Постанова

від 14.01.2014 по справі 826/15794/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

14 січня 2014 року справа № 826/15794/13-а

приміщення суду за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 10

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Соколової О.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Адвокатського об'єднання «Правниче бюро Єременка»

до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного

управління Міндоходів у місті Києві

про визнання протиправним та скасування податкове повідомлення-рішення № 0000922201 від 23.09.2013 року, -

встановив:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Адвокатське об'єднання «Правниче бюро Єременка» до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкове повідомлення-рішення № 0000922201 від 23.09.2013 року.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що ним правомірно віднесено до податкового кредиту податку на додану вартість суму у розмірі 714 183,00грн. по взаємовідносинам з ПП «Трейд Груп Сервіс», оскільки, ці витрати підтверджені податковими накладними виписаними останнім. На момент перевірки всі первинні документи по взаємовідносинам з ПП «Трейд Груп Сервіс», в тому числі податкові накладні, були надані відповідачу. Представник позивача зазначив, що на момент існування господарських взаємовідносин, ПП «Трейд Груп Сервіс» було діючим підприємством, зареєстрованим в установленому законом порядку в тому числі і як платник податку на додану вартість, а тому, мало відповідну цивільну правоздатність, і, як наслідок, мало право на видачу та підписання первинних документів та податкових накладних, наданих позивачу в підтвердження здійснення господарських операцій. На думку позивача, констатація відповідачем в акті перевірки фактів порушень законодавства ґрунтується лише на припущеннях, що є неприпустимим при складанні офіційного документу органу державної податкової служби.

У судовому засіданні представник позивача надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві та просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти позову, надав до матеріалів справи письмові заперечення в яких зазначив, що в ході перевірки встановлено, що відповідно до договорів, ПП «Трейд Груп Сервіс» здійснювало для позивача послуги з надання юридично-правової допомоги, а саме надання послуг з консультацій чинної судової практики, представництво в судових справах та підготовки процесуальних документів, розробки стратегії захисту в судових справах. Під час проведення перевірки позивачем надані акти виконаних робіт та податкові накладні. Відповідно до інформаційної системи Податковий блок по контрагенту позивача ПП «Трейд Груп Сервіс» встановлено, що основним видом діяльності ПП «Трейд Груп Сервіс» - є роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах з перевагою продовольчого асортименту. До ЄДР внесено запис про відсутність підтвердження відомостей щодо підприємства. Підприємство декларує відсутність трудових ресурсів. Представник відповідача прийшов до висновку, що у випадку не відображення контрагентом платника податків податкових зобов'язань в декларації та додатку 5 до неї (або контрагентом не подано декларацію), спростовуються відомості, наведені у виданих ним податкових накладних, а тому такі накладні не можуть підтверджувати право платника податків на податковий кредит, оскільки були виписані з порушенням п.п.7.2.3 п.7.2, п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону «Про податок на додану вартість».

Представник відповідача у судовому засіданні просив у задоволенні позовних вимог Адвокатського об'єднання «Правниче бюро Єременка» відмовити в повному обсязі.

Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Керуючись ч.6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи в судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомленні про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи зазначене та за згодою представників обох сторін, суд у судовому засіданні 02.12.2013 року ухвалив розглядати справу у порядку письмового провадження.

Таким чином, суд керуючись ч.6 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України вирішує справу на підставі наявних в ній доказів.

Вирішуючи спір по суті суд виходив з наступного.

