Постанова

від 22.01.2014 по справі 2а/0270/5815/12

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

22 січня 2014 р. Справа № 2а/0270/5815/12

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Вільчинського Олександра Ванадійовича,

за участю:

секретаря судового засідання: Павліченко Аліни Володимирівни

представника позивача: Миколенка Р.Л.;

представника відповідача: Мельниченка С.С.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом:товариства з обмеженою відповідальністю "Глуховецький каоліновий завод"

до: Козятинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області

про: визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Вінницького окружного адміністративного суду знаходиться адміністративна справа за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Глуховецький каоліновий завод" до Козятинської об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення.

Позовні вимоги мотивовані тим, що податковим органом проведено документальну позапланову виїзну перевірку з питань правомірності нарахування ТОВ "Глуховецький каоліновий завод" від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту та бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за червень 2012р. Перевіркою встановлено завищення позивачем суми бюджетного відшкодування ПДВ за червень 2012р. на 113 155 грн. та завищення від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту за червень 2012р. в сумі 32 753 грн. Вказані обставини слугували підставою для винесення Козятинською ОДПІ податкового повідомлення-рішення за № 0000612301 від 14.11.2012р., яким визначено грошове зобов'язання в сумі 113 155 грн. Оскільки, зафіксовані порушення не відповідають дійсності, тому позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправним та скасування вищевказаного податкового повідомлення-рішення.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав та просив його задовольнити на підставі та в межах заявлених позовних вимог.

Представник відповідача в судовому засіданні щодо позову заперечував та просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог з підстав, викладених у письмових запереченнях та додаткових поясненнях, що містяться в матеріалах справи (а.с. 72-77, 90-92).

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до наступного.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Глуховецький каоліновий завод" зареєстровано 01.10.1999р. за № 11541450000000494 та здійснює підприємницьку діяльність за адресою: вул. Заводська, буд. 1, смт. Глухівці, Козятинського району, Вінницької області за ідентифікаційним кодом 30574526 (а.с. 7).

У період з 29.08.2012р. по 11.09.2012р. податковим органом проведено документальну позапланову виїзну перевірку з питань правомірності нарахування ТОВ "Глуховецький каоліновий завод" від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту та бюджетного відшкодування податку на додану вартість за червень 2012р., результат якої оформлений актом від 18.09.2012р. за № 73/22/30574526. Зокрема, перевіркою встановлено порушення пп. 14.1.18 п. 14.1 ст. 14, п. 200.1, п. 200.3, п. 200.4, п. 200.17 ст. 200, п. 201.10 ст. 201 ПК України, ст. 139 ГК України, у зв'язку з чим, позивачем завищено заявлену суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за червень 2012р. на 113 155 грн., та завищено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту за червень 2012р. в сумі 32 753 грн.

Не погодившись з виявленими порушеннями, ТОВ "Глуховецький каоліновий завод" 03.10.2012р. подало заперечення до вищезазначеного акту, які листом Козятинської ОДПІ від 10.10.2012р. за № 902/22/30574526 залишені без задоволення (а.с. 47-52).

В подальшому, 11.10.2012р. Козятинською ОДПІ, на підставі вищевикладених обставин, винесено податкове повідомлення-рішення форми "В1" № 0000532301, яким встановлено завищення бюджетного відшкодування в сумі 113 155 грн. та нараховано штрафні санкції в сумі 56 578 грн. (а.с. 53).

Скориставшись наданим правом, позивач 18.10.2012р. подав скаргу на ім'я Державної податкової служби у Вінницькій області, яка рішенням про результати розгляду первинної скарги від 12.11.2012р. за № 18818/10/10-02-11 скасувала вище зазначене податкове повідомлення-рішення та зобов'язала Козятинську ОДПІ скласти та направити ТОВ "Глуховецький каоліновий завод" податкове повідомлення-рішення форми "В3" про відмову у наданні бюджетного відшкодування податку на додану вартість за травень 2012р. в розмірі 113 155 грн. (а.с. 60-63).

З урахуванням вказаних вище обставин, відповідачем 14.11.2012р. сформовано податкове повідомлення рішення за № 0000612301, яким позивачу відмовлено у наданні бюджетного відшкодування податку на додану вартість в розмірі 113 155 грн. за червень 2012р. (а.с. 55).

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходив з наступного.

Як свідчать матеріали справи, підставами для формування податкового повідомлення-рішення за № 0000612301 слугували висновки акту перевірки від 18.09.2012р. № 73/22/30574526, згідно яких, ТОВ "Глуховецький каоліновий завод" безпідставно до розрахунку бюджетного відшкодування за червень 2012р. включив суму податку на додану вартість по взаємовідносинах з: ТОВ "Символ-I" щодо електро-монтажних робіт за квітень і травень 2012р. в сумі 27 523 грн., ТОВ "Подільський проектний інститут" з виготовлення робочого проекту в сумі 11 620 грн., ТОВ "Профітех ЛТД" щодо будівництва живильника лінії №1 та розробки котловану і влаштування днища за березень і травень 2012р. в сумі 44 790 грн., ТОВ "Яніцький" щодо будівництва каналізаційних систем за квітень 2012р. в сумі 29 222 грн.

Положення підпункту 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначають, що бюджетне відшкодування це відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту, відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України, виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з : придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів, у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пунктів 200.1, 200.2, 200.3 статті 200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду, у відповідності до п. 200.4 ст. 200 ПК України.

Аналіз наведених норм законодавства дає підстави вважати, що сума податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту звітного періоду, а при від'ємному значенні розрахованої суми, така сума підлягає бюджетному відшкодуванню.

Судом встановлено, що на виконання встановленого обов'язку, позивач подав до Козятинської ОДПІ декларацію за червень 2012р., якою визначив від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту в сумі 1 684 786 грн. (рядок 19). Даного висновку позивач дійшов при дослідженні господарських операцій з ТОВ "Символ-1", ТОВ "Подільський проектний інститут", ТОВ "Профітех ЛТД", ТОВ "Яніцький".

Так, по взаєморозрахунках позивача з контрагентом ТОВ "Символ-1" в матеріалах справи наявні податкові накладні від 29.05.2012р. за № 5 та № 6 на виконання договору про виконання робіт від 29.02.2012р. № 29/02-12 Д/у 2 на загальну суму 34 772 грн. 40 коп. (а.с. 164-165); платіжні доручення від 06.03.2012р. № 805 на суму 1 569 106 грн. 31 коп., від 29.05.2012р. № 1879 на суму 17 389 грн. 20 коп., від 29.05.2012р. № 1880 на суму 17 386 грн. 20 коп., від 08.05.2012р. № 1599 на суму 22 023 грн. 60 коп. (а.с. 175, 182-184).

Щодо господарських операцій ТОВ "Глуховецький каоліновий завод" з ТОВ "Подільський проектний інститут", судом досліджено податкову накладну від 25.05.2012р. за № 34 на виконання договору про виконання проектних робіт від 18.10.2011р. № 606 на загальну суму 69 720 грн. (а.с. 166), та платіжне доручення від 29.05.2012р. № 1874 на суму 69 720 грн. (а.с. 180);

На виконання договору про виконання робіт від 31.05.2012р. № 31/05, укладеного між позивачем та ТОВ "Профітех ЛТД" на загальну суму 600 000 грн., в матеріалах справи наявна податкова накладна від 20.06.2012р. за № 5(а.с.167), а також від 07.05.2012р. за № 1 та № 2 на виконання договору про виконання робіт від 29.02.2012р. № 29/02-12 на загальну суму 208 715 грн. (а.с. 170); крім того, платіжні доручення від 27.03.2012р. № 987 на суму 60 000 грн., та від 17.05.2012р. № 1722 на суму 208 745 грн. (а.с. 176, 181);

По взаєморозрахунках з ТОВ "Яніцький", позивачем надано податкові накладні від 03.04.2012р., від 19.04.2012р., від 12.04.2012р. за № 18, № 21, № 20 на виконання договору про виконання роботи від 04.01.2012р. № 08/25 на загальну суму 175 322 грн. (а.с. 171-173); платіжні доручення від 12.04.2012р. № 1300 на суму 74 610 грн., від 03.04.2012р. № 1094 на суму 85 800 грн., від 19.04.2012р. № 1341 на суму 14 922 грн. (а.с. 177-179).

Положення ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначають, що первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ч.1 ст. 9 Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Окрім того, надаючи правову оцінку правомірності формування бюджетного відшкодування, судом встановлено наявність залишку від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду (рядок 22), що підтверджується поданими до податкового органу деклараціями з ПДВ за травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад та грудень 2011р., а також за січень, лютий, березень, квітень та травень 2012р. (а.с. 93-118).

Представник відповідача у своїх поясненнях зазначив щодо безпідставності формування позивачем від'ємного значення ПДВ за червень 2012р. Однак, суд не бере до уваги вказані посилання, адже Козятинською ОДПІ жодних доказів на підтвердження даної обставини не надано.

Більше того, ухвалою суду від 10.12.2013р. зупинено провадження у даній адміністративній справі до набрання законної сили рішення у справі № 2а/0270/5891/12. Предметом розгляду якої є податкові повідомлення-рішення Козятинської ОДПІ № 0000512301 від 17.09.2012р., яким ТОВ "Глуховецький каоліновий завод" зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ у розмірі 1 495 741 грн. та № 0000732301 від 13.12.2012р., яким відмовлено у наданні бюджетного відшкодування з ПДВ за лютий, березень, квітень та травень 2012р. в загальній сумі 360 211 грн. Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 24.10.2012р., залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 17.12.2013р., позовні вимоги задоволено. Вказаним рішенням встановлено факт правомірності формування ТОВ "Глуховецький каоліновий завод" бюджетного відшкодування за лютий, березень, квітень та травень 2012р. по господарських операціях з ТОВ "Символ-1", ТОВ "Подільський проектний інститут", ТОВ "Профітех ЛТД" та ТОВ "Яніцький".

