Постанова

від 12.02.2014 по справі 5011-35/718-2012-33/392-2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2014 року Справа № 5011-35/718-2012-33/392-2012 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді:Картере В.І., суддів:Барицької Т.Л., Євсікова О.О, розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Мотус" на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 26.09.2013 у справі№5011-35/718-2012-33/392-2012 господарського суду міста Києва за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Мотус" доПублічного акціонерного товариства "Універсал Банк" провизнання недійсним договору

в судовому засіданні взяли участь представники: позивача повідомлений, але не з'явився; відповідача повідомлений, але не з'явився; ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Мотус" (далі позивач/скаржник/ТОВ "Мотус") звернулося до господарського суду міста Києва із позовом до Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" про визнання недійсним збільшення відсоткової ставки до 23,5 відсотків річних, яка нараховується позивачу згідно з умовами Генерального договору про надання кредитних послуг № BL3669 від 21.04.2008 та додаткової угоди № BL3669/К-1 до Генерального договору про надання кредитних послуг № BL3669 від 21.04.2008.

Постановою Вищого господарського суду України від 22.08.2012 скасовано прийняті у даній справі судові рішення, а саме: рішення господарського суду міста Києва від 02.04.2012 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.06.2012, справу передано на новий розгляд до місцевого господарського суду.

Постановою Вищого господарського суду України від 24.04.2013 скасовано прийнятті у даній справі судові рішення, а саме: рішення господарського суду міста Києва від 09.10.2012 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.12.2012, справу передано на новий розгляд до місцевого господарського суду.

За результатами нового розгляду, рішенням господарського суду міста Києва від 19.06.2013 (суддя Сташків Р.Б.) у задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким позов задовольнити.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.09.2013 (судді: Остапенко О.М., Жук Г.А., Руденко М.А.) відхилено клопотання ТОВ "Мотус" про поновлення строку на подання апеляційної скарги. Апеляційну скаргу на рішення господарського суду міста Києва від 19.06.2013 повернуто скаржнику на підставі п. 4. ч.1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України).

Позивач, не погоджуючись із вказаною ухвалою суду апеляційної інстанції, звернувся з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій, посилаючись на порушення судом попередньої інстанції норм процесуального права, а саме ст.ст. 53, 93 ГПК України, просить її скасувати і справу передати до суду апеляційної інстанції.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового акту, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 13.08.2013, скаржник звернувся до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою на рішення господарського суду міста Києва від 19.06.2013, в якій, крім іншого, просив відновити строк на апеляційне оскарження вказаного судового акту, стверджуючи, що про прийняття оскаржуваного рішення останньому стало відомо лише 09.08.2013 під час ознайомлення з матеріалами справи.

Ухвала Київського апеляційного господарського суду від 26.09.2013, якою скаржнику відмовлено у відновленні строку, а апеляційну скаргу повернуто, мотивована тим, що скаржником не доведено наявності поважних причин, які б перешкоджали ТОВ "Мотус" своєчасно подати апеляційну скаргу на рішення господарського суду, а тому передбачені законом підстави для відновлення скаржнику пропущеного процесуального строку для подання апеляційної скарги відсутні.

Вищий господарський суд України не вбачає підстав не погодитися із судом апеляційної інстанції, з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 91 ГПК України сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.

Статтею 93 ГПК України встановлено строк подання апеляційної скарги, відповідно до якої апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Апеляційний господарський суд постановляє ухвалу про повернення апеляційної скарги у випадках, якщо вона подана після закінчення строків, установлених цією статтею, і суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, та незалежно від поважності причини пропуску цього строку - у разі, якщо апеляційна скарга подана прокурором, органом державної влади, органом місцевого самоврядування після спливу одного року з дня оголошення оскаржуваного судового рішення. Розгляд заяви особи про поновлення строку на подання апеляційної скарги здійснюється одним із суддів колегії суддів апеляційного господарського суду, склад якої визначений при реєстрації справи відповідно до положень частини четвертої статті 91 цього Кодексу.

