Рішення

від 17.12.2013 по справі 922/4622/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" грудня 2013 р.Справа № 922/4622/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Френдій Н.А.

при секретарі судового засідання Алексєєвій Т.О.

розглянувши справу

за позовом Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, пр. Перемоги, 92/2, м. Київ, 03062, код 00013764; до державного підприємства "Спеціальне проектно-технологічне бюро виробничих потужностей", пр. Гагаріна, 1, м. Харків, 61001, код 04880311; про стягнення 244000, 00 грн. за участю представників:

позивача - не з"явився;

відповідача - ОСОБА_1, довіреність №102-6 від 13.11.2013р.

За відсутності клопотання сторін технічна фіксація судового процесу не здійснювалася.

ВСТАНОВИВ:

Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Державного підприємства "Спеціальне проектно-технологічне бюро виробничих потужностей" про стягнення штрафу за порушення зобов"язань за договором в розмірі 125000,00грн., збитків у розмірі 119000,00грн.

Свої вимоги мотивує неналежним виконанням відповідачем зобов"язань за договором №213-Ф-11 від 17.11.2011р. щодо закупівлі Державне управління загального характеру 75.11.1 (Розроблення та перегляд нормативно-правових актів з охорони праці (НПАОП) згідно з планами, затвердженими уповноваженим центральним органом виконавчої влади з охорони праці (п.1.1.1) "Правила охорони праці під час паяльних робіт", а саме не надав в строки передбачені календарним планом (додаток №2 до договору з урахуванням змін внесених додатковою угодою від 28.12.2012р. №3) відповідач послуги за 4 етапом та послуги в цілому за договором не надав, в зв'язку з чим, на підставі п.2 додаткової угоди №3 від 28.12.2012р. до договору, яким встановлено, що у разі не надання послуг в повному обсязі в межах строку дії договору, відповідач сплачує штраф у розмірі вартості договору, яка згідно п.3.1. договору складає 125000,00грн., позивачем нараховано штраф та на підставі ст. 224 ГК України збитки, які складаються з 119000,00грн., що були сплачені відповідачу за договором.

В судовому засіданні 19.11.2013р. суд перейшов до розгляду справи по суті.

Ухвалою суду від 19.11.2013р. розгляд справи укладено на 03.12.2013р.

Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд позов задовольнити, вказуючи на те, що відповідачем порушено строки виконання зобов"язань за договором №213-Ф-11 від 17.11.2011р. щодо закупівлі Державне управління загального характеру 75.11.1 (Розроблення та перегляд нормативно-правових актів з охорони праці (НПАОП) згідно з планами, затвердженими уповноваженим центральним органом виконавчої влади з охорони праці (п.1.1.1) "Правила охорони праці під час паяльних робіт", не надано в строки передбачені календарним планом (додаток №2 до договору з урахуванням змін внесених додатковою угодою від 28.12.2012р. №3) послуг за 4 етапом та послуг в цілому за вказаним договором, що слугує підставою для нарахування у відповідності до п.2 додаткової угоди №3 від 28.12.2012р. до договору штрафу у розмірі вартості договору, що складає 125000,00грн. (п.3.1. договору). При цьому, оскільки відповідачу за договором було сплачено 119000,00грн., а останнім послуги так і не були надані, позивач, посилаючись на приписи ст. 224 ГК України, просить суд стягнути з відповідача і збитки, які складають вказану суму - 119000,00грн. Також позивач звернувся до суду з клопотанням б/н від 19.11.2013р. (вх.№42830 від 19.11.2013р.) про долучення до матеріалів справи судового рішення у справі №922/3774/13 від 16.10.2013р., яким з Державного підприємства "Спеціальне проектно-технологічне бюро виробничих потужностей" стягнуто на користь Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України неустойку за порушення строків виконання робіт за 3 етапом договору №213-Ф-11 від 17.11.2011р. в сумі 78,08грн. Вказане судове рішення позивач просить суд долучити до матеріалів справи в якості доказу на підтвердження вини відповідача у порушенні зобов"язань за даним договором, посилаючись на положення ст. 35 ГПК України. Крім того, супровідним листом (вх.№42892 від 19.11.2013р.) до суду надано докази сплати 119000,00грн. за договором №213-Ф-11 від 17.11.2011р. Звернувся до суду з клопотанням б/н від 29.11.2013р. (вх.№44393 від 29.11.2013р.) про долучення до матеріалів справи поданих ним доказів.

