Ухвала

від 03.02.2014 по справі 2а-3615/10/1670

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

03 лютого 2014 року м. Київ В/800/500/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі Бухтіярової І.О., Борисенко І.В., Вербицької О.В., Муравйова О.В., Приходько І.В., перевіривши заяву Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області

про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 28.11.2013 року

у справі № 2а-3615/10/1670 (К/9991/9051/11 - номер справи у Вищому адміністративному суді України)

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Майстер Мілк»

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИЛА:

Кременчуцька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Полтавській області звернулася до Верховного Суду України із заявою про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 28.11.2013 у названій справі.

Відповідно до статті 239 1 Кодексу адміністративного судочинства України (зі змінами та доповненнями, внесеними Законом України від 07.07.2010 № 2453-VІ «Про судоустрій і статус суддів»), заява про перегляд судових рішень подається до Верховного Суду України через Вищий адміністративний суд України, який за змістом статей 239 2 та 240 Кодексу адміністративного судочинства України перевіряє відповідність заяви вимогам цього Кодексу та вирішує питання про допуск справи до провадження.

Колегія суддів не вбачає підстав для допуску справи до провадження Верховного Суду України.

Згідно статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з мотивів: 1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах; 2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

У заяві про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 28.11.2013 року заявник посилається на неоднакове застосування судами касаційної інстанції норм матеріального права, а саме: п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», пп. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

В обґрунтування своїх вимог заявник додає копію постанови Вищого адміністративного суду України від 15.03.2012 року у справі № 5/1027-25/159-А (К-11099/09-С), копію постанови Верховного Суду України від 27.03.2012 року у справі № 21-737во10, в яких, на його думку, згадані норми матеріального права застосовано інакше, ніж у даній справі.

Між тим, як вбачається зі змісту заяви Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області та доданого, як приклад неоднакового застосування судами норм матеріального права судового рішення Вищого адміністративного суду України, фактичні обставини справи, що розглядаються, відмінні від тих, на які посилається заявник на обґрунтування наявності підстав для перегляду справи.

Приписи статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України визначають виключними мотивами подання заяви про перегляд судових рішень неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції саме одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи.

Зокрема, у рішенні касаційного суду, яке заявник просить переглянути, суди попередніх інстанцій зазначили, що в результаті дослідження питання щодо фактичного виконання господарських операцій судами встановлено, що такі операції мали реальний характер, підтверджені відповідними первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

У рішенні ж Вищого адміністративного суду України від 15.03.2012 року у справі № 5/1027-25/159-А (К-11099/09-С), на яке посилається заявник, як приклад різного застосування норм матеріального права, суд касаційної інстанції зазначив, що позивачем, крім актів виконаних робіт, які складено із порушенням вимог діючого законодавства, не надано будь-яких інших документів, що підтверджують правомірність включення витрат на транспортні послуги до складу валових витрат. Крім цього, судами зазначено, що оскільки транспортні витрати згідно актів виконаних робіт не відносяться до витрат, що понесені в господарській діяльності, то сума ПДВ по вказаних операціях не підлягає включенню до складу податкового кредиту.

З огляду на викладене, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що у викладених випадках відсутня подібність правовідносин, оскільки обставини кожної конкретної справи різні.

Приписи статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України визначають виключними мотивами подання заяви про перегляд судових рішень неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції саме одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Крім того, надана заявником копія постанови Верховного Суду України від 27.03.2012 року не належить до судових рішень, на які робиться посилання для підтвердження підстав, установлених пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Зважаючи на викладене, підстав для допуску справи до провадження для перегляду судового рішення Верховним Судом України у даній адміністративній справі немає.

Керуючись ст. ст. 236-240 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Відмовити Кременчуцькій об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області у допуску справи для перегляду Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 28.11.2013 року у справі № 2а-3615/10/1670 (К/9991/9051/11 - номер справи у Вищому адміністративному суді України).

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя ПідписІ.О. Бухтіярова Судді ПідписІ.В. Борисенко ПідписО.В. Вербицька ПідписО.В. Муравйов ПідписІ.В. Приходько