Постанова

від 04.02.2014 по справі 906/684/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2014 року Справа № 906/684/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дроботової Т.Б.- головуючого Волковицької Н.О. Рогач Л.І. за участю представників: позивачаАльбрехт О.О. - довіреність від 30.01.2014 р. відповідачаДубенчук М.В. - довіреність від 05.08.2013 р. Будніцька О.М. - директор третьої особиТичина О.П. - директор розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Аеліта" на постановувід 12.11.2013 р. Рівненського апеляційного господарського суду у справі№ 906/684/13 господарського суду Житомирської області за позовомВолодарсько - Волинської районної ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аеліта" третя особаТовариство з обмеженою відповідальністю "А Сервіс" пророзірвання договору на право тимчасового користування землею від 04.11.1997 р. Ухвалою Вищого господарського суду України від 21.01.2014 р. у складі колегії суддів: головуючого судді - Овечкіна В.Е., суддів: Чернова Є.В., Цвігун В.Л. прийнято до провадження касаційну скаргу ТОВ "Аеліта" на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 12.11.2013 р. у даній справі та призначено до розгляду на 04.02.2014 р.

Розпорядженням Керівника апарату Вищого господарського суду України № 08.03-04/77 від 28.01.2014 р. у зв'язку з перебуванням на лікарняному судді - доповідача Цвігун В.Л. здійснено повторний автоматичний розподіл справи № 906/684/13.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 30.01.2014 р. у складі колегії суддів: головуючого судді - Дроботової Т.Б., суддів: Волковицької Н.О., Рогач Л.І. прийнято касаційну скаргу ТОВ "Аеліта" до провадження.

Про вказані обставини було повідомлено присутніх у судовому засіданні представників сторін. Відводів складу суду не заявлено.

В С Т А Н О В И В :

У травні 2013 року Володарсько - Волинська районна рада звернулась до господарського суду Житомирської області з позовом до ТОВ "Аеліта", за участю третьої особи - ТОВ "А Сервіс" про розірвання договору на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) від 04.11.1997 р., укладеного між Володарсько - Волинською районною радою та ТОВ "Аеліта", посилаючись на приписи статті 120 Земельного кодексу України та статті 377 Цивільного кодексу України.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у 1997 році між сторонами було укладено договір на право тимчасового користування землею строком на 25 років для розташування комплексу дорожнього сервісу, однак, 05.03.2013 р. до райради надійшов лист від ТОВ "А Сервіс" з повідомленням про набуття права власності на будівлі дорожнього комплексу, які знаходяться на земельній ділянці, переданій відповідачу за спірним договором.

Позивач зазначав, що 12.03.2013 р. райрадою було направлено на адресу відповідача пропозицію розірвати за угодою сторін договір на право тимчасового користування землею від 04.11.1997 р., відповідь на яку не надійшла.

У відзиві на позовну заяву ТОВ "Аеліта" просила відмовити у задоволенні позову вказуючи на те, що засновником товариства Будніцьким В.В., який на час підписання спірного договору від 04.11.1997 р. був директором товариства, було за власні кошти придбано приміщення кафе "Джерело", добудовано готель на 10 місць, АЗС до 750 заправок автомобілів на добу, які розпорядженням голови райдержадміністрації від 16.11.2004 р. прийнято в експлуатацію як закінчений будівництвом комплекс дорожнього сервісу.

В подальшому, протоколом зборів трудового колективу від 04.07.2007 р. Тичину О.П. призначено директором ТОВ "Аеліта", а 25.03.2011 р. усунено від виконання обов'язків директора товариства і на даний час Тичина О.П. є директором ТОВ "А Сервіс".

ТОВ "А Сервіс" у поясненнях на позовну заяву просило її задовольнити вказуючи на те, що товариство є власником комплексу дорожнього сервісу, який знаходиться за адресою: с. Старий Бобрик, Володарсько - Волинського району, Житомирської області по вул. Джерельна, 1, що підтверджується, зокрема, свідоцтвом про право власності на майно від 25.07.2011 р. та надає товариству, в силу статті 120 Земельного кодексу України та статті 377 Цивільного кодексу України, право користування земельної ділянкою, на якій розташоване належне йому майно, проте, реалізація цього права до розірвання спірного договору з ТОВ "Аеліта" є неможливою.

Рішенням господарського суду Житомирської області від 21.08.2013 р. (суддя Кравець С.Г.) позов задоволено повністю, розірвано договір на право тимчасового користування землею (в т.ч. на умовах оренди) від 04.11.1997 р., укладений між Володарсько-Волинською районною радою та ТОВ "Аеліта", зареєстрований 05.11.1997р. за №ЖТ 13-18-0001.

Мотивуючи рішення суд першої інстанції, встановивши факт наявності на спірній земельній ділянці нерухомого майна, право власності на яке належить ТОВ "А Сервіс", зважаючи на те, що нормами чинного законодавства передбачена можливість дострокового розірвання договору оренди за рішенням суду на вимогу однієї із сторін договору, дійшов висновку про наявність правових підстав для припинення земельних відносин між сторонами за спірним договором, шляхом його розірвання.

За апеляційною скаргою ТОВ "Аеліта" Рівненський апеляційний господарський суд (судді: Маціщук А.В., Гулова А.Г., Петухов М.Г.) переглянувши рішення господарського суду Житомирської області від 21.08.2013 р. в апеляційному порядку, постановою від 12.11.2013 р. залишив його без змін.

Суд апеляційної інстанції посилаючись на встановлені рішенням господарського суду Житомирської області від 04.10.2011 р. у справі № 20/5007/82/11, залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 23.11.2011 р., рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 27.11.2008 р. у справі № 2-6137/08 та рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 01.07.2010 р. у справі № 2-2759/10 факти та встановивши обставини стосовно того, що власником комплексу дорожнього сервісу загальною площею за адресою: Житомирська область, Володарсько-Волинський район, с. Старий Бобрик, вул. Джерельна, 1 є ТОВ "А Сервіс", керуючись, зокрема, приписами постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 р. № 6, дійшов висновку щодо доведеності позовних вимог.

ТОВ "Аеліта" подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить судові рішення у даній справі скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі, обґрунтовуючи доводи касаційної скарги порушенням судами норм матеріального та процесуального права та невідповідність висновків судів фактичним обставинам справи, а саме залишенням поза увагою апеляційним судом, що комплекс дорожнього сервісу, належний ТОВ "А Сервіс" знаходиться на земельній ділянці 0,03га, яка не перебуває на орендованій ТОВ "Аеліта" земельній ділянці, що підтверджується обстеженням земельної ділянки уповноваженими особами, за участі землевпорядника позивача, в ході якого встановлено, що орендована відповідачем земельна ділянка 0,45 га знаходиться біля приміщень ТОВ "АСервіс", що виключає висновок про правомірність позовних вимог.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами під час розгляду справи, 04.11.1997 р. між Володарсько-Волинською районною радою та ТОВ "Аеліта" було укладено договір на право тимчасового користування землею (в т.ч. на умовах оренди), відповідно до умов пункту 1.1 якого Володарсько-Волинська районна рада на підставі рішення голови обласної держадміністрації від 16.08.1997 р. № 456 надав, а землекористувач ТОВ "Аеліта" прийняв в тимчасове користування земельну ділянку загальною площею 0,45га згідно з планом землекористування, що додається (а.с.12).

Згідно з пунктом 1.2 договору земельна ділянка надається на умовах довгострокового користування строком на 25 років для розташування комплексу дорожнього сервісу. Договір набирає чинності з моменту його реєстрації (пункт 3.2 договору).

Договір зареєстровано в книзі записів договорів на право тимчасового користування землею 05.11.1997 р. за № ЖТ 13-18-0001.

Судами першої та апеляційної інстанції було встановлено, що рішенням господарського суду Житомирської області від 04.10.2011 р. у справі № 20/5007/82/11, залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 23.11.2011 р. встановлено, що 15.03.2004 р. між ТОВ "Аеліта" та громадянином Тичиною О.П. був укладений інвестиційний договір, за умовами якого сторони зобов'язалися вкласти визначені договором цінності в створення комплексу дорожнього сервісу (об'єкт інвестування) для подальшого його використання за призначенням для отримання прибутку.

Судовим рішенням встановлено, що відповідно до умов інвестиційного договору майно належне ТОВ "Аеліта" дорівнює 23839,00 грн. і складає 19,9% частки, а грошова частка Тичини О.П. дорівнює 96000,00 грн., і його частка складає 80,1% від спільного майна.

Вказаним судовим рішенням у справі № 20/5007/82/11 також було встановлено, що ТОВ "А Сервіс" на законних підставах набув право власності на нерухоме майно, що знаходиться в с. Старий Бобрик Володарсько-Волинського району Житомирської області по вул. Джерельній, 1 та зобов'язано ТОВ "Аеліта" усунути перешкоди в користуванні майном ТОВ "А Сервіс" шляхом звільнення комплексу дорожнього сервісу, який розташований по вул. Джерельній, 1 в с. Старий Бобрик Володарсько-Волинського району Житомирської області (а.с. 96-99, 174-176).

Крім того, як встановлено судами під час розгляду справи, рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 27.11.2008 р. у справі № 2-6137/08 відмовлено у задоволенні позову Тичини Ж.Л. до ТОВ "Аеліта" та Тичини О.П. про визнання недійсним інвестиційного договору від 15.03.2004 р. та відмовлено у задоволенні зустрічного позову ТОВ "Аеліта" до Тичини О.П. про визнання недійсним інвестиційного договору від 15.03.2004 р.

15.02.2010 р. між ТОВ "Аеліта" та громадянином Коломійцем О.М. був укладений договір купівлі-продажу, відповідно до якого ТОВ "Аеліта" передало у власність Коломійця О.М. всю належну йому частку в інвестиційній діяльності (19,9% номінальною вартістю 23839,00 грн.), яка ведеться на підставі договору про інвестиційну діяльність від 15.03.2004 р.

01.07.2010 р. рішенням Корольовського районного суду м.Житомира у справі № 2-2759/10 частково задоволений позов Коломійця О.М. та Тичини О.П. до ТОВ "Аеліта" про примусове виконання обов'язку в натурі, визнання добросовісним набувачем і визнання майна спільною частковою власністю, а саме визнано Коломійця О.М. добросовісним набувачем частки у інвестиційній діяльності ТОВ "Аеліта" в розмірі 19,9%; визнано спільною частковою власністю Тичини О.П. в розмірі 80,1% та Коломійця О.М. в розмірі 19,9% майно на загальну суму 166604,00грн., яке було набуто внаслідок укладення та виконання інвестиційного договору від 15.03.2004 р., Вказаним судовим рішенням також відмовлено у задоволенні зустрічних позовних вимог ТОВ "Аеліта" до Коломійця О.М. про визнання договору купівлі-продажу від 15.02.2010 р. недійсним (а.с.169-170).

Зазначені рішення судів набрали законної сили.

За приписами статті 35 Господарського процесуального кодексу України обставини, визнані господарським судом загальновідомими, не потребують доказування. Факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони. Рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.

Судами першої та апеляційної інстанції також встановлені наступні обставини:

- 12.05.2011 р. було створено ТОВ "А Сервіс", керівником якого є Тичина О.П., що підтверджується випискою з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії ААА № 200035 (а.с.77);

- 27.05.2011 р. загальними зборами засновників ТОВ "А Сервіс" було вирішено ввести в склад учасників товариства Коломійця О.М., який вніс до статутного капіталу товариства належні йому 20/100 частин комплексу дорожнього сервісу, а також збільшено статутний капітал товариства та проведено перерозподіл часток у статутному капіталі товариства (а.с.78-95);

- 23.06.2011 р. виконавчим комітетом Ягодинської сільської ради Володарсько-Волинського району Житомирської області було прийнято рішення № 36 "Про оформлення права власності на комплекс дорожнього сервісу в с. Старий Бобрик по вул. Джерельній, 1 ТОВ "А Сервіс", відповідно до якого вирішено оформити право власності ТОВ "А Сервіс" на комплекс дорожнього сервісу, побутове приміщення, забор та покриття території комплексу, який за ним рахується в селі Старий Бобрик по вулиці Джерельній, 1 на підставі Ссатуту від 30.05.2011 р.(а.с.72);

- свідоцтвом на право власності серії САС № 056318 від 25.07.2011 р., виданим на підставі рішення виконкому Ягодинської сільської ради від 23.06.2011 р. № 36 посвідчено, що комплекс дорожнього сервісу, який розташований в с. Старий Бобрик Володарськ - Волинського району Житомирської області по вул. Джерельній, 1 та складається з будівель дорожнього комплексу загальною площею 382,10 кв.м, побутового приміщення загальною площею 62,60 кв.м, огорожі та дворового покриття, належить ТОВ "А Сервіс" на праві приватної власності (а.с.13);

- згідно з витягом про державну реєстрацію прав КП "Житомирське обласне міжміське бюро технічної інвентаризації" Житомирської обласної ради 04.08.2011 р. комплекс дорожнього сервісу за адресою: вул. Джерельна, будинок 1, с. Старий Бобрик, Володарсько-Волинський район, Житомирська область, зареєстрований на праві власності за ТОВ "А Сервіс" на підставі Свідоцтва про право власності від 25.07.2011 р. (а.с.14);

- з інформаційної довідки з Реєстру прав власності на нерухоме майно вбачається, що станом на 05.07.2013 р. власником комплексу дорожнього сервісу загальною площею 444,7 кв.м, що знаходиться за адресою: Житомирська область, Володарсько-Волинський район, с. Старий Бобрик, вул. Джерельна, будинок 1, є ТОВ "А Сервіс" (а.с.113-114);

- з довідки відділу Держземагенства у Володарсько-Волинському районі Житомирської області вбачається, що станом на 01.01.2013 р. за даними державного земельного кадастру за ТОВ "Аеліта" на підставі договору на право тимчасового користування землею рахується земельна ділянка загальною площею 0,45 га, в т.ч. землі змішаного призначення - 0,45 га (а.с.15).

Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору у даній справі є вимога Володарсько - Волинської районної ради про розірвання договору на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) від 04.11.1997 р., укладеного з ТОВ "Аеліта".

Відповідно до частини першої статті 93 Земельного кодексу України та статті 1 Закону України "Про оренду землі" право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Статтею 651 Цивільного кодексу України передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Пунктом "е" " частини 1 статті 141 Земельного кодексу України визначено, що підставами припинення права користування земельною ділянкою є, між іншим, набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці.

Відповідно до абзацу 8 частини 1 статті 31 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі припиняється в разі набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці

На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом (частина 3 статті 31 вказаного Закону).

Статтею 32 Закону України "Про оренду землі" передбачено такий спосіб припинення договору оренди землі як його дострокове розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін договору.

Крім того, згідно частини другої статті 120 Земельного кодексу України якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Частиною першої статті 377 Цивільного кодексу України також передбачено, що до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Тобто, виходячи із наведених норм законодавства, у разі переходу права власності на об'єкт нерухомого майна до набувача цього майна відбувається перехід тих прав на відповідну земельну ділянку, на яких вона належала відчужувану, - права власності або права користування.

Статтею 188 Господарського кодексу України також встановлено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Здійснюючи судовий розгляд справи судами першої та апеляційної інстанції було встановлено, що районна рада 13.03.2013 р. звернулась до ТОВ "Аеліта" із пропозицією про розірвання за згодою сторін договору на право тимчасового користування землею (в т.ч. на умовах оренди) від 04.11.1997 р., у зв'язку з переходом до нового власника - ТОВ "А Сервіс" права власності на будівлі дорожнього комплексу, що знаходяться на земельній ділянці, яка відповідачем залишена без відповіді та задоволення.

При цьому, як було встановлено судом апеляційної інстанції, згідно акта складеного 20.08.2013 р. головою Володарсько-Волинської районної ради, Ягодинським сільським головою та спеціалістом-землевпорядником Ягодинської сільської ради, на земельній ділянці площею 0,45 га, яка знаходиться на території Ягодинської сільської ради і надана в оренду ТОВ "Аеліта" для розташування комплексу дорожнього сервісу згідно з договором на право тимчасового користування землею від 04.11.1997 р., знаходяться будівлі дорожнього комплексу, що належать на праві власності ТОВ "А Сервіс" (а.с. 173).

Крім того, судами зазначено, що вказані обставини підтверджені також кадастровим планом земельної ділянки, яка знаходиться на території Ягодинської сільської ради біля с. Старий Бобрик Володарсько-Волинського району та викопіюванням (схематичним відображенням) з плану території Ягодинської сільради Володарсько-Волинського району, земельної ділянки, яка знаходиться в користуванні ТОВ "Аеліта".

Разом з цим, як встановлено судом, відповідачем не надано доказів, які спростовували б доводи про набуття іншою особою права власності на будівлі і споруди, розташовані на спірній земельній ділянці.

Відповідно до статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Враховуючи норми законодавства та обставини, встановлені судами під час розгляду справи, судова колегія погоджується з висновком судів про задоволення позовних вимог, вважає судові рішення у справі такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстав для їх зміни чи скасування не вбачається, а викладені у касаційній скарзі доводи скаржника судова колегія вважає непереконливими, такими, що не відповідають приписам чинного законодавства, спростовуються матеріалами справи та встановленими судами першої та апеляційної інстанції обставинами та такими, що зводяться до непогодження скаржника зі змістом судових рішень у даній справі.

Керуючись пунктом 1 статті 111 9 , статтями 111 5 , 111 10 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В :

Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 12.11.2013 р. у справі № 906/684/13 та рішення господарського суду Житомирської області від 21.08.2013 р. залишити без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

Головуючий суддя Т. Дроботова

Судді: Н. Волковицька

Л. Рогач