Рішення

від 14.02.2014 по справі 927/1518/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Україна

Господарський суд Чернігівської області

м. Чернігів, пр.Миру,20 Тел.67-28-47

Іменем України

Р І Ш Е Н Н Я

10 лютого 2014р. справа №927/1518/13

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю» Фірма Колос»,

вул. Кропивницького,1, м. Київ, 01010

(поштова адреса : вул. Саксаганського, 53/80, оф. 211, м. Київ, 01033)

До відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1,

АДРЕСА_1

Про стягнення 29700 грн. 00 коп.

Суддя Книш Н.Ю.

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

від позивача: 04.02.2014р. та 10.02.2014р. - Стецина І.В. представник довіреність від 08.11.2013р.

від відповідача : 04.02.2014р. та 10.02.2014р. - ОСОБА_3 представник довіреність за реєстр.№1806 від 13.12.2013р.

Рішення суду приймається після оголошеної в судовому засіданні з 04.02.2014р. по 10.02.2014р. перерви на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

СУТЬ СПОРУ:

Позивачем подано позов про стягнення з відповідача безпідставно отриманих коштів в сумі 29700,00грн., перерахованих згідно платіжного доручення №9 від 15.02.2013р. за транспортні перевезення.

В обґрунтування поданого позову позивач посилається на неподання ФОП ОСОБА_1 автобусу для перевезення пасажирів згідно укладеного між сторонами договору №1-01 від 15.01.2013р., за яким відповідач взяв зобов'язання за оплату здійснити туристичне перевезення групи, наданої замовником за маршрутом: Київ-Будапешт-Відень-Рим-Венеція-Сентендре-Вишеград-Ештергом-Егер-Київ в період з 18.04.2013р. по 25.04.2013р., на неповернення відповідачем коштів у сумі 29700,00грн., сплачених позивачем згідно виставленого рахунку №01 від 15.01.2013р.

У судовому засіданні 19.12.2013р. представник відповідача повідомив, що договір №1-01 фактично укладений між сторонами 15.01.2013р., хоча зазначена дата на договорі - 15.01.2012р.

Від відповідача надійшли заперечення на позовну заяву від 16.12.2013р., в яких вимоги позивача не визнає, посилаючись на те, що позивач не надав доказів виконання ним належним чином своїх зобов'язань - не сплатив всю суму, яку зобов'язався передплатити, а відповідач свої зобов'язання виконав належним чином. В запереченнях відповідач підтверджує факт укладання спірного договору №1-01 від 15.01.2013р., номер банківського рахунку, вказаний у спірному договорі, факт отримання коштів у сумі 29 700,00грн. згідно платіжного доручення позивача від 15.02.2013р. Крім того, відповідачем у запереченнях зазначено, що фактично перевезення по вказаному договору було виконано двома його найманими водіями ОСОБА_4 і ОСОБА_5, які мають право керувати автобусом і на час виконання замовлення вони мали відкриті шенгенські візи, спеціально відкриті під цю поїздку, що позивачем приховано факт укладання до спірного договору додатку №1 від 15.01.2013р., який є невід'ємною його частиною, і що інших договорів позивач та відповідач між собою не укладали. Крім того, відповідач в обґрунтування своїх заперечень посилається на те, що згідно п.1 додатку №1 від 15.01.2013р., позивач зобов'язався внести передплату у розмірі 10663,46грн., що еквівалентно 1000 євро на 15.01.2013р., відповідачем було виписано відповідний рахунок від 15.01.2013р. на 10663,46грн., згідно п. 1.3 договору №1-01 від 15.01.2013р. позивач зобов'язався подати заявку на перевезення пасажирів, згідно п.2 додатку №1 від 15.01.2013р. позивач зобов'язався надати список пасажирів і копії їх документів не пізніше 15.03.2013р., згідно п.4 додатку №1 від 15.01.2013р. позивач зобов'язався внести повну оплату (передплату) не пізніше ніж 7 днів до дати виїзду, яка планувалася спочатку на 18.04.2013р., відповідачем був виписаний відповідний рахунок від 25.01.2013р. на 30000,00грн., проте позивач прийняті на себе зобов'язання не виконав. Відповідач повідомляє, що позивач зобов'язання виконав частково, сплативши 29 700,00грн. - 15.02.2013р., що 02.04.2013р. позивачу був виставлений рахунок на залишок боргу 20 300,00грн., проте позивач вказану суму взагалі не сплатив, тим самим порушивши прийняті на себе зобов'язання згідно спірного договору. Відповідач зазначив, що у зв'язку з тим, що позивач не встиг укомплектувати групу туристів в повному обсязі і потребував додаткового часу, позивач не подав відповідачу заявку на 18.04.2013р. і переніс дату відправлення на 24.04.2013р., відповідно відповідачем був поданий автобус саме 24.04.2013р. та виконана замовлена подорож по маршруту Київ-Будапешт-Відень-Рим-Венеція-Сентендре-Вишеград-Ештергом-Егер-Київ, що в закордонних паспортах водіїв стоять відмітки про перетин кордону України 24.04.2013р. на виїзд і 01.05.2013р. на в'їзд, що підтверджується подорожнім листом. Відповідач зазначає, що у відповідності до п.7.1 спірного договору позивач не складав акту про порушення зобов'язання відповідача за договором, в той же час позивач підписав акт від 01.05.2013р. про надані послуги, згідно договору №1-01 від 15.05.2013, а тому відповідач вважає, що виконав свої зобов'язання за спірним договором.

