Постанова

від 20.01.2014 по справі 927/692/13

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" січня 2014 р. Справа№ 927/692/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Корсакової Г.В.

суддів: Власова Ю.Л.

Ільєнок Т.В.

при секретарі судового засідання - Натха М.С.

за участю представників сторін:

від прокуратури: Денисенко Д.В. - за посвідченням

від позивача: Ковальчук Л.В. - сільський голова

від відповідача: Саннікова С.О. - голова, Санніков В.М. - за довіреністю, Костіна Н.М. - за довіреністю

від третьої особи1: Степанець І.П. - за довіреністю

від третьої особи2: Ткач О.В. - за довіреністю

розглянувши апеляційну скаргу Фермерського господарства "Стелла" на рішення господарського суду Чернігівської області від 13.08.2013 (дата складання рішення 19.08.2013)

по справі №927/692/13 (суддя Репех В.М.)

за позовом Прокурора Чернігівського району в інтересах держави в особі Пакульської сільської ради

до Фермерського господарства "Стелла"

за участю третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:

1. Державної інспекції сільського господарства у Чернігівській області

2. Чернігівської районної державної адміністрації Чернігівської області

про відшкодування шкоди завданої внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки 37 750,15 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Чернігівської області від 13.08.2013 позов задоволено повністю; стягнуто з Фермерського господарства "Стелла" на рахунок Пакульської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області вартість заподіяної шкоди в розмірі 37 750,15 грн.; стягнуто з Фермерського господарства "Стелла" в доход Державного бюджету судовий збір в розмірі 1720 грн. 50 коп.

Не погоджуючись із винесеним рішенням, Фермерське господарство "Стелла" звернулося до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Чернігівської області від 13.08.2013 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального права та неповним з'ясуванням обставин справи. Скаржник зазначає, що акт обстеження земельної ділянки та акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства не є належними та допустимими доказами, оскільки складені з порушенням Порядку планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 12.12.2003 №312. Крім того, скаржник вказує на те, що з моменту проведення розпаювання земель, вимоги щодо відшкодування будь-яких збитків можуть пред'являти виключно громадяни, які отримали сертифікати земельних часток (паїв) або мають право на їх отримання. Також скаржник стверджує, що земельна ділянка під №178, яка зазначена в акті перевірки та в акті обстеження як невитребувана земельна частка (пай), передана у власність громадянину Литвину Г.І., власнику сертифіката на земельну частку (пай) колишнього КСП «Полісся».

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 30.09.2013 у справі №927/692/13 у складі колегії суддів: головуючий суддя - Корсакова Г.В., судді - Ільєнок Т.В., Коротун О.М., апеляційну скаргу Фермерського господарства "Стелла" на рішення господарського суду Чернігівської області від 13.08.2013 прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 29.10.2013 року.

24.10.2013 через відділ документального забезпечення суду від Прокуратури Чернігівського району Чернігівської області надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому прокурор просить залишити рішення господарського суду Чернігівської області від 13.08.2013 без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

25.10.2013 через відділ документального забезпечення суду від позивача та третьої особи надійшли відзиви на апеляційну скаргу, в яких вони просять залишити рішення господарського суду Чернігівської області від 13.08.2013 без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 29.10.2013 розгляд справи відкладено на 18.11.2013 року.

14.11.2013 через відділ документального забезпечення суду від позивача та третьої особи надійшли додаткові документи.

18.11.2013 через відділ документального забезпечення суду від відповідача надійшли додаткові пояснення до апеляційної скарги.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.11.2013 розгляд справи відкладено на 02.12.2013 року.

25.11.2013 через відділ документального забезпечення суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому він просить рішення господарського суду Чернігівської області від 13.08.2013 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду від 02.12.2013, у зв'язку із перебуванням судді Коротун О.М. у відпустці, для розгляду справи сформовано колегію у складі: головуючий по справі суддя - Корсакова Г.В., судді: Власов Ю.Л., Ільєнок Т.В.

02.12.2013 через відділ документального забезпечення суду від прокуратури надійшло доповнення до обґрунтування подання позову в інтересах Пакульської сільської ради, від відповідача надійшли додаткові пояснення, від третьої особи надійшли додаткові документи.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 02.12.2013 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Чернігівську районну державну адміністрацію Чернігівської області та відкладено розгляд справи на 23.12.2013 року.

23.12.2013 через відділ документального забезпечення суду від Чернігівської районної державної адміністрації Чернігівської області надійшли пояснення на виконання вимог ухвали суду від 02.12.2013 року.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.12.2013 розгляд справи відкладено на 20.01.2014 року.

20.01.2014 від Чернігівської районної державної адміністрації Чернігівської області та Фермерського господарства "Стелла" надійшли додаткові пояснення по справі.

