5/73
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"14" квітня 2009 р. Справа № 5/73.
За позовом приватного підприємства “Мельнік”, м. Запоріжжя
до товариства з обмеженою відповідальністю “КарОл-ЛТД”, м. Чернівці
про стягнення заборгованості –8271,50 грн.
Суддя Дутка В.В.
Представники:
від позивача –не з'явився
від відповідача –Шевчук Т.І., довіреність від 20.02.2009 р.
СУТЬ СПОРУ: приватне підприємство “Мельнік” звернулось з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю “КарОл-ЛТД” про стягнення заборгованості у сумі 8271,50 грн., у тому числі 6921,25 грн. боргу, 787,18 грн. сума інфляційних нарахувань, три проценти річних 63,07 грн. та 500,00 грн. пені.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач, всупереч укладеного між сторонами договору поставки від 10.11.2008 року, не виконав свої договірні зобов'язання по оплаті поставленого товару, що призвело до виникнення заборгованості на суму 8271,50 грн.
Ухвалою господарського суду Чернівецької області від 11.03.2009 року порушено провадження у справі, судове засідання призначено на 14.04.2009 року.
В судове засідання 14.04.2009 року позивач не з'явився, явку свого представника не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про день та час слухання справи, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення №126579.
Представник відповідача позов визнав в повному обсязі.
Нез'явлення позивача в судове засідання не перешкоджає вирішенню спору по суті, справу може бути розглянуто без його участі за наявними в ній матеріалами.
Заслухавши пояснення представника відповідача, розглянувши матеріали справи, оцінивши докази, суд встановив таке.
10.11.2008 року сторони уклали договір поставки за яким постачальник (позивач у справі) зобов'язується передати у власність покупцю (відповідач у справі) товар, а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його на умовах даного договору.
Пунктом 4.2. даного договору передбачається, що ціна на товар та загальна сума товару, що відпускається, встановлюється окремо на кожну партію товару і вказується у накладних.
В пункті 5.1. зазначено, що остаточний термін оплати товару складає 14 календарних днів з моменту одержання товару покупцем.
Позивачем, відповідно до умов договору було поставлено відповідачу товар на загальну суму 18281,25 грн., що підтверджуються накладними № 426 від 10.11.2008 року та № 445 від 24.11.2008 року. У свою чергу відповідачем було оплачено позивачу грошові кошти на суму 11360,00 грн., що підтверджується копіями реєстрів платіжних доручень №6 від 03.12.2008 року та №362 від 06.02.2009 року.
Таким чином борг відповідача за поставлений товар перед позивачем становить 6921,25 грн.
У відповідності до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Оскільки в судовому засіданні доведено невиконання відповідачем договірного зобов'язання по сплаті коштів за поставлений товар, позов в частині стягнення основного боргу є обґрунтованим і підлягає задоволенню.
Щодо вимог про стягнення пені, інфляційних нарахувань та трьох процентів річних суд зазначає наступне.
Сторони в п. 8.1. договору передбачили, що за порушення строків розрахунків, передбачених даним договором, покупець виплачує постачальнику неустойку у вигляді пені, в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період нарахування пені від суми заборгованості за кожен день прострочення розрахунків.
Згідно розрахунку позивача пеня складає 500,00 грн., є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно п. 8.2. договору при невиконанні, або неналежному виконанні умов даного договору винна сторона сплачує іншій стороні суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми.
За таких умов правомірним є нарахування позивачем 787,18 грн. інфляційних та 63,07 грн. трьох процентів річних.
У відповідності до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту, або інших вимог, що звичайно ставляться.
Судові витрати покласти на відповідача з вини якого спір безпідставно доведено до вирішення в судовому порядку.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд –
В И Р І Ш И В :
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “КарОл-ЛТД” (вул.. Заводська, 14-Б, м. Чернівці, р/р 26006001320149 в ЗАТ “ОТП Банк” м. Київ, МФО 300528, код 31161479) на користь приватного підприємства “Мельнік” (вул. Леніногірська, 23/55, м. Запоріжжя, р/р 26005099800044 в ВАТ “Кредитпромбанк” м. Запоріжжя, МФО 373135, код 32419795) 6921,25 грн. боргу, 787,18 грн. суму інфляційних, 63,07 грн. три проценти річних, 500,00 грн. пені, 102 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Суддя В.В. Дутка
Суд | Господарський суд Чернівецької області |
Дата ухвалення рішення | 14.04.2009 |
Оприлюднено | 01.06.2009 |
Номер документу | 3713314 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні