Рішення

від 29.01.2014 по справі 166/1440/13-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 166/1440/13-ц Провадження № 22-ц/773/66/14 Головуючий у 1 інстанції: Савчук М.А. Категорія: 27 Доповідач: Здрилюк О. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 січня 2014 року місто Луцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого - судді Здрилюк О. І.,

суддів - Стрільчука В.А., Бовчалюк З.А.,

при секретарі - Шугаловій О.М.,

з участю пр-ка позивача - Борща Н.М.,

відповідача - ОСОБА_2,

пр-ка відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Відкрите акціонерне товариство «Родючість», про стягнення заборгованості за договорами поруки та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра», третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Відкрите акціонерне товариство «Родючість», про визнання договору поруки припиненим за апеляційною скаргою позивача - Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» на рішення Ратнівського районного суду від 19 листопада 2013 року,

В С Т А Н О В И Л А :

У жовтні 2013 року Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра» звернулося в суд із позовом до ОСОБА_2 і ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договорами поруки, який мотивує тим, що між банком та ВАТ «Родючість» 23.01.2007 року був укладений договір кредитної лінії № 6МРТ/2007/980-МКЛ/401 на суму 350000 гривень терміном по 17 січня 2014 року, зі сплатою 18,9% річних за користування кредитними коштами згідно з графіком та сплатою 37,8% річних у випадку несвоєчасного повернення кредиту.

У цей же день між позивачем та відповідачами було укладено окремі договори поруки № 6МРТ/2007/980-МКЛ/401/1 та № 6МРТ/2007/980-МКЛ/401/2, за якими ОСОБА_2 і ОСОБА_3, кожен зокрема, поручалися перед банком за виконання зобов'язань ВАТ «Родючість» згідно договору кредитної лінії № 6МРТ/2007/980-МКЛ/401 від 23.01.2007 року.

Позичальник не виконував належним чином свої зобов'язання за кредитним договором, внаслідок чого станом на 13.08.2013 року утворилася заборгованість на загальну суму 537520 грн. 65 коп., які позивач просив стягнути з відповідачів солідарно, а також відшкодувати судові витрати.

У листопаді 2013 року ОСОБА_3 звернулася в суд із зустрічним позовом до ПАТ «КБ «Надра» про визнання припиненим договору поруки № 6МРТ/2007/980-МКЛ/401/2 від 23.01.2007 року, укладеного між нею та позивачем, посилаючись на те, що банк, без належного її повідомлення додатковою угодою до кредитного договору змінив термін виконання позичальником основного зобов'язання та передбачив процентну ставку за прострочення кредиту - 37,8% річних, чого не було зазначено у договорі поруки, тобто мала місце зміна забезпеченого порукою зобов'язання із збільшенням обсягу відповідальності без згоди поручителя.

Враховуючи наведене, на підставі ч.1 ст.559 ЦК України просила визнати договір поруки припиненим з 23.01.2007 року.

Рішенням Ратнівського районного суду від 19 листопада 2013 року відмовлено в первісному позові ПАТ «КБ «Надра» про солідарне стягнення з ОСОБА_2 і ОСОБА_3 заборгованості за договором кредитної лінії № 6МРТ/2007/980-МКЛ/401 від 23.01.2007 року в розмірі 537520 грн. 65 коп..

Зустрічний позов ОСОБА_3 задоволено.

Визнано припиненим з 23.01.2007 року договір поруки № 6МРТ/2007/980-МКЛ/401/2 від 23.01.2007 року, укладений між ОСОБА_3 та ПАТ «КБ «Надра».

Стягнуто з ПАТ КБ «Надра» на користь ОСОБА_3 судові витрати в розмірі 229 грн. 40 коп..

В апеляційній скарзі позивач - ПАТ «КБ «Надра» просить скасувати це рішення та ухвалити нове - про задоволення первісного позову та відмову в зустрічному позові.

Вважає, що судом неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи та допущено порушення норм матеріального і процесуального права.

В апеляційному суді представник позивача Борщ Н.М. апеляційну скаргу підтримав із наведених у ній підстав та просить її задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 та представник відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_4 апеляційну скаргу заперечили та просили її відхилити.

