Ухвала

від 18.02.2014 по справі 6/5025/949/11

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

18 лютого 2014 року Справа № 6/5025/949/11 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді Кота О.В. суддівПопікової О.В. Саранюка В.І. - доповідача у справі розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Похило Олександра Дмитровича на ухвалу відРівненського апеляційного господарського суду 13.01.2014 у справі господарського суду№ 6/5025/949/11 Хмельницької області за позовомАграрного союзу України до 1.Асоціації сільськогосподарських підприємств Хмельницької області 2. Колективного санаторно-курортного підприємства санаторій "Товтри" третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Професійна спілка працівників агропромислового комплексу України простягнення 13 913 000,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Подана Похилом Олександром Дмитровичем касаційна скарга на ухвалу Рівненського апеляційного господарського суду від 13.01.2014 у справі № 6/5025/949/11 не відповідає вимогам розділу ХІІ 1 Господарського процесуального кодексу України з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 110 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання судовим рішенням апеляційного господарського суду законної сили.

Перебіг процесуального строку, обчислюваного роками, місяцями або днями, починається наступного дня після календарної дати або настання події, якими визначено його початок (ч. 3 ст. 50 Господарського процесуального кодексу України).

Зі змісту наведених правових норм вбачається, що перебіг процесуального строку розпочинається саме з наступного дня після набрання законної сили судовим рішенням, що оскаржується, тобто перебіг цього строку не залежить від інших обставин (тривалості поштового обігу кореспонденції, розісланої судом сторонам, необхідності часу на усунення допущених процесуальних недоліків при оформленні касаційної скарги тощо).

Предметом касаційного оскарження у даній справі є ухвала Рівненського апеляційного господарського суду від 13.01.2014, строк на оскарження якої у суді касаційної інстанції закінчився 03.02.2014.

Згідно з поштовим штемпелем на конверті касаційну скаргу надіслано заявником до Рівненського апеляційного господарського суду 05.02.2014, тобто вже після закінчення строку, встановленого для її подання. При цьому клопотання про відновлення строку на касаційне оскарження заявником не додано.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 111 3 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про відновлення цього строку або таке клопотання відхилено.

Отже, подання касаційної скарги після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про відновлення строку, враховуючи імперативні норми п. 5 ч. 1 ст. 111 3 Господарського процесуального кодексу України, є підставою для повернення касаційної скарги з доданими до неї матеріалами скаржнику.

Крім того, згідно з п. 4 ч. 1 ст. 111 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга повинна містити вимоги особи, що подала скаргу із зазначенням суті порушення або неправильного застосування судом норм матеріального чи процесуального права.

Якщо в касаційній скарзі не зазначено порушення або неправильного застосування яких конкретно норм матеріального і/або процесуального права припустилися суди нижчих інстанцій у прийнятті оскаржуваних судових рішень, в чому саме полягає таке порушення або неправильне застосування і яким чином воно вплинуло на прийняття цих рішень, то касаційна скарга до розгляду не приймається і підлягає поверненню судом.

Таким чином, у касаційній скарзі має бути чітко викладено зміст порушення з обґрунтуванням порушених норм законодавчими актами та вказуватися конкретні їх пункти та статті з урахуванням фактичних обставин справи.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 111 7 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Тому касаційна скарга повинна містити дані, які б свідчили, що судом не застосований закон, який підлягає застосуванню до спірних правовідносин, або застосований закон, який не підлягає застосуванню, або судами неправильно витлумачена норма закону.

Проте у поданій скарзі не зазначено жодної норми матеріального та/або процесуального права, порушень якої припустився суд апеляційної інстанції при прийнятті оскаржуваного акту.

Зважаючи на викладене, касаційна скарга підлягає поверненню скаржнику відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 111 3 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 86, 111, п.п. 5, 6 ч. 1 ст. 111 3 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Похило Олександра Дмитровича на ухвалу Рівненського апеляційного господарського суду від 13.01.2014 у справі № 6/5025/949/11 повернути скаржнику.

Головуючий суддя Кот О.В.

Судді Попікова О.В.

Саранюк В.І.