Ухвала

від 29.01.2014 по справі 2а-11722/10/2670

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

29 січня 2014 року м. Київ В/800/203/14

Вищий адміністративний суду України в складі колегії суддів:

судді-доповідача Пилипчук Н.Г.

суддів Бившевої Л.І.

Ланченко Л.В.

Нечитайла О.М.

Цвіркуна Ю.І.

розглянувши заяву Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві

про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 09.10.2013

у справі № 2а-11722/10/2670

за позовом Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Києва

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ексанз»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору:

Шевченківська районна у м.Києві державна адміністрація

про визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації та припинення юридичної особи, -

ВСТАНОВИВ:

ДПІ у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві, яка є правонаступником ДПІ у Шевченківському районі м.Києва, подала заяву про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 09.10.2013 з мотивів неоднакового застосування цим судом одних тих самих норм матеріального права: п.п. 20.1.12 п. 20.1 ст. 20, п. 67.2 ст. 67 Податкового кодексу України, що призвело до ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах: ухвали, щодо якої подана заява про перегляд, та ухвали Вищого адміністративного суду від 03.05.2012 у справі № 2а-5827/09/1070 за позовом ДПІ у Макарівському районі Київської області до СТОВ «Обрій» про припинення юридичної особи.

Колегія суддів не вбачає підстав для допуску справи до провадження Верховного Суду України, оскільки аналіз наведених судових рішень судів касаційної інстанції не дає підстав вважати, що судом касаційної інстанції неоднаково застосовано одні й ті самі норми матеріального права при вирішенні справ у подібних правовідносинах.

У справі, про перегляд якої подано заяву, суд касаційної інстанції погодився з висновками судів попередніх інстанцій про необхідність відмови в задоволенні позову податкового органу в частині припинення юридичної особи виходячи з тих підстав, що податковим органом не доведено, що порушення закону, допущене при створенні підприємства, мало наслідком зловживання у сфері оподаткування.

У справі, на яку посилається заявник в обґрунтування неоднакового застосування судом касаційної інстанції норм матеріального права, суд касаційної інстанції, погоджуючись з висновками судів про необхідність припинення юридичної особи, виходив з інших обставин, ніж у першій справі, зокрема з того, що юридична особа не подавала податкову звітність відповідно до закону.

Отже, правовідносини у справі, щодо якої подано заяву про перегляд судового рішення, та справі, на яку посилається заявник в обґрунтування неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права судом касаційної інстанції, не є подібними, що виключає підстави для допуску справи до провадження Верховного Суду України.

Керуючись ст.ст. 236-240 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

Відмовити Державній податковій інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві в допуску справи до провадження для перегляду Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 09.10.2013.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді Н.Г. Пилипчук

Л.І. Бившева

Л.В. Ланченко

О.М. Нечитайло

Ю.І. Цвіркун