Позивач - Адвокатське об'єднання «Правниче бюро Єременка», зареєстровано як юридична особа Святошинською районною у м. Києві державною адміністрацією 10.11.2003 року № 10721200000007380, ідентифікаційний код юридичної особи 26477308, що підтверджено свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи та витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців в якому зазначено, що основним видом діяльності позивача за КВЕД є адвокатська діяльність. Свою діяльність здійснює на підставі Статуту. (т.1 а.с.33, 209-222)

На час розгляду справи Адвокатське об'єднання «Правниче бюро Єременка» зареєстроване як платник податку на додану вартість з 15.10.2004 року (індивідуальний податковий номер - 264773026575), номер свідоцтва платника податку на додану вартість - 100285045, що підтверджується даними з реєстру платників податку на додану вартість, розміщеному на офіційному веб-сайті Державної податкової служби України (www.sts.gov.ua) та свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість. (т.1 а.с.34)

Відповідач - Державна податкова інспекція у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві є контролюючим органом, який в розумінні п.п.41.1.1 п.41.1 ст.41 Податкового кодексу України контролює податки, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Відповідно до п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. (п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України)

Згідно з п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 кодексу, документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності обставини, а саме, за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом. Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Згідно з п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 кодексу, документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності обставини, а саме, за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Приписами п.79.1 ст.79 Податкового кодексу України встановлено, що документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Відповідно до п.86.1 ст.86 Податкового кодексу України, результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Керуючись вищезазначеними нормами податкового законодавства та на підставі наказу керівника податкового органу № 364 від 29.08.2013 року, державною податковою інспекцією у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань достовірності, повноти обчислення та своєчасності сплати до бюджету податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість по взаємовідносинах з ПП «Трейд Груп Сервіс» за період з 01.08.2010 року по 31.12.2010 року та з 01.07.2011 року по 31.08.2011 року. За наслідками перевірки було складено акт від 11.09.2013 року № 170/26-57-22-01-07/26477308. (т.1 а.с.17-26)

Під час проведення документальної перевірки перевіряючим встановлено, що в серпні-грудні 2010 року позивачем придбано у ПП «Трейд Груп Сервіс» послуги на загальну суму 4 285 099,98грн. у тому числі ПДВ 714 183,00грн. на підставі договорів предметом яких є надання послуг у вигляді юридично-правової допомоги, а саме надання послуг з консультацій чинної судової практики, представництво в судових справах та підготовки процесуальних документів, розробки стратегії захисту в судових справах.

В ході проведення перевірки АО «Правниче бюро Єременка» за наслідками аналізу додатку №5 до податкової декларації з податку на додану вартість «Розшифровка податкових зобов'язань та додаткового кредиту в розрізі контрагентів» за серпень-грудень 2010 року який проведено за допомогою АІС «Системи співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» встановлено розбіжність при звірці показників податкової звітності із ПП «Трейд Груп Сервіс», а саме: завищення суми податкового кредиту податку на додану вартість АО «Правниче бюро Єременка» за серпень 2010 року на суму 19666,67грн., вересень 2010 року на суму 108133,33грн., жовтень 2010 року на суму 278333,33грн., листопад 2010 року на суму 219333,33грн., грудень 2010 року на суму 88716,67грн.

У висновках акту перевірки позивача зазначено, що документальною позаплановою виїзною перевіркою АО «Правниче бюро Єременка» встановлені порушення п.п.7.2.3, 7.2.6 п.7.2 ст.7, п.п.7.4.4, 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість у періоді, що перевірявся, на загальну суму 714 183,00грн., в тому числі за серпень 2010 року в сумі 19666,67грн., вересень 2010 року в сумі 108133,00грн., жовтень 2010 року в сумі 278333,00грн., листопад 2010 року в сумі 219333,00грн., грудень 2010 року в сумі 88717,00грн.

Відповідно до п.58.1 ст.58 Податкового кодексу України, у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення - рішення від 23.08.2013 року № 0000922201 яким, згідно з п.п.54.3.2 п.54.3 ст.54, п.123.1 ст.123 Податкового кодексу України, визначено позивачу суму податкового зобов'язання по податку на додану вартість у загальному розмірі 892 728,75грн. з якої основний платіж 714 183,00грн. та штрафна санкція у розмірі 178 545,75грн. (т.1 а.с.31)

Спір виник через висновки податкового органу про те, що встановлено розбіжність при звірці показників податкової звітності позивача по взаємовідносинам із ПП «Трейд Груп Сервіс».