Представники сторін у судовому засіданні 15.01.2014р. надали клопотання про нездійснення технічної фіксації судового процесу, які задоволені судом.

Представник позивача у судовому засіданні 15.01.2014р. надав суду письмові додаткові пояснення та документи на їх підтвердження, які долучені до матеріалів справи. В даних поясненнях представник позивача зазначив наступне. 15.01.2013р. між ТОВ «Фірма Колос» та ФОП ОСОБА_1 укладено договір № 1-01, за яким відповідач взяв на себе зобов'язання за оплату здійснити туристичне перевезення групи, наданої позивачем за маршрутом: Київ - Будапешт - Відень - Рим - Венеція -Сентендре - Вишеград - Ештергом - Егер - Київ в період з 18.04.2013р. по 25.04.2013р. Також між сторонами було укладено додаток до договору №1-01 від 15.01.2013р. За деякий час до виїзду ФОП ОСОБА_1 повідомив позивача про неможливість подачі автобуса для виконання умов вищезазначеного договору у зв'язку з існуючими проблемами отримання візи для виїзду за кордон водіями та неможливість виконання інших обов'язків встановлених договором та додатком до нього. У зв'язку з цим позивач не здійснив кінцеву оплату в сумі 20 300,00грн. та 15.04.2013 року уклав договір № I-02 з ФОП ОСОБА_6, за яким останній взяв на себе зобов'язання за оплату здійснити туристичне перевезення групи, наданої позивачем за маршрутом: Київ-Будапешт-Відень-Рим-Венеція-Сентендре-Вишеград-Ештергом-Егер-Київ в період з 18.04.2013р. по 25.04.2013р. Позивач стверджує, що факт перевезення пасажирів ФОП ОСОБА_6 підтверджується маршрутним листом, яким засвідчено перетин кордону Чопської митниці 19.04.2013 року та повернення 25.04.2013 року із зазначенням маршруту поїздки та списком пасажирів, актом виконаних робіт, копіями паспортів та віз водіїв та деяких пасажирів, що були присутні у зазначеній поїздці, із відмітками про перетин кордону Чопської митниці, ваучери на вселення у готель в період 19.04-20.04.2013р. для групи із 63 осіб. Позивач також зауважив, що домовленостей з відповідачем про зміну дати виїзду не було. Також позивач зазначив, що водій ОСОБА_5 мав шенгенську візу відкриту посольством Литви, яка давала йому змогу перетнути кордон України тільки 24.04.2013р., що унеможливлює виконання умов договору №1-01 від 15.01.2013р., за яким перевезення мали бути здійснені з 18.04.2013р. Також водії ОСОБА_5 та ОСОБА_4 мали шенгенські візи відкриті посольством Литви та Польщі відповідно, закордонні паспорти вказаних водіїв містять відмітки про перетин кордону країни Польщі (Корчова), що суперечить умовам додатку до договору, маршруту перевезення, в якому відсутні міста країни Польщі та Литви, та унеможливлює виконання ними вимог маршруту встановленого договором №1-01 від 15.01.2013р.

Представник позивача в судовому засіданні 15.01.2014р. надав заяву від 13.01.2014р., в якій директор ТОВ «Фірма Колос» ОСОБА_7 просить суд вчинити заходи, передбачені ст.90 ГПК України, у зв'язку з тим, що акт виконаних робіт від 01.05.2013 року, наданий відповідачем як доказ на свої заперечення, директором не підписувався, а сам підпис на акті виконано з наслідуванням її підпису.

Представник відповідача не заперечував проти залучення заяви директора ТОВ «Фірма Колос» ОСОБА_7 до матеріалів справи.

Суд залучив до матеріалів справи заяву директора ТОВ «Фірма Колос» ОСОБА_7 від 13.01.2014р.

