Постанова

від 23.04.2009 по справі 9/139

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

9/139

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

       м. Полтава

дата прийняття постанови:23.04.2009                                         Справа №9/139

час прийняття постанови:9-30 год

суддя: Тимошенко К.В.

секретар судового засідання: Білокінь А.О.

за позовом  Полтавського обласного відділення Фонду  соціального захисту інвалідів

до  Комунального госпрозрахункового житлово-експлуатаційного підприємства"Крюківське"

про  стягнення 6046 грн 55 коп

Представники:

від позивача:  Ляпота І.М.

від відповідача: не з"явився

Розглядається адміністративний позов про стягнення 6046 грн. 55 коп., в т.ч.  5875 грн. 00 коп. адміністративно-господарські санкції за нестворення робочого місця для  працевлаштування інваліда у 2007р та 171 грн. 55 коп. пені за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій –дочірнім підприємством "Дільниця 7" правонаступником якого є комунальне госпрозрахункове житлово-експлуатаційне підприємство "Крюківське".

Відповідач в судове засідання не з"явився , але в запереченні (відзиві)  позов не визнав, посилаючись на завищення ціни позову; відсутність обов"язку підприємства займатись працевлаштуванням інвалідів і на те, що у дочірньому підприємстві "Дільниця7"  працював інвалід.

Відповідач подав клопотання про відкладення розгляду справи посилаючись на перебування представника відповідача в іншому суді.

Суд постановив ухвалу про відмову в задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи з врахуванням того, що:

- докази неможливості явки представника відповідача в засідання суду 23.04.2009р. до клопотання не додані;

- законодавством не обмежене коло осіб, які можуть представляти сторону в судовому процесі;

- статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше двох місяців з дня відкриття провадження, дана справа розглядається з 27.06.2008р.; 11.09.2008р. суд, відповідно до ст. 55 Кодексу адміністративного судочинства України, допустив заміну відповідача правонаступником, повістка суду правонаступником відповідача отримана 19.09.2008р. (а.с. 31).

Виходячи з цього суд вважає, що відповідач, користуючись недосконалістю Кодексу адміністративного судочинства України, безпідставно  затягує розгляд справи.

Крім того, через відсутність фінансування на поштові витрати суд позбавлений можливості надіслати повістку сторонам, з врахуванням чого відкладення розгляду справи неможливе.

В судовому засіданні 23.04.2009р оголошено вступну та резолютивну частину постанови відповідно до ст. 160 КАС України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд, встановив:

Згідно статі 19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" від 21.03.1991р. №875-ХП (зі змінами та доповненнями) для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється  норматив  робочих місць для  працевлаштування інвалідів у розмірі  чотирьох відсотків  середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює  від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів  відповідно до нормативу, встановленого частиною першою ст.19 вищевказаного Закону, і забезпечують працевлаштування інвалідів.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону.

Виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських організацій інвалідів, фізичною особою, яка використовує найману працю, інвалідів, для яких це місце роботи є основним.

Згідно ст.18 Закону забезпечення прав інвалідів  на працевлаштування та оплачувану роботу, в  тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи державної служби зайнятості.

Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов"язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію. необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Законодавством встановлена обов"язкова форма повідомлення центру зайнятості про наявність вільних робочих місць - форма "3-ПН.

Відповідачем звіти про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів за формою №3-ПН до центру зайнятості не надавались, що підтверджується наданою позивачем копією листа Кременчуцького міськрайонного центру зайнятості №2631 від 26.05.2008р. (а.с. 120) та листом вказаного центру зайнятості №2353 від 08.04.2009р., наданим на виконання ухвали суду від 24.03.2009р. (а.с. 131).

Надані відповідачем копії звітів форми №3-ПН (а.с. 99-103) не засвідчені у встановленому порядку, отже не можуть розцінюватись як належні письмові докази, і спростовуються наведеними вище доказами - листами Кременчуцького міськрайонного центру зайнятості.

Посилання відповідача на те, що в ДП "Дільниця 7" КГЖЕП "Крюківське" працював інвалід, не може бути враховане оскільки це посилання не підтверджене належними доказами. Надані відповідачем копії наказів та трудової книжки не засвідчені у встановленому порядку і спростовуються листом Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області № 4336/05-01/18 від 22.04.2009р. згідно якого Дочірнє підприємство "Дільниця 7" відомості  про застраховану особу Безкоровайну Л.Б. до системи  персоніфікованого обліку не надавало.

Наведений у відзиві на позов (а.с. 80-81) контррозрахунок відповідача не обґрунтований, в зв"язку з чим не може бути врахований. Зокрема, відповідач у контррозрахунку визначає середньорічну заробітну плату штатного працівника шляхом ділення фонду оплати праці на 12 місяців, і на кількість працюючих, в результаті чого середня річна заробітна плата складає 975 грн., тоді як  відповідач сам у звіті про зайнятість та працевлаштування інвалідів вказав, що середньорічна заробітна плата штатного працівника складає 11700 грн. (а.с. 4).

Оскільки відповідач  звіти про наявність вільних робочих місць для працевлаштування інвалідів до центру зайнятості не надавав, суд вважає, що відповідач не вчинив необхідних дій для працевлаштування необхідної кількості інвалідів, і повинен сплатити адміністративно-господарські санкції.

Відповідно до ст.20 Закону України "Про  основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" (в редакції від 06.10.2005 року Закон № 2960-ІУ), підприємства, установи і  організації, в тому числі підприємства,   організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом. передбаченим статтею 19 вищевказаного Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда, і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене  для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації  громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю.

Відповідно до ч.4 ст.20  Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого ст.19 цього Закону.

У відповідності до ч.2 ст.20 Закону України "Про  основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" порушення термінів сплати адміністративно-господарських  санкцій  тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Таким чином, за  робочі місця  призначені  для працевлаштування інвалідів і не зайняті  інвалідами відповідач до 15.04.2008р. повинен був самостійно сплатити адміністративно-господарські санкції, оскільки відповідач самостійно  санкції не сплатив, йому відповідно  до наведених вище норм нарахована пеня за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій.

Проаналізувавши матеріали справи, оцінивши надані докази суд дійшов висновку, що вимоги позивача обґрунтовані нормативно, підтверджені матеріалами справи, не спростовані відповідачем і підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі матеріалів справи та керуючись ст.ст. 143, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

                                                        П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з комунального госпрозрахункового житлово-експлуатаційного підприємства "Крюківське" ( 39625, Крюківський район, Полтавська область, м. Кременчук, вул. Набережна лейтенанта Дніпрова,76, ідентифікаційний код 13961632) на користь Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів ( 36000, м. Полтава, вул. Зигіна,1,  ідентифікаційний код 13937406, отримувач: УДК м. Кременчук банк отримувача ГУДКУ в Полтавській області, рахунок 31212230700008, МФО 831019) 6046,55 грн., в т.ч. 5875 грн. 00 коп. адміністративно-господарських санкцій за не створення робочого місця для працевлаштування інваліда та 171 грн. 55 коп. пені за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій.

                    Суддя                                                                      К.В. Тимошенко

          Повний текст постанови складено  28.04.2009р

Постанова  набирає законної сили після  закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано  заяву  про  апеляційне  оскарження,  але апеляційна  скарга  не  була  подана  у  строк,  встановлений  Кодексом адміністративного судочинства,  постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

У  разі  подання  апеляційної скарги судове рішення,  якщо його  не  скасовано,  набирає  законної  сили   після   закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду.

Заява про апеляційне оскарження  та  апеляційна  скарга подаються до адміністративного суду  апеляційної  інстанції  через суд  першої  інстанції,  який  ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно  надсилається  особою,  яка  її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява  про  апеляційне  оскарження  подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАСУкраїни - з дня складання в повному обсязі. Апеляційна  скарга  на  постанову  суду першої інстанції подається протягом  двадцяти  днів  після  подання  заяви   про   апеляційне оскарження.

Апеляційна   скарга  може  бути  подана  без  попереднього подання заяви про апеляційне оскарження,  якщо скарга подається  у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.