Постанова

від 14.12.2006 по справі 16/105-06

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

16/105-06

У к р а ї н а

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

  ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

14.12.06                                                                                       Справа №16/105-06

Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:

Головуючий суддя Коробка Н.Д. судді  Коробка Н.Д.    , Шевченко Т. М.  , Яценко О.М.

при секретарі: Соколов А.А.

За участю:

представника позивача: Кудінов В.С.дов.№0419 від 19.04.06,   

представника відповідача: Сіроштан М.Г. дов. б/н від 01.01.2006р., Літвінова Т.В. дов.б/н від 01.01.2006р.

розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства  “Великолепетиський маслозавод “ смт. Велика Лепетиха Херсонської області

на рішення господарського суду Херсонської області від 21.08.2006р. у справі №16/105-06

про стягнення суми

встановив:

                 Рішенням господарського суду Херсонської області від 21.08.2006 року по справі №16/105-06 суддя (Гридасов Ю.В.) в задоволені позовних вимог ВАТ “Великолепетиський маслозавод” про стягнення з ДП “Гауда” ТОВ “Станіслав і К” суми 17984грн.43коп. пені за договором оренди  від 24.03.2003р. відмовлено в повному обсязі. Судом першої інстанції встановлено, що на виконання умов договору оренди виробничих приміщень, обладнання та майна від 24.03.2003р. позивач  здійснив передбачені договором зобов'язання передавши відповідачу за актом прийому-передачі в оренду майно відповідно до зазначеного договору. Але вимоги щодо стягнення з відповідача пені за прострочення повернення предмету оренди не задовольнив, так як пеня нарахована відповідачу всупереч діючому законодавству не за порушення грошового зобов'язання. До того ж, судом встановлена відсутність вини з боку відповідача, оскільки на момент закінчення строку дії оренди майно, що було предметом договору вибуло із володіння відповідача. Посилаючись на ст.ст.526,549, 617 Цивільного кодексу України, ч.2 ст218, ч.6 ст.232 Господарського кодексу України суд визнав незаконними вимоги позивача та відмовив в позові.

              Не погоджуючись з рішенням господарського суду, ВАТ “Великолепетиський маслозавод” – відповідач у справі, звернувся з апеляційною скаргою. Заявник вважає, що при винесенні рішення господарським судом було не в повному обсязі досліджені докази по справі та не з'ясовано обставини, що мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального права, зокрема ст.546 Цивільного кодексу України та п.4 ст.231 Господарського кодексу України.

              Як зазначає заявник, постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 15.03.2006р. по справі №7/60-пд-05 визнано законність розірвання договору оренди від 24.03.2003р. та припинення його дії 24.03.2005р. До цього часу предмет оренди відповідачем не повернено позивачу. Таким чином, з боку відповідача наявна прострочка виконання повернення зобов'язання. Відповідно до ч.2 ст.546 ЦК України договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язань, окрім перерахованих в ч. 1 ст. 546 ЦК України. Відповідно до п. 9.1.3 умов договору у разі неповернення майна у зазначений строк, відповідач повинен сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми вартості не переданого (неповерненого) в строк майна зазначеного в акті приймання-передачі за кожен день прострочки. Тобто, пред'явлена в позові сума пені на думку заявника є цілком правомірною.

За вказаних обставин, просить рішення господарського суду Херсонської області від 21.08.2006р. по справі №16/105-06 скасувати та ухвалити нове, яким позов задовольнити в повному обсязі.

               Апеляційна скарга ВАТ ”Великолепетиський маслозавод “ смт. В.Лепетиха була прийнята до провадження та призначена до розгляду на 26.10.2006 року.

           За клопотанням відповідача розгляд скарги відкладався до 23.11.2006р. та в засіданні суду оголошувалась перерва до 14.12.2006р.

Розпорядженням Голови Запорізького апеляційного господарського суду №3601 від 13.12.2006 року справа № 16/105-06 передана для розгляду колегії суддів у складі: головуючий: Коробка Н.Д. (доповідач), судді: Шевченко Т.М., ЯценкоО.М.   

Представник ВАТ “Великолепетиський маслозавод” в судовому засіданні підтримав вимоги, викладені в апеляційній скарзі.

У відзиві на апеляційну скаргу та в усних поясненнях наданих суду представники відповідача заперечують проти доводів апеляційної скарги та вказують на те, що в даному випадку у позивача не має права на вимогу стягнення пені за прострочку повернення орендного майна з таких підстав.

