Постанова

від 14.02.2014 по справі 922/4622/13

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" лютого 2014 р. Справа №922/4622/13

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Барбашова С.В., суддя БІлецька А.М. , суддя Плужник О.В.,

при секретарі Полубояриній Н.В.

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився

відповідача - Горецький О.В., дов. б/н від 13.11.2013

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, м. Київ (вх.№191 Х/3-10)

на рішення господарського суду Харківської області від 17.12.13 р. по справі № 922/4622/13

за позовом Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, м. Київ

до Державного підприємства "Спеціальне проектно - технологічне бюро виробничих потужностей", м. Харків

про стягнення 244000,00 грн.,-

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, звернувся до господарського суду з позовною заявою, згідно якої просив суд стягнути з відповідача, ДП "Спеціальне проектно-технологічне бюро виробничих потужностей" штраф за порушення зобов'язань за договором в розмірі 125000,00 грн. та збитків в розмірі 119000,00 грн.

Рішенням господарського суду Харківської області від 17.12.2013р. у справі № 922/4622/13 (суддя Френдій Н.А.) в задоволенні позову відмовлено повністю.

Позивач з рішенням суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить зазначене рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. При цьому позивач зазначає, що в строки передбачені календарним планом за договором відповідач послуги за 4 етапом не надав. Позивач також стверджує, що відповідачем порушені строки зазначені і в листі Держгірпромнагляду, оскільки на виконання останнього етапу послуг за договором відповідачу надано строк з 28.12.2012 по 01.10.2013. при цьому зауважує на тому, що судом першої інстанції не взято до уваги, що відповідачем не вносились відповідні зміни до Технічного завдання, а тому відсутні обставини, що могуть сулугувати причиною невиконання зобов'язань відповідачем не підтверджені органом державного нагляду за охороною праці.

Відповідач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому з наведеним позивачем доводами не погоджується, вважає їх безпідставними, посилаючись на те, що сторони за взаємної згоди шляхом внесення відповідних корегувань погодили зміни шляхом заміни строків дії самого договору та відповідних додатків. Також, відповідач посилається на те, що порушення строків договору сталося не з вини відповідача, а у зв'язку із затримкою у погодженні та затвердженні проекту Наказу Міненерговугілля з причин, невідомих відповідачу. До цього ж зазначає, що вжив всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов'язання за договором. Просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, оскаржуване рішення - без змін.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 17.01.2014 апеляційну скаргу Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України було прийнято до провадження та призначено до розгляду на 11.02.2014.

Позивач, будучи належним чином повідомлений про час та місце розгляду апеляційної скарги, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення від 24.01.2014 №000612, свого представника в судове засідання не направив, про причини нез'явлення суд не повідомив.

Враховуючи те, що судом апеляційної інстанції належним чином створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, зокрема вжито заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, а також з огляду на те, що явку представників сторін у дане судове засідання не визнано обов'язковою, правову позицію сторін викладено у письмовому вигляді, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу без участі представника позивача за наявними у ній матеріалами.

Перевіривши повноту встановлення судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, колегія суддів приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, виходячи з наступного.

Як свідчать матеріали справи, 13.07.2011 р. між Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України та ДП "Спеціальне проектно-технологічне бюро виробничих потужностей" був укладений договір № 213-Ф-11 щодо закупівлі Державне управління загального характеру 75.11.1. (Розроблення та перегляд нормативно-правових актів з охорони праці (НПАОП) згідно з планами, затвердженими уповноваженим центральним органом виконавчої влади з охорони праці (п.1.1.) "Правила охорони праці під час паяльних робіт". Відповідно до укладеного договору виконавець зобов'язався протягом строку дії договору надати замовникові послуги Державне управління загального характеру 75.11.1. (Розроблення та перегляд нормативно-правових актів з охорони праці (НПАОП) згідно з планами, затвердженими уповноваженим центральним органом виконавчої влади з охорони праці (надалі послуги), а замовник - прийняти і оплатити такі послуги.

