Рішення

від 25.05.2009 по справі 35/129

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

35/129

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  35/129

25.05.09

За позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради

                   (Київської міської державної адміністрації) „Київреклама”

до                 Товариства з обмеженою відповідальністю „Інкомак”

про               стягнення 12 183,14 грн.  

Суддя  М.Є. Літвінова

Представники:

від позивача:  Мошенець Д.М. - предст. за довір. №196-254/КР від 19.01.2009р.;  

від відповідача:  Поліщук В.П. - предст. за довір. №10 від 22.04.2009р.;

Рішення прийнято 25.05.2009р. у зв'язку з тим, що в судовому засіданні 06.05.2009р., на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено перерву до 25.05.2009.

Обставини справи:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) „Київреклама” до Товариства з обмеженою відповідальністю „Інкомак” про стягнення з відповідача на користь позивача грошової суми в розмірі 12 183,14 грн. (з яких: основний борг - 8 420,59 грн., інфляційне збільшення - 3 076,21 грн., три відсотки річних - 417,32 грн., пеня -260,02 грн.) та стягнення судових витрат.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач систематично не виконував свої договірні зобов'язання, не сплачуючи в погоджені сторонами порядку та строки відповідні платежі за право тимчасового користування місцем (-ями) для розміщення об'єкту (-ів) зовнішньої реклами, що призвело до виникнення заборгованості.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.03.2009 порушено провадження у справі №35/129,розгляд справи призначено на 30.03.2009.

В судовому засіданні 30.03.2009 представник позивача надав документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі №35/129 від 03.03.2009.

Відповідач в судове засідання 30.03.2009 не з'явився, своїх представників не направив, про поважність причин нез'явлення суд не повідомив, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі №35/129 від 03.03.2009 не виконав, витребуваних документів суду не надав.

Ухвалою Господарського суду міста Києва №35/129 від 30.03.2009, на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи було відкладено на 22.04.2009.

21.04.2009 до початку судового засідання через Відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позов, в якому він заперечував проти позову, зазначаючи про те, що неодноразово звертався до позивача з листами, в яких просив здійснити перерахунок площі зовнішньої реклами у зв'язку з її зменшенням, після чого відповідач зобов'язувався сплатити заборгованість за спірним договором. Оскільки дані звернення відповідача були залишені позивачем без реагування, відповідач звернувся до позивача з пропозицією про анулювання Дозволу на розміщення зовнішньої реклами та розірвання договору №8/65 від 16.08.2005р. на право тимчасового користування місцем (-ями) для розміщення об'єкту (-ів) зовнішньої реклами.

В судовому засіданні 22.04.2009 представник позивача підтримав позов та просив суд задовольнити заявлені позовні вимоги в повному обсязі.

В судовому засіданні 22.04.2009 представник відповідача надав документи на виконання вимог ухвали про порушення провадження у справі №35/129 від 03.03.2009.

Окрім того, представник відповідача надав клопотання про продовження строку вирішення спору у справі №35/129.

Представник позивача не заперечував проти клопотання представника відповідача про продовження строку вирішення спору у справі №35/129.

Суд вирішив задовольнити клопотання представника відповідача про продовження строку вирішення спору у справі №35/129.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.04.2009, на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи було відкладено на 06.05.2009.

27.04.2009 через Відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшли додаткові пояснення та документи для залучення до справи.

29.04.2009 та 05.05.2009 через Відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли додаткові письмові пояснення по справі.

В судовому засіданні 06.05.2009 представник позивача подав письмові пояснення по справі, а також підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні 06.05.2009 заперечував проти доводів позивача, просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог повністю як таких, що є недоведеними та непідтвердженими належними доказами.

В судовому засіданні 06.05.2009, на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено перерву до 25.05.2009 для прийняття рішення у справі та виготовлення його повного тексту.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -  

                                            ВСТАНОВИВ:

16 серпня 2005 року між Госпрозрахунковою організацією „Київ реклама”, правонаступником якої згідно рішення Київської міської ради від 28.09.2006р. №8/65 є Комунальне підприємство „Київреклама” (далі –позивач, Робочий орган) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Інкомак” (далі –відповідач, Розповсюджувач зовнішньої реклами) було укладено договір на право тимчасового користування місцем (-ями) для розміщення об'єкту (-ів) зовнішньої реклами №1933/ТК (далі - Договір).

