Постанова

від 17.02.2014 по справі 910/13549/13

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" лютого 2014 р. Справа№ 910/13549/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Мальченко А.О.

суддів: Агрикової О.В.

Жук Г.А.

при секретарі судового засідання: Гаркуші В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Євроконтинент»

на ухвалу господарського суду міста Києва

від 09.01.2014 року

у справі №910/13549/13 (суддя - Бондаренко Г.П.)

за заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Євроконтинент», м. Київ,

про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню,

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Дісна», м. Київ,

до товариства з обмеженою відповідальністю «Євроконтинент», м. Київ,

про стягнення 27 562,61 грн.,

за участю представників:

від позивача: Карпенко І.В. - представник (довіреність б/н від 02.12.13р.);

від відповідача: не з'явилися;

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Євроконтинент» (надалі - ТОВ «Євроконтинент», боржник) звернулось до господарського суду міста Києва із заявою про визнання наказу від 17.09.2013 року, виданого на виконання рішення господарського суду міста Києва від 05.09.2013 року у справі №910/13549/13 таким, що не підлягає виконанню.

Подану заяву мотивовано помилковою видачею наказу господарським судом міста Києва відповідно до рішення, яке не вступило в законну силу, у зв'язку з поданням заявником апеляційної скарги по справі № 910/13549/13.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 09.01.2014 року у справі №910/13549/13 в задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю «Євроконтинент» про визнання наказу від 17.09.2013 року у справі №910/13549/13 таким, що не підлягає виконанню, відмовлено.

Не погоджуючись із даною ухвалою, ТОВ «Євроконтинент» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 09.01.2014 року повністю та прийняти нове рішення, яким визнати наказ, виданий господарським судом міста Києва від 17.09.2013 року у справі №910/13549/13 про стягнення боргу в розмірі 25 509,84 грн., таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.02.2014 року апеляційну скаргу прийнято до апеляційного провадження та призначено її розгляд на 17.02.2014 року.

Позивач скористався правом, наданим статтею 96 Господарського процесуального кодексу України, надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу господарського суду міста Києва без змін.

В судове засідання 17.02.2014 року скаржник, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги, свого уповноваженого представника не направив, про причини неявки суд не повідомив.

Представник позивача доводи, викладені в апеляційній скарзі не визнав, вважає ухвалу законною та обґрунтованою, просив у задоволенні апеляційної скарги відмовити повністю, а оскаржувану ухвалу залишити без змін.

Вислухавши думку представника позивача про можливість розгляду апеляційної скарги у відсутність апелянта, з урахуванням строків, визначених законом для розгляду апеляційних скарг на ухвали місцевого суду, колегія суддів, порадившись, ухвалила здійснити розгляд скарги за наявними матеріалами у відсутність представника ТОВ «Євроконтинент».

17.02.2014 року в судовому засіданні колегією суддів було оголошено вступну та резолютивну частини постанови Київського апеляційного господарського суду.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання рішення господарського суду міста Києва від 05.09.2013 року у справі №910/13549/13 було видано наказ від 17.09.2013 року про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроконтинент» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Дісна» 21 000 (двадцять одну тисячу) грн. 00 коп. основного боргу, 1 576 (одну тисячу п'ятсот сімдесят шість) грн. 43 коп. пені, 1 050 (одну тисячу п'ятдесят) грн. 00 коп. штрафу, 369 (триста шістдесят дев'ять) грн. 37 коп. 3 % річних та 1 514 (одну тисячу п'ятсот чотирнадцять) грн. 04 коп. судового збору.

Відповідно до ст. 117 ГПК України наказ має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України «Про виконавче провадження». Господарський суд, який видав наказ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати наказ таким, що не підлягає виконанню, та стягнути на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за наказом.

Господарський суд розглядає заяву в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і виносить ухвалу. Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви. До розгляду заяви господарський суд має право своєю ухвалою зупинити стягнення за наказом, а також витребувати наказ.

Відповідно до ч. 4 ст. 117 ГПК України господарський суд ухвалою вносить виправлення до наказу, а у разі якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, господарський суд визнає наказ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що наказ може бути визнано таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, за заявами стягувачів або боржників, поданими в порядку зазначеної статті, з наступних підстав: 1) якщо його видано помилково; 2) якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин (наприклад, у разі скасування чи зміни в апеляційному або в касаційному порядку чи за результатами перегляду за нововиявленими обставинами рішення, на підставі якого наказ було видано, якщо на момент таких скасування чи зміни наказ ще не було виконано повністю або частково).

