пунктом 201.10 статті 201 цього Кодексу передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

При цьому, колегія суддів враховує те, що чинним законодавством України на сторону цивільно-правової угоди - покупця товару (робіт, послуг), яка є платником податків, не покладено обов'язку в подальшому за можливі будь-які неправомірні дії будь-кого з постачальників (виконавців) при створенні підприємства та здійсненні господарської діяльності або через відсутність висновків зустрічних перевірок зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на формування валових витрат та податкового кредиту та донарахування податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток. Лише встановлення в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісними постачальниками з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальників чи сприяння ухиленню постачальниками товару від виконання податкових зобов'язань може слугувати підставою для відмови у праві на валові витрати та податковий кредит.

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу на наступні обставини.

Як вбачається з матеріалів справи, в перевіряємий період позивач мав господарські відносини з наступними контрагентами:

- з ТОВ «Укр-Китай Сталь» (постачальник) на підставі договіру поставки від 13.01.2011 р. №0104/8, за умовами якого постачальник зобов'язується поставити та передати у власність покупця (позивач) продукцію - сталь гарячеоцинковану в рулонах, а покупець зобов'язується приймати та оплачувати товар на умовах, визначених цим договором;

- з ТОВ «Інтеркровля» (продавець) на підставі договору поставки від 13.07.2011 р. №К110713-01, за умовами якого продавець зобов'язується передати у власність покупця (позивач) бувшу у використанні Лінію профілювання металочерепиці, а покупець прийняти її та оплатити;

- з ТОВ «Запоріжметал Холдінг» на підставі усного договору про поставку товару, а саме листа г/к (1,25х2,5) марки ст. 1-3 пс, кількістю 8,035 тони на загальну суму 53754,16 грн. разом з ПДВ.

На підтвердження реальності виконання договору, укладеного з ТОВ «Укр-Китай Сталь» позивачем надано такі первинні документи: видаткові накладні №РН-2801/1 від 28.01.2011 р., №РН-0303/1 від 03.03.2011 р. на відвантаження з боку ТОВ «Укр-Китай Сталь» на адресу ТОВ «Булат» сталь гарячеоцинковану в рулонах, податкові накладні №4 від 28.01.2011 р., №1 від 03.03.2011 р. та банківські виписки щодо перерахування грошових коштів за поставлений товар.

При цьому, п. 2.1 договором від 13.01.2011 р. №0104/8 передбачено, що якість товару повинна відповідати санітарним, гігієнічним, технічним та іншим нормам, стандартам та вимогам, встановленим чинним законодавством України для товарів даного виду та підтверджуватися сертифікатом якості заводу-виробника. Умовами п. 4.1, п. 4.2 цього договору, передбачено, що постачальник поставляє товар за письмовим замовленням покупця. На кожну окрему партію товару покупець передає постачальнику замовлення - заявку . Постачальник підтверджує готовність поставки (відвантаження) товару шляхом виставлення рахунку-фактури покупцю. Місцем поставки за умовами договору є склад постачальника. За окремою домовленістю між сторонами поставка товару здійснюватиметься на склад покупця. Детальні характеристики товару, його номенклатура (асортимент) та вартість товару визначається сторонами в додаткових угодах, специфікаціях, рахунках та накладних , які є невід'ємною частиною цього Договору.

Проте, колегія суддів зазначає, що позивачем не надано всіх первинних документів, що передбачені умовами цього договору, зокрема сертифікати якості товару, специфікації до договору, рахунки-фактури, замовлення покупця, документи щодо наявності складських приміщень та транспортування (переміщення) товару, які повинні були бути при виконанні господарських операцій за цим договором.

На підтвердження реальності виконання договору, укладеного з ТОВ «Інтеркровля» позивачем надано такі первинні документи: копії видаткових накладних, податкових накладних, банківських виписок, товарно-транспортних накладних, актів здачі-прийняття робіт (надання послуг), замовлення.

Додатком №1 до договору поставки від 13.07.2011 р. №К110713-01 складена та підписана сторонами договору специфікація на лінію профілювання металочерепиці, додатком №2 - встановлено чертежі металочерепиці, яка виготовляється вказаною лінією, додатком №3 складена та підписана сторонами договору навантажувальна специфікація, а додатком №4 складений та підписаний сторонами договору протокол тестування лінії профілювання металочерепиці. =

Однак, відсутні передбачені договором довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей, а в товарно-транспортних накладних замовником та отримувачем зазначено ТОВ "Булат", але печатка про отримання товару міститься іншого суб'єкта господарювання - ТОВ "Булат Профіль". Твердження позивача про те, що лінію профілювання металочерепиці одразу було перепродано ТОВ "Булат Профіль", а тому в такій накладній міститься печатка ТОВ "Булат Профіль", є необґрунтованими, оскільки договір щодо постачання ТОВ «Інтеркровля» позивачу такого товару укладено лише 13.07.2011 р., а продаж позивачем товару з таким найменуванням ТОВ "Булат Профіль" здійснено раніше за договором від 21.04.2010 р., тобто до укладення позивачем договору з ТОВ «Інтеркровля» від 13.07.2011 р., що також підтверджується видатковими та податковими накладними в матеріалах справи по відносинам з ТОВ "Булат Профіль". Такі обставини на думку колегії суддів виключають реальність та фактичне виконання договору між ТОВ "Булат Профіль" та ТОВ «Інтеркровля», та використання позивачем придбаного товару в своїй господарській діяльності.

На підтвердження реальності виконання усного договору, укладеного з ТОВ «Запоріжметал Холдінг» позивачем надано такі первинні документи: копії видаткових та податкових накладних, банківських виписок.

Проте, такі документи не підтверджують факт поставки товарів, не містять характеристики якісних показників і не дають можливість встановити, які саме критерії використовувались для визначення вартості товарів та, відповідно, необхідність і доцільність використання їх в господарській діяльності (направленість на отримання прибутку), а лише містять загальну назву товару та його вартість.

При цьому, колегія суддів враховує те, що згідно ст. 206 Цивільного кодексу України відсутність письмового договору між сторонами не має наслідком його недійсності. Договірна практика допускає здійснення поставок товарів без укладення письмового договору та оформленням первинних документів. Тому відсутність договору за умови наявності інших документів, що підтверджують факт його виконання, не може свідчити про відсутність господарської операції.

З огляду на викладене, позивачем не надано належних доказів, які б підтверджували фактичне здійснення господарських операцій із вказаними контрагентами.

Отже, документи, які надані позивачем при перевірці є недостатніми та не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Таким чином, є обґрунтованим висновок податкового органу про те, що позивачем перераховувалися, а ТОВ «Укр-Китай Сталь», ТОВ «Інтеркровля» та ТОВ «Запоріжметал Холдінг» приймалися кошти без мети реального настання правових наслідків, а тому підстави для формування валових витрат та податкового кредиту у позивача по вказаним правочинам відсутні, отже оскаржувані податкові повідомлення-рішення є правомірними та не підлягають скасуванню.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні позову, а тому апеляційну скаргу ТОВ "Булат" необхідно залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 січня 2014 року - без змін, оскільки вона ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Булат" залишити без задоволення , а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 січня 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки передбачені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Сорочко Є.О.

Судді: Горбань Н.І.

Межевич М.В.

Повний текст ухвали складено 08.07.2014 р.

Головуючий суддя Сорочко Є.О.

Судді: Горбань Н.І.