Розглядаючи заяву про відновлення строку подання апеляційної скарги та визначаючи наявність підстав для відмови чи відновлення цього процесуального строку, суд керується ст. 53 ГПК України, якою передбачено, що за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно з п. 1 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 № 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" наведена норма пов'язує можливість відновлення процесуального строку з обов'язковою наявністю поважної причини (чи причин) пропуску відповідного строку. Якщо відновлення процесуального строку здійснюється за заявою сторони чи прокурора, заявник повинен обґрунтувати поважність причини (причин) пропуску строку, в разі необхідності - з поданням доказів цього за загальними правилами розділу V Господарського процесуального кодексу України.

Як встановлено апеляційним господарським судом, звертаючись з апеляційної скаргою на рішення господарського суду міста Києва від 19.06.2013, ТОВ "Мотус" подало її до господарського суду міста Києва лише 13.08.2013, (відповідно до вхідного штампу суду першої інстанції на копії апеляційної скарги позивача, що міститься в матеріалах справи), тобто з порушенням строку, встановленого ч. 1 ст. 93 ГПК України.

Обґрунтовуючи клопотання про відновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення господарського суду міста Києва від 19.06.2013 ТОВ "Мотус" зазначило, що оскаржуване рішення суду першої інстанції було прийнято за відсутності представника позивача; про розгляд справи позивач не був належним чином повідомлений; рішення місцевого господарського суду ТОВ "Мотус" не отримувало; про прийняття оскаржуваного рішення останньому стало відомо лише 09.08.2013 під час ознайомлення з матеріалами справи.

Відповідно до ст. 93 ЦК України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

Згідно із ст. 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" місцезнаходження юридичної особи - це адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

Відповідно до п. 20.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 10 від 24.10.2011 "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам" місцезнаходження юридичної особи або фізичної особи - підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Як встановлено судом апеляційної інстанції та вбачається з матеріалів справи, відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 №326162, довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України місцезнаходженням ТОВ "Мотус" є: 02094, м. Київ, вул. Пожарського, 6.

Відповідно до положень ст. ст. 64, 77, 87 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі (про відкладення розгляду справи) надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою вважається, що ухвала про порушення провадження (відкладення розгляду справи) у справі вручена їм належним чином.

Згідно п. 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Як встановлено судом апеляційної інстанції та підтверджується матеріалами справи, копія ухвали господарського суду міста Києва від 07.05.2013 про порушення провадження у справі та копія ухвали суду від 05.06.2013 про відкладення розгляду справи направлялись позивачу на адресу, яка вказана у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, проте, вказані процесуальні документи були повернуті на адресу місцевого суду із посиланням на закінчення встановлено строку зберігання, що в силу наведеного, вважається належним повідомленням місцевого господарського суду ТОВ "Мотус" про розгляд даної справи, та спростовує доводи скаржника про порушення місцевим господарським судом процесуальних прав позивача.

Згідно з ст. 87 ГПК України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді

Відповідно до матеріалів справи №5011-35/718-2012-33/392-2012, рішення місцевого господарського суду направлено, зокрема, ТОВ "Мотус" 01.07.2013, про що свідчить відмітка на зворотному боці рішення суду першої інстанції та вручено повноважному представнику ТОВ "Мотус"- Мазуру за довіреністю 12.07.2013 (згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення 0103025336732), що спростовує доводи скаржника про ознайомлення із рішенням місцевого господарського суду лише 09.08.2013 під час ознайомлення з матеріалами справи і що саме від цієї дати слід відраховувати початок перебігу процесуального строку на апеляційне оскарження рішення місцевого господарського суду від 19.06.2013.

Згідно з п. 4 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено, у зв'язку з чим апеляційна скарга підлягає поверненню заявнику.

Враховуючи зазначене, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, щодо відсутності правових підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення місцевого господарського суду та наявності підстав для повернення апеляційної скарги скаржнику без розгляду.

За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду України не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги, оскільки при винесенні оскаржуваної ухвали Київським апеляційним господарським судом дотримано положення розділу ХІІ ГПК України, а відтак оскаржувана ухвала від 26.09.2013 підлягає залишенню без змін, а касаційна скарга - без задоволення.

З урахуванням викладеного, керуючись ст. ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 , 111 13 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Мотус" залишити без задоволення.

Ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 26.09.2013 у справі № 5011-35/718-2012-33/392-2012 залишити без змін.

Головуючий суддя В.І. Картере

Судді: Т.Л. Барицька

О.О. Євсіков