Ухвала

від 21.01.2014 по справі 820/8892/13-а

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2014 р.Справа № 820/8892/13-а Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Русанової В.Б.

Суддів: Курило Л.В. , Присяжнюк О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Зміївському районі Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 07.11.2013р. по справі № 820/8892/13-а

за позовом Приватного акціонерного товариства "Завод Маяк"

до Державної податкової інспекції у Зміївському районі Головного управління Міндоходів у Харківській області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 07.11.2013 р. позов ПАТ "Завод МАЯК" задоволено.

Скасовано податкові повідомлення - рішення ДПІ у Зміївському районі Головного управління Міндоходів у Харківській області № 0000412200 від 19.06.2013 р., № 0000512200 від 08.07.2013 р., № 0000522210 від 08.07.2013 р.

ДПІ у Зміївському районі Головного управління Міндоходів у Харківській області (далі-відповідач), не погодившись з судовим рішенням, подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 07.11.2013 р. та винести нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування вимог зазначає про безпідставне відхилення судом висновків податкової перевірки про безтоварність господарський операцій позивача, неврахування актів інших податкових органів , що призвело до невірного вирішення справи.

В судове засідання сторони не з'явилися, про день та час розгляду справи повідомлені належним чином, поважних причин неявки до суду, не встановлено, в зв'язку з чим справа розглядається в письмовому провадженні відповідно до ст.197 КАС України.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України оскаржувана постанова переглянута в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПАТ "Завод Маяк" з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ФОП ОСОБА_1 за період з 01.09.2011 р. по 31.12.2011 р., та з 01.03.2012 р. по 31.05.2012 р., за результатами якої складено акт перевірки від 07.06.2013 р. №427/22/21189935 (а.с. 23-46).

За висновками акту перевірки позивачем порушено ст. 185, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України, в результаті чого було завищено податковий кредит з податку на додану вартість на загальну суму 139 грн.

19.06.2013 відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0000412200, яким позивачу нараховано податок на додану вартість у розмірі 208,50 грн. (139 грн. - основний платіж та 69,50 грн. - штрафні (фінансові) санкції). (а.с. 13).

Підставою донарахування позивачу податкових зобов'язань та штрафних санкцій є висновки податкового органу про безтоварність господарських операцій позивача з з ФОП ОСОБА_1, та безпідставне віднесення позивачем до податкового кредиту сум ПДВ по цим операціям.

В якості доказу відповідач посилається на акт перевірки №488/1702/НОМЕР_4 від 04.04.2013 р. ДПІ в Обухівському районі Київської області щодо неможливості проведення зустрічної звірки ФОП ОСОБА_1 з ТОВ "Фаворит Груп "Нові технології", в якому зазначено про відсутність реального характеру господарських операцій вказаної особи, нікчемність укладених угод у зв'язку із відсутність контрагента позивача за місцем реєстрації, недостатності в нього матеріальних, технічних та інших умов для ведення господарської діяльності.

Крім того, відповідачем проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ "Химтрейд" за період лютий, червень 2012 року, з ТОВ "ТД Термофіт" за березень 2012 року, ТОВ "Фотомаг Ком Юей" за листопад 2011 року, за результатами якої складено акт від 21.06.2013р. №2/22/21189935 (а.с. 57- 76).

За висновками акту перевірки позивачем порушено ст. 185, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України.

08.07.2013 р. відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення:

№ 0000512200, яким позивачу нараховано податок на додану вартість у розмірі 36,00 грн. (24 грн. - основний платіж, 12 грн. - штрафні (фінансові) санкції)

№ 0000522210, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у сумі 271 грн (а.с. 47, 48).

Підставою нарахування позивачу податкових зобов'язань, штрафних санкцій та зменшення суми від'ємного значення з ПДВ є висновки відповідача про безтоварність господарських операцій на загальну суму 295,00 грн. (відсутність об'єктів оподаткування) по придбанню товарів у ТОВ "Химтрейд" за період лютий, червень 2012., з ТОВ "ТД Термофіт" за березень 2012р., з ТОВ "ФОТОМАГ КОМ ЮЕЙ" за листопад 2011р.

В якості доказів безтоварності господарських операцій відповідач посилається на акти інших податкових органів, в яких міститься висновок про нікчемність угод контрагентів позивача, відсутність належних матеріально-технічних, трудових та інших виробничих умов, достатніх для здійснення господарської діяльності, а саме:

акт Західної МДПІ м. Харкова про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ „Химтрейд" з ПП „РАІКОМ", з ТОВ „Ітако" та з ТОВ „КОМПАНІЯ „ТРЕЙД ОІЛ".