Відповідно до вимог ст.67 Конституції України платники податків повинні сплачувати належні суми податків і зборів у встановлені законами терміни.

Як зазначив Вищий адміністративний суд України в інформаційному листі від 02 червня 2011 року №742/11/13-11, судам належить звертати особливу увагу на дослідження обставин реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку. При цьому приймати на підтвердження даних податкового обліку можна лише достовірні первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку. При цьому в обов'язковому порядку необхідно досліджувати наявність господарської мети при вчиненні відповідних дій платника податку.

Таким чином, в межах даного спору слід встановити факт здійснення (реальність) господарських операцій між АО «Правниче бюро Єременка» та ПП «Трейд Груп Сервіс», мету придбання послуг/товарів, обставини використання придбаних послуг/товарів у власній господарській діяльності позивача, встановити спеціальну податкову правосуб'єктність учасників господарських операцій (чи були платниками податку на додану вартість).

Суд враховує, що аналіз реальності господарської операції повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків, усіх первинних документів, які належить складати залежно від певного виду господарської операції, - договори, акти виконаних робіт тощо та відповідності їх дійсному економічному змісту.

Статтею 11 Цивільного кодексу України зазначено, що підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

В статті 14 Цивільного кодексу України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Як підтверджено матеріалами справи, між позивачем (Замовник) та ПП «Трейд Груп Сервіс» (Виконавець) укладені договори:

№ 21-07/10 від 21.07.2010 року про надання юридичної-правової допомоги, предметом якого є - Виконавець зобов'язується виконати юридичні дії: розробити стратегію захисту інтересів ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» (далі - Компанія) в Київському апеляційному адміністративному суді по справі № 4/246 за позовом Акціонерного страхового товариства «Вексель» до Компанії. Відповідно до п.3.1 договору, за виконання доручення за цим договором Замовник зобов'язаний сплатити Виконавцю винагороду у розмірі 19 000,00грн. в т.ч. ПДВ 3166,67грн. На виконання умов договору №21-07/10 від 21.07.2010 надано акт здачі-прийняття виконаних робіт від 31.08.2010 року, в якому зазначено, що Виконавець ознайомився з матеріалами справи № 4/246, розробив стратегію захисту інтересів Компанії в Київському апеляційному адміністративному суді по справі № 4/246 та розробив і передав Компанії проект апеляційної скарги. (т.1 а.с.35-37, 44)

№ 18-08/10 від 18.08.2010 року про надання юридичної-правової допомоги, предметом якого є - Виконавець зобов'язується виконати юридичні дії: аналіз документів судового спору №31/52 за позовом ДТГО «Південно-західна залізниця» до ВАТ «Центренерго» про стягнення суми в розмірі 544 397,76 грн.; консультування Замовника та ВАТ «Центренерго» (далі - Компанія) з проблемних питань виконання договору про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків №2036103 від 18.01.2007р., укладеного між Компанією та Державним територіальним галузевим об'єднанням «Південно-Західна залізниця» в межах спору; консультування Замовника з питань чинної судової практики з приводу застосування господарськими судами Статуту залізниць, Правил зберігання вантажів, Правил розрахунків за перевезення вантажів у співвідношенні з цивільним законодавством з урахуванням змін процесуального законодавства, внесених Законом України «Про судоустрій і статус суддів», перспективи можливого судового рішення у справі №31/52; представництво інтересів Компанії при касаційному розгляді скарги ВАТ «Центренерго» (№8-08/2758 від 08.06.2010 року) у Вищому господарському суді України у справі №31/52 за позовом ДТГО «Південно-західна залізниця» до ВАТ «Центренерго» про стягнення в розмірі 544397,76грн., в т.ч. підготовка необхідних процесуальних документів (пояснень, клопотань тощо) по вищевказаній судовій справі. Відповідно до п. 3.1 договору, за виконання доручення за цим договором Замовник зобов'язаний сплатити Виконавцю винагороду у розмірі 99 000,00грн. в т.ч. ПДВ - 16500,00 грн. На виконання умов договору № 18-08/10 від 18.08.2010 року надано акт здачі-прийняття виконаних робіт від 31.08.2010 року, в якому зазначено, що Виконавець виконав умови договору шляхом перелічення вищезазначених завдань. (т.1 а.с.38-40,45-46)

