Рішення

від 05.02.2014 по справі 903/134/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

05 лютого 2014 р. Справа № 903/134/13-г

Господарський суд Волинської області, розглянувши матеріали по справі

за позовом Арбітражного керуючого Товариства з обмеженою відповідальністю "Техно-Сервіс Плюс" Побережного Володимира Трохимовича

до відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Вірго - Україна ЛТД"

до відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Портман Тим Україна"

до відповідача 3: Товариства з обмеженою відповідальністю "Техно - Сервіс Плюс"

про визнання правочинів недійсними

Суддя Гончар М.М.

за участю представників сторін :

від позивача : арбітражний керуючий Побережний В.П., Ліпкевич І.В. дов. від 25.12.2013р.

від відповідача 1 : н/з

від відповідача 2: н/з

від відповідача 3: Котищук В.Л. дов. від 25.02.2013р., Кузьмін О.В. директор (протокол №17 від 24.05.2012р.)

Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України роз'яснено право відводу судді. Відводу судді не заявлено. На підставі ст. 22 ГПК України роз'яснено процесуальні права та обов'язки сторін. Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу не надходило.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Суть спору: позивач - арбітражний керуючий Товариства з обмеженою відповідальністю "Техно - Сервіс Плюс" Побережний Володимир Трохимович звернувся з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вірго-Україна" ЛТД, Товариства з обмеженою відповідальністю "Портман Тим Україна", Товариства з обмеженою відповідальністю "Техно - Сервіс Плюс" про визнання правочинів недійсними.

Ухвалою господарського суду Волинської області від 27.12.2013р. по справі №903/134/13-г заяву арбітражного керуючого ТзОВ "Техно-Сервіс Плюс" Побережного В.Т. про забезпечення позову - задоволено. Накладено арешт на нерухоме майно, а саме малий комплекс обслуговування автотранспорту площею 639, 2 кв.м., що розташований за адресою: Волинська область, Любомльський р-н, с.Старовойтове, вул. Прикордонників, буд. 7-А. Заборонено Товариству з обмеженою відповідальністю "Вірго-Україна" ЛТД (м.Київ, Шевченківський р-н, вул. Старовокзальна, 13/2) та Товариству з обмеженою відповідальністю "Портман Тим Україна" (м.Київ, Шевченківський р-н, вул. Старовокзальна, 13/2) вчиняти наступні дії - відчужувати нерухоме майно будь-якими способами, заборонено користування та управління нерухомим майном шляхом передання нерухомого майна в тимчасове управління підприємства боржника та відповідача 3 - Товариства з обмеженою відповідальністю "Техно-Сервіс Плюс" (Любомльський р-н, с.Старовойтове, вул. Прикордонників, 7-А) до вирішення справи по суті.

Через канцелярію суду ТзОВ "Вірго-Україна ЛТД" подано письмові пояснення від 15.01.2014р. №14-1 відповідно до яких останній не визнає позов, мотивуючи наступним:

- 19.04.2006р. ТзОВ "Вірго-Україна ЛТД" та ОСОБА_7 було засновано ТзОВ "Техно -Сервіс Плюс"для будівництва та експлуатації автозаправних станцій у Волинській області. Основним джерелом фінансування підприємства було отримання кредитних коштів від одного з учасників ТОВ "Техно-Сервіс Плюс", а саме від ТОВ "Вірго-Україна ЛТД";

- 14.09.2012р. учасники ТОВ "Техно-Сервіс плюс" на загальних зборах прийняли рішення про вихід ТОВ "Вірго-Україна ЛТД" зі складу учасників і вирішили майнові питання, пов'язані з виходом учасника. Відповідно до протоколу №25 від 14.09.2012р. , до ТОВ "Вірго-Україна ЛТД" перейшла частина майна підприємства - автозаправний комплекс, що розташований за адресою: Волинська обл.., Любомльський р-н, с. Старовойтове, вул. Прикордонників, 7-А, а також більша частина кредиторської заборгованості підприємства в сумі 5, 75 млн. грн.;

- відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 07.02.2002 року №7/5, яким було затверджено Тимчасове положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, що був чинним на момент виходу учасника, оформлення права власності на нерухоме майно проводиться з видачею свідоцтва про право власності за заявою про оформлення права власності на нерухоме майно органами місцевого самоврядування фізичним особам та юридичним особам, що вийшли зі складу засновників (учасників) юридичної особи за рішенням учасників або органу, уповноваженого на це установчими документами, і отримали у власність об'єкт нерухомого майна, переданий їм;