акт Основ'янської МДПІ м. Харкова про проведення зустрічної звірки ТОВ „Термофіт ТД" з ТОВ „ТОРГОВИЙ БУДИНОК „СХІДНА УКРАЇНА" №2049/222/35858132 від 19.04.2013 р.

акт ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровськ про результати позапланової невиїзної перевірки ТОВ „ФОТОМАГ КОМ ЮЕЙ" з ТОВ "Астеріт Плюс" №247/226/36640300 від 25.01.2013 р.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що доводи податкового органу про порушення позивачем правил формування податкового кредиту з ПДВ, відсутність реального характеру операцій позивача, не підтверджені належними доказами, тому податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, виходячи з такого.

Судом встановлено, що 05.09.2011 р. ПАТ "Завод Маяк" (покупець) та ФОП ОСОБА_1 (постачальник) укладено договір №66, за умовами якого постачальник поставив та передав покупцю товар (манометри, ЕКМ), а покупець прийняв та оплати його (а.с. 101-102)

02.04.2012 р. ПАТ "Завод Маяк" придбав у ФОП ОСОБА_1 за договором №40, манометри, ЕКМ (а.с. 99-100).

На підтвердження реального виконання поставок позивачем надано копії податкових накладних, видаткових накладних,рахунків-фактур, товарно-транспортних накладних (а.с. 103-115, 117-128).

Оплата позивачем проведена у безготівковий спосіб, що підтверджено виписками по рахунку позивача (а..с. 116, 129).

Товари, отримані ПАТ "Завод Маяк" від ФОП ОСОБА_1, використані в господарській діяльності позивача, що підтверджується матеріалами справи та не спростовано відповідачем.

01.06.2012 р. та 07.02.2012 р. позивач придбав у ТОВ „Химтрейд" ущільнювачі, різьби 58-10.

На підтвердження операцій позивачем надано як до перевірки, так і до суду податкову, прибуткові накладні, товарно-транспортні накладні, (самовивіз згідно шляхових листів), доручення про отримання товару (а.с. 89-92)

Товар позивачем оплачено у безготівковий спосіб, що підтверджується випискою по банківському рахунку (а.с. 93).

Товар використано позивачем як складові котлів опалювальних, що виготовляється на ПАТ "Завод Маяк".

Товари, отримані ПАТ "Завод Маяк" від ФОП ОСОБА_1, використані в господарській діяльності позивача, що підтверджується матеріалами справи та не спростовано відповідачем.

01.06.2012 р. та 07.02.2012 р. позивач (покупець) та ТОВ „Химтрейд" укладено усні договори поставки, за умовами яких постачальник поставив, а покупець прийняв та оплатив товар (ущільнювач різьби 58-10).

На підтвердження операцій позивачем надано податкову, прибуткові накладні, ТТН (самвивіз згідно шляхових листів), доручення про отримання товару (а.с. 89-92)

Товар позивачем оплачено у безготівковий спосіб, що підтверджується випискою по банківському рахунку (а.с. 93).

Товар використано позивачем як складові котлів опалювальних, що виготовляється на ПАТ "Завод Маяк".

01.06.2012 р. ПАТ "Завод Маяк" (покупець) придбав у ТОВ "Термофіт ТД" трубку термоусаджувальна. В підтвердження виконання умов договору позивачем як до перевірки, так і до суду надано податкову, прибуткову накладну, рахунок-фактуру, ТТН (самовивіз згідно шляхових листів), доручення про отримання товару, виписку по банківському рахунку. (а.с. 84-88)

Придбаний товар використано позивачем в господарській діяльності як складові котлів опалювальних, що виготовляються на ПАТ "Завод Маяк".

04.11.2011 р. ПАТ "Завод Маяк" придбав у ТОВ „ФОТОМАГ КОМ ЮЕЙ" контроллер Вьюкон.

На підтвердження операцій позивачем як до перевірки так і до суду надано податкову, прибуткову, видаткову накладні, ТТН (самовивіз згідно шляхових листів), доручення про отримання товару, виписку по банківському рахунку. (а.с. 79-82,93).

Сплачені позивачем суми ПДВ в ціні товару включено до податкового кредиту за грудень 2011 року.

Товар використано позивачем в господарській діяльності: контроллер встановлено на систему відео нагляду на підприємстві позивача (а.с. 77-78).

Суми ПДВ, сплачені позивачем за товар, придбаний по вище зазначеним операціям, віднесений ним до податкового кредиту відповідного періоду.

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

В свою чергу, право на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно п. 198.1 ст. 198 виникає, окрім іншого, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

При цьому, відповідно до п. 198.2, ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку із, зокрема: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу, що передбачено п. 198.6. ст. 198 Податкового кодексу України.

