Постанова

від 16.01.2014 по справі 826/16903/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

16 січня 2014 року 10 год. 10 хв. № 826/16903/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: Головуючого - судді Дегтярьової О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім «Укрлегсировина» до Сумської митниці Міндоходів про визнання протиправними дій щодо коригування митної вартості товару, скасування рішення про коригування митної вартості від 09 жовтня 2013 року № 805170000/2013/000178/2 та зобов'язання здійснити коригування митної вартості товарів, імпортованих за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, - В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось ТОВ «Торговий дім «Укрлегсировина» (далі - позивач) з позовом до Сумської митниці Міндоходів (далі - відповідач) про визнання протиправними дій щодо коригування митної вартості товару, скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 09 жовтня 2013 року №805170000/2013/000178/2 та зобов'язання митного органу здійснити коригування митної вартості товарів, імпортованих позивачем за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються.

Позовні вимоги ТОВ «Торговий дім «Укрлегсировина» мотивовані тим, що на думку позивача, митному органу був наданий весь пакет документів, необхідний для визнання задекларованої митної вартості, а відповідач безпідставно збільшив розмір митної вартості імпортованого позивачем товару.

У той же час митницею було необґрунтовано відмовлено у застосуванні методу визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), та прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 09.10.2013р. № 805170000/2013/000178/2 за резервним методом.

Відповідачем позовні вимоги заперечуються, посилаючись на те, що документи, на підставі яких позивач здійснював розрахунок, не містили всіх даних відповідно до обраного методу визначення митної вартості, а також містили розбіжності. Крім того, задекларована митна вартість товарів виявилась меншою від рівня митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено.

Представник позивача у призначених судових засіданнях підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача у призначені судові засідання не з'явився, належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання.

На підставі ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України 24 грудня 2013 року судом було ухвалено про перехід до розгляду справи в порядку письмового провадження.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з огляду на таке.

Спірні правовідносини щодо правомірності рішення відповідача стосуються порядку визначення митної вартості товарів під час їх ввезення на митну територію України.

Як свідчать матеріали справи, на виконання умов зовнішньоекономічного контракту №ULS/SPS/1 від 28.12.2012р., укладеного між позивачем та компанією Super Protective Shoes (Pvt.) Ltd., до митного органу декларантом позивача подано митну декларацію № 805170000/2013/002744 від 07.10.2013р. та документи з метою здійснення митного контролю та митного оформлення товарів.

Митна вартість товарів була визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Відповідно до графи 44 митної декларації для підтвердження заявлених відомостей було подано також наступні документи: контракт та доповнення до нього, міжнародну автомобільну накладну, коносамент, рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг, документи про вартість перевезення товару, платіжні доручення, каталог виробника товару, прайс-лист виробника, експертний висновок про вартісні характеристики товару, калькуляцію, пакувальний лист, специфікацію, договір на транспортно-експедиційні послуги, сертифікати відповідності, декларації про відповідність, інформацію про позитивні результати здійснення санітарно-епідеміологічного та радіологічного контролю товару, відомості про тару та упаковку, сертифікати походження товару, сертифікати ISO на товар, листи відправника товару про вартість товару та виробничі потужності, сертифікати якості виробника, листи виробника про оплату фрахту та щодо страхування товару, екологічну декларацію, акт зважування, копію митної декларації країни відправлення.

За результатами розгляду поданих до митного оформлення документів відповідач склав картку відмови №805170000/2013/00066 з причин сумнівів щодо правильності заповнення сертифікату про походження товарів.

08.10.2013р. позивачем подано до митного оформлення митну декларацію № 805170000/2013/002751 з товаросупроводжувальними документами. В митному оформленні товарів було відмовлено згідно картки відмови № 805170000/2013/00067 з причини не надання рахунку або іншого документу, що визначає вартість товару, а також внаслідок помилки щодо зазначення літерного коду країни походження, оскільки сертифікат про походження товару визнано недійсним.

09.10.2013р. позивачем подано до митного оформлення митну декларацію №805170000/2013/002751 з товаросупроводжувальними документами. В митному оформленні товарів було відмовлено згідно картки відмови №805170000/2013/00068 з причин неподання повного пакету документів щодо заявленої митної вартості.

09.10.2013р. позивачем подано до митного оформлення митну декларацію № 805170000/2013/2772 з товаросупроводжувальними документами та надано повторно додаткові документи, які вже подавались раніше.

За результатом розгляду поданих документів відповідачем було прийнято рішення від 09.10.2013р. № 805170000/2013/000178/2 про коригування митної вартості товарів за шостим (резервним) методом.

Згідно з вказаним рішенням було скориговано митну вартість у бік її збільшення.

Оцінюючи правовідносини, які є предметом спору, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

За правилами статті 52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Відповідно до частин 1-3 статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Відповідно до статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Викладене свідчить про те, що право митного органу на витребування від декларанта додаткових документів виникає лише у разі наявності обґрунтованого сумніву у повноті та/або достовірності відомостей про митну вартість товарів, зокрема у разі відсутності у документах всіх відомостей, які підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

Статтею 57 Митного кодексу України передбачені такі методи визначення митної вартості товарів: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

Як свідчить графа 33 «Обставини прийняття рішення та джерела, що використовувались митним органом для коригування митної вартості» основний метод не застосовувався тому, що використані декларантом відомості не є об'єктивними та достатньо підтвердженими документально. Втім, митним органом не зазначено, в чому саме виражається необ'єктивність таких даних.

Крім того, у вищевказаній графі 33 вказано, що декларантом не надано запитані додаткові документи (специфікація до контракту, виписка з бухгалтерської документації, специфікації, прейскуранти виробника товару, калькуляцію, інформацію біржових організацій про вартість товару). Наведену обставину суд оцінює критично з огляду на те, що відповідно до графи 44 митної декларації вказані документи були надані митному органу.

Також в поданих запереченнях до позову митний орган зазначав про наступні виявлені розбіжності:

- декларантом не надано до митного оформлення належний документ про походження товару, а наданий документ не дає змоги встановити країну походження імпортованого товару. З наведеними доводами суд не може погодитись з огляду на те, що відповідно до сертифікату походження (а.с. 92), наданого позивачем як до суду, так і до митного органу під час митного оформлення встановлено, що імпортований товар вироблений у Бангладеш;

- надане позивачем платіжне доручення № 2 від 07.06.2013р. на суму 30 555, 19 доларів США не підтверджує факту сплати саме за імпортований товар, оскільки призначення платежу містить посилання лише на контракт, а не на інвойс. На переконання суду, вказана обставина жодним чином не впливає на визначення митної вартості імпортованого позивачем товару;

- комерційний рахунок № S-72 від 19.08.2013р. не містить основних реквізитів, в зв'язку з чим виникають сумніви щодо достовірності заявленої декларантом вартості товару, а саме: в комерційному рахунку відсутня інформація щодо умов оплати товару, не зазначено установу банку, що здійснює таку оплату тощо. Вказані доводи як підставу для винесення оскаржуваного рішення про коригування митної вартості суд вважає необґрунтованими, оскільки вказані умови оплати товару та банківські реквізити визначені у зовнішньоекономічному контракті та зазначення вказаних відомостей у інвойсі, на переконання суду, не є обов'язковим;

- позивачем під час митного оформлення не надано будь-якого документу на підтвердження чи спростування понесених витрат на страхування імпортованого товару. Вказані доводи митного органу спростовуються листом позивача № 82 від 04.10.2013р. на ім'я начальника митного посту «Ромни» Терещенка О.М., відповідно до якого позивач та відправник товару не передбачали страхування вантажу.

Крім того, відповідно до листа ДП «Укрпромзовнішекспертиза» № 4363 від 27.09.2013р. рівень цін імпортованого позивачем товару відповідає поточній кон'юнктурі ринку.

У зв'язку з цим, на думку суду, скоригована митна вартість не може бути визнана такою, що найбільшою мірою ґрунтується на раніше визначених (визнаних) митними органами митних вартостях.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач як суб'єкт владних повноважень під час розгляду справи не довів, що документи, надані позивачем на підтвердження заявленої ціни товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації.

Оскільки за результатами розгляду справи судом не встановлено обставин, які унеможливлюють визнання задекларованої митної вартості товарів за першим методом, це вказує на протиправність прийняття відповідачем рішення про коригування митної вартості товарів від 09.10.2013р. №805170000/2013/000178/2 та має наслідком його скасування.

У той же час, позовні вимоги в частині визнання протиправними дій щодо коригування митної вартості згідно з рішенням про коригування митної вартості товарів від 09.10.2013р. №805170000/2013/000178/2 та зобов'язання митного органу здійснити коригування митної вартості імпортованих позивачем товарів за основним методом суд вважає за необхідне залишити без задоволення, оскільки вказані дії відносяться до дискреційних повноважень митного органу, де втручання суду є недопустимим, а задоволення позовних вимог в частині рішення повністю відновлює порушені права позивача.

За таких обставин, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та наданих сторонами доказів, суд дійшов висновку про необхідність на підставі ч. 2 ст. 11, п. 1 ч. 2 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України визнати протиправним та скасувати спірне по справі рішення та відмовити в задоволенні решти позовних вимог.

Відповідно до ч. 3 ст. Кодексу адміністративного судочинства України суд присуджує на користь позивача документально підтверджені судові витрати в розмірі 34, 41 грн. відповідно до задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 2, ст. 9, ст. 11, ст. ст. 69 - 71, ст. 94, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Укрлегсировина» задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 09 жовтня 2013 року № 805170000/2013/000178/2 Сумської митниці, правонаступником якої є Сумська митниця Міндоходів.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Укрлегсировина» (місцезнаходження: 01033, м. Київ, вул. Саксаганського 77, ідентифікаційний код 32304111) 34 (тридцять чотири) грн. 41 коп. судового збору.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими в ст.ст. 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.

Суддя О.В. Дегтярьова