- рішенням виконкому Рівненської сільської ради Любомльського р-ну від 30.10.2012р. за №56 оформлено право власності на малий комплекс обслуговування автотранспорту (автозаправний комплекс) за ТОВ "Вірго-Україна ЛТД". Видане свідоцтво про право власності серія САЕ №409824;

- 23.11.2012р. свідоцтво про право власності зареєстроване в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно за №28469750 кад №169;

- 25.12.2012р. ТОВ "Вірго-Україна ЛТД" було укладено договір оренди земельної ділянки, на якій розташований АЗС;

- 09.07.2013р. автозаправний комплекс, що розташований за адресою: Волинська область, Любомльський р-н, с.Старовойтове, вул. Прикордонників, 7-А, було продано ТзОВ "Портман Тим Україна" на підставі договору купівлі - продажу, посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_8;

- твердження позивача на належність АЗС ТзОВ "Техно-Сервіс Плюс" на підставі балансової довідки не можна приймати до уваги, оскільки право власності на нерухомі речі підлягає обов'язковій державній реєстрації;

- право власності на автозаправний комплекс, що розташований за адресою: Волинська обл.., Любомльський р-н, с.Старовойтове, вул. Прикордонників, 7-А, зареєстровано за ТзОВ "Портман Тим Україна";

- передача майна від ТОВ "Техно-Сервіс плюс" до ТОВ "Вірго-Україна ЛТД" відбувалась виключно за рішенням учасників підприємства, тому вимоги позивача є незрозумілими та незаконними;

- 17.07.2013р. Рівненською сільською радою Любомльського району Волинської області на підставі подання Волинської прокуратури з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері, було прийнято рішення №20/3 "Про скасування рішення виконавчого комітету Рівненської сільської ради№56 від 30.10.2012 року "Про оформлення права власності на малий комплекс обслуговування автотранспорту товариства з обмеженою відповідальністю "Вірго-Україна ЛТД" ;

- 13.01.2014р. Львівським апеляційним адміністративним судом прийнято постанову по апеляційній скарзі ТОВ "Вірго-Україна ЛТД" на постанову Любомльського районного суду Волинської області від 15.10.2013р. по справі за позовом ТОВ "Вірго-Україна ЛТД" до Рівненської сільської ради про визнання неправомірним та скасування рішення, якою скаргу задоволено, постанову суду І інстанції скасовано, позовні вимоги ТОВ "Вірго-Україна ЛТД задоволено, скасовано рішення Рівненської сільської ради Любомльського району Волинської області від 17.07.2013 року №20/3 "Про скасування рішення виконавчого комітету Рівненської сільської ради №56 від 30.10.2012 року "Про оформлення права власності на малий комплекс обслуговування автотранспорту товариства з обмеженою відповідальністю "Вірго-Україна ЛТД".

Через канцелярію суду 21.01.2014р. ПП "Укрпалетсистем" подало заяву від 17.01.2014р. №62 про вступ у справу в якості третьої сторони, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, посилаючись на те, що у підприємства на підставі договору суборенди знаходиться майно розташоване за адресою: Любомльський р-н, с.Старовойтово, вул. Прикордонників, 7А.

Через канцелярію суду 23.01.2014р. ТзОВ "Вірго-Україна ЛТД" подано заяву від 22.01.2014р. про перегляд ухвали суду від 27.12.2013р.

На виконання вимог ухвали суду Реєстраційною службою Любомльського районного управління юстиції подано копію договору купівлі - продажу укладеного між ТзОВ "Вірго - Україна" та ТзОВ "Портман Тим Україна" щодо об'єкта нерухомого майна, а саме малого комплексу обслуговування автотранспорту пл.. 639, 2 кв.м., розташованого за адресою: Волинська обл.., Любомльський р-н, с.Старовойтово, вул. Прикордонників, 7А.

Через канцелярію суду ВДВС Любомльського районного управління юстиції подано для відома постанову державного виконавця про закінчення виконавчого провадження від 27.01.2014р.

Ухвалами господарського суду Волинської області від 16.01.2014р., від 30.01.2014р. розгляд справи відкладався за клопотаннями сторін.