Отже, необхідною умовою для виникнення у платника податків права на віднесення ПДВ, сплаченого в ціні поставки складу додаткового кредиту є факт придбання товарів із метою використання в господарській діяльності, та за наявності належно оформлених податкових накладних.

Колегія суддів зазначає, що як до податкової перевірки, так і до суду позивачем надано первинні документи по вище дослідженим угодам. Зокрема, податкові накладні, які в силу податкового закону є підставою для податкового обліку, не містять недоліків форми, змісту або походження, що зумовлюють для них втрату доказової сили в розумінні ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» чи виключають можливість їх використання платником при відображенні при декларуванні та (або) підтвердженні показників податкової звітності згідно ст. 44 Податкового кодексу України.

З цих підстав, колегія суддів вважає, що позивачем доведено факт виконання ним угод.

Відповідачем не надано доказів фізичної відсутності у натурі товарів за договорами поставки, а так само їх використання позивачем не за призначенням, несумісності придбаних товарів з напрямом господарської діяльності, відсутності матеріальних, трудових або будь-яких інших виробничих ресурсів у покупця.

Доводи податкового органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди не ґрунтуються на доказах, що підтверджують існування обставин, які підтверджують неправильне формування позивачем податкових зобов'язань з ПДВ.

Подання платником до контролюючого органу усіх належним чином оформлених первинних документів, передбачених податковим законодавством, з ціллю отримання податкової вигоди підставою для її отримання.

Доводи апеляційної скарги про неврахування судом першої інстанції актів перевірок контрагента позивача в яких зазначено про відсутність об'єктів оподаткування та неможливість реального здійснення контрагентами позивача операцій по ланцюгу з постачальниками та покупцями, відсутність за місцем реєстрації, відсутність матеріально-технічних, трудових та інших ресурсів для ведення господарської діяльності, колегія суддів вважає помилковими.

Відповідно до ч. 4 ст. 72 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Колегія суддів зазначає, що акти про неможливість проведення зустрічної звірки контрагента позивача не є належними доказами безтоварності (нереальності) господарської операції, нікчемності угоди оскільки за умови складення вказаного акту фіксується факт наявності перешкод для здійснення податкового контролю органом ДПС щодо платника, однак реальність господарських операції такого платника не є предметом перевірки.

Посилання податкового органу на відсутність контрагентів позивача за юридичною адресою на момент проведення звірки не є доказом безтоварності угод поставки з позивачем, які в часі відбувалися раніше.

Крім того, акт про неможливість проведення зустрічної звірки не є беззаперечним та безумовним документом, що підтверджує обставини фактично вчиненої господарської операцій між позивачем та його безпосереднім контрагентом.

Отримання податковим органом акту зустрічної перевірки чи довідки, в котрих викладені певні висновки про вчинення контрагентом платника порушень податкового законодавства, або відсутність за місцезнаходженням, не звітуванням, та вчинення нікчемних, безтоварних правочинів, які не відбулися, не звільняє такий податковий орган від виконання обов'язку по самостійному виявленню та доведенню факту вчинення платником податків порушень закону.

Жодних доказів в підтвердження доводів про наявність факту вчинення платником податків порушень закону відповідачем не надано.

Згідно ст. 61 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Тому, якщо безпосередній контрагент або інші особи по ланцюгу не виконали свого зобов'язання зі сплати ПДВ до бюджету, відповідальність та відповідні негативні наслідки застосовуються індивідуально саме щодо особи-порушника.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що формування податкового кредиту позивачем є правомірним, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо його формування та має документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Судом встановлено та підтверджено належними доказами, що позивач придбав відповідні товари, оплатив їх та використав у господарській діяльності, а тому мав підстави віднести суми, сплачені в ціні товару до податкового кредиту.

Твердження відповідача про відсутність у контрагента позивача необхідної для ведення господарської діяльності кількості працівників, технічних, транспортних, виробничих ресурсів, не підтвердженого наладженими доказами.

За таких умов, позивач, маючи від постачальника товарів належно оформлені податкові накладні, з урахуванням підтвердження реального здійснення господарських операцій, правомірно відніс до податкового кредиту суми ПДВ за ними у відповідний звітній період.

Отже, висновок відповідача про порушення позивачем правил формування податкового кредиту через відсутність реального характеру операцій з контрагентами є безпідставним, тому спірні податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.

Частиною 2 статті 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Колегія суддів вважає, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Згідно ч.1 ст. 200 КАС України залишає апеляційну скаргу без задоволення, постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підстави для скасування постанови Харківського окружного адміністративного суду від 07.11.2013 р. відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 197, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Зміївському районі Головного управління Міндоходів у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 07.11.2013р. по справі № 820/8892/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Русанова В.Б. Судді (підпис) (підпис) Курило Л.В. Присяжнюк О.В.