Постанова

від 11.07.2006 по справі 28/158-06-4278

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

28/158-06-4278

 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В АІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"11" липня 2006 р. Справа № 28/158-06-4278

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                              Разюк Г.П.

суддів:                                        Колоколова С.І

                                                            Петрова М.С.

(склад колегії замінено розпорядженням голови Одеського апеляційного господарського суду № 63 від 03.07.2006р.)

при секретарі судового засідання Гудимі І.Б.

за участю представників сторін:

від позивача –Лебединського Г.І., довіреність № 84/06 від 26.05.2006р.,

від відповідача 1 - Литвиненко С.В. довіреність № 25-5/1404 від 06.05.2006р.,

від відповідача 2 - Литвиненко С.В. довіреність б/н від 15.05.2006р.,

відповідачі 3,4 не з'явились у судове засідання, про час та місце розгляду апеляційної скарги належним чином повідомлені (див. повідомлення про вручення поштового відправлення №1750933, №136091)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги

Відкритого акціонерного товариства „Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат”,(далі по тексту –ВАТ„ЖЦПК”), м.Жидачів Львівської області

на ухвалу господарського суду Одеської області від 11.05.2006 року та

на рішення господарського суду Одеської області від 09.06.2006 року

по справі № 28/158-06-4278

за позовом Закритого акціонерного товариства (далі-ЗАТ) „Альфа-Банк”, м.Київ

до відповідачів:

1)          скаржника

2)          Відкритого акціонерного товариства „Ізмаїльський целюлозно-папе-

ровий комбінат” (далі - ВАТ „ІЦПК”), м.Ізмаїл Одеської області

3)          Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) „Корсар-98”, м.Київ

4)          Товариства з обмеженою відповідальністю „ Торговий дім „Жидачівський паперовий комбінат” (далі - ТОВ „ТД ЖПК”), м.Жидачів Львівської області

про стягнення 2 713429,73 доларів США та 74795,84 грн. за договором кредитування

В С Т А Н О В И В :

10 червня 2006 року  ЗАТ „Альфа-Банк” звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до  ВАТ „ЖЦПК”, ВАТ „ІЦПК”, ТОВ „Корсар-98” та ТОВ „ТД ЖПК” про стягнення з відповідачів солідарно /з урахуванням уточнення позовних вимог-а.с. 89-91/ 2 713 429,73 доларів США та 74 795,84 гривень за договором кредитування та судових витрат.   

В обґрунтування своїх вимог позивач послався на неналежне виконання договорів кредитування та приписи ст.ст. 509, 526, 530, 543, 553, 1048, 2054 Цивільного кодексу України.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 11.05.2006р. задоволено клопотання ЗАТ „Альфа-Банк” про вжиття заходів до забезпечення позову в порядку ст.ст. 66,67 Господарського процесуального кодексу України та накладено арешт на рухоме та нерухоме майно ВАТ „ЖЦПК” та  ВАТ „ІЦПК” на суму, заявлену до стягнення.

Рішенням господарського суду Одеської області від 09.06.2006 року (суддя Гуляк Г.І.) позовні вимоги задоволені у повному обсязі, з відповідачів стягнуто солідарно на користь позивача 2 713 429,73 доларів США, 74 795,84 гривень та судові витрати.

Не погоджуючись з ухвалою місцевого господарського суду від 11.05.2006р. та рішенням від  09.06.2006 року, ВАТ „ЖЦПК” звернулося до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційними скаргами, в яких просить:

-          скасувати ухвалу господарського суду Одеської області від 11.05.2006р. про забезпечення позову та відмовити ЗАТ „Альфа-Банк” у задоволенні його заяви про застосування заходів  до забезпечення позову по справі № 28/158-06-4278;

-          скасувати рішення господарського суду Одеської області від 09.06.206р. та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову ЗАТ „Альфа-Банк” до відповідачів про стягнення грошових коштів.

Апеляційна скарга, в якій скаржник просить скасувати ухвалу господарського суду Одеської області від 11.05.2006р. про забезпечення позову мотивована тим, що на думку скаржника, відсутні правові підстави для застосування заходів до забезпечення позову, а також вимога позивача про стягнення солідарно суми грошових коштів з ВАТ „ЖЦПК” та його поручителів - ВАТ „ІЦПК”, ТОВ „Корсар-98” та ТОВ „ТД ЖПК” не узгоджується з клопотання ЗАТ „Альфа-Банк” про забезпечення позову, де останній просить накласти арешт на рухоме та нерухоме майно тільки ВАТ „ЖЦПК” та  ВАТ „ІЦПК”.

