ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 910/22837/13 10.02.14 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕБАСТО ТЕРМО ТА
КОМФОРТ УКРАЇНА"
До Товариства з обмеженою відповідальністю "ДПЗКУ-МТС"
Про стягнення 143 300, 00 грн.
Суддя Картавцева Ю.В.
Представники:
від позивача Шнир О.Б. - представник (дов. № б/н від 23.10.2013 р.)
від відповідача Михайловська К.А.-представник(дов.№103Д-163/2013 від 13.10.2013р.)
СУТЬ СПОРУ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "ВЕБАСТО ТЕРМО ТА КОМФОРТ УКРАЇНА" (виконавець, позивач) звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "ДПЗКУ-МТС" (замовник, відповідач) про стягнення заборгованості за договором № 0111/12-КМ від 01.11.2012 р. про надання послуг з монтажу опалювачів у розмірі 143 300, 00 грн. (132000 грн. - основний борг, 7887,00 грн. - пеня та 3413,00 грн. 3-ох відсотків річних).
Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем в повному обсязі зобов'язання по сплаті вартості фактично виконаних робіт за договором № 0111/12-КМ від 01.11.2012 р. про надання послуг з монтажу опалювачів, внаслідок чого виникла заборгованість в розмірі 132 000, 00 грн.
Також позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 7887,00 грн. відповідно до п. 5.3. договору № 0111/12-КМ від 01.11.2012 р. та три відсотки річних від простроченої суми в розмірі 3413,00 згідно ч.2 ст. 625 ЦК України.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 28.11.2013 р. порушено провадження у справі №910/22837/13, розгляд справи призначено на 16.12.2013 р.
У судове засідання 16.12.2013 р. представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.
Натомість, 12.12.2013р. відділом діловодства суду отримано від представника відповідача клопотання про відкладення розгляду справи з метою надання часу для отримання відповідачем можливості належним чином підготуватись до провадження та заручитись підтримкою кваліфікованого юриста з метою підготовки відзиву на позовну заяву та супутніх процесуальних документів.
16.12.2013р. відділом діловодства суду отримано від представника позивача додаткові документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі.
У судовому засіданні 16.12.2013р. представником позивача подано клопотання про продовження строку вирішення спору відповідно до статті 69 Господарського процесуального кодексу України.
Оскільки відповідно до ч. 3 ст. 69 ГПК України у виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів, то суд задовольнив зазначене клопотання.
Суд, розглянувши у судовому засіданні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, задовольнив його.
За таких обставин, а також у зв'язку з нез'явленням в судове засідання представника відповідача, суд відповідно до ст. 77 ГПК України, відклав розгляд справи на 27.12.2013 р., про що виніс відповідну ухвалу.
У судовому засіданні 27.12.2013 р. представник позивача подав суду клопотання про відкладення розгляду справи з метою надання часу для здійснення звірки взаєморозрахунків з відповідачем. Дане клопотання задоволено.
За таких обставин, у судовому засіданні 27.12.2013 р. оголошено перерву до 20.01.2014 р.
Розпорядженням Заступника голови Господарського суду міста Києва від 20.01.2014 р. справу №910/22837/13 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕБАСТО ТЕРМО ТА КОМФОРТ УКРАЇНА» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДПЗКУ-МТС» про стягнення 143 300, 00 грн. передано на розгляд судді Блажівській О.Є.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 20.01.2014 р. справу № 910/22837/13 прийнято до провадження суддею Блажівською О.Є., розгляд справи призначено на 03.02.2014 р.
Розпорядженням Заступника голови Господарського суду міста Києва від 27.01.2014 р. справу №910/22837/13 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕБАСТО ТЕРМО ТА КОМФОРТ УКРАЇНА» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДПЗКУ-МТС» про стягнення 143 300, 00 грн. передано на розгляд судді Картавцевій Ю.В.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 27.01.2014 р. справу № 910/22837/13 прийнято до провадження суддею Картавцевою Ю.В., розгляд справи призначено на 03.02.2014 р.
17.01.2014 р. відділом діловодства суду отримано від позивача письмові пояснення по справі, відповідно до яких останній наполягає на задоволенні позовних вимог та надає суду уточнений розрахунок пені та 3% річних.