Тобто, предметом розгляду вище вказаної адміністративної справи були господарські операції позивача з ТОВ "Символ-1", ТОВ "Подільський проектний інститут", ТОВ "Профітех ЛТД" та ТОВ "Яніцький" за період з лютого по травень 2012р., тоді як предметом даного позову є правомірність формування бюджетного відшкодування по взаєморозрахунках позивача з ТОВ "Символ-1", ТОВ "Подільський проектний інститут", ТОВ "Профітех ЛТД" та ТОВ "Яніцький" за інший податковий період, а саме червень 2012р.

Положеннями ч. 2 ст. 14 КАС України встановлено, що постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України.

Частина 1 статті 72 КАС України визначає, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Визначаючись щодо позовних вимог, судом враховано постанову Верховного Суду України від 08.09.2009р., згідно з якою одним із етапів встановлення судом обґрунтованості права платника податку на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість, є встановлення факту-здійснення господарської операції шляхом дослідження усіх первинних документів, які належить складати залежно від певного виду господарської операції - договорів, актів виконаних робіт, документів про перевезення, зберігання товарів тощо. Відсутність належних первинних документів може свідчити про нездійснення самих господарських операцій. Крім того, дослідженню підлягає реальність господарських операцій, що є підставою для виникнення права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування; добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право на податковий кредит та або бюджетне відшкодування.

Досліджені судом вищезазначені первинні документи в контексті постанови Верховного Суду України від 08.09.2009р. підтверджують правомірність формування бюджетного відшкодування та спростовують позицію відповідача, викладену в акті перевірки № 73/22/30574526 від 18.09.2012р.

З вказаних обставин, суд приходить до висновку, що відповідачем безпідставно відмовлено позивачу у наданні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за червень 2012 р. в загальній сумі 133 155 грн., а тому вимоги щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Козятинської ОДПІ №0000612301 від 14.11.2012 р. підлягають задоволенню.

Суд акцентує увагу відповідача, що у відповідності до п.п.21.1.1 п.20.1 ст.20 ПК України, податковий орган зобов'язаний дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Так, вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з того, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, що передбачено ч.1 ст.11 КАС України.

Відповідно до ч.1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, згідно з ст. 86 КАС України.

Визначаючись щодо питання розподілу судових витрат у справі, суд виходить з наступного.

Відповідно до положень ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Згідно з підпунктом 3 пункту 9 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України, у разі безспірного списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) Державна казначейська служба України відображає в обліку відповідні бюджетні зобов'язання розпорядника бюджетних коштів, з вини якого виникли такі зобов'язання. Погашення таких бюджетних зобов'язань здійснюється виключно за рахунок бюджетних асигнувань цього розпорядника бюджетних коштів. Одночасно розпорядник бюджетних коштів зобов'язаний привести у відповідність з бюджетними асигнуваннями інші взяті бюджетні зобов'язання.

Пунктом 19 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ передбачено, що безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету та/або заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.

З огляду на все вищезазначене, суд вважає за необхідне стягнути судові витрати позивача у розмірі 1 131 грн. 15 коп. із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання з рахунків Козятинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області.

Решта суми судового збору у розмірі 1 131 грн. 95 коп. стягується з відповідача згідно з ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" пропорційно до задоволеної частини вимоги.

Отже, наявні підстави для відшкодування з Державного бюджету України на користь - товариства з обмеженою відповідальністю "Глуховецький каоліновий завод" судові витрати на сплату судового збору.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення Козятинської об'єднаної державної податкової інспекції рішення № 0000612301 від 14.11.2012 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Глуховецький каоліновий завод" (вул. Заводська, буд. 1, смт. Глухівці, Козятинського району, Вінницької області, код ЄДРПОУ 30574526) понесені ним судові витрати у вигляді судового збору в сумі 1 131 грн. (одна тисяча сто тридцять одна гривня) грн. 15 коп. (п'ятнадцять копійок) шляхом їх безспірного списання органами Державної казначейської служби України з рахунків Козятинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області.

Стягнути з Державного бюджету України на спеціальний рахунок Державної судової адміністрації України (банк одержувача - ГУ ДКСУ у Вінницькій області, код банку 802015, р/р 31219206784002) судовий збір у сумі 1 131 грн. (одна тисяча сто тридцять одна гривня) 95 коп. (дев'яносто п'ять копійок) шляхом його безспірного списання органами Державної казначейської служби України з рахунків Козятинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області.

Постанова може бути оскаржена в порядку та в строки визначені ст. 186 КАС України. Набрання судовим рішенням законної сили визначено ст. 254 КАС України.

Суддя Вільчинський Олександр Ванадійович