Представник відповідача на питання суду щодо того, хто підписав акт виконаних робіт (послуг) від 01 травня 2013р., копія якого надана відповідачем до матеріалів справи і в якому вказано про надання позивачу транспортних послуг (оренда автобусу) з 24.04.2013р. по 01.05.2013р. за маршрутом Київ-Будапешт-Відень-Рим-Венеція-Сентендре-Вишеград-Ештергом-Егер-Київ автобус «Setra 328 DT» НОМЕР_5, не зміг пояснити, яка саме особа підписала даний акт, не заперечив той факт, що акт міг бути не підписаний директором ТОВ «Фірма Колос» ОСОБА_7, зазначивши, що в акті в графі «від замовника» не зазначено посади, прізвища особи, яка підписала акт та не міститься печатки.

Представник позивача в судовому засіданні 15.01.2014р. подав суду клопотання про витребування доказів згідно ст. 38 ГПК України. Клопотання обґрунтоване необхідністю отримання додаткових доказів від Державної прикордонної служби України (інформації стосовно третіх осіб), а саме: перетину державного кордону України у період квітень 2013 року наступними транспортними засобами: 1) автобус пасажирський Setra SF 328 DT д.н НОМЕР_6, власник ОСОБА_6; 2) автобус пасажирський Setra S 328 DT, д.н. НОМЕР_1, власник ОСОБА_1. У зв'язку з даним клопотанням представник позивача також подав суду клопотання про продовження строку розгляду справи на 15 днів.

Представник відповідача в судовому засіданні 15.01.2014р. заперечив стосовно поданого представником позивача клопотання про витребування доказів згідно ст. 38 ГПК України, оскільки воно не стосується предмету позову.

Ухвалою від 15.01.2014р. суд продовжив строк розгляду спору на 15 днів до 11.02.2014р. та зобов'язав Адміністрацію Державної прикордонної служби України надати суду у строк до 27.01.2014р. інформацію стосовно місця, дати (число, місяць, рік) перетину державного кордону України у період квітень 2013 року, а саме з 18.04.2013р. по 01.05.2013р. відповідними транспортними засобами.

Представник позивача в судовому засіданні 28.01.2014р. надав клопотання від 28.01.2014р., в якому просив суд у разі необхідності виходити за межі позовних вимог, пред'явлених позивачем. Вказане клопотання позивача долучено до матеріалів справи.

Представник відповідача в судовому засіданні 28.01.2014р. надав пояснення від 28.01.2014р., в якому зазначив, що обґрунтування позовних вимог позивача не базуються на законі, який має бути застосовано для вирішення спору. Відповідач у поясненні зазначає про таке. Позивач надав маршрутний лист пасажира, який нібито належить ФОП ОСОБА_6, який завірений печаткою не самого ФОП ОСОБА_6, а печаткою ТОВ «Колос», сам маршрутний лист пасажира підписаний не ФОП ОСОБА_6, а невстановленою особою, нотаріальна довіреність на невстановлену особу від ФОП ОСОБА_6 відсутня, особисто ФОП ОСОБА_6 не був присутнім при перетині кордону за наданим маршрутним листом пасажира, отже вказаний маршрутний лист пасажира, можливо, належить ФОП ОСОБА_6, але сам ФОП ОСОБА_6 не залучений до справи в якості сторони, а тому відповідач заперечує, що він є належним і допустимим доказом у даній справі. Крім того, у поясненні зазначено, що у відповідача відсутній маршрутний лист пасажира, оскільки відсутній обов'язок його зберігання, що він згідно звичаїв ділового обороту зберігається туристичним агентством, а не перевізником, що позивач не надав доказів оплати послуг ФОП ОСОБА_6, якими можуть бути тільки банківські платіжні доручення, а не приходно-касові ордери. Відповідач звернув увагу на те, що акт про порушення умов договору позивач не складав, позивач тільки надав пояснення, що він не підписував акт виконаних робіт, але позивачем не надано висновку експерта про те, що підпис не належить директору позивача, що оскільки акт виконаних робіт передбачений спірним договором і наданий відповідачем до матеріалів справи, то він є належним і допустимим доказом по справі, який позивач у відповідності до процесуального закону не спростував, а тому суд має виходити із його дійсності. Відповідач вважає, якщо позивач дійсність акту виконаних робіт заперечує, то його позов взагалі є передчасним, спірний договір не є припиненим, за такою логікою, якщо позивач доплатить відповідачу 20300грн., то відповідач буде змушений виконати перевезення згідно п.1.1. спірного договору, але в інший погоджений час за умови, що він надасть відповідачу заявку згідно п.2 додатку до спірного договору. Відповідач зазначає, що позивач не надав відповідачу заявку на перевезення пасажирів, про що сам двічі пояснив на вимогу суду, що у зв'язку з тим, що позивач і його туристи не надали відповідачу у відповідності до п.2 додатку до спірного договору документів, необхідних для виїзду до держав прямування, держав за маршрутом слідування, то відповідач зобов'язаний відмовити у перевезенні пасажирів.

Оригінал акту виконаних робіт (послуг) від 01.05.2013р. наданий представником відповідача, залучений судом до матеріалів справи. Представник відповідача зазначив, що відповідач згідно акту виконаних робіт від 01.05.2013р. надав позивачу послуги і вказаний акт з боку замовника підписаний директором ОСОБА_7

Від Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України на виконання ухвали суду від 15.01.2014р. надійшла заява №0.254-1148/0/15-14 від 27.01.2014р., в якій зазначено, що відповідно до наданих повноважень Державна прикордонна служба не здійснює контроль та облік транспортних засобів, що переміщуються через державний кордон, що відповідно до ст.12 ЗУ «Про державний кордон України» пропуск осіб, які перетинають державний кордон України, здійснюється органами Державної прикордонної служби України за дійсними документами на право в'їзду на територію України або виїзду з України, пропуск транспортних засобів, вантажів та іншого майна через державний кордон України здійснюється відповідно до законодавства України і міжнародних договорів України, що згідно з нормами Митного кодексу України та п.14 глави 1 Правил митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України, здійснення оформлення, огляду, обліку, реєстрації та декларування транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України провадять митні органи України із застосуванням Єдиної автоматизованої інформаційної системи. У заяві повідомлено, що з метою забезпечення однозначної ідентифікації осіб перевірка інформації за Базою даних осіб здійснюється шляхом асоціативного пошуку за такими обов'язковими реквізитами: «Громадянство», «Прізвище», ім'я особи», «Дата народження» (день, місяць, рік) і для забезпечення однозначної інформації осіб інформація за реквізитами «Прізвище, ім'я особи» вводиться літерами верхнього регістру великими літерами в називному відмінку: для громадян України - тільки українськими літерами, для громадян Російської Федерації та Республіки Білорусь - російськими або латинськими літерами в залежності від типу паспортного документа; для іноземців та осіб без громадянства інших держав - тільки латинськими літерами. Головний центр обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України повідомив, що при наданні судом інформації про зазначених осіб за усіма обов'язковими реквізитами, на виконання судового рішення буде надано наявну інформацію про перетинання такими особами державного кордону, із зазначенням інформації, про дату, час, місце перетинання нею державного кордону та, зокрема, характеристику транспортного засобу (реєстраційний номер), на якому ця особа перетинала державний кордон.

Представник позивача в судовому засіданні 28.01.2014р. заявив усне клопотання про повторне витребування доказів від Державної прикордонної служби України із зазначенням всієї необхідної інформації.

Представник відповідача в судовому засіданні 28.01.2014р. заперечив стосовно клопотання позивача про повторне витребування доказів, оскільки воно не стосуються предмету позову і це є затягуванням судового процесу.

Ухвалою від 28.01.2014р. відповідно до приписів ст.ст.38, 65 Господарського процесуального кодексу України суд зобов'язав Адміністрацію Державної прикордонної служби України та Міністерство доходів і зборів України надати інформацію стосовно місця, дати (число, місяць, рік) перетину державного кордону України у період квітень 2013 року, а саме з 18.04.2013р. по 01.05.2013р. відповідними особами та транспортними засобами.

Після оголошеної у судовому засіданні 04.02.2014р. перерви у судове засідання 10.02.2014р. з'явилися уповноважені представники позивача та відповідача.

Від позивача заяв та клопотань не надходило. У судовому засіданні представник позивача також не мав заяв та клопотань.

Представник відповідача у судовому засіданні подав клопотання про залучення до матеріалів справи копії документа, яке судом було задоволено.

Від Міністерства доходів і зборів України надійшов лист №2401/5/99-99-18-03-04-16 від 03.02.2014р. про надання інформації щодо перетину державного кордону України транспортними засобами. Так, за даними Диспетчера ЗМК та Пасажирського пункту пропуску надано наступну інформацію по пункту пропуску «Чоп-Захонь», М/п «Тиса» Чопська митниця Міндоходів: автомобіль Setra SF 328 DT державний номер НОМЕР_6 водій ОСОБА_9 здійснив виїзд 19.04.2013р., в'їзд 25.04.2013р., виїзд 29.04.2013р.; по пункту пропуску «Нові Яриловичі-Нова Гута» М/п «Нові Яриловичі» Чернігівська митниця Міндоходів: автомобіль державний номер НОМЕР_1 водій ОСОБА_11 здійснив виїзд 30.04.2013р.