Через канцелярію суду 04.02.2014р. арбітражним керуючим Побережним В.П. подано додаткові пояснення до позовних вимог про визнання правочинів недійсним, зазначаючи наступне:

- одним із можливих заперечень ТзОВ «Вірго-Україна ЛТД» проти позовних вимог, може слугувати посилання на даний протокол та на те, що Акт приймання - передачі був зроблений на підставі вищевказаного Протоколу зборів учасників від 14.09.2012р. З приводу даного протоколу зборів учасників, а також Акту приймання -передачі слід зазначити, що чинне законодавство України визначає п'ять видів ліквідації та реорганізації юридичних осіб: приєднання, злиття, виділ (виділення), поділ, перетворення;

- у відповідності до ст. 109 ЦК України, при виділі (виділенні) перехід майна, прав та обов'язків юридичної особи відбувається на підставі виключно розподільчого балансу. Такий перехід майна, прав та обов'язків відбувається до створюваних нових юридичних осіб;

- згідно із ч. 2 ст. 107 ЦК України, після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог крім з припинення юридичної особи складає передавальний акт або розподільчий баланс, які мають містити положення про правонаступництво щодо всіх зобов'язань юридичної особи, що припиняється, стосовно всіх її кредиторів та боржників;

- згідно із ч. 3 ст. 107 ЦК України розподільчий баланс затверджується учасниками юридичної особи або органом, що прийняв рішення про її припинення;

- у відповідності до абз. 2 ч. 3 ст. 107 ЦК України нотаріально посвідчені копії розподільчого балансу передаються в орган, який здійснює державну реєстрацію, за місцем державної реєстрації юридичної особи, що припиняється (попередньої юридичної особи), а також в орган, який здійснює державну реєстрацію, за місцем державної реєстрації юридичної особи правонаступника;

- протоколом №25 від 14.09.2013р. передбачено наступний порядок денний: 1. Про реорганізацію ТОВ «Техно-Сервіс Плюс» шляхом виділення.2. Про виділення майна та зобов'язань підприємства У першому питанні порядку денного вказано - реорганізувати ТОВ «Техно-Сервіс Плюс» шляхом виділення, а саме виділення частини майна та зобов'язань за розподільчим балансом учасникам підприємства. Розподільчий баланс зроблений не був;

- було прийнято рішення про виділення частини майна ТзОВ «Вірго-Україна» ЛТД (питання 2 порядку денного);

- всупереч п. 1 порядку денного протоколу №25 та всупереч ст. 107, 109 ЦК України розподільчий баланс зроблено не було. А саме розподільчому балансі вказується умови, суми та порядок передання майна;

- всупереч ч. 2 ст. 107 ЦК України, ст. 37 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», не було затверджено такий розподільчий баланс учасниками товариства;

- не було надано такий розподільчий баланс (оригінал або нотаріально завірена копія) на реєстрацію до органу державної реєстрації. Ніякої реорганізації ТзОВ «Техно-Сервіс Плюс» шляхом виділення майна, прав та обов'язків, ні фактично, ні юридично не було;

- ніякої фактичної та юридичної передачі майна від ТзОВ «Техно-Сервіс Плюс» до ТзОВ «Вірго-Україна ЛТД не було.

Відповідно до ст. 22 ГПК України подані додаткові пояснення приєднуються до матеріалів справи.

Через канцелярію суду представником ТзОВ «Портман Тим Україна» подано телеграму про відкладення розгляду справи у зв'язку з участю в судовому засіданні ВСУ представника товариства.

Заслухавши думку представників сторін, суд відхиляє подане клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку із тим, що товариство не позбавлене права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з ч. 1 -5 ст. 28 ГПК України, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (ст. 32 - 34 ГПК), що товариством зроблено не було. Такої позиції дотримується Пленум Вищого господарського суду України у своїй постанові від 26.12.2011р. №18 (п.3.9.2.) «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції».

Крім того, розгляд справи двічі відкладався за клопотаннями сторін, на думку суду у товариства було достатньо часу з дня порушення провадження у справі для подання своїх письмових пояснень та заперечень.

В судовому засіданні оглянуто та оголошено подану 21.01.2014р. заяву ПП "Укрпалетсистем" від 17.01.2014р. №62 про вступ у справу в якості третьої сторони, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Оглянувши подане клопотання та заслухавши представників сторін, суд відхиляє подану заяву, мотивуючи наступним.

Згідно ч.1 ст. 27 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора. Якщо господарський суд при прийнятті позовної заяви, вчиненні дій по підготовці справи до розгляду або під час розгляду справи встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права і обов'язки осіб, що не є стороною у справі, господарський суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору.

