Рішення

від 21.05.2009 по справі 22/59

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

22/59

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  22/59

21.05.09

За позовом   Товариства з обмеженою відповідальністю «ДжіЕс-Київ»

до                   Дочірнього підприємства «Сеол»

про                 стягнення заборгованості та штрафних санкцій

                                                                                                                             суддя Самсін Р.І.

Представники сторін:

від позивача:        Любинецький В.В. (довіреність від 22.01.2009р.);

від відповідача:   не з'явились;

В судовому засіданні 21.05.2009р. на підставі ст. 85 ГПК України за згодою представника позивача оголошено вступну та резолютивну частину рішення суду.

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю “ДжіЕс-Київ” (надалі ТОВ “ДжіЕс-Київ”, позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з Дочірнього підприємства “Сеол” (надалі ТОВ “Сеол”, відповідач) 9 838, 02 грн., як оплати за поставлений товар, 2 420, 15 грн. збитків понесених в зв'язку з інфляцією, 393, 52 грн. за користування чужими грошовими коштами.

В ході розгляду справи, у зв'язку із здійсненими перерахунками штрафних санкцій, позивачем подані уточнення позовних вимог та на розгляд суду передані вимоги про стягнення з відповідача 9 838, 02 грн. оплати за поставлений товар, 501, 74 грн. збитків пов'язаних з інфляцією, 139, 89 грн. 3% річних за період з моменту пред'явлення вимоги до 21.05.2009р..

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що відповідачем не виконані  зобов'язання щодо оплати поставленого товару згідно видаткових накладних № РН-0000560 від 22.08.2008р., №РН-0000610 від 17.09.2007р., № РН-0000642 від 26.09.2007р.. У зв'язку з наявною заборгованістю відповідача в сумі 9 838, 02 грн., з посиланням на положення Цивільного кодексу України позивач просить стягнути вказану суму боргу в судовому порядку разом із нарахованими штрафними санкціями.

Відповідач відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Ухвала суду, позовна заява надсилались відповідачу на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (довідка станом на 19.05.2009р. наявна у матеріалах справи).

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами, про що відповідача попереджено ухвалами від 23.03.2009р., 12.05.2009р..

Дослідивши матеріали справи, враховуючи пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно досягнутих між позивачем та відповідачем домовленостей про поставку стелажів ТОВ “ДжіЕс-Київ” на користь ДП “Сеол” було поставлено стелажі оцинковані «Кит-Архимед»згідно видаткових накладних, які в копії залучені до матеріалів справи.   

Відповідно до положень статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Надані до матеріалів справи видаткові накладні № РН-0000560 від 22.08.2007р. на суму 11 547, 44 грн., №РН-0000610 від 17.09.2007р. на суму 1 453, 54 грн., № РН-0000642 від 26.09.2007р. на суму 21 837, 04 грн., що підтверджують поставку товару, довіреності серії ЯМЯ № 163514 від 22.08.2007р., серії ЯМЯ № 163538 від 17.09.2007р., серії ЯМЯ № 163541 від 26.11.2007р. які підтверджують отримання товару відповідачем та часткова оплата поставленого товару підтверджують виникнення між сторонами відносин, врегулювання яких передбачено параграфом 3 глави 54 розділу 3 ЦК України, параграфом 1 глави 30 ГК України.

Рахунок-фактура виставлений позивачем на оплату товару СФ-0000688 від 21.08.2007р.,  відповідачем оплачений частково (платіжні вимоги-доручення № 321 від 21.08.2007р., № 162 від 23.07.2008р. підтверджують надходження коштів в сумах 20 000 грн., 5 000 грн.), заборгованість підприємства станом на час розгляду справи складає 9 838, 02 грн., доказів на спростування вказаної суми боргу суду не представлено.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Поставка товарів на користь відповідача, прийняття товару останнім, свідчить про виникнення між сторонами відносин які регулюються положеннями закону що виникають з договору поставки, а згідно положень ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно статті 692 Цивільного кодексу України у разі прострочення сплати за товар продавець має право вимагати сплати товару.

Частиною другою статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У зв'язку з неотриманням коштів за поставлений товар, позивач звернувся до відповідача з вимогою про виконання зобов'язання по оплаті поставленого товару у якій вимагав в добровільному порядку протягом семи днів з моменту отримання цієї вимоги перерахувати грошові кошти за поставлений товар в розмірі 9 838, 02 грн.. Направлення вимоги підтверджується поштовим чеком № 3261 від 21.11.2008р., реєстром на відправлення рекомендованої кореспонденції, які у належним чином засвідчених копіях містяться в матеріалах справи. Строк виконання зобов'язань по оплаті поставленого товару є таким, що настав 28.11.2008р., розрахунок по вказаній у вимозі заборгованості відповідачем не здійснено, доказів зворотнього суду не представлено.

За таких обставин, враховуючи відсутність доказів перерахування коштів за поставлений товар в розмірі 9 838, 02 грн., обов'язок по оплаті якого виник у відповідача згідно надісланої вимоги, сума заборгованості у розмірі заявленому до стягнення підлягає стягненню з відповідача на користь позивача у вказаній сумі.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором.

Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на вищевикладене та наявність станом на час вирішення спору  заборгованості у відповідача перед позивачем у розмірі 9 838, 02 грн., суд погоджується з розрахунком суми інфляційних збитків у розмірі 501, 74 грн., та з розрахунком 3% річних у розмірі 139, 89 грн. наданими позивачем і вважає такі обгрунтованими.

Судові витрати позивача по сплаті державного мита у сумі 104, 79 грн. відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Відповідно до ч. 2 п. 4.2 Роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 04.03.1998р. № 02-5/78 «Про деякі питання практики застосування розділу 6 Господарського процесуального кодексу України»якщо позивач завищив ціну позову, або у процесі розгляду спору зменшив позовні вимоги, або господарський суд відмовив у стягненні певних сум, державне мито у цій частині не повертається.

Витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача в силу положень ч. 5 ст. 49 ГПК України.

Керуючись  ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, –

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства «Сеол»(04201, м. Київ, вул. Полярна 15, з рахунку виявленого під час виконання судового рішення, ідент. код 30407856) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДжіЕс-Київ»(юрид. адреса: 02660, просп. Визволителів, 5, ідент. код 31058422) 9 838, 02 грн. (дев'ять тисяч вісімсот тридцять вісім гривень 02 копійки) основного боргу за поставлений товар, 501, 74 грн. (п'ятсот одну гривню 74 копійки) інфляційних збитків, 139, 89 грн. (сто тридцять дев'ять гривень 89 копійок) 3% річних.

3. Стягнути з Дочірнього підприємства «Сеол»(04201, м. Київ, вул. Полярна 15, з рахунку виявленого під час виконання судового рішення, ідент. код 30407856) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДжіЕс-Київ»(юрид. адреса: 02125, просп. Визволителів, 5; адреса: 02660, просп. Визволителів, 5/7, ідент. код 31058422) 222, 79 грн. (двісті двадцять дві гривні 79 копійок) судових витрат.

Рішення набирає законної сили після  закінчення  десятиденного  строку з дня  його  підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя                                                                                                                            Р.І. Самсін

                                                                                             дата підписання рішення 26.05.2009