Від Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України надійшов лист №0.254-1578/0/15-14 від 04.02.2014р. з витягом з даних «Відомості про осіб, які перетнули державний кордон України» щодо перетинання державного кордону України громадянами України у період з 18.04.2013р. по 01.05.2013р., а саме: ОСОБА_12, пункт пропуску Чоп (Тиса), дата перетину 19.04.2013р. - виїзд, 25.04.2013р. - в'їзд, серія, № паспорта - НОМЕР_7, транспортний засіб НОМЕР_6; ОСОБА_4, пункт пропуску Краківець 24.04.2013р. виїзд, серія, № паспорта - НОМЕР_8, ТЗ НОМЕР_9, пункт пропуску Ягодин 30.04.2013р. - в'їзд, серія, № паспорта - НОМЕР_8, ТЗ НОМЕР_9, пункт пропуску Нові Яриловичі 01.05.2013р. - виїзд, серія, № паспорта - НОМЕР_10, ТЗ НОМЕР_9; ОСОБА_5, пункт пропуску Краківець 24.04.2013р. - виїзд, серія, № паспорта - НОМЕР_11, ТЗ НОМЕР_9, пункт пропуску Ягодин 30.04.2013р. - в'їзд, серія, № паспорта - НОМЕР_11, ТЗ НОМЕР_9, пункт пропуску Нові Яриловичі 01.05.2013р. - виїзд, серія, № паспорта - НОМЕР_12, ТЗ НОМЕР_9; ОСОБА_9, пункт пропуску Чоп (Тиса) дата перетину 19.04.2013р. - виїзд, 25.04.2013р. - в'їзд, 29.04.2013р. - виїзд, серія, № паспорта - НОМЕР_13, транспортний засіб НОМЕР_6.

Розглянувши подані матеріали, вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, господарський суд встановив:

Згідно Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи Серія А01 №648424 товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма Колос», ідентифікаційний код 14342782, місцезнаходження 01010, м. Київ, вул. Кропивницького, будинок 1.

Згідно Свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця Серія НОМЕР_14 ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_4, місце проживання АДРЕСА_2, зареєстрований як фізична особа-підприємець виконавчим комітетом Чернігівської міської ради 23.04.1998р., номер запису 2 064 017 0000 008880.

Стаття 627 Цивільного кодексу України встановлює, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст.901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ст.910 Цивільного кодексу України за договором перевезення пасажира одна сторона (перевізник) зобов'язується перевезти другу сторону (пасажира) до пункту призначення, а в разі здавання багажу - також доставити багаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання багажу, а пасажир зобов'язується сплатити встановлену плату за проїзд, а у разі здавання багажу - також за його провезення.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на укладення між ТОВ «Фірма Колос» та ФОП ОСОБА_1 договору № 1-01 від 15.01.2013р. за яким відповідач взяв на себе зобов'язання за оплату здійснити туристичне перевезення групи, наданої позивачем за маршрутом: Київ-Будапешт-Відень-Рим-Венеція-Сентендре-Вишеград-Ештергом-Егер-Київ в період з 18.04.2013р. по 25.04.2013р. Також позивач підтверджує, що між сторонами було укладено додаток до договору №1-01 від 15.01.2013р. Як свідчить текст вказаного договору, копія якого додана позивачем до матеріалів справи (т.1 а.с.26-27), він містить виправлення щодо дати його укладання, зокрема, рік « 2012» виправлено на « 2013».

Відповідачем в підтвердження домовленості сторін щодо здійснення перевезення пасажирів за маршрутом: Київ-Будапешт-Віден-Рим-Венеція-Сентендре-Вишеград-Ештергом-Егер-Київ в період з 18.04.2013р. по 25.04.2013р. подано копію договору №1-01 та додатку до нього. Як свідчить текст вказаного договору та додатку, копії яких додані відповідачем до матеріалів справи (т.1 а.с.66-67), а оригінали залучені судом до матеріалів справи (т.2 а.с.3-5 ), вони містять інформацію щодо дати укладання 15.01.2012р.

У судовому засіданні представник відповідача усно та письмово відповідач у відзиві на позовну заяву підтверджують укладення між позивачем та відповідачем 15.01.2013р. договору № 1-01 та додатку до нього, та пояснюють про описку при визначенні року укладення договору - « 2012».

Враховуючи пояснення сторін та вище наведене, суд доходить висновку, що 15.01.2013р. між позивачем (замовник) та відповідачем (виконавець) укладено договір №1-01 (далі - договір №1-01), за яким відповідач взяв на себе зобов'язання за оплату здійснити туристичне перевезення групи, наданої позивачем за маршрутом: Київ-Будапешт-Відень-Рим-Венеція-Сентендре-Вишеград-Ештергом-Егер-Київ в період з 18.04.2013р. по 25.04.2013р (п.1.1 договору), а також додаток до договору.

Згідно п.1.2 договору №1-01 виконавець надає технічно справний і пристосований для перевезення пасажирів автобус єврокласа марки «Setra» S 328 DT, державний номер НОМЕР_1, забезпечений двома водіями відповідної професіональної кваліфікації: 18.04.2013р.