Предметом розгляду даної справи є визнання недійсними правочинів щодо відчуження нерухомого майна, а саме - малого комплексу обслуговування автотранспорту площею 639, 2 кв.м., що розташований за адресою: Волинська обл., Любомльський р-н, с.Старовойтове, вул. Прикордонників, 7-А до ТзОВ "Вірго Україна" ЛТД та ТзОВ "Портман Тим Україна", а заявник - ПП "Укрпалетсистем" в даному випадку є суборендар даного приміщення, що на предмет спору його права та обов'язки не порушуються.

В судовому засіданні розглянуто заяву ТзОВ "Вірго-Україна ЛТД" від 22.01.2014р. про перегляд ухвали суду від 27.12.2013р. Заслухавши представників сторін, суд відмовляє в поданій заяві, мотивуючи наступним.

У заяві від 22.01.2014р. ТзОВ «Вірго - Україна ЛТД» просить скасувати ухвалу господарського суду Волинської області від 27.12.2013р. по справі №903/134/13-г про забезпечення позову посилаючись на ст. 106 ГПК України.

Ст. 106 ГПК України передбачено умови подання апеляційних скарг на ухвали місцевого господарського суду.

Відповідно до ст. 92 ГПК України перегляд за апеляційною скаргою рішень та ухвал місцевого господарського суду здійснює апеляційний господарський суд, повноваження якого поширюються на територію знаходження відповідного місцевого господарського суду. Скарги на рішення, ухвали господарського суду Волинської області подаються до Рівненського апеляційного господарського суду через господарський суд Волинської області в строки, передбачені ГПК України.

В даному випадку, ухвала господарського суду Волинської області від 27.12.2013р. по справі №903/134/13-г про забезпечення позову не може бути переглянута відповідно до ст. 106 ГПК України в господарському суді Волинської області.

В судовому засіданні арбітражний керуючий та його представник повністю підтримали поданий позов з підстав, викладених у позовній заяві та додаткових поясненнях та подано заяву про уточнення п. 3 позовних вимог, відповідно до яких п .3 прохальної частини позовної заяви викладає в такий редакції: «Визнати недійсним Договір купівлі - проваджу від 09.07.2013р., що посвідчений приватним нотаріусом КМНО ОСОБА_8 09.072013р. та зареєстрований в реєстрі за №2649 щодо відчуження нерухомого майна, а саме: малого комплексу обслуговування автотранспорту площею 639, 2 кв.м., що розташований за адресою: Волинська область , Любомльський район, с.Старовойтове, вул. Прикордонників, буд. 7-А та був укладений між ТзОВ «Вірго-Україна ЛТД» та ТзОВ «Портман Тим Україна», у відповідності до якого майно було передано від ТзОВ «Вірго-Україна ЛТД» до ТзОВ «Портман Тим Україна».

Представник відповідача 3 - ТзОВ «Техно-Сервіс Плюс» та директор товариства позов підтримав повністю та зазначив, що акт приймання - передач майна директором підписаний не був, на підтвердження в судовому засіданні подано заяву №2.

В судовому засіданні представник відповідача подав копію подання Волинської прокуратури з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері від 03.04.2013р. №681507вих.13 на підтвердження того, що товариством були здійсненні відповідні заходи для повернення майна.

В судовому засіданні 05.02.2014р. представником відповідача 3 було подано заяву 1, відповідно до якої товариство повідомило, що малий комплекс з обслуговування автомобілів за адресою: Волинська область, Любомльський район, с.Старовойтово, вул. Прикордонників, 7А станом на 05.02.2014р. перебуває на балансі товариства. Розподільчий баланс, у відповідності до якого вищевказане майно, перейшло з балансу ТзОВ «Техно-Сервіс Плюс» на баланс ТзОВ «Вірго Україна» не оформлявся. Нерухоме майно з балансу ТзОВ «Техно-Сервіс Плюс» не знімалось. Сума зобов'язань перед ТзОВ «Вірго Україна» у розмірі 5 757 670, 00 грн. обліковуються на балансі ТзОВ «Техно-Сервіс Плюс».

Заслухавши представників сторін та оглянувши матеріали справи, суд, -

Встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Техно-Сервіс Плюс" є власником малого комплексу обслуговування автотранспорту площею 639, 2 кв. м, що розташований за адресою: Волинська область, Любомльський р-н., с. Старовойтове, вул. Прикордонників, буд. 7-А.

Даний об'єкт нерухомого майна належить ТзОВ „Техно-Сервіс Плюс" на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 07.10.2009 року, виданого на підставі Рішення виконкому Рівненської сільської ради Любомльського району, Волинської області від 29.09.2009 року № 65.

Також право власності на дане нерухоме майно за ТзОВ „Техно-Сервіс Плюс" підтверджується Балансовою довідкою №701 від 25.02.2013 року, про те, що малий комплекс обслуговування автотранспорту площею 639, 2 кв. м., перебуває на балансі товариства з балансовою вартістю 4 427 064, 25 грн. (а.с.12).

Вищевказаний об'єкт нерухомості з 30.10.2012 року перебував під загальним арештом нерухомого майна, згідно Постанови заступника начальника ВДВС Любомльського РУЮ Сарапіна В.І. про арешт майна боржника та оголошення на його відчуження. Інформація про цю постанову 30.10.2012 року була внесена до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна. Даний факт підтверджується витягом № 38535200 від 30.10.2012 року (а.с. 14).

09 листопада 2012 року малий комплекс обслуговування автотранспорту площею 639, 2 кв. м. був описаний та арештований заступником начальника ВДВС Любомльського РУЮ Сарапіним В.І., про що було складено Акт опису й арешту від 09.11.2012 року, у відповідності до якого вищевказаний об'єкт нерухомого майна був арештований та переданий директору ТзОВ „Техно-Сервіс Плюс" на відповідальне зберігання (а.с. 15-18).

У відповідності до Акту опису й арешту від 09.11.2012 року на вищезазначене майно накладено арешт, заборонено відчуження, зміну, схов, псування та інші види обмеження.

Все викладене підтверджує той факт, що малий комплекс обслуговування автотранспорту площею 639, 2 кв. м, що розташований за адресою : Волинська область, Любомльський р-н., с. Старовойтове, вул. Прикордонників, буд. 7-А належав на праві власності ТзОВ „Техно-Сервіс Плюс".

З матеріалів справи вбачається, що рішення (протоколом) №25 загальних зборів учасників ТзОВ «Техно-Сервіс Плюс» прийнято рішення реорганізувати ТзОВ «Техно-Сервіс Плюс» шляхом виділення, а саме виділення частини майна та зобов'язань підприємства за розподільчим балансом учасникам підприємства. Вирішено доручити директору ТОВ «Техно-Сервіс Плюс» зареєструвати зміни, що відбулися, в державних органах (а.с.103 - 104).

Згідно копії акту прийому - передачі без дати та номера, поданого позивачем (а.с. 59) ТзОВ «Техно-Сервіс Плюс» в особі директора Кузьміна О.В. передано у власність ТзОВ «Вірго-Україна ЛТД» комплекс обслуговування автотранспорту, розташованого в с.Старовойтове, вул. Прикордонників, буд №7А, площа забудови - 772, 40 кв.м., поверхів - 1, об'єм будинку 2394 куб. м., загальна площа - 639, 20 кв.м., площа нежитлових приміщень - 639, 20 кв.м.

В.о. директора ТзОВ «Техно-Сервіс Плюс» зазначає, що даний акт, ним не підписувався та не ставився відбиток печатки, оригіналу для огляду в судове засідання не надано, у зв'язку із відсутністю даного акту.

Також в матеріалах справи міститься копія акту прийому - передачі від 15.09.2012р., відповідно до якого ТзОВ «Техно-Сервіс Плюс» в особі учасника ОСОБА_7 передано у власність ТзОВ «Вірго-Україна ЛТД» комплекс обслуговування автотранспорту, розташованого в с.Старовойтове, вул. Прикордонників, буд №7А, площа забудови - 772, 40 кв.м., поверхів - 1, об'єм будинку 2 394 куб. м., загальна площа - 639, 20 кв.м., площа нежитлових приміщень - 639, 20 кв.м., загальною вартістю 5 757 670, 00 грн., в т.ч. ПДВ 20 % - 959 611, 67 грн.

Проте, даний акт суперечить ч. 1 ст. 101 ЦК України, якою встановлено, що засновники установи не беруть участі в управлінні нею, а відповідно до протоколу (рішення) №25 загальних зборів учасників ТзОВ «Техно-Сервіс Плюс» ОСОБА_7, володіє 50 % статутного капіталу товариства.

На підставі даного акту рішенням виконавчого комітету Рівненської сільської ради Любомльського району від 30.10.2012р. №56 вирішено оформити право власності на малий комплекс обслуговування автотранспорту за ТзОВ «Вірго-Україна ЛТД» , що знаходиться в с. Старовойтове по вул. Прикордонників, 7а, Любомльського району Волинської області (а.с. 106).

У відповідності до ст. 106 ЦК України - злиття, приєднання, поділ та перетворення юридичної особи здійснюється за рішенням його учасників.

Згідно ст. 109 ЦК України: Виділом (виділенням) є перехід за розподільчим балансом частини майна, прав та обов'язків юридичної особи до однієї або кількох створюваних нових юридичних осіб. До виділу застосовуються за аналогією положення частини першої, другої та четвертої статті 105 та положення статей 106 і 107 ЦК України.

Тобто, у відповідності до ст. 109 ЦК України, при виділі (виділенні) перехід майна, прав та обов'язків юридичної особи відбувається на підставі виключно розподільчого балансу .

І такий перехід майна, прав та обов'язків відбувається до створюваних нових юридичних осіб.

Згідно із ч. 2 ст. 107 ЦК України, після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання, перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), які мають містити положення про правонаступництво щодо всіх зобов'язань юридичної особи, що припиняється, стосовно всіх її кредиторів та боржників.

Тобто із змісту ст. 107, 109 ЦК України чітко вбачається, що при виділі (виділенні) обов'язково має складатися розподільчий баланс.

Згідно із ч. 3 ст. 107 ЦК України розподільчий баланс затверджується учасниками юридичної особи або органом, що прийняв рішення про її припинення.

Тобто, після складення (оформлення) розподільчого балансу, даний розподільчий баланс підлягає обов'язковому затвердженню учасниками юридичної особи.

У відповідності до абз. 2 ч. 3 ст. 107 ЦК України нотаріально посвідчені копії розподільчого балансу передаються в орган, який здійснює державну реєстрацію, за місцем державної реєстрації юридичної особи, що припиняється (попередньої юридичної особи), а також в орган, який здійснює державну реєстрацію, за місцем державної реєстрації юридичної особи правонаступника.

Протоколом № 25 від 14.09.2013 року передбачено наступний порядок денний: Про реорганізацію ТОВ «ТЕХНО-СЕРВІС ПЛЮС» шляхом виділення. Про виділення майна та зобов'язань підприємства.

У першому питанні порядку денного вказано - реорганізувати ТОВ «ТЕХНО-СЕРВІС ПЛЮС» шляхом виділення, а саме виділення частини майна та зобов'язань за розподільчим балансом учасникам підприємства.

Тобто самі учасники товариства визначили, що повинен був бути оформлений розподільчий баланс. Однак такий розподільчий баланс з матеріалів справи вбачається, що зроблений не був.

Враховуючи вищевказане, рішення про реорганізацію шляхом виділення було прийнято учасниками товариства, як вимагає ст. 106 ЦК України.

Було прийнято рішення про виділення частини майна ТзОВ «Вірго-Україна» ЛТД (питання 2 порядку денного).

Всупереч п. 1 порядку денного протоколу № 25 та всупереч ст. 107, 109 ЦК України розподільчий баланс зроблено не було. А саме у розподільчому балансі вказується умови, суми та порядок передання майна.

Всупереч ч. 2 ст. 107 ЦК України, ст. 37 Закону України Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», не було затверджено такий розподільчий баланс учасниками товариства.

Всупереч ч. 3 ст. 107 ЦК України, ст. 37 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», не було надано такий розподільчий баланс (оригінал або нотаріально завірена копія) на реєстрацію до органу державної реєстрації.

І за таких обставин правочин щодо передання оспорюваного майна, оформлений відповідним Актом приймання-передачі є недійсним.

У відповідності до вимог ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ст. 203 ЦК України.

Статтею 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства;особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Правочин щодо відчуження нерухомого майна на користь ТзОВ «Вірго Україна ЛТД» (на підставі Акту приймання - передачі) є недійсним , оскільки угода щодо відчуження вищевказаного нерухомого майна підлягала обов'язковому нотаріальному посвідченню.

У відповідності до ст. 657, 715, 719, 729, 732, 754, 1304 ЦК України, договори про відчуження (купівлі-продаж, міна, дарування, пожертва, рента, довічне утримання, спадковий договір) нерухомого майна підлягають обов'язковому нотаріальному посвідченню.

Натомість Акт приймання передачі, у відповідності до якого оспорюване нерухоме майно перейшло у власність ТзОВ «Вірго Україна ЛТД» (згідно із текстом, зазначеним у Акті приймання-передачі) нотаріально посвідчений не був.

У відповідності до ч. 2 ст. 215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Статтею 220 ЦК України передбачено, що у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним (тобто недійсним).

Отже даний правочин суперечить вимогам п. 4 ст. 203 ЦК України ( у відповідності до якого правочин має вчинятися у формі, встановленій законом).

