Ухвала

від 23.01.2014 по справі 2а-3092/10/0870

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"23" січня 2014 р. м. Київ К/9991/35659/11

№ К/9991/35659/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: головуючого судді-доповідача:Усенко Є.А., суддів: Блажівської Н.Є., Муравйова О.В., розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 29.06.2010

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24.05.2011

у справі № 2а-3092/10/0870 Запорізького окружного адміністративного суду

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СПМЕЗА»

до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя (ДПІ)

про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 29.06.2010, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24.05.2011, позов задоволено: визнано протиправним та скасовано рішення ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя - акт № 164 від 26.05.2010 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «СПМЕЗА»; зобов'язано ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя відновити запис до Реєстру платників податку на додану вартість щодо ТОВ «СПМЕЗА»; стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ «СПМЕЗА» 3,40 грн. судового збору.

У касаційній скарзі ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя просить скасувати ухвалені у справі рішення судів першої та апеляційної інстанцій та відмовити у задоволенні позову, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права.

Позивач не скористався своїм правом надати заперечення на касаційну скаргу.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

У судовому процесі встановлено, що фактичною підставою для анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «СПМЕЗА» актом від 26.05.2010 № 164 стало встановлення податковим органом факту виписки податкових накладних, згідно з якими не задекларовано (не сплачено) податкові зобов`язання. Як на правову підставу відповідач послався на розпорядження Кабінету Міністрів України від 09.09.2009 № 1120-р та підпункт «в» пункту 9.8 ст.9 Закону України «Про податок на додану вартість» (Закон № 168/97-ВР).

Пунктом 9.8 ст. 9 Закону № 168/97-ВР передбачений вичерпний перелік підстав для анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.

Відповідно до підпункту «в» пункту 9.8 ст. 9 вказаного Закону реєстрація діє до дати її анулювання, яка відбувається у випадках, якщо особа, зареєстрована як платник податку, реєструється як платник єдиного податку або стає суб'єктом інших спрощених систем оподаткування, які визначають особливий порядок нарахування чи сплати податку на додану вартість, відмінний від тих, що встановлені цим Законом, чи звільняють таку особу від сплати цього податку за рішенням суду або з будь-яких інших причин.

Пунктом 3 розпорядження Кабінету Міністрів України від 09.09.2009 № 1120-р визначено, що органи державної податкової служби в разі встановлення факту виписування податкових накладних, згідно з якими платник податку на додану вартість - постачальник товарів (робіт, послуг) не задекларував податкові зобов'язання, мають право вжити заходів для анулювання реєстрації такого платника відповідно до Закону України "Про податок на додану вартість".

У нормі підпункту «в» пункту 9.8 ст.9 Закону № 168/97-ВР інші причини стосуються виключно можливих підстав, із яких платник податку звільняється від сплати податку на додану вартість. Такими причинами можуть бути судове рішення, нормативний або інший акт компетентного органу, внаслідок якого платник податку на додану вартість втрачає обов'язок з нарахування та/або сплати цього податку.

Буквальне тлумачення наведеної законодавчої норми не дає підстави для розширеної інтерпретації обставин, за яких відбувається анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, порівняно з тими, що встановлені нормами пункту 9.8 статті 9 Закону № 168/97-ВР.

Зокрема, порушення платником податку правил податкового обліку з податку на додану вартість, як це передбачено пунктом 3 розпорядження від 09.09.2009 № 1120-р, може бути підставою для застосування відповідальності, передбаченої цим Законом та іншими законами з питань оподаткування, але не тягне за собою анулювання реєстрації особи платником податку на додану вартість.

За наведених обставин підстави для скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій відсутні.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин підстави для скасування оскаржуваних судових рішень відсутні.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 29.06.2010 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24.05.2011 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239 1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:Є.А. Усенко Судді: Н.Є. Блажівська О.В. Муравйов