Згідно п.1.3 договору №1-01 виконавець здійснює перевезення пасажирів замовника автобусом по маршруту Київ-Будапешт-Відень-Рим-Венеція-Сентендре-Вишеград-Ештергом-Егер-Київ згідно заявки.

За перевезення пасажирів замовник відповідно до п.1.4 договору №1-01 сплачує перевізнику 50000грн.

За умовами п.2.2 договору №1-01 виконавець забезпечує належний технічний стан автобуса, необхідну для міжнародного перевезення кількість водіїв, наявність усієї необхідної для здійснення рейсу дозвільної документації на водіїв.

Замовник згідно п.3.1 договору №1-01 зобов'язався здійснити оплату послуг перевезення виконавцю згідно домовленості.

Згідно п.1 та п.2, укладеного між позивачем та відповідачем додатку до договору №1-01, замовник зобов'язався внести попередню оплату за тур не пізніше 15.01.2013р у розмірі 1000євро (еквівалент в грн.), надати списки і документи у повному обсязі не пізніше 15.03.2013р.

Згідно п.4 додатку до договору №1-01 замовник повинен внести повну оплату за тур згідно виставлених рахунків, але не пізніше ніж за 7 днів до дати виїзду.

Як свідчать матеріали справи (т.1 а.с.28 та а.с.68) та не заперечують позивач і відповідач, останнім було виставлено рахунок-фактуру №01 від 25.01.2013р. на суму 30000грн. за транспортні послуги (оренда автобусу) за кордон до Угорщини, Італії та Австрії.

Позивач платіжним дорученням №9 від 15.02.2013р. (т.1 а.с.29) з призначенням платежу «транспортні перевезення (автобусні перевезення за кордон) згідно рахунку №01 від 15.01.2013р. без ПДВ» перерахував відповідачу 29700,00рн.

Факт отримання грошових коштів від позивача у сумі 29700,00грн. на виконання договору №1-01 відповідач підтверджує.

Твердження відповідача про те, що ним були виписані, направлені позивачу рахунки-фактури №01 від 15.01.2013р. на суму 10663,46грн. за транспортні послуги (оренда автобусу) та №01 від 02.04.2013р. на суму 20300грн. за транспортні послуги (оренда автобусу) за кордон до Угорщини, Італії та Австрії, які позивачем не оплачені згідно умов договору, судом не прийняті до уваги, оскільки не подано доказів направлення (вручення) таких рахунків-фактур позивачу, представник позивача заперечував факт отримання вказаних рахунків-фактур.

Відповідач під час розгляду справи стверджував, що позивач не встиг укомплектувати групу туристів у повному обсязі, потребував додаткового часу, не подав відповідачу заявку на 18.04.2013р. і переніс дату відправлення на 24.04.2013р., що відповідач подав автобус, як просив позивач, саме 24.04.2013р., та виконав умови договору №1-01 і здійснив перевезення пасажирів по маршруту Київ-Будапешт-Відень-Рим-Венеція-Сентендре-Вишеград-Ештергом-Егер-Київ у період з 24.04.2013р. по 01.05.2013р. автобусом «Setra 328 DT» НОМЕР_5, водії ОСОБА_4 та ОСОБА_5 На підтвердження виконання умов договору №1-01 відповідач подав акт виконаних робіт (послуг) від 01.05.2013р. на суму 50000,00грн., зазначивши при цьому, що він підписаний з боку замовника директором ОСОБА_7

Позивач заперечував щодо підписання акту виконаних робіт (послуг) від 01.05.2013р. на суму 50000,00грн. Так, у заяві від 13.01.2014р. директор ТОВ «Фірма «Колос» ОСОБА_7 зазначила, що ніколи не підписувала вказаного акту, а сам підпис в акті здійснено з наслідуванням її підпису та просила суд вчинити заходи, передбачені ст. 90 ГПК України.

Позивач під час розгляду справи зазначив, що перевезення групи за маршрутом Київ-Будапешт-Відень-Рим-Венеція-Сентендре-Вишеград-Ештергом-Егер-Київ у період з 18.04.2013р. по 25.04.2013р. було здійснено ФОП ОСОБА_6 згідно договору №1-02 від 15.04.2013р. та акту виконаних робіт від 26.04.2013р. автобусом марки Setra SF 328 DT д.н НОМЕР_6, водії ОСОБА_12 та ОСОБА_9

Відповідач не надав суду доказів погодження з позивачем зміни дати « 18.04.2013р.», встановленої у договорі №1-01, здійснення туристичного перевезення групи за маршрутом Київ-Будапешт-Відень-Рим-Венеція-Сентендре-Вишеград-Ештергом-Егер-Київ на дату « 24.04.2013р.».

Враховуючи наявність спору між сторонами щодо здійснення відповідачем на виконання умов договору №1-01 туристичного перевезення групи у квітні 2013 року за маршрутом Київ-Будапешт-Відень-Рим-Венеція-Сентендре-Вишеград-Ештергом-Егер-Київ автобусом «Setra» S 328 DT державний номер НОМЕР_5, суд за клопотанням позивача та керуючись приписами ст.38 Господарського процесуального кодексу України, зобов'язав Адміністрацію Державної прикордонної служби України надати інформацію стосовно водіїв транспортних засобів, які за відповідними твердженням позивача та відповідача здійснювали перевезення пасажирів і у квітні 2013 року, а саме з 18.04.2013р. по 01.05.2013р., перетнули державний кордон України: 1) автобус пасажирський Setra SF 328 DT д.н НОМЕР_6 (власник ОСОБА_6), водії ОСОБА_9 та ОСОБА_12; 2) автобус пасажирський Setra S 328 DT, д.н. НОМЕР_1 (власник ОСОБА_1), водії ОСОБА_4 та ОСОБА_5 Крім того, в порядку ст.65 Господарського процесуального кодексу України суд зобов'язав Міністерство доходів і зборів України надати інформацію про перетин державного кордону України у період квітень 2013 року, а саме з 18.04.2013р. по 01.05.2013р. наступними транспортними засобами: 1) автобус пасажирський Setra SF 328 DT державний номер НОМЕР_6, власник ОСОБА_6, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_16, водії ОСОБА_9 та ОСОБА_12; 2) автобус пасажирський Setra S 328 DT, державний номер НОМЕР_1, власник ОСОБА_1, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_15, водії ОСОБА_4 та ОСОБА_5

Надана Головним центром обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України (лист №0.254-1578/0/15-14 від 04.02.2014р.) та Міністерством доходів і зборів України (лист №2401/5/99-99-18-03-04-16 від 03.02.2014р.) інформація свідчить про те, що автобус єврокласа марки Setra SF 328 DT, державний номер НОМЕР_1 здійснив виїзд тільки - 30.04.2013р. по пункту пропуску «Нові Яриловичі-Нова Гута» М/п «Нові Яриловичі» Чернігівська митниця Міндоходів - водій ОСОБА_11, тобто інших виїздів (в'їздів) у період з 18.04.2013р. по 01.05.2013р. автобусом марки Setra SF 328 DT, державний номер НОМЕР_1, водії ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не здійснювалося. Водії відповідача ОСОБА_4 та ОСОБА_5 перетинали державний кордон, але на іншому транспортному засобі та наступним чином: ОСОБА_4, пункт пропуску Краківець 24.04.2013р. виїзд, ТЗ НОМЕР_9, пункт пропуску Ягодин 30.04.2013р. - в'їзд, ТЗ НОМЕР_9, пункт пропуску Нові Яриловичі 01.05.2013р. - виїзд, ТЗ НОМЕР_9; ОСОБА_5, пункт пропуску Краківець 24.04.2013р. - виїзд, ТЗ НОМЕР_9, пункт пропуску Ягодин 30.04.2013р. - в'їзд, ТЗ НОМЕР_9, пункт пропуску Нові Яриловичі 01.05.2013р. - виїзд, ТЗ НОМЕР_9.

Натомість, отримана судом від Державної прикордонної служби та Міністерства доходів і зборів України інформація свідчить про перетин державного кордону України пункт пропуску Чоп (Тиса), дата перетину 19.04.2013р. - виїзд, 25.04.2013р. - в'їзд, автобусом Setra SF 328 DT д.н НОМЕР_6, водії ОСОБА_12 та ОСОБА_9

З огляду на викладене суд доходить до висновку, що відповідачем не були виконані умови договору №1-01 від 15.01.2013р. щодо здійснення туристичного перевезення групи за маршрутом: Київ-Будапешт-Відень-Рим-Венеція-Сентендре-Вишеград-Ештергом-Егер-Київ в період з 18.04.2013р. по 25.04.2013р. автобусом єврокласа марки «Setra» S 328 DT, державний номер НОМЕР_1, що спростовуються твердження відповідача про надання позивачу згідно договору №1-01 транспортних послуг з 24.04.2013р. по 01.05.2013р. за маршрутом Київ-Будапешт-Відень-Рим-Венеція-Сентендре-Вишеград-Ештергом-Егер-Київ автобусом Setra» S 328 DT, державний номер НОМЕР_1, що спростовуються твердження відповідача про здійснення з 24.04.2013р. туристичного перевезення групи автобусом марки «Setra» S 328 DT, державний номер НОМЕР_1 водіями ОСОБА_5 та ОСОБА_4 згідно дорожнього листа №127259 автобуса у міжнародному сполученні пунктом перетину кордону України - Краківець.

Оскільки, відповідач не надав доказів домовленості з позивачем зміни строку, встановленого у договорі №1-01, перевезення пасажирів за маршрутом Київ-Будапешт-Відень-Рим-Венеція-Сентендре-Вишеград-Ештергом-Егер-Київ автобусом марки «Setra» S 328 DT, державний номер НОМЕР_1 з 18.04.2013р. на 24.04.2013р., наданий відповідачем акт виконаних робіт (послуг) від 01.05.2013р. не містить визначення посади, прізвища, ім'я по-батькові особи, підпис якої міститься в графі «Від замовника», у вказаному акті відсутній відбиток печатки замовника, якою засвідчують на документі підпис відповідальної особи, у судове засідання не з'явився директор ТОВ «Фірма Колос» ОСОБА_7, сторони не визначили експертну установу та не запропонували питання, які мають бути роз'ясненні експертом при проведенні почеркознавчої експертизи стосовно підпису особи в графі «Від замовника» в наданому відповідачем акті виконаних робіт (послуг) від 01.05.2013р., а також враховуючи, що матеріалами справи підтверджено невиконання відповідачем умов договору №1-01 від 15.01.2013р. щодо здійснення перевезення пасажирів за маршрутом Київ-Будапешт-Відень-Рим-Венеція-Сентендре-Вишеград-Ештергом-Егер-Київ автобусом Setra» S 328 DT, державний номер НОМЕР_1, суд доходить висновку про відсутність підстав для призначення судової почеркознавчої експертизи стосовно вчиненого підпису особи в графі «Від замовника» в акті виконаних робіт (послуг) від 01.05.2013р.

Відповідно до приписів статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Відповідно до частини 3 статті 1212 названого Кодексу положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Як свідчать умови договору №1-01 від 15.01.2013р. та не спростовують сторони, договір укладений на здійснення відповідачем тільки одного туристичного перевезення, а саме на перевезення групи за маршрутом: Київ-Будапешт-Відень-Рим-Венеція-Сентендре-Вишеград-Ештергом-Егер-Київ в період з 18.04.2013р. по 25.04.2013р. автобусом марки «Setra» S 328 DT, державний номер НОМЕР_1, між сторонами відсутня будь-яка домовленість щодо зміни маршруту, строку перевезення.

У зв'язку з невиконанням відповідачем п.1.1 договору №1-01 від 15.01.2013р., а саме ненадання позивачу послуг туристичного перевезення пасажирів за маршрутом: Київ-Будапешт-Відень-Рим-Венеція-Сентендре-Вишеград-Ештергом-Егер-Київ в період з 18.04.2013р. по 25.04.2013р., позивачем 22.10.2013р. (отримана відповідачем 24.10.2013р. згідно поштового повідомлення №0103313994078) та 25.11.2013р. були направлені відповідачу вимоги щодо повернення безпідставно отриманих коштів в сумі 29700грн. згідно платіжного доручення №9 від 15.02.2013р. Вказані вимоги залишені відповідачем без відповіді та задоволення.

Оскільки, договір №1-01 укладений 15.01.2013р саме на перевезення відповідачем туристичної групи за маршрутом: Київ-Будапешт-Відень-Рим-Венеція-Сентендре-Вишеград-Ештергом-Егер-Київ., зобов'язання відповідачем по перевезенню туристичної групи в період з 18.04.2013р. по 25.04.2013р не виконані, відповідач не навів правових підстав утримання коштів після закінчення, визначеного сторонами у договорі строку туристичного перевезення, суд доходить висновку, що підстава, на якій відповідачем були отримані кошти в сумі 29700грн. відпала, на час розгляду справи в суді у відповідача відсутні правові підстави для утримання зазначених коштів, тому відповідач повинен повернути 29700,00грн. на рахунок позивача.

Відповідно до вимог ст.ст.32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Всі доводи позивача знайшли своє підтвердження під час розгляду справи, натомість заперечення відповідача спростовані матеріалами справи.

За таких обставин, позовні вимоги позивача щодо стягнення 29700,00грн. безпідставно отриманих відповідачем коштів є обґрунтованими і підлягають задоволенню, відсутні підстави для задоволення клопотання позивача про вихід за межі позовних вимог, а тому таке клопотання задоволенню не підлягає. Також не підлягає задоволенню заява директора ТОВ «Фірма Колос» ОСОБА_7 про вчинення заходів передбачених ст.90 ГПК України, з огляду на те, що вжиття заходів, передбачених ст.90 ГПК є правом суду.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір в сумі 1720,50грн.

Керуючись ст.ст. 901, 910, 1212 Цивільного кодексу України, ст. 33, 34, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_4) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма Колос» (вул. Саксаганського, 53/80, оф. 211, м. Київ, ідентифікаційний код 14342782) 29700грн.00коп. безпідставно отриманих грошових коштів, 1720грн.50коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено 14.02.2014р.

Суддя Н.Ю.Книш