У відповідності до умов Договору (п.2.1) Робочий орган зобов'язався надати Розповсюджувачу зовнішньої реклами право на тимчасове користування місцем (-ями) за адресою (-ами) згідно Додатку (-ів), який (-і) є невід'ємною частиною цього Договору, а відповідач використовує надане (-і) місце (-я) за цільовим призначенням - для розміщення об'єктів зовнішньої реклами, здійснює оплату за право користування місцем (-ями) та звільняє у триденний термін місце (-я) після закінчення терміну дії цього Дозволу (та/або цього Договору) в частині наданого права користування місцем, на яке припинено дію Дозволу та/або Договору.

В п.4.2 –п.4.5 Договору передбачено, що Розповсюджувач зовнішньої реклами зобов'язаний отримати рахунок на сплату коштів за право тимчасового користування місцем для розташування об'єкту зовнішньої реклами не пізніше 15 числа поточного місяця. Плата за право тимчасового користування місцем (-ями) сплачується Розповсюджувачем зовнішньої реклами щомісячно, не пізніше 20 числа поточного місяця, шляхом перерахування суми коштів, зазначеної в рахунку-фактурі, на поточний рахунок Робочого органу.

Згідно з п.6.3 Договору, за несвоєчасну та/або неповну сплату платежів за право тимчасового користування місцем (-ями) Розповсюджувач зовнішньої реклами сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла у термін, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Відповідно до п.7.2 Договору строк дії останнього визначається по кожному місцю розташування об'єкту зовнішньої реклами окремо у Додатках (адресних програмах), які є невід'ємною частиною цього Договору.

Згідно з Додатком №1 до Договору, відповідачу було надано місце для розміщення рекламної вивіски, напису на буднику (будівлі), споруді загальною площею 4,78 кв. м., кількістю 3, №10245-05 (11609) у Печерському районі по вул. Гусовського, 11/11 на строк з 16.08.2005р. до 01.09.2010р. з базовою платою без ПДВ 200,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач систематично порушував умови Договору, а саме порядок та строки внесення відповідних платежів за розміщення об'єкту зовнішньої реклами, що призвело до виникнення заборгованості, розмір якої за період з 01.02.2006р. по 31.01.2009р. становив 8 420,59 грн.

18.12.2007р. позивач надіслав відповідачу претензію №196-65/9/КР, в якій просив погасити заборгованість та підписати акт звірки взаєморозрахунків. Однак, дана претензія була залишена відповідачем без належного реагування, сума боргу сплачена не була.

Станом на дату звернення з позовом до суду та розгляду справи у судовому засіданні заборгованість відповідачем погашена не була.

Зважаючи на відмову відповідача в добровільному порядку сплатити заборгованість, окрім стягнення суми основного боргу, позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача пені, інфляційних збитків та 3% річних.

Відповідач проти позову заперечував, зазначаючи про те, що відмова від підписання акту звірки взаєморозрахунків зумовлена необхідністю внесення змін до дозвільної документації, а згідно з пп.3.2.2 п.3.2 спірного Договору Робочий орган повинен у внести відповідні зміни до Дозволу №10245-05 від 29.09.2005р. у десятиденний строк. Окрім того, відповідач стверджує, що звертався до позивача з проханням провести перерахунок площі об'єктів зовнішньої реклами у зв'язку з її зменшенням внаслідок демонтажу двох елементів, після чого відповідач зобов'язувався погасити існуючу заборгованість, але відповіді від позивача він не отримав.

Також відповідач зазначає, що рахунки за розміщення об'єктів зовнішньої реклами за 2005 рік оплачені ним в повному обсязі, а з 29.08.2006р. у відповідності до ордеру №6060117 два елементи зовнішньої реклами були зняті, внаслідок чого загальна площа розміщення об'єктів зовнішньої реклами зменшилась з 4,7 м до 0,9 м, тоді як  рахунки за 2006, 2007 роки продовжували надходити за площу в 4,7 м. зважаючи на вищенаведене, відповідач звернувся до позивача з пропозицією анулювати Дозвіл та розірвати спірний Договір (листи №9 від 04.03.2008р. та №10 від 11.03.2008р.).

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача  підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

У відповідності до ст. ст. 173-174 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених, законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно зі ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

В ст.626 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.

Якщо у зобов‘язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники  господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Правовідносини, пов'язані з розміщенням зовнішньої реклами у м. Києві, врегульовано нормами Закону України „Про рекламу”, „Типових правил розміщення зовнішньої реклами”, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003р. №2067, Правил благоустрою територій, затверджених рішенням Київської міської ради від 26.09.2002р. №47/207, „Правилами забудови м. Києва”, затверджених Рішенням Київської міської ради від 27.01.2005р. №11/2587, а також „Порядком розміщення зовнішньої реклами в м. Києві” від 23.08.2007р. №1100.

Згідно з п.1.5 Порядку розміщення зовнішньої реклами в м. Києві його дія поширюється на всю територію міста Києва, включаючи розташування рекламних засобів на будинках (будівлях) і спорудах, у тому числі на відкритих майданчиках, на міських вулицях (дорогах), площах тощо, у зелених зонах, на елементах вуличного обладнання, на зовнішніх та внутрішніх поверхнях підземних переходів, інших об'єктах, розташованих на відкритій місцевості, незалежно від форм власності та відомчого підпорядкування. Порядок є обов'язковим для виконання всіма учасниками рекламної діяльності - фізичними та юридичними особами.

Відповідно до преамбули Закону України „Про рекламу”, останній визначає засади рекламної діяльності в Україні, регулює відносини, що виникають у процесі виробництва, розповсюдження та споживання реклами. В ст.16 вказаного Закону визначено, що розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах провадиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, та в порядку, встановленому цими органами на підставі Типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

В п.3 Типових правил розміщення зовнішньої реклами передбачено, що зовнішня реклама розмішується на підставі дозволів та у порядку, встановленому виконавчим органами сільських, селищних, міських рад.

Також, названі Правила визначають, що користування місцем для розміщення об'єктів зовнішньої реклами є платним. Розмір плати за право тимчасового користування місцем для розміщення рекламних засобів, що перебуває у комунальній власності, встановлюється у порядку, визначеному органами місцевого самоврядування, а отримані кошти спрямовуються робочим органом до міського бюджету. Розмір плати за право тимчасового користування об'єктами зовнішньої реклами в м. Києві встановлюється Розпорядженням Київської міської державної адміністрації.

У відповідності до п.1.3 Порядку розміщення зовнішньої реклами в м. Києві комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) „Київреклама” (позивач у даній справі), підпорядковане Головному управлінню з питань реклами та уповноважене виконавчим органом Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією) виконувати функції з укладення договорів на право тимчасового користування місцями (для розміщення РЗ), які перебувають у комунальній власності територіальної громади м. Києва, здійснювати контроль за надходженням плати по договорах, організовувати або здійснювати власними силами та засобами демонтаж самовільно встановлених рекламних засобів, надавати платні послуги та виконувати інші повноваження, передбачені зазначеним Порядком та Статутом підприємства.

Відносно посилання у відзиві на позов та додаткових поясненнях до нього на те, що Дозвіл на розміщення рекламного засобу №10245-05, виданий відповідачу, було анульовано, тому в даному випадку підстави для внесення платежів за користування місцем для розміщення об'єктів зовнішньої реклами також відсутні, судом не можуть бути прийняті до уваги, оскільки відповідно до п.2.1 Договору відповідач використовує надане (-і) місце (-я),здійснює оплату за право користування місцем (-ями) та звільняє у триденний термін місце (-я) після закінчення терміну дії цього Дозволу (та/або цього Договору) в частині наданого права користування місцем, на яке припинено дію Дозволу та/або Договору.

Дозвіл відповідача на розміщення рекламного засобу було анульовано лише 14.10.2008р., тоді як період, за який виникла заборгованість, становить з 15.03.2006р. по 15.10.2008р., тобто заборгованість виникла під час дії Дозволу.