20.01.2014 р. відділом діловодства суду отримано від представника відповідача відзив на позов, відповідно до якого останній заперечує проти розміру нарахованих позивачем штрафних санкцій, а також проти дат підписання актів здачі приймання наданих послуг, зазначених у самих актах. Крім того, відповідач зазначає, що за його даними, сума заборгованості значно менша, ніж та, що просить стягнути позивач.
У судовому засіданні 03.02.2014 р. оголошено перерву до 10.02.2014 р.
У судовому засіданні 10.02.2014 р. представник позивача подав суду додаткові документи, а саме банківську довідку з інформацію щодо надходження коштів від ТОВ «ДПЗКУ-МТС» на рахунок ТОВ «ВЕБАСТО ТЕРМО ТА КОМФОРТ УКРАЇНА».
В судовому засіданні 10.02.2014 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд, -
ВСТАНОВИВ:
01.11.2012 р. між товариством з обмеженою відповідальністю «ДПЗКУ-МТС» (замовник, відповідач) та товариством з обмеженою відповідальністю «ВЕБАСТО ТЕРМО ТА КОМФОРТ УКРАЇНА» (виконавець, позивач) укладено договір про надання послуг з монтажу опалювачів № 0111/12-КМ від 01.11.2012 р. (далі - Договір).
Відповідно до умов даного Договору, зокрема, п. 1.1. замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання провести монтаж автономних повітряних опалювачів фірми «Webasto» на транспортні засоби замовника.
За умовами п.п. 3.1., 3.2. та 3.3. Договору, ціна Договору дорівнює загальній вартості всіх послуг, що надаються за цим Договором. Вартість монтажу одного опалювача на транспортний засіб замовника дорівнює 1 500 грн. з ПДВ. При цьому, оплата замовником послуг здійснюється на підставі рахунку-фактури, що виписується виконавцем за кожний окремий запит.
Сторони даного Договору у п.п. 3.4. та 3.5. також погодили, що факт надання послуг підтверджується актом здачі-приймання наданих послуг, що підписується сторонами. Замовник зобов'язаний у триденний строк після завершення монтажу опалювача підписати акт здачі-приймання наданих послуг або надати виконавцю свої мотивовані заперечення. Якщо протягом 3-х днів після отримання результатів замовник не буде вимагати від виконавця доопрацювання деяких положень, послуги вважаються виконаними без претензій з боку замовника.
Пунктом 3.6. Договору передбачено, що монтаж товару по окремому запиту оплачується протягом 3-х днів з моменту підписання Акту здачі-приймання наданих послуг.
Згідно з п. 5.3. Договору, у випадку порушення замовником умов розділу 3 Договору, замовник сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення оплати, від усієї уми заборгованості, за кожен день прострочення та зобов'язаний компенсувати витрати виконавця в повному обсязі, що можуть виникнути через таку затримку. При цьому, пеня нараховується протягом всього періоду прострочення до моменту повного погашення заборгованості, але не більше строку, передбаченого законодавством.
Позивачем на виконання вимог Договору надано відповідачу Акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), а саме:
- Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 674 від 26.11.2012 р. на суму 16 500, 00 грн., рахунок № 676 на зазначену суму;
- Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 784 від 07.12.2012 р. на суму 4 500, 00 грн., рахунок № 828 на зазначену суму;
- Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 783 від 03.12.2012 р. на суму 4 500, 00 грн., рахунок № 827 на зазначену суму;
- Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 194 від 31.01.2013 р. на суму 3 000, 00 грн., рахунок № 81 на зазначену суму;
- Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 192 від 31.01.2013 р. на суму 40 500, 00 грн., рахунок № 79 на зазначену суму;
- Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 193 від 31.01.2013 р. на суму 3 000, 00 грн., рахунок № 80 на зазначену суму;
- Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 195 від 31.01.2013 р. на суму 7 500, 00 грн., рахунок № 82 на зазначену суму;
- Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 782 від 28.12.2012 р. на суму 33 000, 00 грн., рахунок № 825 на зазначену суму;
- Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 781 від 28.12.2012 р. на суму 34 500, 00 грн., рахунок № 824 на зазначену суму.
При цьому, зазначені Акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) загальною вартістю виконаних робіт 147 000, 00 грн. підписані сторонами та скріплені їх печатками.
Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення з таких підстав.