Звертаючись до господарського суду, позивач послався на те, що відповідач протягом строку дії договору свої зобов'язання за договором в повному обсязі не виконав, зокрема не виконані роботи, передбачені четвертим етапом. Позивач, посилаючись на п.2 додаткової угоди №3 від 28.12.2012р. до договору, яким передбачено, що у разі ненадання послуг в повному обсязі в межах строку дії договору, відповідач сплачує штраф у розмірі вартості договору, просив стягнути з відповідача штраф у розмірі 125000,00 грн. Також позивач зазначив про те, що він сплатив відповідачу за договором 119000,00 грн., які є збитками, під якими розуміють витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Вказані обставини стали підставою звернення позивача до господарського суду з відповідним позовом.

Вирішуючи даний господарський спір суд першої інстанції виходив з того, що причиною затримки виконання робіт відповідачем, передбачених 4-м етапом договору стали зміни у системі органів центральної виконавчої влади, а саме, зазначив, що відповідно до Указу Президента України "Про деякі заходи з оптимізації системи центральних органів виконавчої влади" № 726/2012 р. від 24.12.2012 р. Держгіппромнагляд стала визнана такою, що підпорядковується Міністерству енергетики та вугільної промисловості України. Затримка виникла у зв'язку із зміною порядку затвердження та погодження нормативно-правових актів центральними органами виконавчої влади, а саме, направлення Правил, що є предметом договору на перепогодження до Міненерговугілля.

Встановивши, що відповідач вчасно подав на затвердження НПАОП Держгіппромнагляду, та відповідач позбавлений повноважень контролю, керування процесом затвердження НПАОП, а також беручи до уваги, що відповідачем були вжиті заходи щодо сприяння прискорення процедури затвердження НПАОП, зважаючи на те, що вина відповідача у несвоєчасності виконання договірних зобов'язань відсутня, а позивачем не доведено ненадання відповідачем послуг у повному обсязі, суд першої інстанції відмовив в задоволенні позовних вимог щодо стягнення з відповідача 125000,00 грн. штрафу та 119000,00 грн. збитків.

З даними висновками повністю погоджується колегія суддів, оскільки вони відповідають обставинам справи, ґрунтуються на документальних доказах та нормах чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини.

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст.ст. 32, 34, 36 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Як свідчать матеріали справи, за своєю правовою суттю між сторонами по справі виникли правовідносини з договору №213-Ф-11 на надання послуг державного управління загального характеру (75.11.1) (Розроблення та перегляд нормативно-правових актів з охорони праці (НПАОП) згідно з планами, затвердженими уповноваженим центральним органом виконавчої влади з охорони праці (п.1.1.1) "Правила охорони праці під час паяльних робіт ".

Відповідно до п.5.4. договору сторони встановили, що приймання послуг здійснюється поетапно, з підписанням актів приймання - передачі послуг та приймання - передачі документації по кожному етапу.

Як свідчать матеріали справи та не заперечується сторонами, на виконання умов договору відповідачем перші три етапи договору були виконані своєчасно і в повному обсязі, що підтверджують складені та підписані сторонами акти приймання - передачі послуг від 14.12.2011р. (2 акти) та від 14.12.2012.

Додатковою угодою №3 від 28.12.2012 сторони змінили строки надання послуг за 4-м етапом, а саме з 28.12.2012 до 01.10.2013, продовживши при цьому строк дії договору до 01.10.2013.

18.07.2011 року Держгірпромнагляд України Наказом № 110 затвердив Методичні рекомендації, щодо підготовки, опрацювання, супроводження та оформлення проектів законів України, нормативно-правових актів Президента України, Кабінету міністрів України, МНС та дотримання правил нормопроектної техніки, яким поклав на підпорядкований йому Національний науково-дослідний інститут промислової безпеки та охорони праці обов'язки по супроводженню проектів нормативно-правових актів під час розгляду в управліннях Держгірпромнагляду, погодження з центральними органами виконавчої влади та затвердження Міністерством, чим відсторонив розробників від супроводження і контролювання проходження процедур розгляду, погодження і затвердження.