У судовому засіданні 20.01.2014 представники відповідача апеляційну скаргу підтримали, просили її задовольнити, рішення господарського суду Чернігівської області від 13.08.2013 скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю. Прокурор, представник позивача та представник третьої особи-1 проти апеляційної скарги заперечували, просили залишити її без задоволення, а рішення місцевого господарського суду - без змін. Представник третьої особи-2 щодо вимог апеляційної скарги поклався на розсуд суду.

Статтею 101 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Згідно із ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника відповідача, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 19.04.2012 виконуючим обов'язки начальника Державної інспекції сільського господарства Чернігівської області В.Ф. Кекух, виданий наказ № 4, яким зобов'язано начальника відділу координації інспекторської діяльності Управління контролю за використанням та охороною земель Державної інспекції сільського господарства Чернігівської області Зязю О.М., з 20.04.2012 по 04.05.2012 провести позапланову перевірку можливого порушення вимог земельного законодавства СФГ "Стелла" (а.с. 102, т.1).

24.04.2012 начальником відділу координації інспекторської діяльності Управління контролю за використанням та охороною земель Державної інспекції сільського господарства Чернігівської області Зязя О.М., на підставі посвідчення (направлення) від 19.04.2012 року на проведення перевірки, у присутності голови Фермерського господарства Санікової Світлани Олександрівни проведена позапланова перевірка з питання дотримання вимог земельного законодавства Фермерським господарством "Стелла" при використанні земельних ділянок (не витребуваних паїв) на території Пакульської сільської ради Чернігівського району.

За результатами зазначеної перевірки встановлено, що на час перевірки ФГ "Стела" в особі голови Саннікової С.О. на території Пакульської Сільської ради Чернігівського району самовільно зайнято чотири не витребувані земельні частки (паї) загальною площею 6.0400 га ріллі, (що прилягають до орендованої на законних підставах земельної ділянки, а саме: № 713 площею 1,51 га, № 714 площею 1,51 га, № 715 площею 1,51 га, № 716 площею 1,51 га та використовується для вирощування сільськогосподарських культур (засіяно озимими/жито), що є порушенням вимог ст. 125 Земельного кодексу України.

Крім того, перевіркою встановлено, СФГ "Стелла" в особі голови Саннікової С.О. на території Пакульської Сільської ради Чернігівського району самовільно зайнято та використовуєються для вирощування сільськогосподарських культур (засіяно озимими/жито) 31(тридцять один) не витребуваний пай загальною площею 45,07 га ріллі, які розташовані в єдиному масиві з правої сторони автодороги Чернігів - Славутич перед поворотом на село Ведильці Чернігівського району, саме: № 34 площею 1,51 га, № 37 площею 1,51 га, № 38 площею 1,51 га, № 49 площею 1,42 га, № 56 площею 1,51 га, № 58 площею 1,36 га, № 59 площею 1,36 га, №60 площею 1,37 га, № 62 площею 1,42 га, № 63 площею 1,44 га, № 64 площею 1,51 га, № 66 площею 1,51га, № 67 площею 1,51 га, № 75 площею 1,51 га, № 141 площею 1,51 га, № 149 площею 1,36 га, № 152 площею 1,36 га, № 153 площею 1,36 га, № 156 площею 1,36 га, № 157 площею 1,36 га, № 158 площею 1,36 га, № 159 площею 1,35 га, № 164 площею 1,76 га, № 166 площею 1,38 га, № 167 площею 1,44 га, № 168 площею 1,47 га, № 170 площею 1,51 га, № 175 площею 1,51га, № 176 площею 1,51 га, № 178 площею 1,51 га, № 179 площею 1,51 га, що є порушенням вимог ст. 125 Земельного кодексу України.

Зазначені висновки відображені в акті перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 24.04.2012 (а.с. 13, т. 1).

24.04.2012 року, начальником відділу координації інспекторської діяльності Управління контролю за використанням та охороною земель Державної інспекції сільського господарства Чернігівської області Зязя О.М. також був складений акт № б/н обстеження земельної ділянки (а.с. 14, т. 1).

Вказані акти були підписані головою ФГ "Стелла" Санніковою Світланою Олександрівною без зауважень, копії відповідних актів отримані нею особисто. До вказаних актів додана план-схема земельних ділянок.

11.05.2012, начальником відділу координації інспекторської діяльності Управління контролю за використанням та охороною земель Державної інспекції сільського господарства Чернігівської області Зязя О.М. складені протоколи про адміністративне правопорушення за номерами № 000039, № 000040, № 000041, № 000042, № 000043, № 000044, № 000045, № 000046, № 000047, № 000048, № 000049, № 000050, № 000051, № 000052, № 000053, № 000054, № 000055, № 000056, № 000057, № 000058, № 000059, № 000060, № 000061, № 000062, № 000063, № 000064, № 000065, № 000066, № 000067, № 000068, № 000069, № 000070, № 000071, № 000072, № 000073 за самовільне зайняття земельних ділянок, невитребуваних земельних часток (паїв), які використовуються для вирощування сільськогосподарських культур (а.с.15-82, т. 1).