№ 02-09/10 від 02.09.2010 року про надання юридичної-правової допомоги, предметом якого є - Виконавець зобов'язується виконати юридичні дії: проведення дослідження чинного законодавства України, яке регламентує роботу ВАТ «Центренерго» (Компанія) як вантажоодержувача із підприємствами залізничного транспорту з метою розробки правової позиції Компанії в Вищому господарському суді України у справі №42/553 за позовом ДТГО «Південно-західна залізниця» до ВАТ «Центренерго» про стягнення суми в розмірі 1859733,09грн.; проведення дослідження поточної судової практики у господарських спорах за участю підприємств залізничного транспорту з метою розробки правової позиції Компанії в Вищому господарському суді України у справі №42/553 за позовом ДТГО «Південно-західна залізниця» до ВАТ «Центренерго» про стягнення суми в розмірі 1859733,09грн.; розроблення правової позиції Компанії і проекти документів, необхідні для досягнення позитивного результату при розгляді справи № 42/553 в Вищому господарському суді України; здійснення безпосереднього впровадження на практиці результатів проведеного дослідження та розробленої правової позиції шляхом захисту інтересів Компанії при касаційному розгляді скарги Компанії (№ 8-08/2754 від 08.06.2010 року) у Вищому господарському суді України у справі № 42/553 за позовом ДТГО «Південно-західна залізниця» до ВАТ «Центренерго» про стягнення в розмірі 1 859 733,09грн. Відповідно до п. 3.1 договору, за виконання доручення за цим договором Замовник зобов'язаний сплатити Виконавцю винагороду у розмірі 92 000,00грн. в т.ч. ПДВ - 15 333,33грн. На виконання умов договору № 02-09/10 від 02.09.2010 року надано акт здачі-прийняття виконаних робіт від 30.09.2010 року, в якому зазначено, що Виконавець виконав умови договору шляхом перелічення вищезазначених завдань. (т.1 а.с.47-49,64-65)

Аналогічні договори про надання юридичної-правової допомоги були укладені між цими ж сторонами: № 16-09/10 від 16.09.2010 року на суму 144 000,00грн. в т.ч. ПДВ - 24 000,00грн.; № 17-09/10 від 17.09.2010 року на суму 28 800,00грн. у т.ч. ПДВ 4 800,00грн., № 20-04/10 від 20.04.2010 року на суму 6 000 000,00грн. у т.ч. ПДВ 1 000 000,00грн., № 30-09/10 від 30.09.2010 року на суму 48 000,00грн. у т.ч. ПДВ 8 000,00грн., №04-10/10 від 04.10.2010 року на суму 20 000,00грн. у т.ч. ПДВ 3 333,33грн., № 20-04/10 від 20.04.2010 року на суму 6 000 000,00грн. у т.ч. ПДВ 1 000 000,00грн., №01-10/10 від 01.10.2010 року на суму 336 000,00грн. у т.ч. ПДВ 56 000,00грн., № 20-10/10 від 20.10.2010 року на суму 96 000,00грн. у т.ч. ПДВ 16 000,00грн., № 01/02-10/10 від 01.10.2010 року на суму 600 000,00грн. у т.ч. ПДВ 100 000,00грн., № 16-08/10 від 18.08.2010 року на суму 350 000,00грн. у т.ч. ПДВ 58 333,33грн., № 20-04/10 від 20.04.2010 року на суму 6 000 000,00грн. у т.ч. ПДВ 1 000 000,00грн., № 20-10/10 від 20.10.2010 року на суму 96 000,00грн. у т.ч. ПДВ 16 000,00грн., № 01-12/10 від 01.12.2010 року на суму 23 000,00грн. у т.ч. ПДВ 3 833,33грн., № 16-12/10 від 16.12.2010 року на суму 29 300,00грн. у т.ч. ПДВ 4 883,33грн.