Відносно посилання відповідача на оформлення ним паспорту фасаду, як на підставу для розміщення об'єктів зовнішньої реклами, та частковий демонтаж об'єктів зовнішньої реклами, необхідно зазначити, що, як уже зазначалось вище, зовнішня реклама розмішується на підставі дозволів. При цьому, п.16.2 Порядку розміщення зовнішньої реклами в м. Києві за наявності дозволу розповсюджувач зовнішньої реклами не звільняється від плати за право тимчасового користування місцем (для розміщення РЗ). яке перебуває у комунальній власності територіальної громади м.Києва при відсутності рекламного засобу.

Отриманий відповідачем паспорт №А001П01П.Б06 від 26.04.2006р. надає право на тимчасове розміщення навісу над терасою у м. Києві, в Печерському районі по вул. Гусовського, 11/11 (літера А), але наявність даного паспорту не надає право відповідачу розміщувати будь-які рекламні засоби. Термін дії даного паспорту становить один рік з моменту затвердження і він закінчився 26.04.2007р. До того ж, згідно з п.1.3 Порядку розміщення зовнішньої реклами в м. Києві документом установленої форми, який дає право на розміщення зовнішньої реклами на певний строк та у певному місці є саме Дозвіл.

Таким чином, з наданих суду доказів вбачається, що у відповідача були відсутні підстави для того, щоб не вносити відповідні платежі за користування місцем для розміщення об'єктів зовнішньої реклами, що свідчить про порушення ним договірних зобов'язань в частині повної та своєчасної сплати платежів за розміщення об'єкту зовнішньої реклами, внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 8 420,59 грн.

Станом на дату звернення з позовом до суду та розгляду справи у судовому засіданні сума заборгованості відповідачем погашена не була.

Згідно з п.6.3 Договору, за несвоєчасну та/або неповну сплату платежів за право тимчасового користування місцем (-ями) Розповсюджувач зовнішньої реклами сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла у термін, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Крім того, у відповідності до п.2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунків, наявних у матеріалах справи, розмір пені становить 260,02 грн., збитки від інфляції – 3 076,21 грн., 3% річних –417,32 грн.              

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

          Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів на спростування обставин, викладених у позовній заяві.

Враховуючи вищенаведені обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача про стягнення з відповідача  заборгованості за Договором на право тимчасового користування місцем (-ями) для розміщення об'єкту (-ів) зовнішньої реклами №1933/ТК від 16.08.2005р. в розмірі 12 183,14 грн. (з них: 8 420,59 грн. - основний борг, 260,02 грн. –пеня,    3 076,21 грн. - інфляційне збільшення, 417,32 грн. - 3% річних), обґрунтовані та є такими, що підлягають задоволенню.  

Витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на  відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 173-175, 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 525, 526, 530, 625, 626, 629 Цивільного кодексу України, ст. ст. 32, 33, 43, 49, 69, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Інкомак” (юр.адреса: 04050, м. Київ, вул. Глибочицька, 72; факт.адреса: 01011, м. Київ, вул. Гусовського, 11/11, оф.3;  код ЄДРПОУ 04543720; р/р 260003014660 в АК „ПІБ” „ЗАТ”, МФ0 300012) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) „Київреклама” (01030, м. Київ, вул. М.Коцюбинського, 12-А; код ЄДРПОУ 26199714; п/р 2600333023122 у Києво-Святошнському відділенні КРФ ВАТ КБ „Хрещатик”, МФО 300830), а у випадку відсутності коштів, з будь якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, 8 420,59 грн. (вісім тисяч чотириста двадцять гривень 59 коп.) - заборгованості за Договором на право тимчасового користування місцем (-ями) для розміщення об'єкту (-ів) зовнішньої реклами №1933/ТК від 16.08.2005р; 260,02 грн. (двісті шістдесят гривень 02 коп.) –пені; 3 076,21 грн. (три тисячі сімдесят шість гривень 21 коп.) –інфляційного збільшення; 417,32 грн. (чотириста сімнадцять гривень 32 коп.) –3% річних; 121,83 грн. (сто двадцять одну гривню 83 коп.) –державного мита; 118,00 грн. (сто вісімнадцять гривень 00 коп.) –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Суддя                                                                                           М.Є. Літвінова