Постанова

від 23.04.2014 по справі 904/900/13-г

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.04.2014 року Справа № 904/900/13-г

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Подобєд І.М. (доповідач),

суддів: Іванов О.Г., Березкіна О.В.

при секретарі судового засідання: Погорєловій Ю.А.

за участю представників сторін:

представник позивача у судове засідання не з'явився

від відповідача: Устян Р.О., довідка АБ №649892 від 20.11.12, директор;

від відповідача: Довгаль С.М., довіреність №01 від 15.01.14, представник

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунального підприємства "Новомосковськтеплоенерго" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 04.02.2014р. у справі № 904/900/13-г

за позовом Комунального підприємства "Новомосковськтеплоенерго", м.Новомосковськ.

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецтехнологія", м.Новомосковськ.

про стягнення 22 501 грн. 38 коп.

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство "Новомосковськтеплоенерго" звернулось до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецтехнологія" про стягнення 22501 грн. 38 коп. заборгованості. Підставою позовних вимог є неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за Договором на відпуск теплової енергії №239 від 01.11.2010р.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 10.04.2013р. позовні вимоги задоволено. Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 25.07.2013р. у справі рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 01.10.2013р. рішення господарського суду Дніпропетровської області від 10.04.2013р. та постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 25.07.2013р. у справі №904/900/13-г скасовані. Справу направлено на новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 04.02.2014р. у справі №904/900/13-г (головуючий суддя - М.О. Ніколенко, судді: С.О. Турчин та Г.В. Манько) в задоволенні позовних вимог Комунального підприємства "Новомосковськтеплоенерго" відмовлено повністю.

Означене рішення мотивовано тим, що під час укладання договору №239 від 01.11.2010р. сторони не досягли згоди щодо усіх істотних умов договору про постачання теплової енергії у встановленій законодавством формі, тому, відповідно до ч.8 ст. 181 Господарського кодексу України, цей договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). При цьому суд зауважив, з посиланням на лист Вищого господарського суду України "Про практику застосування господарськими судами законодавства про постачання електричної енергії (за матеріалами справ, розглянутих у касаційному порядку Вищим господарським судом України) N 01-06/1872 від 30.12.2011, що споживання відповідачем теплової енергії без приладів обліку та без укладання договору є підставою для стягнення її вартості згідно з приписами статей 1212 і 1213 Цивільного кодексу України.

КП "Новомосковськтеплоенерго", не погодившись із зазначеним судовим рішенням, подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 04.02.2014р. у справі №904/900/13-г та прийняти нове рішення, яким стягнути з ТОВ "Спецтехнологія" на користь КП "Новомосковськтеплоенерго" заборгованість за теплову енергію в сумі 22501,38 грн., а також просить відшкодувати за рахунок відповідача понесені КП "Новомосковськтеплоенерго" судові витрати.

В обґрунтування вимог у апеляційній скарзі відповідач посилається на те, що при укладанні договору на відпуск теплової енергії №239 від 01.11.2010р. всі істотні умови, передбачені ст. 180 Господарського кодексу України, зафіксовані в тексті договору, узгоджені сторонами, так як договір підписано, скріплено печатками без зауважень з обох сторін. Отже, застосування ч.8 ст. 181 Цивільного кодексу України господарським судом Дніпропетровської області є помилковим. Також, скаржник зазначає, що посилання місцевого господарського суду на роз'яснення Вищого господарського суду України від 30.12.2011 року №01-06/1872 не стосується вирішення питання стягнення заборгованості між сторонами у справі, так як цей лист роз'яснює підставу стягнення вартості продукції в разі самовільного підключення споживачів до об'єктів електроенергетики, без дозволу енергопостачальної організації та без укладання договору. КП "Новомосковськтеплоенерго" вважає, що в судових засіданнях надало достатньо доказів існування договірних відносин з відповідачем, виконувало свої обов'язки належним чином, поставляло теплову енергію відповідачу на два об'єкти загальним об'ємом 435 куб. м, отримувало оплату від ТОВ "Спецтехнологія", а з жовтня 2011 року по квітень 2012 року відповідач заборгував позивачу 22501,38 грн. і це змусило КП "Новомосковськтеплоенерго" звернутися з позовом до господарського суду Дніпропетровської області.

ТОВ "Спецтехнологія" надало відзив на апеляційну скаргу позивача, в якому зазначає, що рішення суду першої інстанції засноване на тому, що примірник договору № 239 на відпуск теплової енергії від 01.11.2010р., наданий позивачем, містить аркуш паперу, в якому міститься інформація про об'єкти, на які здійснюється постачання тепла, кількість тепла на опалювальний сезон, середньомісячна кількість тепла та визначення нормативу втрат теплової енергії. Під час огляду судом оригіналу примірника договору позивача встановлено: цей аркуш паперу надрукований за допомогою комп'ютерної техніки; візуально відрізняється від тексту самого договору (надрукованого друкарським способом); на ньому відсутні підписи уповноважених представників сторін та відбитки печатки підприємства; він не підшитий до тексту договору у спосіб, що унеможливлює його роз'єднання без порушення цілісності. Примірник договору Відповідача, оригінал якого було оглянуто в судовому засіданні, не містить такого аркуша, бо такого аркуша при укладенні договору не було. Що свідчить про те, що примірники договору відповідача та відповідача не є автентичними і КП «Номосковськтеплоенерго" жодним доказом не спростовує цього факту, що сторонами не було досягнуто згоди з усіх істотних умов господарського договору про постачання тепла у встановленій законодавством формі. Відповідач вважає, що місцевим господарським судом в повному обсязі досліджено матеріали справи, прийнято вірне рішення у відповідності до норм чинного законодавства, доводи скаржника, які зазначені в апеляційній скарзі, є безпідставними та необґрунтованими. Просить залишити оскаржуване рішення - без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

В судових засіданнях під час розгляду справи судом апеляційної інстанції представник позивача підтримав доводи своєї апеляційної скарги.

Представник відповідача заперечував на задоволенні апеляційної скарги з підстав, наведених у відзиві на апеляційну скаргу.

Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлених місцевим господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до положень ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, в процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів справи, між Комунальним підприємством "Новомосковськтеплоенерго" (Постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Спецтехнологія" (Споживач) був підписаний договір №239 від 01.11.2010р. на постачання теплової енергії, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується відпустити споживачу теплову енергію з котельні в гарячій воді (парі) в період з 01.11.2010 року по 01.11.2011 рік, на опалення жилого фонду, установ та організацій загальним об'ємом 435 м3 (17,8 Гкал + втрати Гкал) з максимумом теплового навантаження 11,4 Гкал (п. 1 Розділу І Договору).

Даний договір укладається строком на один рік та вступає в законну силу після його прийняття та підписання обома сторонами. Договір вважається автоматично продовженим на наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку не надійде письмової заяви однієї із сторін про відмову від договору або його перегляд (п/п. 2.1 п.2 Розділу ІІ договору).

Пунктом 2 Розділу ІІІ договору передбачено, що при відсутності контрольно-вимірювальних приладів обліку теплової енергії кількість відпущеної теплової енергії розраховується відповідно до Норм і вказівок по нормуванню витрат теплової енергії на опалювання житлових і суспільних приміщень, а також господарсько-побутових потреб по Україні, КТМ. Тарифи в даному випадку застосовуються за 1 Гкал.

Розрахунковим періодом являється календарний місяць. Оплата за спожиту теплову енергію здійснюється грошовими коштами не пізніше 20 числа наступного місяця поставки теплової енергії. В зв'язку з необхідністю попередньої оплати за природний газ споживач зобов'язаний щомісячно за 15 днів до початку розрахункового періоду перераховувати на рахунок постачальника у відповідності з пред'явленим рахунком 80% вартості теплової енергії, запланованої для поставки споживачу в розрахунковому періоді, з урахуванням кінцевої суми (сальдо) розрахунків на початок місяця. Оплата здійснюється по тарифах, затверджених рішенням Новомосковського міськвиконкому №74 від 18.02.2009року "Про затвердження тарифів на відпуск теплової енергії" (п. 3 Розділу ІІІ Договору).

До договору є розрахунок планової потреби в тепловій енергії на опалення об'єктів ТОВ "Спецтехнологія" (том 1 а.с.24), підписаний лише з боку посадової особи позивача, з якого вбачається, що загальний об'єм опалювання (435 м3), розрахований за обсягами приміщень за двома адресами в м.Новомосковську: пл.Леніна, 16а - 203 м куб. та АДРЕСА_1 - 232 м куб. Додатком № 2 до договору Схема теплотраси, що перебуває на балансі споживача, визначена технічна характеристика теплотраси (том 1 а.с.25).

В підтвердження наданих послуг з теплопостачання позивачем були надані: копію розпорядження Новомосковського міського голови від 11.10.2011року №341-р "Про проведення пробних запусків опалювальних котелень та початок опалювального періоду 2011-2012р.р.; копії службових записок посадових осіб позивача про роботу котельні (том 1 а.с.56-77).

За період з жовтня 2011 року по квітень 2012 року позивачем на адресу відповідача виставлені рахунки-фактури (том 1 а.с. 28-33) за послуги постачання на загальну суму 22501,38 грн. Вказані рахунки-фактури Відповідачем не сплачені, у тому числі на момент вирішення спору в суді.