На виконання умов договорів № 02-09/10 від 02.09.2010 року надано акт здачі-прийняття виконаних робіт від 30.09.2010 року, № 04-10/10 від 04.10.2010 року надано акт здачі-прийняття виконаних робіт від 29.10.2010 року, № 01-10/10 від 01.10.2010 року надано акт здачі-прийняття виконаних робіт від 29.10.2010 року, № 30-09/10 від 30.09.2010 року надано акт здачі-прийняття виконаних робіт від 29.10.2010 року, № 20-04/10 від 20.04.2010 року надано акт здачі-прийняття виконаних робіт від 29.10.2010 року, № 20-04/10 від 20.04.2010 року надано акт здачі-прийняття виконаних робіт від 29.10.2010 року, № 17-09/10 від 17.09.2010 року надано акт здачі-прийняття виконаних робіт від 29.10.2010 року, № 20-10/10 від 20.10.2010 року надано акт здачі-прийняття виконаних робіт від 09.11.2010 року, № 01/02-10/10 від 01.10.2010 року надано акт здачі-прийняття виконаних робіт від 15.11.2010 року, № 20-04/10 від 20.04.2010 року надано акт здачі-прийняття виконаних робіт від 30.11.2010 року, № 01-12/10 від 01.12.2010 року надано акт здачі-прийняття виконаних робіт від 13.12.2010 року, № 16-12/10 від 16.12.2010 року надано акт здачі-прийняття виконаних робіт від 30.12.2010 року, № 20-04/10 від 20.04.2010 року надано акт здачі-прийняття виконаних робіт від 30.12.2010 року, № 20-10/10 від 20.10.2010 року надано акт здачі-прийняття виконаних робіт від 30.12.2010 року, в яких зазначено, що Виконавець виконав умови договорів шляхом перелічення зазначених в договорах завдань. (т.1 а.с.47- 59, 66-140)

Судом при вивченні вищевказаних актів встановлено, що в них відсутня будь-яка інформація щодо, саме які надавалися консультації позивачу, яким чином вони відбувались, щодо осіб які надавали зазначені послуги, дати, об'єми, одиниці виміру послуг та її вартість. Отже відсутні судові повістки про виклик сторін, дати судових засідань в яких приймали участь особи підприємства контрагента ПП «Трейд Груп Сервіс» та за яким довіреностями.

Крім того, до матеріалів справи представником позивачем надані податкові накладні на виконання наданих послуг на загальну суму 4 285 099,98грн. у тому числі ПДВ 714 183,00грн., сума ПДВ в подальшому була включена позивачем до складу податкового кредиту в серпні-грудні 2010 року.

Розрахунки за наданні послуги проводилися сторонами в безготівковій формі, шляхом перерахування грошових коштів позивачем на рахунок ПП «Трейд Груп Сервіс», про що позивачем надані банківські виписки. (т.1 а.с.142-195)

Судом при вивченні наданих до матеріалів справи документів щодо фактичного виконання вище перелічених договорів, а саме заяви до суду, заперечення по судовим справам та доповнення до заперечень, ухвали, постанови судів, касаційні скарги та інші (т.2 а.с.13-252, т.3 а.с.1-6), встановлено, що із змісту ухвал та постанов судів не вбачається, а представником позивача не доведено, що саме представники ПП «Трейд Груп Сервіс» та за якими дорученнями, приймали участь у судових засіданнях судів різних інстанцій. Крім того, із змісту заперечень по судовим справам та інших процесуальних документів не вбачається, що ці документи були подані до матеріалів справи в судові інстанції та відсутні докази про осіб ким вони готувалися. У разі наявності прізвищ осіб які були учасниками судового процесу, відсутні докази, що ці особи працюють саме на приватному підприємстві «Трейд Груп Сервіс» та на якої посаді.

