Рішення

від 18.05.2009 по справі 34/262

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

34/262

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  34/262

18.05.09

За позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю Комерційного банку «Євробанк»

до                    Товариства з обмеженою відповідальністю «Український центр міжнародного співробітництва»

про                    стягнення 101 122,84 грн.

Суддя Сташків Р.Б.

Представники сторін:

від позивача –Буханько Л.В., нач. юр. управл., дов. б/н від 02.12.2008;

від відповідача –Колесник Л.П., юр-т, дов. №1-1901/09-д від 19.01.2009.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Комерційний банк «Євробанк»(далі –Позивач, або Банк) звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Український центр міжнародного співробітництва»(далі –Відповідач, або Позичальник) заборгованості в сумі 101 122,84 грн. за договором кредиту за овердрафтом №ЮЛ-13/2008-О від 04.04.2008 (далі –Кредитний договір).

Позовні вимоги мотивовані невиконанням ТОВ «Український центр міжнародного співробітництва»своїх зобов'язань за Кредитним договором щодо своєчасного погашення заборгованості за кредитом та нарахованими штрафними санкціями.

Відповідач позов ТОВ «КБ «Євробанк»визнав та просив встановити розстрочку для Відповідача щодо сплати заборгованості по основному боргу в сумі 99 727,44 грн. рівними частинами протягом 12 календарних місяців в сумі 8 310,63 грн., відповідно до графіку, який був запропонований останнім.

Факт прострочки сплати кредиту та нарахованих відсотків перед Позивачем, Відповідач обґрунтував як відсутність економічно-фінансової можливості сплатити заявленої суми основного боргу.

Частиною 5 статті 78 Господарського процесуального кодексу України (далі –ГПК України) визначено, що у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Відповідно до статті 77 ГПК України господарський суд відкладає розгляд справи лише в разі, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено у даному засіданні. Обставин, які б перешкоджали чи не дозволяли розглянути спір у даному судовому засіданні судом не було встановлено.

З огляду на той факт, що подані Позивачем документи є достатніми для прийняття рішення у справі, справа, у порядку ст. 75 ГПК України розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника Позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

04.04.2008 між Позивачем та Відповідачем укладено Кредитний договір, відповідно до п.1.1 якого, Кредитор зобов'язується надавати Позичальнику грошові кошти у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання, шляхом сплати з поточного рахунку Позичальника, відкритого в ТОВ КБ «Євробанк», розрахункових документів на суму, що перевищує фактичний (кредитовий) залишок на такому поточному рахунку, але в межах визначеного цим договором ліміту овердрафту (далі –Овердрафт, а кожна окремо надана сума –транш Овердрафту).

Пунктом 1.1.2 Кредитного договору сторони погодили, що на період, з моменту укладення цього договору до 2 квітня 2009 року, максимальна заборгованості за Овердрафтом не може перевищувати розміру ліміту Овердрафту розрахованого за методикою розрахунку лімітів овердрафту, що діє в ТОВ КБ «Євробанк». По цьому договору Позичальнику встановлюється ліміт Овердрафту в сумі 100 000 грн.

Відповідно до п.1.1.4 Кредитного договору, кінцевий термін протягом якого здійснюється надання та має бути повністю погашена заборгованість за Овердрафтом за цим договором –2 квітня 2009 року.

У відповідності до п.2.4 Кредитного договору термін користування Відповідачем кожним траншем Овердрафту не можу перевищувати 30 календарних днів від дня його надання.

04.04.2008 Позивач на виконання умов п.2.1 Кредитного договору, встановив Відповідачу ліміт Овердрафту в сумі 100 000 грн.,  що підтверджується випискою по особовому рахунку за період з 04.04.2008 до 05.04.2008.

Згідно з п.3.3.3 Кредитного договору Відповідач зобов'язаний протягом строку використання овердрафту сплачувати Позичальнику проценти та комісії за його використання в порядку, визначеному Кредитним договором.

Пунктом 4.1 Кредитного договору сторони погодили, що у разі прострочення Відповідачем строків сплати процентів та/або комісій, визначених п.п.2.7, 2.8 Кредитного договору, Відповідач сплачує Позивачу пеню в розмірі 1 (один) процент від несвоєчасно сплаченої суми за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період прострочення.

Відповідно до п.п.4.2 Кредитного договору у разі порушення Відповідачем вимог п.п.3.3.2, 3.3.5 Кредитного договору Відповідач зобов'язаний сплатити Позивачу штраф у розмірі 0,5% від фактичної заборгованості в межах ліміту Овердафту, визначеного п.п.1.1.2 Кредитного договору, за кожний випадок.

Згідно з п.п.3.3.5 Кредитного договору Відповідач зобов'язаний достроково повернути наявну заборгованість за Овердрафтом, сплатити проценти, комісії Позивача та можливі штрафні санкції у випадках, визначених, п.п.2.11, 2.13.3 Кредитного договору, зокрема, п.п.2.11.1 визначено, що Позивач припиняє надання Овердрафту за Кредитним договором у разі наявності простроченої заборгованості за раніше наданими траншами Овердрафту, за нарахованими процентами, комісіями.

03.02.2009 на рахунок простроченої кредитної заборгованості було частково винесено суму кредиту (овердрафту) в розмірі 49 749,71 грн. після зменшення ліміту Овердрафту до 50 000,00 грн. згідно укладеного 06.01.2009 договору про внесення змін №4 до Кредитного договору.

Кредитний транш Відповідачем у передбачений Кредитним договором термін погашено не було.

03.04.2009 на рахунок простроченої кредитної заборгованості було винесено суму кредиту (овердафту) в розмірі 49 977,73 грн. в зв'язку з закінченням терміну, до якого здійснюється надання та має бути повністю погашена заборгованість за Овердрафтом, який Відповідачем погашено не було.

05.02.2009 Позивач звернувся до Відповідача з претензією за вих. №01-13.1/3644 та запропонував у місячний строк з дня одержання претензії повернути наявну заборгованість за Кредитним договором, яка станом на 04.02.2009 складала 102 329,93 грн., в тому числі прострочену заборгованість, яка складала 52 326,54 грн. шляхом списання її на рахунок №290900080001.

Зазначена претензія була отримана Відповідачем 09.02.2009, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №0017392.

У відповідь на претензію Позивача Відповідач зазначив, що жодним чином не ухиляється та не відмовляється добровільно, з власної волі, сплатити загальну суму заборгованості по основному боргу в сумі 99 749,71 грн., в т.ч. прострочену заборгованість по основному боргу (перевищення користування черговим траншем Овердрафту) в сумі 49 749,71 грн. ТОВ КБ «Євробанк»за умови виходу підприємства з економічної рецесії.

Відтак, Відповідач зобов'язувався і надалі сплачувати нараховані проценти за прострочену заборгованість в сумі 99 749,71 грн. щомісячно до моменту повної сплати зазначеної заборгованості.

Частиною 1 статті 1054 Цивільного кодексу України (далі –ЦК України) передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з частиною першою статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України (далі – ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (частина 1). Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (частина 2). Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань (частина 7).

Аналогічні положення містяться і у статтях 525, 526 ЦК України.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Проте, Відповідач у встановлений Кредитним договором строк, свої зобов'язання щодо повернення кредиту та відсотків за користування кредитом належним чином не виконав.

Що ж стосується поданої Позивачем довідки за вих. №01-13/4272 від 18.05.2009, відповідно до якої заборгованість Відповідача становить:

1) прострочена заборгованість по основному боргу складає 99 727,44 грн.;

2) прострочена заборгованість по процентах 2 860,35 грн.;

3) прострочена заборгованість по процентах 1 648,27 грн.;

4) пеня за несвоєчасно сплачену суму процентів в сумі 48,68 грн.;

5) штраф у розмірі 0,5% від фактичної заборгованості склав  - 498,64 гр.

Матеріали справи не містять заяви Позивача про збільшення розміру позовних вимог, поданої у порядку ст. 22 ГПК України.

Станом на 30.03.2009 непогашена заборгованість Відповідача перед Позивачем за кредитом складає 796 419,71 грн. (в т.ч. 263 419,71 грн. –прострочена заборгованість,  533 000 грн. –строкова заборгованість) та 7014,26 грн. за відсотками.

Відтак, позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Український центр міжнародного співробітництва»99 727,44 грн. –простроченої заборгованості по кредиту; 96,96 грн. –простроченої заборгованості по процентах; 777,61 грн. –поточна заборгованість по процентах визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Позивач також просив стягнути з Відповідача 22,19 грн. пені (нарахованої за період з 02.02.2009 до 13.02.2009 (січень 2009 року) та з 02.03.2009 до 04.03.2009 (лютий 2009 року)) за несвоєчасне повернення процентів та 498,64 грн. штрафу.

Відповідно до статей 546, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, в тому числі неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Згідно п.1 ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.  

Частиною 1 статті 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Таким чином, вимоги Позивача про стягнення з ТОВ «Український центр міжнародного співробітництва»штрафних санкцій підлягають задоволенню у повному обсязі за розрахунком Позивача в сумі: 22,19 грн. пені за несвоєчасно сплачені проценти, 498, 64 грн. штрафу.

Розрахунок пені та штрафу проведений станом на 10.04.2009 відповідає нормам законодавства, матеріалам справи умовам Кредитного договору.

Згідно зі статтею 33 ГПК України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог і заперечень, покладається на цю сторону.

Суми, які підлягають сплаті за витрати, пов'язані з розглядом справи, при задоволенні позову покладаються на відповідача (частина 5 статті 49 ГПК України).

Однак, суд враховуючи неодноразові звернення Відповідача про його тяжке фінансове становище, та враховуючи приписи статті 83 ГПК України, якою зокрема передбачено право господарського суду при прийнятті рішення відстрочити або розстрочити виконання рішення, господарський суд м. Києва вважає за можливе розстрочити виконання рішення Господарського суду м. Києва від 18.05.2009 у справі №34/262 з огляду на наступне.

Згідно із п.1 ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Відповідно до п.2 роз'яснення Вищого Арбітражного Суду України «Про деякі питання застосування статті 121 Господарського процесуального кодексу»від 12.09.96р. №02-5/333 зазначено, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених ст. 121 ГПК України, стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-яким конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення.

Проте,  вирішуючи  питання  про відстрочку  чи  розстрочку  виконання  рішення,  зміну  способу  і порядку  виконання  рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи (пункт 2 із змінами, внесеними згідно з Роз'яснення Вищого арбітражного суду № 02-5/467 ( V 467800-01 ) від 18.04.2001 ).

Враховуючи обставини справи, майновий стан Відповідача та те, що заявлене клопотання Позивач залишив на розсуд суду, а також той факт, що Відповідач добровільно бажає погасити борг, суд дійшов висновку про доцільність розстрочення виконання даного рішення на три місяці.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з  Товариства з обмеженою відповідальністю «Український центр міжнародного співробітництва»04119, м. Київ, вул. Сім'ї Хохлових, 15; 03062, м. Київ, вул. Стрийська, 6, п/р 260040080001 в ТОВ КБ «Євробанк», МФО 380355, ідентифікаційний код 33751568, а випадку відсутності коштів з будь-якого іншого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Комерційного банку «Євробанк»(01032, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, будинок 35, к/р 32009176001 в ГУ НБУ по місту Києву і Київській області, МФО 321024, ідентифікаційний код 33305163) 99 727 (дев'яносто дев'ять тисяч сімсот двадцять сім) грн. 44 коп. –простроченої заборгованості по основному боргу, 96 (дев'яносто шість) грн. 96 коп. –прострочена заборгованість по процентах, 777 (сімсот сімдесят сім) грн. 61 коп. –поточна заборгованість по процентах, 22 (двадцять дві) грн. 19 коп. пеня за несвоєчасну сплачену суму процентів, 498 (чотириста дев'яносто вісім) грн. 64 коп. –штрафу, а також 1 011 (одну тисячу одинадцять) грн. 23 коп. витрат по сплаті державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу, розстрочивши виконання рішення Господарського суду від 18.05.2009 на 3 (три) місяці рівними частинами, а саме:

до 17.06.2009 –33 707,61 грн.;

до 17.07.2009 –33 707,61 грн.;

до 17.08.2009 –33 707,62 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття та може бути оскаржено протягом десяти днів до Київського апеляційного господарського суду або протягом місяця до Вищого господарського суду України.

Суддя                                                                                                              Сташків Р.Б.