Крім того, об'єкт нерухомого майна з 30.10.2012 року перебував під загальним арештом нерухомого майна, згідно Постанови заступника начальника ВДВС Любомльського РУЮ Сарапіна В.І. про арешт майна боржника та оголошення на його відчуження.

Інформація про цю постанову 30.10.2012 року була внесена до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна. Даний факт підтверджується витягом № 38535200 від 30.10.2012 року.

09 листопада 2012 року малий комплекс обслуговування автотранспорту площею 639, 2 кв. м був описаний та арештований заступником начальника ВДВС Любомльського РУЮ Сарапіним В.І., про що було складено Акт опису й арешту від 09.11.2012 року, у відповідності до якого вищевказаний об'єкт нерухомого майна був арештований та переданий директору ТзОВ „Техно-Сервіс Плюс" на відповідальне зберігання.

У відповідності до Акту опису й арешту від 09.11.2012 року на вищезазначене майно накладено арешт, заборонено відчуження, зміну, схов, псування та інші види обмеження.

Таким чином, відчуження даного об'єкту не могло бути здійснено.

Отже за таких обставин зміст правочину (Акту приймання-передачі) суперечить вимогам ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, і таким чином суперечить вимогам п.1 ст. 203 ЦК України.

І тому, за усіх вищевказаних правових підстав, правочин щодо відчуження нерухомого майна на користь ТзОВ «Вірго Україна ЛТД», оформлений у вигляді Акта приймання-передачі, визнається недійсним із застосуванням правових наслідків недійсності правочину, передбаченого ст. 216 ЦК України (тобто повернення майна у натурі попередній стороні правочину).

Правочин щодо відчуження нерухомого майна на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Портман Тим Україна" є недійсним з наступних підстав:

Із матеріалів справи вбачається, що 12.11.2012 року (тобто під час перебування нерухомого майна під описом та арештом, який існував ще з 30.10.2012 року) виконавчим комітетом Рівненської сільської ради на ім'я ТзОВ „Вірго-Україна ЛТД" було видано нове свідоцтво про право власності на малий комплекс обслуговування автотранспорту площею 639, 2 кв. м. (а.с. 107).

Даний факт також підтверджується витягом КП „Волинське обласне БТІ" про державну реєстрацію прав № 36381742 від 23.11.2012 року з реєстраційним № 28469750 (а.с.108).

Видача даного свідоцтва була проведена всупереч вимогам чинного законодавства, оскільки : видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно проводиться на підставі рішення органу місцевого самоврядування після закінчення будівництва новозбудованого об'єкту.

На вищезгаданий об'єкт, як на новозбудований, свідоцтво про право власності на нерухоме майно вже було видано у 2009 році на ім'я ТзОВ „Техно-Сервіс Плюс". Перехід права власності від попереднього власника : ТзОВ „Техно-Сервіс Плюс" до нового власника : ТзОВ „Вірго-Україна ЛТД" можливий лише на підставі цивільно-правових договорів про відчуження нерухомого майна (причому такий правочин підлягає обов'язковому нотаріальному посвідченню), а такого договору укладено не було. Відчуження відбулось на підставі незаконного Акту приймання-передачі.

На момент видачі нового документу про право власності (12.11.2012 року) існувала законна заборона на відчуження нерухомості, а саме арешт накладений на малий комплекс обслуговування автотранспорту площею 639, 2 кв. м органами ВДВС Любомльського РУЮ.

У відповідності до ст. 658 ЦК України право продажу товару, окрім примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару. Якщо продавець товару не є його власником, покупець набуває право власності лише у випадках, якщо власник не має права його повернення.

За таких обставин даний правочин щодо відчуження майна прямо суперечить вимогам ЦК України і відповідно не відповідає вимогам ч. 1 ст. 203 ЦК України.

А на підставі ст. 215 ЦК України - підставою для визнання правочину недійсним є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5-6 ст. 203 цього Кодексу.

Оскільки, спір до суду доведений з вини відповідачів 1 та відповідача 2, тому відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір у сумі 4 014, 50 грн. підлягає стягненню з відповідачів 1 та відповідача 2.

Нормами Закону України «Про судовий збір» передбачені умови справляння у відповідному розмірі судового збору за подання позову до господарського суду та заяви про забезпечення позову.

Згідно п.1 ст.4 Закону «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та фіксованому розмірі.

Позов поданий до суду 26.12.2013 року. Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2013 рік" мінімальний розмір заробітної плати на 01.01.2013 рік становив1 147, 00 грн.

Відповідно до квитанції №ПН1081534 від 26.12.2013р. (а.с.9) судовий збір зайво сплачений позивачем за подання позову на 142 грн., які підлягають поверненню з державного бюджету.

Відповідно до квитанції №ПН1081576 від 26.12.2013. (а.с. 80) судовий збір зайво сплачений позивачем за подання заяви про забезпечення позову на 106, 50 грн., які підлягають поверненню з державного бюджету.

Ч. 1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» визначені умови повернення судового збору, зокрема, однією із умов повернення судового збору є внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Ч.1 ст. 43 Бюджетного кодексу України встановлено, що при виконанні державного бюджету і місцевих бюджетів застосовується казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Відповідно до наданих повноважень, зокрема, Бюджетного кодексу України, Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік», положення про територіальні органи Державного казначейської служби України, органи державного казначейства здійснюють операції з державними коштами, тому повернення судового збору з державного бюджету слід покласти на Управління Державної казначейської служби України у м. Луцьку Волинській області.

Керуючись ст. ст. 101. 105, 106, 107, 109, 203, 215, 216, 220 Цивільного кодексу України, ст. 7 Закону України «Про судовий збір», ст.ст. 49, 33, 34, 82, 84 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Волинської області,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати недійсним правочин щодо відчуження нерухомого майна, а саме - малого комплексу обслуговування автотранспорту площею 639, 2 кв.м., що розташований за адресою: Волинська область, Любомльський р-н, с.Старовойтове, вул. Прикордонників, буд. 7-А, що був оформлений Актом приймання -передачі (без дати та номеру), у відповідності до якого майно було передано від ТзОВ «Техно-Сервіс Плюс» до ТзОВ «Вірго-Україна ЛТД».

3. Визнати недійсним Договір купівлі - проваджу від 09.07.2013р., що посвідчений приватним нотаріусом КМНО ОСОБА_8 09.07.2013р. та зареєстрований в реєстрі за №2649, а саме щодо відчуження нерухомого майна, а саме: малого комплексу обслуговування автотранспорту площею 639, 2 кв.м., що розташований за адресою: Волинська область , Любомльський район, с.Старовойтове, вул. Прикордонників, буд. 7-А та був укладений між ТзОВ «Вірго-Україна ЛТД» та ТзОВ «Портман Тим Україна», у відповідності до якого майно було передано від ТзОВ «Вірго-Україна ЛТД» до ТзОВ «Портман Тим Україна».

4. Повернути ТзОВ «Техно-Сервіс Плюс» (Любомльський район, с.Старовойтове, вул. Прикордонників, 7А, код ЄДРПОУ 34313877) комплекс обслуговування автотранспорту, розташованого в с.Старовойтове, вул. Прикордонників, буд №7А, площа забудови - 772, 40 кв.м., поверхів - 1, об'єм будинку 2394 куб. м., загальна площа - 639, 20 кв.м., площа нежитлових приміщень - 639, 20 кв.м.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вірго - Україна ЛТД" (м.Київ, Шевченківський р-н, вул. Старовокзальна, 13/2, код ЄДРПОУ 35466282) на користь арбітражного керучючого Побережного Володимира Трохимовича (АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) 2 007, 25 грн. витрат по сплаті судового збору.

6. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Портман Тим Україна" (м.Київ, Шевченківський р-н, вул. Старовокзальна, 13/2, код ЄДРПОУ 36125097) на користь арбітражного керучючого Побережного Володимира Трохимовича (АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) 2 007, 25 грн. витрат по сплаті судового збору.

7. Управлінню Державної казначейської служби України у м. Луцьку Волинської області (м.Луцьк, вул. Стрілецька, 4а) повернути арбітражному керуючому Побережному Володимиру Трохимовичу (АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) з державного бюджету 142, 00 грн. судового збору сплаченого згідно квитанції №ПН1081534 від 26.12.2013р. (оригінал квитанції знаходиться в матеріалах справи).

8. Управлінню Державної казначейської служби України у м. Луцьку Волинської області (м.Луцьк, вул. Стрілецька, 4а) повернути арбітражному керуючому Побережному Володимиру Трохимовичу (АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) з державного бюджету 106, 50 грн. судового збору сплаченого згідно квитанції №ПН1081576 від 26.12.2013р. (оригінал квитанції знаходиться в матеріалах справи).

Повне рішення

складено 10.02.2014р.

Суддя М. М. Гончар