Як вбачається із зазначених протоколів, голова ФГ "Стелла" гр. Саннікова С.О. ніяких зауважень щодо змісту протоколів не надала. Другі примірники Протоколів отримані нею, що підтверджується її особистим підписом на кожному Протоколі.

11.05.2012 року начальником відділу координації інспекторської діяльності Управління контролю за використанням та охороною земель Державної інспекції сільського господарства Чернігівської області Зязя О.М. було видано приписи за номерами № 000039, № 000040, № 000041, № 000042, № 000043, № 000044, № 000045, № 000046, № 000047, № 000048, № 000049, № 000050, № 000051, № 000052, № 000053, № 000054, № 000055, № 000056, № 000057, № 000058, № 000059, № 000060, № 000061, № 000062, № 000063, № 000064, № 000065, № 000066, № 000067, № 000068, № 000069, № 000070, № 000071, № 000072, № 000073, щодо усунення виявленого порушення земельного законодавства у тридцятиденний термін. Дані приписи отримані головою господарства 11.05.2012 року, що підтверджується її особистим підписом на приписах (а.с.15-82, т. 1).

11.05.2012 винесено Постанову про накладення адміністративного стягнення №4 (а.с. 84, т. 1) згідно якої Саннікову С.О. визнано винною у скоєнні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 53-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено на Саннікову С.О. адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340,00 грн.

Згідно зазначеної постанови, самовільним зайняттям земельних ділянок, (невитребуваних земельних часток (паїв) загальною площею 51,11 га ФГ "Стелла" заподіяно шкоду державі (територіальній громаді) у сумі 37 750,15 грн., що підтверджується розрахунком розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки (за межами населеного пункту), яка розрахована відповідно до Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 №963.

Розрахунок у кількості одного примірника отриманий головою ФГ "Стелла" 11.05.2012 без зауважень.

Предметом позову у даній справі, є вимога прокурора в інтересах держави в особі Пакульської сільської ради про стягнення з відповідача шкоди завданої внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок у розмірі 37 750,15 грн.

Судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду про задоволення позову та виходить з наступного.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Як передбачено ст. 124 ЗК України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем. Підставою для укладення договору оренди може бути цивільно-правовий договір про відчуження права оренди.

У статті 126 ЗК України визначено документи, що посвідчують право на землю. Так, право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Право власності на земельну ділянку, набуту у власність із земель приватної власності без зміни її меж, цільового призначення, посвідчується:

а) цивільно-правовою угодою щодо відчуження земельної ділянки, укладеною в порядку, встановленому законом, у разі набуття права власності на земельну ділянку за такою угодою;

б) свідоцтвом про право на спадщину.

Право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою.

Право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.

Статтею 125 ЗК України встановлено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Таким чином, відповідно до наведених вимог закону обов'язковою умовою фактичного використання земельної ділянки є наявність у особи, що її використовує, відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду), а також відповідних правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку. Відсутність у цієї особи таких документів є самовільним зайняттям земельної ділянки.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду встановлено статтею 1166 Цивільного кодексу України, згідно якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Підставою деліктної відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка завдала шкоду. Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі факти як неправомірність поведінки особи; вина завдавача шкоди; наявність шкоди; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою.

Наявність всіх вищезазначених умов є обов'язковим для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

В деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов'язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою. У свою чергу відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди.

Місцевим господарським судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що відповідачем не надано жодних правовстановлюючих документів, які в силу вимог земельного законодавства надають право володіти чи користуватися земельною ділянкою невитребуваних паїв загальною площею 51,11 га на території Пакульської сільської ради за межами населеного пункту, в тому числі відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду).

Факт самовільного використання відповідачем спірних земельних ділянок невитребуваних паїв підтверджується актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 24.04.2012, актом обстеження земельної ділянки від 24.04.2012, протоколами від 11.05.2012 про адміністративне правопорушення, приписами від 11.05.2012, постановою від 11.05.2012 № 4 про накладення адміністративного стягнення, які не були оскаржені та скасовані в установленому чинним законодавством порядку.

Доводи скаржника про те, що акт обстеження земельної ділянки та акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства не є належними та допустимими доказами, оскільки складені з порушенням Порядку планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 12.12.2003 №312, не спростовують того факту, що відповідно до законодавства вони є чинними.

В п. 3.6 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 року № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" зазначено, що у вирішенні питання про задоволення вимог щодо стягнення шкоди, завданої самовільним зайняттям земельної ділянки, господарським судам необхідно мати на увазі, що розмір такої шкоди визначається відповідно до розрахунку, зробленого територіальними органами інспекції Міністерства екології та природних ресурсів України або Державною інспекцією з контролю за використанням і охороною земель Держкомзему та її територіальними підрозділами на підставі Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007р. № 963.

Розмір шкоди, про стягнення якої заявлено у позові, розраховано на підставі Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 №963.

Розрахунок здійснено відповідно до формули розрахунку шкоди завданої самовільним зайняттям земельної ділянки Шс = Пс х Нп х Кі (у розрахунку вказано місце розташування земельної ділянки, функціональне використання земельної ділянки згідно земельно-кадастрової документації, категорія земель за основним цільовим призначенням, форма власності на землю, площа самовільно зайнятої земельної ділянки, середньорічний дохід, який можна отримати від використання земель за цільовим призначенням, коефіцієнт функціонального використання земель, коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель).

Відповідно до розрахунку, розмір заподіяної шкоди склав 37750,15 грн.

Здійснений розрахунок відповідачем належним чином не спростовано.

З огляду на вищевикладене, судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що позовні вимоги про стягнення 37750,15 грн. шкоди підтверджені матеріалами справи, є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

На доводи скаржника про те, що з моменту проведення розпаювання земель, вимоги щодо відшкодування будь-яких збитків можуть пред'являти виключно громадяни, які отримали сертифікати земельних часток (паїв) або мають право на їх отримання та про те, що земельна ділянка під №178, яка зазначена в акті перевірки та в акті обстеження як невитребувана земельна частка (пай), передана у власність громадянину Литвину Г.І., власнику сертифіката на земельну частку (пай) колишнього КСП «Полісся», судова колегія зазначає наступне.

Відповідно до ст. 13 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку, про що зазначається у договорі оренди земельної ділянки, а власники земельних часток (паїв) чи їх спадкоємці, які не взяли участь у розподілі земельних ділянок, повідомляються про результати проведеного розподілу земельних ділянок у письмовій формі, у разі якщо відоме їх місцезнаходження.

Отже, доводи скаржника стосовно того, що вимоги про відшкодування збитків можуть пред'являтись виключно громадянами, що отримали сертифікати земельних часток (паїв), колегія суддів вважає необгрунтованими.

Відповідачем не надано належних доказів стосовно правомірності його дій з використання спірних земельних ділянок невитребуваних паїв та не доведено, що на час здійснення та складання акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства у Литвина Г.І. був наявний державний акт на право власності на земельну ділянку та здійснена державна реєстрація відповідного права.

З наданого позивачем суду апеляційної інстанції Свідоцтва про право власності на нерухоме майно (земельну ділянку), вбачається, що останнє видано Литвину Г.І. 01.06.2013р.

Щодо наданих скаржником суду апеляційної інстанції в судовому засіданні 20.01.2014 Договорів оренди земельної частки (паю) від 25.01.2012, які укладені між Литвином Г.І. (орендодавець) та Фермерським господарством «Стелла» (орендар), колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

У вирішенні питань щодо прийняття додаткових доказів суд апеляційної інстанції повинен повно і всебічно з'ясовувати причини їх неподання з урахуванням конкретних обставин справи і об'єктивно оцінити поважність цих причин. У разі прийняття додаткових доказів у постанові апеляційної інстанції мають зазначатися підстави такого прийняття.

Судова колегія зазначає, що вказані вище Договори оренди земельної частки (паю) від 25.01.2012 відповідач до суду першої інстанції не надавав, причин неможливості їх подання місцевому суду не обгрунтував.

За таких обставин, надані скаржником Договори не приймаються судом апеляційної інстанції в якості доказів у справі.

Крім того, відповідно до Порядку реєстрації договорів оренди земельної частки (паю), затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 24 січня 2000 року № 119, договір оренди реєструється у Книзі записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв), а на обох примірниках договору оренди ставиться штамп із зазначенням дати реєстрації та номера запису, а також з підписом особи, яка зареєструвала договір.

Проте, як вбачається з наданих відповідачем Договорів оренди земельної частки (паю) від 25.01.2012, останні не містять запису про їх реєстрацію у відповідності до зазначеного Порядку.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення місцевого господарського суду відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому рішення господарського суду Чернігівської області від 13.08.2013 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу Фермерського господарства "Стелла" - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Фермерського господарства "Стелла" на рішення господарського суду Чернігівської області від 13.08.2013 у справі №927/692/13 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Чернігівської області від 13.08.2013 у справі №927/692/13 залишити без змін.

3. Матеріали справи №927/692/13 повернути до господарського суду Чернігівської області.

Головуючий суддя Г.В. Корсакова

Судді Ю.Л. Власов

Т.В. Ільєнок