В апеляційній скарзі на рішення господарського суду Одеської області від 09.06.206р. скаржник звертає увагу суду апеляційної інстанції на порушення норм процесуального та матеріального права. Так, ВАТ „ЖЦПК” вказує на неправомірне збільшення позивачем розміру своїх позовних вимог на 5000 грн.; при винесенні оскаржуваного рішення місцевий господарський суд не прийняв до уваги приписи ст.233 Господарського кодексу України, а також постановив рішення без участі у судових засіданнях представників ТОВ „Корсар-98” та ТОВ „ТД ЖПК”.

У відзиві на апеляційну скаргу, позивач погодився з твердженням скаржника про безпідставне, здійснене внаслідок арифметичної помилки, завищення суми нарахованих штрафних санкцій на 5000 грн., решту доводів апеляційних скарг спростовує, вважає рішення господарського суду Одеської області від 09.06.206р. та ухвалу господарського суду Одеської області від 11.05.2006р. законними та обґрунтованими, просить залишити вищевказану ухвалу без змін, а рішення змінити в частині стягнення з відповідачів солідарно суми штрафних санкцій у розмірі 69 795,84 гривень, в іншій частині рішення господарського суду Одеської області від 09.06.206р. по справі №28/158-06-4278 –залишити без змін.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційних скарг та заперечення на них, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вислухавши пояснення представників позивача та відповідачів 1,2, судова колегія прийшла до висновку про часткове задоволення апеляційних скарг виходячи з такого.

Між ЗАТ „Альфа-Банк” та ВАТ „ЖЦПК”  було укладено договори №106-В/04 та №11-В/05 про відкриття кредитної лінії. Відповідно до умов цих договорів банк відкриває відновлюва ну кредитну лінію в іноземній валюті зі строком дії до 16 листопада 2007 року за договором №106-В/04 та до 30 листопада 2007 року за договором №11-В/05, з лімітом кредитної лінії: з дати набуття чинності Договором №106-В/04 по 15.10.2006 року (перший період) - 860 000 доларів США та з дати набуття чинності Договором №11-В/05 по 15.10.2006 року (перший період) –1 773 000,00 доларів США, зі сплатою процентів за користування кредитними коштами в розмірі 11,5% річних (п.п. 1.1., 1.2., 1.3., 1.4. Договорів №106-В/04 та №11-В/05).

Відповідно до п.п.6.1.,6.2 вищевказаних договорів, проценти нараховуються щомісяця на суму кредиту протягом усього строку користування ним, виходячи з фактичної кількості днів у місяці та 360 днів у році. Проценти мають бути сплачені щомісяця у строк з 1-го по 5-те число місяця (включно), наступного за тим, за який вони нараховані.

Кредитні кошти в межах строку дії кредитної лінії надаються окремими частинами (траншами) шляхом надання одного траншу, що дорівнює ліміту кредитної лінії, або декількох траншів, але так, щоб у будь-який момент розмір кредиту не перевищував ліміт кредитної лінії. Кожний транш надається на підставі окремої додаткової угоди до Договору.

Між ЗАТ „Альфа-Банк” та ВАТ „ЖЦПК”  також було укладено додаткову угоду за №1 до договору №106-В/04, за умовами якої банк надає позичальнику транш у сумі 860 000 доларів США, та додаткові угоди №1 та №2 до договору №11-В/05, на підставі яких меморіальними ордерами №1135 від 18.02.2005 року та №828 від 22.02.2005 року позичальнику - ВАТ „ЖЦПК” було надано кредит у сумі 1 773 000 доларів США.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до умов договорів №106-В/04 та №11-В/05 було укладено договори поруки, за умовами яких поручителі (ВАТ „ІЦПК”, ТОВ „Корсар-98”,ТОВ „ТД ЖПК”) відповідають за виконання ВАТ „ЖЦПК” /боржником/ обов'язків, що виникли на підставі основних договорів кредитування, а саме - обов'язку повернути банку частину наданого на підставі основних договорів кредиту та обов'язку сплачувати банку проценти за користування кредитом у розмірі 11,5% .

Відповідно до пункту 8.1. договорів №106-В/04 та №11-В/05 та додатків №1 до них, протягом усього строку дії договорів про відкриття кредитної лінії ВАТ „ЖЦПК” зобов'язаний надавати ЗАТ „Альфа-Банк" належним чином оформлені документи, що характеризують його фінансовий стан і діяльність, а саме, довідки про стан заборгованості за кредитами та позиками станом на перше число місяця зі вказівкою кредитора, суми договору, фактичної суми заборгованості, відсоткової ставки, дати надання кредиту, дати погашення кредиту (графіку погашення кредиту) наявності пролонгації, забезпечення (об'єктів застави, заставодавців, поручителів), - щомісяця, не пізніше другого робочого дня, наступного за звітним.