Посилання позивача на невиконання відповідачем зобов'язання, щодо своєчасного повернення орендованого майна не підтверджується жодним документом, який би свідчив про те, що відповідач до 24.03.2005р. включно використовув орендне майно за цільовим призначенням та всупереч умовам договору на вимогу орендодавця відмовився повернути його у тому ж стані, в якому було прийнято. Натомість постановою Запорізького апеляційного господарського суду  від 15.03.06р. по справі №7/60-пд-05 підтверджено фактичне припинення використання відповідачем орендованого майна 21.12.04. До того ж, при розгляді справи №3/272-05 про відшкодування збитків ДП “Гауда” надало пояснення та копії документів, якими підтвердило, що 17.03.2005р. комісією у складі представників  ВАТ “Великолепетиський маслозавод” було проведено огляд та прийняття орендного майна, за результатами якого складено акт приймання-передачі.

Крім того, у позивача відсутні правові підстави для стягнення пені, оскільки п.9.1 договору суперечить нормам діючого законодавства, а розрахунок пені виконаний позивачем без врахування вимог ч.6.ст.232 Господарського кодексу України.

 За вказаних обставин просять рішення господарського суду залишити без змін, скаргу без задоволення.

    За клопотанням представника позивача судовий процес фіксувався технічними засобами, а саме за допомогою програмно-апаратного комплексу “Діловодство суду”. За згодою сторін судове засідання закінчено оголошенням вступної та резолютивної частин постанови

Відповідно до ст. 99 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами наданими суду першої інстанції.

Згідно зі ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.

               Перевіряючи законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду, вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін та проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення, колегія суддів не знаходить підстав, передбачених ст.104 ГПК України для зміни чи скасування рішення господарського суду, з таких підстав.

          Правовідносини сторін у справі були врегульовані договором від  24.03.2003р. оренди виробничих приміщень, устаткування та майна, на виконання якого за актом приймання-передачі від 01.04.2003р. зазначене в договорі майно було передане відповідачу.

             Пунктом 4.1 договору сторонами узгоджений строк оренди з 24.03.2003. по 24.03.2005р.

             Рішенням господарського суду Херсонської області від 31.10.2005р. та постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 15.03.2206р. по справі №7/60-ПД-05 встановлено, що зобов'язання за договором оренди припинилися в зв'язку з закінченням строку їх дії, а 21.12.2004р. фактично припинено використання відповідачем орендованого майна.

             Відповідно до ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

             Згідно п. 8.1 договору після закінчення строку оренди на протязі трьох календарних днів орендатор зобов'язаний передати орендодавцю предмет оренди по акту приймання-передачі.

             Пунктом 9.1.3 договору передбачена відповідальність за прострочку повернення предмету оренди в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми вартості не переданого в строк майна вказаного в акті-приймання передачі за кожен день прострочки.

             Колегія суддів зазначає, що подвійна облікова ставка НБУ є величиною змінною, її розмір залежить від періоду, а сторонами в договорі не встановлено період, за який вона повинна прийматися для розрахунку пені. Таким чином, колегія констатує факт неузгодження сторонами розміру пені в договорі.

             Згідно ч.1 ст.218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

             Частиною 2 зазначеної статті встановлено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

             Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України учасник господарських відносин у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання зобов'язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми(неустойки, штрафу, пені).

             Матеріалами справи, а саме: одностороннім актом від 17.03.2005р. приймання-передачі виробничих приміщень, автотранспорту, технологічного обладнання по виробництву молокопродуктів від ДП “Гауда” (орендар) ВАТ “Великолепетиський маслозавод” (орендодавець) в зв'язку з закінченням строку оренди згідно договору оренди від 24.03.03р. складеного комісією позивача та постановою О/у ДСБЕЗ Великолепетиського РВ УМВС України в Херсонській області від 28.07.2006р. підтверджено, що з 17.03.2005р. об'єкт оренди не знаходився у відповідача.  

            Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

            Доказів порушення відповідачем умов договору щодо строків повернення об'єкту оренди позивачем не надано.

            За таких обставин суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відмову в позові.

            Доводи заявника по апеляційній скарзі колегією суддів до уваги не приймаються та спростовуються залученими по справі доказами.

            За таких обставин та з огляду на відповідність висновків, викладених у рішенні господарського суду Херсонської області обставинам справи та чинному законодавству, колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість вимог відповідача щодо скасування рішення господарського суду.

Відповідно до ст.49 ГК України судові витрати по апеляційній скарзі відносяться на заявника – ВАТ “Великолепетиський маслозавод” смт. Велика Лепетиха Херсонської області.

               На підставі викладеного, керуючись ст. ст.101-105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

                 Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства “Великолепетиський маслозавод” смт. Велика Лепетиха Херсонської області залишити без задоволення.

                 Рішення господарського суду Херсонської області від 21.08.2006 року по справі               № 16/105-06 залишити без змін.

Головуючий суддя Коробка Н.Д.

 судді  Коробка Н.Д.  

 Шевченко Т. М.  Яценко О.М.