Заслухавши осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи, перевіривши докази в межах доводів апеляційної скарги, законність та обґрунтованість рішення суду, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, а оскаржуване рішення в частині задоволення зустрічного позову підлягає до скасування з ухваленням у цій частині нового рішення про відмову в позові з наступних підстав.

Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Статтями 1048, 1050, 1054 цього Кодексу передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів від суми позики згідно з умовами договору.

Із матеріалів справи вбачається, що 23.01.2007 року між банком та ВАТ «Родючість» було укладено договір кредитної лінії № 6МРТ/2007/980-МКЛ/401 на суму 350000 гривень терміном по 17 січня 2014 року, зі сплатою 18,9% річних за користування кредитними коштами згідно з графіком та сплатою 37,8% річних у випадку несвоєчасного повернення кредиту (а.с.5).

У цей же день між банком і ОСОБА_2 укладено договір поруки № 6МРТ/2007/980-МКЛ/401/1, предметом якого є надання поруки поручителем ОСОБА_2 перед кредитором за виконання боржником своїх обов'язків по вказаному кредитному договору у тому ж обсязі, на тих же умовах та в ті ж строки, що і боржник (а.с.9).

Також, у цей же день між банком і ОСОБА_3 укладено договір поруки № 6МРТ/2007/980-МКЛ/401/2, предметом якого є надання поруки поручителем ОСОБА_3 перед кредитором за виконання боржником своїх обов'язків по вказаному кредитному договору у тому ж обсязі, на тих же умовах та в ті ж строки, що і боржник (а.с.10).

23.01.2007 року між банком та ВАТ «Родючість» укладено додаткову угоду № 1 до договору кредитної лінії № 6МРТ/2007/980-МКЛ/401 від 23.01.2007 року, згідно якої банк надав позичальнику 350000 грн. (транш) терміном по 18 січня 2010 року, зі сплатою 18,9% річних за користування кредитними коштами згідно з графіком та сплатою 37,8% річних у випадку несвоєчасного повернення кредиту (а.с.6-8).

Відповідно до ч.4 ст.559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Згідно роз'яснень, даних у п.24 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», відповідно до частини четвертої статті 559 ЦК порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

При вирішенні таких спорів суд має враховувати, що згідно зі статтею 526 ЦК зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Отже, якщо кредитним договором не визначено інші умови виконання основного зобов'язання, то у разі неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за цим договором строк пред'явлення кредитором до поручителя вимоги про повернення отриманих у кредит коштів має обчислюватися з моменту настання строку погашення зобов'язання згідно з такими умовами, тобто з моменту настання строку виконання зобов'язання у повному обсязі або у зв'язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково. Таким строком не може бути лише несплата чергового платежу.

Пред'явленням вимоги до поручителя є як направлення/вручення йому вимоги про погашення боргу (залежно від умов договору), так і пред'явлення до нього позову. При цьому в разі пред'явлення вимоги до поручителя кредитор може звернутися до суду протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання.

При цьому сама по собі умова договору про дію поруки до повного виконання позичальником зобов'язання перед кредитодавцем або до повного виконання поручителем взятих на себе зобов'язань не може розглядатися як установлення строку дії поруки, оскільки це не відповідає вимогам статті 252 ЦК України, згідно з якою строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Із укладених між позивачем та відповідачами договорів поруки вбачається, що дія цих договорів закінчується належним виконанням позичальником взятих на себе зобов'язань по кредитному договору чи виконанням поручителем своїх зобов'язань згідно з умовами цього договору (п.5.3), тобто цей строк не визначений календарною датою.

Із надісланих позивачем відповідачам претензій від 12.10.2012 року та від 16.01.2013 року вбачається, що останнім було надано 3-денний термін з моменту отримання цих претензій для повного погашення виниклої по кредитному договору заборгованості (а.с.14-18).

Судом першої інстанції встановлено, що вказані претензії відповідачами одержано відповідно 20.10.2012 року та 25.01.2013 року.

Таким чином, строк виконання поручителями своїх зобов'язань закінчився 23.10.2012 року або 28.01.2013 року відповідно. Банк звернувся в суд з позовом у жовтні 2013 року, тобто понад шість місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання.

Враховуючи наведені обставини та вимоги ч.4 ст.559 ЦК України, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про відмову в первісному позові до ОСОБА_2 у зв'язку із припиненням договору поруки та вірно зазначив, що аналогічні висновки підлягають до застосування і відносно відмови у позові до ОСОБА_3.

Разом з тим, задовольняючи зустрічний позов ОСОБА_3 про припинення договору поруки із передбачених ч.1 ст.559 ЦК України підстав, суд першої інстанції виходив з того, що укладенням додаткової угоди між банком і позичальником без згоди поручителя відбулася зміна її зобов'язання у бік збільшення обсягу її відповідальності.

Проте, такі висновки суду зроблені з порушенням норм матеріального права.

Як підставою для припинення договору поруки позивач зазначає укладення між банком та позичальником в односторонньому порядку додаткової угоди до основного кредитного договору, в зв'язку з чим без її згоди збільшилась її відповідальність як поручителя (а.с.58-59).

Як вбачається із укладеного між банком і ОСОБА_3 23.01.2007 року договору поруки № 6МРТ/2007/980-МКЛ/401/2, згідно з цим договором поручитель поручається перед кредитором за належне виконання ВАТ «Родючість» взятих на себе зобов'язань, що витікають з договору кредитної лінії № 6МРТ/2007/980-МКЛ/401 від 23.01.2007 року (п.1.1).

Із договору кредитної лінії № 6МРТ/2007/980-МКЛ/401 від 23.01.2007 року вбачається, що він укладений між банком та ВАТ «Родючість» на суму 350000 гривень терміном по 17 січня 2014 року, зі сплатою 18,9% річних за користування кредитними коштами згідно з графіком та сплатою 37,8% річних у випадку несвоєчасного повернення кредиту (п.п.1.1, 1.2, 3.1.2).

Тобто, при укладенні договору поруки поручитель була ознайомлена із умовами кредитного договору, в тому числі і в частині сплати 37,8% річних у випадку несвоєчасного повернення кредиту.

Договори кредитної лінії відрізняються від інших кредитних договорів можливістю надання кредитних коштів одним або кількома траншами шляхом укладення додаткових угод.

За положеннями частини першої статті 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

До припинення поруки призводять такі зміни умов основного зобов'язання без згоди поручителя, які призвели до збільшення обсягу відповідальності останнього. Збільшення відповідальності поручителя внаслідок зміни основного зобов'язання виникає в разі: підвищення розміру процентів; відстрочення виконання, що призводить до збільшення періоду, за який нараховуються проценти за користування чужими грошовими коштами; установлення (збільшення розміру) неустойки; встановлення нових умов щодо порядку зміни процентної ставки в бік збільшення, тощо.

Із додаткової угоди № 1 до договору кредитної лінії № 6МРТ/2007/980-МКЛ/401 від 23.01.2007 року вбачається, що банк надав позичальнику транш у розмірі 350000 грн. з терміном користування по 18 січня 2010 року (п.2).

Таким чином, укладенням додаткової угоди між банком та позичальником не відбулося ані збільшення періоду користування кредитними коштами, ані зміни процентної ставки в бік збільшення.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції неправильно застосував норми ч.1 ст.559 ЦК України та помилково прийшов до висновку про необхідність задоволення зустрічного позову ОСОБА_3 із наведених у заяві підстав.

Оскільки висновки суду першої інстанції в частині задоволення зустрічного позову зроблені з порушенням норм матеріального права, то згідно зі статтею 309 ЦПК України це є підставою для скасування рішення суду в частині задоволення зустрічного позову та ухвалення в цій частині нового рішення.

Керуючись ст.ст.303, 307, 309, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу позивача - Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» задовольнити частково.

Рішення Ратнівського районного суду від 19 листопада 2013 року в даній справі в частині задоволення зустрічного позову скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення.

В зустрічному позові ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра», третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Відкрите акціонерне товариство «Родючість», про визнання припиненим договору поруки - відмовити.

В решті рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий

Судді