Представник відповідача проти позову заперечував та просив суд відмовити в задоволенні позову повністю з підстав зазначених у відзиві на позовну заяву №4622/2 від 02.12.2013р., поданому відповідачем до суду 02.12.2013р. за вх.№44696, оскільки невиконання четвертого етапу робіт відповідно до договору сталося не з вини відповідача, а в результаті зміни порядку погодження документації та надав докази на підтвердження своїх заперечень. Стосовно позовних вимог про стягнення неустойки відповідач вказує, що вони також є безпідставними у зв"язку з відсутністю вини відповідача, що для застосовування такого виду відповідальністю є необхідною складовою за змістом ч.1, ч.2 ст. 614 ЦК України, та вказує, що до завершення дії договору відповідач неодноразово як вчиняв дії для належного виконання зобов"язання, так і інформував позивача про стан виконання договору, також звертався до позивача із заявами про сприяння прискорення процедури затвердження нормативно-правових актів з охорони праці та укладення додаткових угод щодо перенесення строку договору на кінець грудня 2013 року, що в сукупності свідчить про те, що відповідач вжив всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов"язаннь за договором.

В судовому засіданні 03.12.2013р. оголошено перерву до 17.12.2013р.

Позивач в судове засідання після перерви свого повноважного представника не направив, причини неявки в судове засідання суду не повідомив.

Представник відповідача в судовому засіданні 17.12.2013р. звернувся до суду з клопотанням про долучення до матеріалів справи доказів, поданих ним за супровідним листом №4622/3 від 13.12.2013р. (вх.№47097 від 16.12.2013р.), які досліджені судом та долучені до матеріалів справи.

За висновками суду у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору та є необхідними для прийняття повного і обґрунтованого судового рішення.

Розглянувши матеріали справи, з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 174 Господарського кодексу України господарський договір є підставою виникнення господарських зобов'язань.

Відповідно до ст.ст. 627, 628, 629 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, зміст договору складається з умов, які визначаються на розсуд та за погодженням сторін, та умов, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства, договір укладений (підписаний сторонами) є обов’язковим для виконання кожної із сторін.

Між Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (замовник) та Державним підприємством "Спеціальне проектно-технологічне бюро виробничих потужностей" (виконавець) 13.07.2011р. був укладений договір №213-Ф-11 Державне управління загального характеру 75.11.1. (Розроблення та перегляд нормативно-правових актів з охорони праці (НПАОП) згідно з планами, затвердженими уповноваженим центральним органом виконавчої влади з охорони праці (п.1.1.) «Правила охорони праці під час паяльних робіт», за умовами якого виконавець зобов'язався протягом строку дії договору надати замовникові послуги Державне управління загального характеру 75.11.1. (Розроблення та перегляд нормативно-правових актів з охорони праці (НПАОП) згідно з планами, затвердженими уповноваженим центральним органом виконавчої влади з охорони праці (надалі послуги), а замовник - прийняти і оплатити такі послуги.

Відповідно до п.1.2. договору найменування послуг, кількість, обсяг, ціна та строки надання послуг тощо, визначені технічними вимогами (додаток 1) і календарним планом (додаток 2), калькуляцією кошторисної вартості (додаток 3), які є невід'ємними частинами цього договору.

Згідно з п.10.1 договору договір набирає чинності з дати його підписання та діє до 15.12.2012р.

Згідно з п.3.1. договору ціна цього договору встановлюється в національній валюті України та становить 125000 гривень, у тому числі ПДВ 20833,33грн. Розрахунок вартості послуг надається виконавцем у калькуляції кошторисної вартості (додаток 3), що є невід'ємною частиною цього договору.

Відповідно до п.5.1. договору строк (термін) надання послуг зазначений в календарному плані, що є невід'ємною частиною даного договору.

Згідно з п.5.2-5.4 договору місце передачі наданих послуг: виконавча дирекція Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України. Результати наданих послуг передаються по кожному етапу виконавцем замовнику з супровідним листом. Приймання послуг здійснюється поетапно, з підписанням актів приймання-передачі по кожному етапу.

Сторонами було погоджено продовжити строк дії договору, передбачений п.10.1. договору до 28.12.2012р. (додаткова угода №2 від 14.12.2012р.(а.с.32), та 28.12.2012р. сторонами укладена додаткова угода №3 (а.с.33), в якій сторони погодили строки надання послуг за 4-им етапом, а саме з 28.12.2012р. до 01.10.2013р., подовживши при цьому строк дії договору до 01.10.2013р.

Відповідно до п.7.3. договору види порушень та санкції за них, установлені договором у разі затримки надання послуг або надання не в повному обсязі, заявленому замовником, виконавець сплачує неустойку у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми ненаданих послуг за кожний день затримки; у разі ненадання послуг за договором з вини виконавця останній сплачує штраф в розмірі 1% від суми договору.

В подальшому, сторони внесли зміни до договору, що відображено у п.2 додаткової угоди №3 від 28.12.2012р. до договору (а.с.33), яким встановлено, що у разі ненадання послуг в повному обсязі в межах строку дії договору, виконавець сплачує штраф в розмірі вартості договору.

Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідач протягом строку дії договору свої зобов'язання за договором в повному обсязі не виконав, зокрема не виконані роботи, передбачені четвертим етапом, що і стало підставою для нарахування у відповідності до п.2 додаткової угоди №3 від 28.12.2012р. до договору штрафу у розмірі вартості договору, що складає 125000,00грн. (п.3.1. договору), а також оскільки відповідачу за договором було сплачено 119000,00грн., і останнім послуги так і не були надані, позивач, посилаючись на приписи ст. 224 ГК України, просить суд стягнути з відповідача збитки, які складають вказану суму - 119000,00грн.

Натомість відповідач у відзиві на позов зазначив, що причиною затримки виконання робіт, передбачених четвертим етапом договору стали зміни у системі органів центральної виконавчої влади, - а саме: відповідно до Указу Президента України "Про деякі заходи з оптимізації системи центральних органів виконавчої влади" № 726/2012 від 24.12.2012 року Держгірпромнагляд визнана такою, що підпорядковується Міністерству енергетики та вугільної промисловості України (далі - Міненерговугілля). Затримка виникла у зв'язку із зміною порядку затвердження та погодження нормативно-правових актів центральними органами виконавчої влади: а саме - направлення Правил, що є предметом договору на перепогодження до Міненерговугілля. Крім того, відповідачем вжито всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов"язаннь за договором, отже відсутня така складова для стягнення збитків, як вина особи.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Держгірпромнагляд України 18.07.2011 року наказом № 110 затвердив Методичні рекомендації, щодо підготовки, опрацювання, супроводження та оформлення проектів законів України, нормати вно-правових актів Президента України, Кабінету міністрів України, МНС та дотримання правил нормопроектної техніки, яким поклав на підпорядкований йому Національний науково-дослідний інститут промислової безпеки та охорони праці обов'язки по супроводженню проектів нормативно-правових актів під час розгляду в управліннях Держгірпромнагляду, погодження з центральними органами виконавчої влади та затвердження Міністерством, чим відсторонив розробників від супроводження і контролювання проходження процедур розгляду, погодження і затвердження.

Як вбачається з матеріалів справи, в березні 2013 року відповідач остаточну редакцію Правил, що є предметом договору, надіслав до Держгірпромнагляду України. Наказом МНС України "Про затвердження Правил охорони праці під час паяльних робіт" остаточну редакцію Правил було направлено на погодження до центральних органів виконавчої влади, спільних представницьких органів профспілок та роботодавців. Затримка виникла у зв'язку із зміною порядку затвердження та погодження нормативно-правових актів центральними органами виконавчої влади: а саме - направлення Правил, що є предметом Договору на перепогодження до Міненерговугілля.

Відповідач неодноразово звертався до виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України про перенесення термінів виконання робіт за договором № 213-Ф-11 (№14-141 від 24.10.2012р., №14-193 від 13.12.2012р., №14-43 від 28.03.2013р., №14-72 від 20.05.2013р., №14-65 від 05.06.2013р., №14-98 від 11.09.2013р., №14-123 від 26.09.2013р., а.с.95-102). Також відповідач звертався до Держгірпромнагляду України листом №155/1 від 22.05.2013р. щодо прискорення направлення Правил на погодження. У відповідь на лист Держгіпромнагляд України повідомив, що проект погодження нормативно-правового акта "Правил охорони праці під час паяльних робіт" знаходиться на погодженні в Міністерстві охорони здоров'я України та після його погодження відповідний комплект документів буде направлено до Міністерства юстиції України на реєстрацію.

Позивач не погодив відповідачу перенести строки виконання робіт за договором, незважаючи на те, що у своїх листах відповідач повідомляв, що несвоєчасне затвердження розробленого НПАОП унеможливлює виконання договору в строки, проте позивач не прийняв жодних дій, які б свідчили про вжиття заходів або щодо погодження строків договору, з урахуванням інформації зазначеної відповідачем у листах, або щодо розірвання даного договору у відповідності до п.6.2.1. договору.

Частиною 2 ст. 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч. 1 ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено догово ром або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Ненадання послуг за 4 етапом та послуг в цілому за договором №213-Ф-11, що слугує підставою для нарахування у відповідності до п.2 додаткової угоди №3 від 28.12.2012р. до договору штрафу у розмірі вартості договору, що складає 125000,00грн. (п.3.1. договору).

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що вина відповідача у несвоєчасності виконання договірних зобов'язань відсутня. Оскільки відповідач вчасно подав на затвердження НПАОП Держгірпромнагляду - березень 2013 року (а.с.99-100). Відповідач позбавлений повноважень щодо контролю, керування процесом затвердження НПАОП. Затвердження НПАОП центральними органами виконавчої влади, безпосередньо не залежить від відповідача, тому і відповідальність нести не повинен.

Процедура узгодження проекту Правил та його реєстрація в Міністерстві юстиції України відповідно до вимог чинного законодавства складає 4,8 - 7,4 місяця (відповідно до інформації Держгірпромнагляду від 27.12.2011 року № 01/3-61/1048).

Відповідач неодноразово повідомляв Фонд про необхідність перенесення строків вико нання зобов'язань, замовником не зазначалося про розірвання договору, про відсутність фінансування чи про втрату актуальності виконання послуг за договором.

Суд приходить до висновку, що відповідачем вживалися заходи щодо належного виконання зобов'язання. Зміна законодавчого порядку погодження документації призвела до затримки виконання робіт за договором, зокрема четвертого етапу. У зв'язку з цим, вимога позивача про стягнення з відповідача штрафу в сумі 125000,00 грн. не підлягає задоволенню.

Не підлягає задоволенню також і вимога позивача про стягнення з відповідача збитків в сумі 119000,00 грн., виходячи з наступного.

В силу приписів статей 15, 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у разі їх порушення, невизнання чи оспорювання. Одним з способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Згідно з приписами статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Статтею 224 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до ч. 1 ст. 225 вказаного кодексу до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення:

1) протиправної поведінки;

2) розміру збитків;

3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками;

4) вини.

Отже, для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки. Тобто, протиправна дія є причиною, а шкода наслідком протиправної дії. Відсутність будь-якої з зазначених ознак виключає настання цивільно-правової відповідальності відповідача у вигляді покладення на нього обов'язку з відшкодування збитків (правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України №3-56гс від 20.06.2011р.).

Обов'язок доказування відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. При цьому, саме на позивача покладається обов'язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою. В свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні шкоди.

Доказами у справі, згідно зі статтею 32 Господарського процесуального кодексу України, є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

У відповідності до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Як вже зазначено вище, судом встановлено, що вина відповідача у простроченні виконання своїх зобов"язань за договором відсутня, отже відсутня складова, необхідна для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, як вина.

Водночас, за змістом ч.2 ст. 22 ЦК України, збитками, зокрема є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), а також доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

В контексті наведеного вбачається, що твердження позивача про те, що 119000,00грн., сплачених останнім відповідачу за договорм №213-Ф-11 від 17.11.2011р. щодо закупівлі Державне управління загального характеру 75.11.1 (Розроблення та перегляд нормативно-правових актів з охорони праці (НПАОП) згідно з планами, затвердженими уповноваженим центральним органом виконавчої влади з охорони праці (п.1.1.1) "Правила охорони праці під час паяльних робіт", є збитками безпідставне, відносини, що склалися між сторонами, є договірними і у даному випадку кошти сплачені на виконання договру не є збитками, у розумінні ст.22 ЦК України, а відтак обгрунтування позову нормами ст.224 ГК України є помилковим.

Позивачем не доведені заявлені позовні вимоги та не надано суду належних доказів, які б об'єктивно і у визначеному законом порядку підтвердили його позицію, що має наслідком відмову в позові в повному обсязі.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат у даній справі суд керується ст. 49 ГПК України. Судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи вищенаведене та те, що суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні позову, судові витрати покладаються на позивача, але оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, судовий збір стягненню не підлягає.

На підставі викладеного та керуючись статтями 22, 32, 33, 43, 44-49, 75, 85 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

В позові відмовити повністю.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення через місцевий господарський суд.

Повне рішення складено 23.12.2013 р.

Суддя ОСОБА_2