Згідно з ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Отже, внаслідок укладення договору про надання послуг з монтажу опалювачів № 0111/12-КМ від 01.11.2012 р. між сторонами виникли цивільні права та обов'язки.
Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.
Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Згідно зі ст. 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до частини сьомої зазначеної статті не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язанням є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.612 Цивільного кодексу України).
В процесі розгляду справи судом встановлено, що свої зобов'язання за Договором позивач виконав належним чином, що підтверджується підписаними представниками сторін зазначеними вище Актами здачі-прийняття робіт (надання послуг). Натомість відповідач свій обов'язок щодо оплати коштів за виконані позивачем роботи за Договором виконав не в повному обсязі.
Водночас з наявних у матеріалах справи доказів, в тому числі, банківської виписки з приводу надходження коштів від відповідача на рахунок позивача, поданої суду 10.02.2014 р., вбачається, що 01.03.2013 р. відповідачем здійснено часткову сплату коштів за рахунком № 676 у розмірі 15 000, 00 грн. За таких обставин, вартість виконаних робіт за спірними Актами складає 132 000, 00 грн., що відповідає розміру заявлених позовних вимог стосовно стягнення з відповідача основного боргу за Договором.
При цьому, суд зазначає, що термін сплати за виконані позивачем роботи, як того вимагає п.3.6. Договору, обчислюється протягом 3-х днів з моменту підписання Акту здачі-приймання наданих послуг.
За таких обставин, кінцевим днем оплати за Актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 674 від 26.11.2012 р. на суму 16 500, 00 грн., є 29.11.2012 р., за Актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 784 від 07.12.2012 р. на суму 4 500, 00 грн. - 10.12.2012 р., за Актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 783 від 03.12.2012 р. на суму 4 500, 00 грн. - 06.12.2012 р.; за Актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 194 від 31.01.2013 р. на суму 3 000, 00 грн. - 04.02.2013 р. (враховуючи вихідні дні); за Актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 192 від 31.01.2013 р. на суму 40 500, 00 грн. - 04.02.2013 р. (враховуючи вихідні дні); за Актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 193 від 31.01.2013 р. на суму 3 000, 00 грн. - 04.02.2013 р. (враховуючи вихідні дні); за Актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 195 від 31.01.2013 р. на суму 7 500, 00 грн. - 04.02.2013 р. (враховуючи вихідні дні); за Актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 782 від 28.12.2012 р. на суму 33 000, 00 грн. - 31.12.2012 р.; за Актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 781 від 28.12.2012 р. на суму 34 500, 00 грн. - 31.12.2012 р.
Станом на день розгляду справи, так само, як і на час подання позову до суду сума основного боргу у розмірі 132 000, 00 грн. відповідачем сплачена не була, оскільки доказів іншого суду надано не було.
Наявні у матеріалах справи виписки, якими відповідач обґрунтовує здійснення часткової сплати заборгованості за Договором не беруться судом до уваги, оскільки останні вказують на здійснення сплати за рахунками, номери яких жодним чином не співпадають із тими, які позивач вказав у позовній заяві як підставу своїх вимог.
Жодних інших доказів, які би підтверджували факт сплати заборгованості за Договором на підставі саме зазначених вище спірних рахунків, заборгованість за якими просить стягнути позивач, сторонами процесу надано не було.
Заперечення відповідача стосовно того, що дати підписання останнім Актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) не відповідають дійсності, судом також не беруться до уваги, оскільки підписуючи вказані Акти, відповідач не лише не вказав будь-яку іншу дату їх підписання, яка, на його думку, відповідала б дійсності, але й скріпив Акти із зазначеними у них датами печаткою своєї юридичної особи. За таких обставин, у суду відсутні підстави для сумніву стосовно правильності зазначення дати фактичного підписання спірних Актів здачі-прийняття робіт (надання послуг).
Таким чином, факт невиконання відповідачем своїх зобов'язань за Договором судом встановлено.
Отже, вимоги позивача в частині стягнення з відповідача суми основної заборгованості в розмірі 132 000, 00 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Стосовно вимоги позивача про стягнення з відповідача пені, то суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Згідно з п. 5.3. Договору, у випадку порушення замовником умов розділу 3 Договору, замовник сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення оплати, від усієї уми заборгованості, за кожен день прострочення та зобов'язаний компенсувати витрати виконавця в повному обсязі, що можуть виникнути через таку затримку. При цьому, пеня нараховується протягом всього періоду прострочення до моменту повного погашення заборгованості, але не більше строку, передбаченого законодавством.