В матеріалах справи є копії листів відповідача на адресу позивача (вих.№10 від 11.04.2012 року, вих.20 від 26.04.2012 року, вих.№5 від 14.01.2013року, вих.№3 від 10.01.2013 року, №13 від 20.02.2013 року, вих.№14 від 20.02.2013 року, вих.№20 від 26.04.2012 року (а.с.50-53, 87-88, 91 т.1), в яких відповідач повідомляє, що з 01.09.2010 року він не є споживачем теплопостачання за адресою: АДРЕСА_1 у зв'язку із закінченням договору оренди за цією адресою.

Також, в матеріалах справи є копія листа виконкому Новомосковської міської ради від 26.04.2010 року №54, в якому на адресу відповідача повідомлено, що нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1, реалізовано з прилюдних торгів приватній особі, тому укладений виконкомом договір оренди за цією адресою з відповідачем не може бути пролонгованим (а.с.75 т.1).

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 25.07.2013р. у справі №8/5005/11486/2011 за позовом суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_4 до ТОВ "Спецтехнологія", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Виконавчий комітет Новомосковської міської ради Дніпропетровської області про звільнення та передачу приміщення було зобов'язано ТОВ "Спецтехнологія" звільнити приміщення, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та передати вказане приміщення позивачу - приватному підприємцю - фізичній особі ОСОБА_4.

Таким чином, рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 25.07.2013р. у справі №8/5005/11486/2011 підтверджено факт використання ТОВ "Спецтехнологія" зазначеного приміщення до 25.07.2013р.

Відповідно до виписок по особових рахунках за період з 22.12.2010р. по 22.12.2010р., за 26.01.2011р., виписок банку від 21.02.2011р. від 02.02.2012р. (том 1 а.с.112-115) за період з жовтня 2010 року по квітень 2011 року відповідачем сплачувалися послуги теплопостачання у повному обсязі, тобто за два об'єкти теплоспоживання.

Під час розгляду справи в господарському суді Дніпропетровської області оглянуті в оригіналах обидва належні позивачу та відповідачу примірника договору №239 від 01.11.2010р. на постачання теплової енергії.

Примірник договору, наданий позивачем, містить аркуш паперу (том 1 а.с.110), в якому міститься інформація про об'єкти, які здійснюється постачання тепла, кількість тепла на опалювальний сезон, середньомісячна кількість тепла, та визначення нормативу втрат теплової енергії. Під час огляду оригіналу примірника договору позивача, місцевим господарським судом встановлено, що цей аркуш паперу надрукований за допомогою комп'ютерної техніки; візуально відрізняється від тексту самого договору (надрукованого типографським способом); на ньому відсутні підписи уповноважених представників сторін та відбитки печатки підприємств; він не підшитий до тексту договору у спосіб, що унеможливлює його роз'єднання без порушення цілісності (наприклад, як це передбачено п.6.21 Наказу Міністерства юстиції України № 3253/5 від 22.12.2010 "Про затвердження Правил ведення нотаріального діловодства").

Примірник договору Відповідача (том 1 а.с.199-206), копія якого є в матеріалах справи, не містить такого аркушу.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Вимогами ст. 638 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 180 Господарського кодексу України передбачено, що господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визначені такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Відповідно до положень ст. 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві, який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Таким чином, виконуючи вказівки Вищого господарського суду України, місцевий господарський суд належним чином дослідив істотні умови договору №239 від 01.11.2010р. на постачання теплової енергії та встановив, що істотною умовою договору про постачання теплової енергії є об'єкти, в які здійснюється теплопостачання (їх місцезнаходження), кількість тепла на опалювальний сезон, середньомісячна кількість тепла та визначення нормативу втрат теплової енергії, відповідно до Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007р. №1198, проте такі умови відсутні як безпосередньо у тексті договору, так у доданої до нього схемі теплотраси, а наданий позивачем розрахунок планової потреби в тепловій енергії на опалення об'єктів ТОВ "Спецтехнологія" не є двостороннім документом, який може вважатися невід'ємною частиною вказаного договору.

Згідно ч. 8 ст. 181 Господарського кодексу України, у разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України.

На підставі зазначеного місцевий господарський суд зробив обґрунтований висновок, що примірники договорів позивача та відповідача не є автентичними, а отже, сторони не досягли згоди щодо усіх істотних умов договору про постачання тепла у встановленій законодавством формі, з яким погоджується колегія суддів апеляційного господарського суду.

З урахуванням встановлених вище фактів колегія суддів апеляційного господарського суду приходить до висновку, що доводи позивача, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків місцевого господарського суду, а відтак погоджується з висновками місцевого господарського суду, що договір № 239 від 01.11.2010р. про постачання теплової енергії, є неукладеним (таким, що не відбувся).

На підставі викладеного суддів вважає, що господарський суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, належним чином дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, а тому рішення підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Новомосковськтеплоенерго" (м.Новомосковськ Дніпропетровської області) - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 04.02.2014р. у справі №904/900/13-г - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Повний текст постанови підписано - 28.04.2014р.

Головуючий суддя І.М. Подобєд

Суддя О.Г. Іванов

Суддя О.В. Березкіна