Як в заяві про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, так і в апеляційній скарзі апелянт наголошував на тому, що наказ від 17.09.2013 року було видано на виконання рішення господарського суду м. Києва від 05.09.2013 року у справі №910/13549/13 помилково, оскільки вказане рішення переглядалось апеляційним господарським судом, а тому на час видачі наказу не набрало законної сили і не підлягало виконанню.

Колегія суддів з даними твердженнями скаржника не погоджується, вважає їх безпідставними та такими, що не відповідають дійсним обставинам справи, враховуючи наступне.

Згідно ст. 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Відповідно ст. 85 ГПК України, прийняте рішення оголошується господарським судом у судовому засіданні після закінчення розгляду справи. У разі проголошення у судовому засіданні тільки вступної та резолютивної частин рішення господарський суд повідомляє, коли буде складено повне рішення. Рішення суду, яке містить вступну та резолютивну частини, підписується всім складом господарського суду і додається до справи. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Згідно ст. 87 ГПК України, повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Відповідно до ст. 93 ГПК України апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Як вбачається з рішення господарського суду міста Києва від 05.09.2013 року у справі №910/13549/13, його повний текст було складено 06.09.2013 року, а тому встановлений законодавством десятиденний термін на його оскарження закінчується 16.09.2013 року та відповідно17.09.2013 року, у разі неподання до цієї дати апеляційної скарги, рішення набирає законної сили.

З матеріалів справи вбачається, що апеляційна скарга на вказане рішення була подана відповідачем до господарського суду міста Києва лише 23.09.2013 року, про що свідчить відмітка канцелярії суду.

Відповідно до ст. 116 ГПК України виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом. Наказ видається стягувачеві або надсилається йому після набрання судовим рішенням законної сили.

Враховуючи викладене та з огляду на те, що станом на 17.09.2013 року апеляційна скарга не була подана до господарського суду, колегія суддів вважає, що наказ по справі №910/13549/13 був виданий правомірно через 10 днів з моменту складання повного тексту рішення, як це передбачено чинним законодавством України.

Крім того, за результатами розгляду апеляційною скарги боржника у справі, Київським апеляційним господарським судом було прийнято постанову від 25.11.2013 року, відповідно до якої апеляційну скаргу ТОВ «Євроконтинент» на рішення господарського суду міста Києва від 05.09.2013 року залишено без задоволення, а рішення суду від 05.09.2013 року у справі № 910/13549/13 залишено без змін.

При цьому, посилання апелянта на п. 1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» від 29.05.2013 року №9 та зазначення, що дата видачі наказу має співпадати з датою повернення матеріалів справи з суду апеляційної інстанції, є безпідставними, оскільки у вказаному пункті постанови роз'яснено, що дата видачі наказу має співпадати з датою повернення матеріалів справи з суду відповідної інстанції до місцевого господарського суду, якщо рішення місцевого господарського суду переглядалося в суді апеляційної інстанції і наказ видається (надсилається) після здійснення такого перегляду.

Таким чином, зазначеним вище спростовується твердження заявника про помилковість видання судом наказу від 17.09.2013 року у справі №910/13549/12.

Разом з тим, матеріали справи не містять доказів, що обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою, а тому колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що в апеляційній скарзі апелянтом не зазначено та жодним чином не обґрунтовано підстав для скасування оскаржуваної ухвали.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Статтею 34 ГПК України визначає, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі статтею 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

З огляду на вищевикладене, апеляційний господарський суд вважає, що ухвалу господарського суду міста Києва від 09.01.2014 року прийнято відповідно до вимог чинного законодавства, з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для її скасування чи зміни не вбачається.

Зважаючи на те, що доводи апеляційної скарги законних та обґрунтованих висновків суду першої інстанції не спростовують, ухвалу господарського суду м. Києва від 09.01.2014 року слід залишити без змін, а апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Євроконтинент» - без задоволення.

Судовий збір за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі статті 49 ГПК України покладається на апелянта.

Керуючись ст.ст. 43, 33-34, 43, 49, 99, 103, 105, 106 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Євроконтинент» на ухвалу господарського суду міста Києва від 09.01.2013 року у справі №910/13549/13 залишити без задоволення.

2. Ухвалу господарського суду міста Києва від 09.01.2013 року у справі №910/13549/13 залишити без змін.

3. Матеріали справи №910/13549/13 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя А.О. Мальченко

Судді О.В. Агрикова

Г.А. Жук