Позивач стверджує, що ВАТ „ЖЦПК” у 2006 році не надав будь-якого з означених п. 8.1 договорів належним чином оформлених документів, чим відповідно до п.11.5. договору №106-В/04 та договору №11-В/05, суттєво порушив умови вищевказаних договорів.

Відповідно до пункту 11.6. договорів кредитування у разі не виконання позичальником означених умов договору ЗАТ „Альфа-Банк” має право вимагати дострокового повернення кредиту, сплати процентів за користування ним і виконання усіх інших зобов'язань ВАТ „ЖЦПК” за договорами у строк не пізніше 30 днів з дати пред'явлення клієнту відповідної вимоги.

Матеріалами справи підтверджено факт звернення ЗАТ „Альфа-Банк” до ВАТ „ЖЦПК” з вимогою про дострокове повернення кредиту у строк, передбачений договорами кредитування, однак вимоги позичальника не були виконані, що стало підставою для звернення ЗАТ „Альфа-Банк” до господарського суду з позовом про примусове солідарне стягнення коштів з відповідачів.

Статтею 1046 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що за  договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів.

Згідно ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 ЦК України, встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно п.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей же строк.

Таким чином, враховуючи положення вищевказаних статей ЦК України та приписи умов п.п. 8.1, 11.5, 11.6 договорів №106-В/04 та  №11-В/05 про відкриття кредитної лінії, місцевий господарський суд правомірно прийшов до висновку про порушення  ВАТ „ЖЦПК” умови означених договорів та обґрунтовано задовольнив вимогу позивача про дострокового повернення кредиту та сплату процентів за користування ним.

Однак, приймаючи рішення, господарський суд Одеської області не перевірив розрахунки штрафних санкцій, здійснені позивачем з помилкою, чим допустив безпідставне стягнення 5000 грн., що відповідно до ст. 103 Господарського процесуального кодексу України є підставою для зміни судового рішення.

Судовою колегію не приймаються до уваги доводи скаржника про можливість застосування ст. 233 Господарського кодексу України, відповідно до якої у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій, при цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу, так як, по-перше, розмір штрафних санкцій за неналежне виконання зобов'язання сторони узгодили в договорах про відкриття кредитної лінії, а, по-друге, застосування приписів вищевказаної статті ГК України є правом господарського суду, а не його обов'язком.

Твердження скаржника про те, що прийняття рішення без участі у судових засіданнях представників ТОВ „Корсар-98” та ТОВ „ТД ЖПК” є підставою для його скасування, не базується на законодавстві, оскільки згідно до п.2 ч.3 ст.104 ГПК України підставою для скасування рішення є розгляд справи за відсутністю будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про місце засідання суду, а ТОВ „Корсар-98” та ТОВ „ТД ЖПК” були належним чином повідомлені про час та місце розгляду позову, але не використали свого законного права на участь у судовому засіданні, про що свідчать повідомленнями про вручення поштових відправлень /а.с.80,81/.

Щодо обґрунтованості ухвали суду про забезпечення позову, колегія зазначає, що відповідно ст. 66 ГПК України підставою забезпечення позову є відповідна заява сторони, а також припущення, що невжиття  таких  заходів  може  утруднити  чи  зробити  неможливим виконання рішення господарського суду.

В матеріалах справи міститися постанова начальника відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби Львівської області, з якої вбачається, що на кошти ВАТ „ЖЦПК” накладено арешт на виконання ухвали господарського суду м. Києва в справі № 18/262, а також довідка банку про відсутність коштів на рахунку ВАТ „ІЦПК” /а.с.72-76/. Ця обставина достатня для обгрунтованого припущення,  що майно яке є у відповідача на  момент пред'явлення позову  до  нього,  може  зникнути,  зменшитись  за кількістю або  погіршитись  за якістю на момент виконання рішення. Тобто у господарського суду були підстави для вжиття заходів по забезпеченню позову.

Відповідно до ст.67 ГПК України  позов забезпечується:

    накладанням арешту на майно або  грошові  суми,  що  належать відповідачеві;

    забороною відповідачеві вчиняти певні дії;

    забороною  іншим   особам  вчиняти   дії,   що стосуються предмета спору;

    зупиненням стягнення на підставі  виконавчого  документа  або іншого документа, за яким  стягнення  здійснюється  у  безспірному порядку.

