Постанова

від 05.02.2014 по справі 38/5005/1774/2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2014 року Справа № 38/5005/1774/2012 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Полякова Б.М. - головуючого, Коваленка В.М. (доповідач у справі), Короткевича О.Є., розглянувши касаційну скаргуДержавної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби на постанову та ухвалувід 04.11.2013 р. Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 25.09.2013 господарського суду Дніпропетровської області у справі№ 38/5005/1774/2012 господарського суду Дніпропетровської області за заявою публічного акціонерного товариства "Дніпронафтапродукт", м. Дніпропетровськ до боржникаакціонерного товариства закритого типу "Футбольний клуб "Дніпро 96", м. Дніпропетровськ провизнання банкрутом ліквідаторарбітражний керуючий Талан Л.Г. голова комітету кредиторівкомпанія Duxton Holdings Limited, Лімассол, Кіпр (м. Дніпропетровськ) в судовому засіданні взяв участь представник:

ліквідаторарбітражний керуючий Талан Л.Г., посвідчення ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 28.02.2012 року порушено провадження у справі № 38/5005/1774/2012 про банкрутство акціонерного товариства закритого типу "Футбольний клуб "Дніпро 96" (далі - Боржник, Товариство) за заявою публічного акціонерного товариства "Дніпронафтапродукт" (далі-Кредитор) в порядку загальних норм Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції до набрання чинності з 19.01.2013 р. внесених змін, далі - Закон про банкрутство).

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 17.07.2012 року Товариство визнано банкрутом, відносно нього відкрито ліквідаційну процедуру, а ліквідатором призначено арбітражного керуючого Талана Л.Г.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 25.09.2013 року (суддя - Е.М. Бондарєв) затверджені звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс Боржника, останнього ухвалено ліквідувати, а провадження у справі припинено.

Не погодившись із цією ухвалою суду, Державна податкова інспекція у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби (далі-Інспекція, ДПІ) звернулася до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просила скасувати ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 25.09.2013 року.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.11.2013 року (головуючий суддя - Вечірко І.О., судді: Джихур О.В., Лисенко О.М.) апеляційну скаргу залишено без задоволення, а ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 25.09.2013 року - без змін.

Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями попередніх інстанцій, Державна податкова інспекція у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати як ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 25.09.2013 року, так і постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.11.2013 року.

Касаційна скарга мотивована порушенням судами попередніх інстанцій норм матеріального права, зокрема, ст. 78 Податкового кодексу України, ст.ст. 5, 25 Закону про банкрутство, а також норм процесуального права.

Заслухавши пояснення ліквідатора Боржника, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Так, нормами ст. 91 ГПК України передбачено, що сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Ухвали місцевого господарського суду оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення господарського суду лише у випадках, передбачених статтею 106 цього кодексу.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 106 ГПК України окремо від рішення місцевого господарського суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали місцевого господарського суду у справах про банкрутство (неплатоспроможність) у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Провадження у справах про банкрутство здійснюється в порядку провадження, передбаченому ГПК України, з урахуванням особливостей, встановлених Законом про банкрутство, стаття 1 якого визначає сторін та учасників провадження у справі про банкрутство, якими є, зокрема, кредитори (представник комітету кредиторів).

Також, ст. 1 Закону про банкрутство передбачає, що кредитор - це юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

Порядок заявлення кредиторами вимог та набуття статусу кредитора у справі, що здійснюється за загальною процедурою банкрутства, визначені положеннями ст.ст. 11, 14, 15 Закону про банкрутство, відповідно до яких у справі про банкрутство, що здійснюється за загальною процедурою банкрутства, особа (що не є ініціюючим кредитором) може набути статусу кредитора - сторони у справі про банкрутство лише після прийняття ухвали підготовчого засідання, у разі звернення із кредиторськими вимогами до боржника у встановлений після публікації в офіційному друкованому органі оголошення про порушення справи про банкрутство боржника тридцятиденний термін та визнання цих вимог судом із включенням їх до реєстру вимог кредиторів .

Так, як встановили суди попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, за результатами проведення у справі попереднього засідання суду була винесена ухвала від 18.06.2013 року, згідно якої кредиторські вимоги Інспекції до Боржника були відхилені у повному обсязі (т. 1 а.с. 151-154).

28.07.2012 року в газеті "Голос України" № 137 (5387) здійснена публікація оголошення про визнання Товариства Банкрутом (т. 3 а.с. 106).

Після цього ДПІ в березні 2013 року зверталась із клопотанням щодо незатвердження у справі звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу та просила не ухвалювати рішення щодо припинення провадження у даній справі (т. 3 а.с. 39-48), додавши до клопотання листи та накази щодо проведення стосовно Товариства документальної позапланової виїзної перевірки та акти з результатами перевірки лише щодо місцезнаходження Товариства . Однак, жодних додаткових кредиторських вимог до Товариства Інспекцією заявлено не було.

Колегія суддів звертає увагу, що затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу відбулось згідно оскаржуваної ухвали в вересні 2013 року, тобто через півроку після звернення ДПІ зі згаданим клопотанням. Стосовно посилань скаржника на ухилення ліквідатора Боржника від надання податковому органу документів для проведення податкової перевірки, касаційний суд зазначає, що Інспекція не вказує на заперечення та оскарження дій ліквідатора у межах даної справи про банкрутство або в адміністративному порядку.

У зв'язку із цим слід зазначити, що заявником апеляційної скарги не викладено обґрунтувань, з посиланням на відповідні норми законодавства, яким чином прийнята у даній справі оскаржувана ухвала про затвердження звіту ліквідатора та припинення провадження у справі про банкрутство Товариства (за відсутністю визнаних кредиторських вимог Інспекції) порушує права і охоронювані законом інтереси останньої.

Таким чином, враховуючи викладені обставини та аналіз норм законодавства -щодо порядку визначення та визнання кредитором у справі про банкрутство, передбаченого ст.ст. 1, 11, 14, 15, 23 Закону про банкрутство, касаційна інстанція дійшла висновку, що Інспекція ні на момент прийняття оскаржуваної в апеляційному порядку ухвали, ні взагалі у справі не набула статусу кредитора Боржника, у зв'язку з чим вона, відповідно, не була стороною у справі про банкрутство Боржника, оскаржувана нею в апеляційному порядку ухвала про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу Боржника та припинення провадження у справі не стосується її прав та обов'язків, а тому Інспекція не мала права апеляційного оскарження прийнятої у справі ухвали місцевого суду відповідно до положень ст.ст. 91, 106 ГПК України.

На вказане суд апеляційної інстанції уваги не звернув та не дав цьому відповідної правової оцінки.

Згідно ж до норм п. 1 частини першої ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Враховуючи наведене та виходячи із системного аналізу норм ГПК України, колегія суддів вважає, що спір за поданою Інспекцією апеляційною скаргою на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 25.09.2013 року не підлягає вирішенню в господарському суді в порядку апеляційного провадження.

За таких обставин суд касаційної інстанції зазначає, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, як незаконна, а апеляційне провадження за скаргою Інспекції на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 25.09.2013 року - припиненню.

Дійшовши викладеного висновку, касаційні вимоги про скасування ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 25.09.2013 року задоволенню не підлягають.

З урахуванням викладеного та керуючись нормами ст.ст. 1, 11, 14, 15, 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції до набрання чинності з 19.01.2013 року внесених змін) та п. 1 ст. 80, ст.ст. 91, 106, 111 5 , 111 7 , 111 9 - 111 11 , 111 13 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби задовольнити частково.

2. Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.11.2013 р. у справі № 38/5005/1774/2012 скасувати.

3. Прийняти нове рішення (ухвалу): "Припинити апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 25.09.2013 р. у справі № 38/5005/1774/2012 ".

Головуючий Б.М. Поляков

Судді В.М. Коваленко

О.Є.Короткевич

Постанова виготовлена та підписана 06.02.2014 року.