Також, суд бере до уваги, що відповідно до листа ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 26.11.2013 року № 1203/7/26-59-15-03-63 «Щодо надання інформації» наданого на запит відповідача, вбачається, що податкові декларації по податку на додану вартість за червень-грудень 2010 року заповнено з порушенням вимог наказу Державної податкової адміністрації України № 166 «Про затвердження форми податкової декларації та порядку її заповнення і подання від 30.05.1997 року, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України від 09.07.1997 року № 250/2054, в зв'язку з чим декларації не визнано як податкову звітність.

Крім того, як зазначено в листі, платнику було повідомлено про відповідні порушення та запропоновано надати нову податкову звітність оформлену з урахуванням діючого законодавства.

Станом на день надання запиту податкові декларації з податку на додану вартість ПП «Трейд Груп Сервіс» до ДПІ у Шевченківському районі м. Києва не надходили.

Як наслідок у випадку не відображення контрагентом платника податків податкових зобов'язань в декларації та додатку 5 до неї (або контрагентом не подано декларацію), спростовуються відомості, наведені у виданих ним податкових накладних, а тому такі накладні не можуть підтверджувати право платника податків на податковий кредит, оскільки були виписані з порушенням п.п.7.2.3 п. 7.2. п.п.7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону «Про податок на додану вартість».

Також, суд звертає увагу на інформацію про відсутність трудових ресурсів у контрагента позивача, а саме, із вказаного листа вбачається, що податковий розрахунок за формою 1-ДФ за 2010 рік ПП «Трейд Груп Сервіс» не подавались, за 2011 рік працювала 1 особа.

Із аналізу вказаних фактів, суд приходить до висновку, що зазначений об'єм послуг не можливо виконати силами 1 особи.

На думку суду, вказані факти унеможливлюють виконання ПП «Трейд Груп Сервіс» умов за спірними договорами укладеними з позивачем про надання юридичної-правової допомоги.

Таким чином, із аналізу вказаних матеріалів суд приходить до висновку, що позивачем не підтверджено фактичне виконання вищеперелічених договорів, а саме які особи здійснювали виконання послуг, їх вартість за одиницю виміру та якими трудовими ресурсами виконувалися роботи.

Суд прийшов до висновку, що вищеперелічені документи по виконанню послуг, не можуть бути підтвердженням виконання умов договорів та встановлені в судовому засіданні обставини спростовують реальне та фактичне здійснення господарських операцій.

Будь -яких інших документів в якості доказів на підтвердження виконання договорів про надання юридичної-правової допомоги, представником позивача до суду не надано.

Крім того, суду представником позивача у судовому засіданні не доведено, із яких тарифів та за які вимірні одиниці сторонами встановлювалася сума по договорам з ПП «Трейд Груп Сервіс». Специфіка розглядаємих договорів належить в наданні відповідей, консультацій на питання Заявника які виникають у ході господарської діяльності підприємств, тому як вбачається із вищеназваних договорів, сторони заздалегідь знали скільки питань виникне протягом звітного періоду у підприємства та на яку суму будуть надані відповіді, консультації, розглянуті справи в судах та їх складність.

В наданих документах на виконання умов договорів відсутні особи які надають такі консультації, здійснюють представництво в судах, їх прізвище, посади, освіти тощо. Суд наголошує, що відповідно до інформаційної системи Податковий блок по контрагенту позивача ПП «Трейд Груп Сервіс» встановлено, що основним видом діяльності ПП «Трейд Груп Сервіс» - є роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах з перевагою продовольчого асортименту (КВЕД 52.11.0).

Отже, надання підприємством юридичної-правової допомоги, в переліку зареєстрованих видів діяльності підприємства, відсутні. Із зазначеного можна зробити висновок, що підприємство здійснювало діяльність яка за ним не зареєстрована.

Відповідно до п.44.6 ст.44 Податкового кодексу України, у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Водночас, статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно зі статтею 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства. Частина 2 даної статті передбачає, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Згідно з частиною 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.п.1.2, 2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за № 168/704 (далі - Положення № 88), первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Згідно п.2.4 Положення № 88, первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, акти тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Вище перелічені акти здачі-приймання виконаних робіт не мають наведені реквізити первинного документа, не відображено зміст та обсяг господарської операції через визначення конкретних заходів в конкретних вимірних одиницях, вартості, найменування, дат, виконавців, кількість запитів та консультацій тощо.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що ці акти наданих послуг, не можуть бути підтвердженням виконання умов договору.

Відповідно до визначення частини першої статті 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Підпункт 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначає господарську діяльність як діяльність особи, що пов'язану з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямовану на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

В судовому засіданні представником позивача не доведено, що отриманні послуги від ПП «Трейд руп Сервіс» за спірними договорами були реалізовані в ході господарської діяльності підприємства, у зв'язку з чим позивачем було отримано доход.

З наведеного витікає, що господарські операції між позивачем та ПП «Трейд Груп Сервіс» здійснювалися за межах звичайної господарської діяльності позивача, не є реальними, не відповідають дійсному економічному змісту для отримання доходу та не підтверджені необхідними документами, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій.

Доказами в адміністративному судочинстві, за визначенням частини першої статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України, є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

В процесі розгляду справи позивачем доказів крім тих, що містяться у матеріалах справи, до суду не надано, відомостей про наявність інших доказів, які могли б бути витребувані судом, позивачем не надавалося.

У відповідності до частин першої та четвертої статті 70 цього Кодексу, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Підпунктом 14.1.191 пункту 14.1 статі 14 Податкового кодексу України передбачено, постачання товарів - будь-яка передача права на розпорядження товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пункт 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлює, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

З аналізу вказаних правових норм та обставин справи суд приходить до висновку, що необхідними підставами для включення позивачем до складу податкового кредиту відповідних сум податку на додану вартість є: придбання ним послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності; сплата чи нарахування сум податку на додану вартість у зв'язку з таким придбанням.

Так, за попередніми висновками суду, позивачем послуги у підприємства контрагента не отримувалися, та як наслідок не були використані в межах своєї господарської діяльності, тому позивачем безпідставно включені в серпні-грудні 2010 року в складі податкового кредиту суми податку на додану вартість на підставі податкових накладних виписаних ПП «Трейд Груп Сервіс», у зв'язку з недоведеністю придбання у останнього послуг.

Таким чином, визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є рух товарів (послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи - платника податку.

В контексті спірних правовідносин такий фактор відсутній, а саме надання ПП «Трейд Груп Сервіс» послуг з юридичної-правової допомоги у комерційному відношенні у межах господарської діяльності позивача не підтверджено.

Суд враховує, що наявність податкових накладних є обов'язковою обставиною для визначення правильності формування податкового кредиту, але не вичерпною. Від встановлення цієї обставини залежить оцінка податкових накладних як правової підстави для віднесення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту.

Враховуючи викладене, на думку суду, Адвокатське об'єднання «Правниче бюро Єременка» неправомірно формувало податковий кредит по взаємовідносинам з ПП «Трейд Груп Сервіс», а висновки акту перевірки про заниження позивачем податку на додану вартість є вірними, тому, збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість з урахуванням штрафних санкцій спірним податковим повідомленням-рішенням на суму 892 728,75грн., є правомірним.

Таким чином, спірне податкове повідомлення-рішення ДПІ у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві від 23.09.2013 року № 0000922201 є правомірним та не підлягає скасуванню.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на викладене, доводи відповідача про відсутність реальності господарських операцій про надання послуг згідно договорів з ПП «Трейд Груп Сервіс» знайшли своє підтвердження під час судового розгляду справи.

Таким чином, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд приходить до висновку про відмову в задоволені позовних вимог Адвокатського об'єднання «Правниче бюро Єременка».

Оскільки суд прийшов до висновків в задоволені позову відмовити сплачений судовий збір позивачем не підлягає поверненню.

Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111,112, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

постановив :

У задоволенні позову Адвокатського об'єднання «Правниче бюро Єременка» - відмовити.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими ст.ст.185-187 цього Кодексу.

Суддя О.А. Соколова