Суд самостійно визначає засіб, яким необхідно забезпечити позов. Оскільки скаржник не виконує в добровільному порядку рішення суду по іншій справі, а довідка банку свідчить про відсутність достатніх для цього коштів на рахунку відповідача, господарський суд Одеської області обґрунтовано дійшов до висновку про задоволення клопотання позивача щодо забезпечення позову накладанням арешту  саме на майно.       

Одначе, відповідно до статті 543 ЦК України, у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Оскільки ЗАТ „Альфа-Банк” заявив у позові солідарну вимогу до всіх боржників, при цьому не визначивши розмір зобов'язання кожного з них окремо, то клопотанні про вжиття заходів до забезпечення позову просить накласти арешт на рухоме та нерухоме майно тільки відповідачів 1 та 2 (ВАТ „ЖЦПК” та  ВАТ „ІЦПК”), то колегія суддів приходить до висновку про необхідність зміни ухвали господарського суду Одеської області від 11.05.2006р. шляхом накладення арешту на активи відповідачів 1,2 половину суми, заявленої до стягнення.

За викладених обставин, судова колегія вважає, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню, а рішення господарського суду Одеської області від 09.06.2006 року та ухвала господарського суду Одеської області від 11.05.2006 року -  зміні.

Згідно із ст.49 ГПК України витрати скаржника по сплаті держмита за розгляд апеляційної скарги відшкодовуються пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст. ст. 99,101-105 ГПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

1. Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства „Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат” на ухвала господарського суду Одеської області від 11.05.2006 року – змінити зменшивши вартість арештованого майна до 1327075,84 доларів США /еквівалентні 6701732,99 грн./ та 27918,34 грн.

2. Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства „Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат” на рішення господарського суду Одеської області від 09.06.2006 року задовольнити частково, рішення змінити, виклавши його в наступній редакції:

„1. Позов задовольнити частково.

 2. Стягнути солідарно з Відкритого акціонерного товариства „Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат” /Львівська область місто Жидачів, вулиця Фабрична,4, код ЄДРПОУ 00278801, р/р 26002100598001 в ЗАТ „Альфа-Банк”, МФО 300346/, Відкритого акціонерного товариства „Ізмаїльський целюлозно-паперовий комбінат” /Одеська область місто Ізмаїл, вулиця Рахімова,30, код ЄДРПОУ 00278818, р/р 26005100595001 в ЗАТ „Альфа-Банк”, МФО 300346/, Товариства з обмеженою відповідальністю „Корсар-98” /03150 місто Київ, вулиця Предславинська,39, код ЄДРПОУ 25394626, р/р 26005100603001 в ЗАТ „Альфа-Банк”, МФО 300346/, Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Жидачівський паперовий комбінат” /Львівська область місто Жидачів, вулиця Фабрична,4, код ЄДРПОУ 30628639, р/р 26007100515001 в ЗАТ „Альфа-Банк”, МФО 300346/ на користь Закритого акціонерного товариства „Альфа-Банк” / 01025 місто Київ, вулиця Десятина,4/6, код ЄДРПОУ 23494714, р/р 32004186201 у Головному управлінні НБУ по місті Києві та Київській області, МФО 321024/ 2 713429,73 (два мільйона сімсот тринадцять тисяч чотириста двадцять дев'ять доларів США, сімдесят три центи) основного боргу та 69 795,84 (шістдесят дев'ять тисяч сімсот дев'яносто п'ять гривень вісімдесят чотири копійки) штрафних санкцій,  4 938,93 (чотири тисячі дев'ятсот тридцять вісім доларів США, дев'яносто три центи) та 520,95 (п'ятсот двадцять гривень дев'яносто п'ять копійок) державного мита, 110,09 (сто десять гривень дев'ять копійок) витрат на інформаційно технічне забеспечення судового процесу.

3. В решті позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст.85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.”

3.  Стягнути з Закритого акціонерного товариства „Альфа-Банк” на користь Відкритого акціонерного товариства „Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат” /Львівська область місто Жидачів, вулиця Фабрична,4, код ЄДРПОУ 00278801, р/р 26002100598001 в ЗАТ „Альфа-Банк”, МФО 300346/ 18,70 грн. державного мита, сплаченого за розгляд апеляційної скарги.

Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку.

Головуючий суддя                                                             Г.П.Разюк

Суддя                                                                                    С.І.Колоколов

Суддя                                                                                    М.С. Петров