Відповідно до ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Згідно ч.3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею визнається неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Згідно ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Стаття 611 чинного Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.
Згідно розрахунку позивача сума пені становить 7 887, 00 грн. та обчислюється з урахуванням 3-денного строку оплати вартості виконаних робіт по кожному Акту. При цьому, кінцевим днем нарахування штрафних санкцій позивачем вказується 18.12.2013 р.
Перевіривши розрахунок позивача, суд зазначає наступне.
Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено договором або законом, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
За таких обставин, оскільки інше не передбачено Договором, нарахування пені внаслідок невиконання Договору повинно припинятись через шість місяців від дня, коли зобов'язання повинно бути виконано.
Таким чином, кінцевим днем нарахування пені за Актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 674 від 26.11.2012 р. на суму 16 500, 00 грн. є 30.05.2013 р.; за Актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 784 від 07.12.2012 р. - 11.06.2013 р.; за Актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 783 від 03.12.2012 р. на суму 4 500, 00 грн. - 07.06.2013 р.; за Актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 194 від 31.01.2013 р. на суму 3 000, 00 грн. - 05.08.2013 р.; за Актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 192 від 31.01.2013 р. на суму 40 500, 00 грн. - 05.08.2013 р.; за Актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 193 від 31.01.2013 р. на суму 3 000, 00 грн. 05.08.2013 р.; за Актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 195 від 31.01.2013 р. на суму 7 500, 00 грн. 05.08.2013 р.; за Актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 782 від 28.12.2012 р. на суму 33 000, 00 грн. - 01.07.2013 р.; за Актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 781 від 28.12.2012 р. на суму 34 500, 00 грн. - 01.07.2013 р.
За розрахунком суду, загальний розмір пені за вказані періоди становить 9 749, 18 грн. Водночас, оскільки позивачем заявлено вимогу про стягнення пені у розмірі 7 887, 00 грн., задоволенню підлягає саме сума, заявлена позивачем. За таких обставин, позовні вимоги в частині стягнення пені у розмірі 7 887, 00 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі.
Стосовно вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних, суд зазначає наступне.
У відповідності до вимог ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно розрахунку позивача сума 3% річних становить 3 413, 00 грн. та обчислюються з по кожному Акту по 20.11.2013 р. включно (розрахунок наявний у матеріалах справи).
Перевіривши розрахунок позивача, суд зазначає наступне.
Момент виникнення прострочення оплати виконаних робіт по кожному Акту обчислюється з дня, наступного за останнім днем оплати виконаних робіт. При цьому, судом встановлено по кожному спірному Акту здачі-прийняття виконаних робіт (надання послуг), яка дата є останнім днем для здійснення оплати.
Здійснивши власний розрахунок 3% річних по кожному Акту, суд зазначає, що стягненню 3% річних підлягає грошова сума в розмірі 3 380, 78 грн., а тому позовні вимоги в частині стягнення 3% річних підлягають задоволенню частково, а саме у вказаній сумі.
Згідно з ч. 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ч. 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Положеннями статті 34 ГПК України встановлено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Статтею 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ДПЗКУ-МТС» (01024, м. Київ, вул. Лютеранська 15, літ А, н/п 17, ідентифікаційний код 37702357) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕБАСТО ТЕРМО ТА КОМФОРТ УКРАЇНА» (03045, м. Київ, вул. Червонопрапорна 28, ідентифікаційний код 33736534) 132 000 (сто тридцять дві тисячі) грн. 00 коп. основного боргу, 7 887 (сім тисяч вісімсот вісімдесят сім) грн. 00 коп. пені, 3 380 (три тисячі триста вісімдесят) грн. 78 коп. 3% річних та 2 865 (дві тисячі вісімсот шістдесят п'ять) грн. 36 коп. судового збору.
3. В іншій частині позовних вимог відмовити.
4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення
складено 14.02.2014 р.
Суддя Ю.В. Картавцева
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 10.02.2014 |
Оприлюднено | 17.02.2014 |
Номер документу | 37161356 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Картавцева Ю.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні