Рішення

від 13.02.2014 по справі 904/900/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

04.02.14р. Справа № 904/900/13-г За позовом Комунального підприємства "Новомосковськтеплоенерго", м. Новомосковськ, Дніпропетровська область

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецтехнологія", м. Новомосковськ, Дніпропетровська область

про стягнення 22 501 грн. 38 коп.

Головуючий суддя: Ніколенко М.О.

суддя: Турчин С.О.

суддя: Манько Г.В.

Представники:

від позивача: представник Копилова Г.Г., довіреність №1 від 08.01.2014 року;

від відповідача: представник Довгаль С.М., довіреність № 1 від 15.01.2013 року;

керівник Устян А.О., довідка ЄДР серія АБ № 649892.

СУТЬ СПОРУ:

Комунальне підприємство "Новомосковськтеплоенерго" звернулось до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецтехнологія" про стягнення 22 501 грн. 38 коп. заборгованості.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 10.04.13 позовні вимоги задоволено. Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 25.07.13р. у справі рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Постановою ВГСУ від 01.10.13 рішення господарського суду Дніпропетровської області від 10.04.13 та постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 25.07.13 у справі № 904/900/13-г скасовано. Справу направлено на новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області.

Представник позивача з'явився в судове засідання, підтримав позовні вимоги, просить суд їх задовольнити. Надав пояснення у справі, відповів на поставленні питання.

Представник відповідача з'явився в судове засідання, проти позову заперечує.

В судовому засіданні 20.11.13 оголошувалась перерва до 29.11.13.

Ухвалою суду від 16.12.13 розгляд справи відкладено на 24.12.14.

У зв'язку зі складністю справи, ухвалою суду від 24.12.2014 р. призначено колегіальний розгляд справи.

Розпорядженням Голови господарського суду Новіковою Р.Г. № 573 від 25.12.13р. для розгляду даної справи, у зв'язку зі складністю, призначено колегію у складі трьох суддів: головуючий суддя - Ніколенко М.О., судді - Турчин С.О., Манько Г.В.

В судовому засіданні 21.01.14 оголошувалась перерва до 04.02.14.

Згідно зі ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В порядку статті 85 ГПК України, у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

В С Т А Н О В И В:

Підставою позовних вимог є неналежне виконання Відповідачем своїх зобов'язань за Договором на відпуск теплової енергії № 239 від 01.11.10.

Договір №239, підписано між Позивачем та Відповідачем 01.11.10.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Вимогами ст. 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 180 ГК України передбачено, що господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визначені такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Умови про предмет у господарському договорі повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості. Вимоги щодо якості предмета договору визначаються відповідно до обов'язкових для сторін нормативних документів, зазначених у статті 15 цього Кодексу, а у разі їх відсутності - в договірному порядку, з додержанням умов, що забезпечують захист інтересів кінцевих споживачів товарів і послуг.

Для договорів про постачання теплової енергії в будь-якому разі істотними умовами договору є об'єкти, в які здійснюється теплопостачання.

Примірник договору, наданий позивачем, містить аркуш паперу (а.с.110 т.1), в якому міститься інформація про об'єкти, які здійснюється постачання тепла, кількість тепла на опалювальний сезон, середньомісячна кількість тепла, та визначення нормативу втрат теплової енергії. Під час огляду оригіналу примірника договору позивача, встановлено: цей аркуш паперу надрукований за допомогою комп'ютерної техніки; візуально відрізняється від тексту самого договору (надрукованого типографським способом); на ньому відсутні підписи уповноважених представників сторін та відбитки печатки підприємств; він не підшитий до тексту договору у спосіб, що унеможливлює його роз'єднання без порушення цілісності (наприклад, як це передбачено п.6.21 Наказу Міністерства юстиції України N 3253/5 від 22.12.2010 "Про затвердження Правил ведення нотаріального діловодства").

Примірник договору Відповідача (а.с.199-206 т.1), оригінал якого було оглянуто в судовому засіданні, не містить такого аркушу. Відповідач заперечує його існування.

Таким чином, примірники договорів позивача та відповідача не є автентичними. А отже, сторони не досягли згоди щодо усіх істотних умов договору про постачання тепла у встановленій законодавством формі.

Згідно ст. 181 ГК України, у разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України.

За таких обставин, Договір № 239 від 01.11.10 про постачання теплової енергії, є неукладеним (таким, що не відбувся).

Приписами чинного Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, іншими законодавчими актами, не передбачено право господарського суду стягувати грошові кошти на підставі Договору, що є неукладеним.

Вищевказане, є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.

Споживання відповідачем теплової енергії без приладів обліку та укладання договору є підставою для стягнення її вартості згідно з приписами статей 1212 і 1213 ЦК України (див. Лист ВГСУ "Про практику застосування господарськими судами законодавства про постачання електричної енергії (за матеріалами справ, розглянутих у касаційному порядку Вищим господарським судом України) N 01-06/1872 від 30.12.2011).

Клопотання Відповідача про призначення будівельно-технічної та інженерно-технічної експертизи мотивоване невідповідністю фактичних характеристик приміщень (в які здійснюється теплопостачання) та теплових мереж, положенням Договору № 239 від 01.11.10 про постачання теплової енергії.

Оскільки, цей договір є неукладеним, відсутні підстави для задоволення клопотання про призначення будівельно-технічної та інженерно-технічної експертизи.

Згідно зі ст. 49 ГПК України судовий збір слід покласти на Позивача.

Керуючись ст. ст. 173, 188, 193 Господарського Кодексу України, ст. ст. 11, 638 Цивільного кодексу України, ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В позові відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. Рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області протягом 10 днів з дня підписання повного рішення.

Повне рішення складено 10.02.14.

Головуючий суддя М.О.Ніколенко

Суддя С.О Турчин

Суддя Г.В. Манько