Як вбачається з матеріалів справи, в березні 2013 року відповідач остаточну редакцію Правил, що є предметом договору, надіслав до Держгірпромнагляду України. Наказом МНС України "Про затвердження Правил охорони праці під час паяльних робіт" остаточну редакцію Правил було направлено на погодження до центральних органів виконавчої влади, спільних представницьких органів профспілок та роботодав ців. Затримка виникла у зв'язку із зміною порядку затвердження та погодження нормативно-правових актів центральними органами виконавчої влади: а саме - направленням Правил, що є предметом Договору на перепогодження до Міненерговугілля.

Відповідач неодноразово звертався до виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України про перенесення термінів виконання робіт за договором №213-Ф-11, що підтверджується наявними в матеріалах справи листами №14-141 від 24.10.2012р., №14-193 від 13.12.2012р., №14-43 від 28.03.2013р., №14-72 від 20.05.2013р., №14-65 від 05.06.2013р., №14-98 від 11.09.2013р., №14-123 від 26.09.2013р.

Також відповідач звертався до Держгірпромнагляду України листом №155/1 від 22.05.2013 щодо прискорення направлення Правил на погодження. У відповідь на лист Держгіпромнагляд України повідомив, що проект погодження нормативно-правового акта "Правила охорони праці під час паяльних робіт" знаходиться на погодженні в Міністерстві охорони здоров'я України та після його погодження відповідний комплект документів буде направлено до Міністерства юстиції України на реєстрацію.

Незважаючи на те, що відповідач неодноразово у своїх листах повідомляв що несвоєчасне затвердження розробленого НПАОП унеможливлює виконання договору в строки, позивач не погодив відповідачу перенести строки виконання робіт за договором. При цьому, позивач не прийняв жодних дій, які б свідчили про вжиття заходів або щодо погодження строків договору, з урахуванням інформації зазначеної відповідачем у листах, або щодо розірвання укладеного сторонами договору у відповідності до п.6.2.1. договору.

Так, позивач зазначає, що відповідач порушив договірне зобов'язання, несумлінно виконував свої обов'язки за договором, невчасно подав проект НПАОП на узгодження, у зв'язку з чим порушив строки договору.

Ч. 1 та ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Як вбачається з наданих до матеріалів справи доказів, затримка виконання відповідачем договірних зобов'язань виникла не з вини відповідача, а у зв'язку із зміною порядку затвердження та погодження нормативно-правових актів центральними органами виконавчої влади, а саме, направлення Правил, що є предметом договору на перепогодження до Міненерговугілля, про що відповідач систематично інформував позивача.

При цьому, наявні матеріали справи свідчать про те, що до завершення дії договору відповідач систематично інформував позивача про стан виконання послуг та неодноразово звертався до позивача із заявами щодо сприяння прискорення процедури затвердження НПАОП та укладання додаткових угод щодо перенесення строку договору. В свою чергу, у відповідях позивача ним не зазначалось про розірвання договору, про відсутність фінансування чи про втрату актуальності виконання послуг за договором.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність вини відповідача у несвоєчасності виконання договірних зобов'язань, оскільки відповідач вчасно подав на затвердження НПАОП Держгірпромнагляду - березень 2013 року. В свою чергу, затвердження НПАОП центральними органами виконавчої влади, безпосередньо не залежить від відповідача, тому останній не повинен нести відповідальність.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що відповідачем було вжито всіх належних заходів щодо належного виконання зобов'язань за договором. Крім того, позивач погодився з продовженням терміну дії договору та строком виконання послуг за 4 етапом договору, укладаючи додаткову угоду до договору.

Отже, доказів того, що з вини виконавця (відповідача) сталася затримка державної реєстрації матеріали справи не містять.

П. 7.3. договору встановлена відповідальність виконавця за неналежне виконання умов договору, а саме:

- у разі затримки надання послуг або надання їх не в повному обсязі заявленому замовником, виконавець сплачує неустойку в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми ненаданих послуг за кожний день затримки;

- у разі ненадання послуг за договором з вини виконавця останні сплачує штраф в розмірі 1% від суми договору.

Однак, враховуючи те, що відповідачем доведено факт вжиття всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов'язання, а дослідженням обставин по справі встановлено, що затримка виконання робіт за договором, зокрема, четвертого етапу, відбулась у зв'язку з зміною законодавчого порядку погодження документації, колегія суддів приходить до висновку про відсутність правових підстав для стягнення з відповідач штрафу за порушення зобов'язань за договором та вважає правомірними висновки першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог. Інших доказів порушення відповідачем своїх зобов'язань за договором позивачем не надано.

У зв'язку з цим, колегія суддів вважає правомірним висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову в частині стягнення 125000,00 грн. штрафу.

Крім того, колегія суддів вважає, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами того, що внаслідок невиконання умов договору відповідачем, він зазнав збитків.

Так, згідно ст. 22 Цивільного кодексу України, під збитками визнаються втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати , які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права; доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено.

Відповідно до ч.2 ст. 224 Господарського кодексу України, під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управлена сторона одержала б у разі належного виконання зобов"язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

При цьому позивач повинен довести збитки, котрі були заподіяні відповідачем, факт протиправної поведінки відповідача, безпосередній причинний зв'язок між його поведінкою і заподіянням збитків та їх розмір.

Згідно діючого законодавства (ст.ст. 614, 623 Цивільного кодексу України, ст.ст. 226 Господарського кодексу України), для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) порушення зобов'язання; 2) збитки; 3) причинний зв'язок між порушенням зобов'язання та збитками; 4) вина.

Але позивачем в даному випадку не доведено ні порушення зобов'язання з боку відповідача, ні вжиття необхідних заходів щодо запобіганню збиткам, що означає неможливість наявності причинного зв'язку між відсутнім порушенням зобов'язання з боку відповідача та збитками позивача.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про те, що позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача збитків в розмірі 119000,00 грн. також є безпідставними, недоведеними та такими, що не підлягають задоволенню.

Таким чином, суд першої інстанції правомірно встановив, що позивач у позовній заяві не зазначив жодної підстави для стягнення з відповідача збитків в розмірі 119000,00 грн.

Аналогічної правової позиції дотримується господарський суд м. Києва у рішенні від 27.05.2013 року по справі №910/7747/13, Київський апеляційний господарський суд у постанові від 23.07.2013 року по зазначеній справі, Вищий господарський суд України у постанові від 03.09.2013 року по зазначеній справі за позовом ТОВ "Науково-дослідний центр "Нафтохім" до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України про стягнення заборгованості, а також за зустрічним позовом Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України до ТОВ "Науково-дослідний центр "Нафтохім" про стягнення штрафу.

Приймаючи до уваги вищезазначене, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що обставини справи були всебічно і повно досліджені господарським судом, а тому рішення господарського суду Харківської області від 17.12.2013 у справі №922/4622/13 відповідає чинному законодавству та фактичним обставинам справи, а доводи заявника, з яких подана апеляційна скарга про скасування рішення, не можуть бути підставою для його зміни чи скасування.

На підставі викладеного та керуючись статтями 32-34, 43, 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, м. Київ залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 17.12.2013 у справі №922/4622/13 залишити без змін.

Постанова набирає чинності з дня її проголошення і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом 20-ти днів.

Повний текст постанови складено та підписано 14 лютого 2014 року

Головуючий суддя Барбашова С.В.

Суддя Білецька А.М.

Суддя Плужник О.В.