Ухвала

від 19.02.2014 по справі 805/17799/13-а

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Мальцева Н.Г.

Суддя-доповідач - ОСОБА_1

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2014 року справа №805/17799/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя: Яковенко М.М.

судді: Ханова Р.Ф., Гайдар А.В.

при секретарі судового засідання: Крамська С.О.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_2

від відповідача ДПІ: ОСОБА_3, ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 15 січня 2014 року по адміністративній справі № 805/17799/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАОК» до Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області про зобов'язання вчинити певні дії та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Звертаючись з позовом до суду (з урахуванням часткової відмови від позовних вимог, яка прийнята судом), позивач - ТОВ «ПАОК» (далі товариство, позивач у справі) зазначив, що підприємством до початку перевірки подано до податкового органу уточнюючу податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за 2012 рік засобами електронного зв'язку, вказана декларація прийнята 03.07.2013 року Слов'янською ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області (далі податковий орган, відповідач у справі) без застережень, однак 10.07.2013 року позивачем отриманий лист від 05.07.2013 року №15490/10/15-113-1 про невизнання податкової звітності. За таких обставин, відповідачем неправомірно відмовлено товариством в прийнятті податкової декларації, що призвело до того, що податковим органом за результатами перевірки донарахована сума грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 921442, 50 грн., яка відображена у спірному податковому повідомленні-рішенні. Враховуючи наведене, позивач просить зобов'язати відповідача прийняти уточнюючу податкову декларацію з податку на прибуток за 2012 рік, скасувати податкове повідомлення-рішення від 11.09.2013 року №0000612201 на суму 921442,50 грн., в тому числі за основним платежем 614295, 00 грн., за штрафними санкціями 307147, 50 грн.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 15 січня 2014 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАОК» задоволений у повному обсязі (а.с.8, 9-13 т.2).

Зобов'язано Слов'янську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Донецькій області прийняти уточнюючу декларацію Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАОК» з податку на прибуток за 2012 рік.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0000612201 від 11 вересня 2013 року на суму 921442,50 грн., в тому числі за основним платежем 614295,00 грн., за штрафними санкціями 307 147, 50 грн.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідач звернувся з апеляційною скаргою, пославшись на незаконність та необґрунтованість постанови суду першої інстанції, прийняту с порушенням норм матеріального та процесуального права, просив постанову суду першої інстанції скасувати і прийняти нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити повністю (а.с.14-18 т.2). Свою позицію апелянт доводить що уточнююча податкова декларація ТОВ «ПАОК» з податку на прибуток підприємств за 2012 рік, яка надана 03.07.2013 року за №9087684281, містить порушення пункту 48.4 статті 48 Податкового кодексу України, а саме у ній недостовірно відображено код виду економічної діяльності (КВЕД), замість дійсного КВЕДу зазначено код економічної діяльності 47.25; лист про невизнання податкової звітності відповідач вважає складеним у відповідності до вимог наказу Державної податкової служби №500 від 12.06.2012 року «Про затвердження Типової інструкції з діловодства у територіальних органах державної податкової служби України». Крім цього, в обґрунтування наданих доводів апеляційної скарги відповідач зазначає, що актом перевірки товариства встановлені порушення позивачем п.135.2, п.п.135.4.1 п.135.4, п.п.135.5 ст.135, п.137.10 ст.137, п.138.2, п.п.138.10.2 п.138.10 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139, п.п.139.1.5 п.139.1 ст.139, п.144.1 ст.144, п.146.12 ст.146, п.148.5 ст.148 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток в сумі 614295 грн., у тому числі по періодам: за півріччя 2012 року в сумі 72796 грн., за 3 квартали 2012 року в сумі 420625 грн., за 2012 рік в сумі 614295 грн. За таких обставин, відповідач вважає дії та спірне податкове повідомлення-рішення правомірними.

Представник позивача заперечував проти доводів апеляційної скарги, вважає постанову суду першої інстанції законною та обґрунтованою.

Представники апелянта наполягали на задоволенні апеляційної скарги, просили скасувати постанову та відмовити у задоволенні вимог позивача.

Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, осіб, які приймали участь у судовому розгляді справи, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій, встановлено, що ТОВ «ПАОК» згідно з довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців є юридичною особою зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 20.01.1993 року, ідентифікаційний номер 13506103, місцезнаходження: 84181, Донецька область, м. Слов'янськ, м. Миколаївка, вул.Коцюбинського, буд.7А (а.с.24). Згідно з довідкою про взяття на облік платника податків №746 від 05.12.2005року позивач взятий на облік Слов'янської об'єднаної ДПІ 20.01.1993 року за №15-П, перереєстрований 04.07.2001 року за №2947 (а.с.26).

Відповідно до свідоцтва №100102564 про реєстрацію платника податку на додану вартість серії НБ №035987 ТОВ «ПАОК» зареєстровано як платник податку на додану вартість 19 вересня 1997 року, індивідуальний податковий номер 135061005225 (а.с.25).

Щодо вимог стосовно безпідставного неприйняття (невизнання) податкової звітності за 2012 року з податку на прибуток підприємства та зобов'язання її прийняти, колегія суддів зазначає наступне.

Слов'янською ОДПІ вручено позивачу повідомлення від 25.06.2013 року №76/22-1 та наказ №640, про проведення планової виїзної документальної перевірки з 08 липня 2013 року (а.с.30), яка проведена в строк з 08.07.2013 року (з урахуванням продовжених термінів) по 16.08.2013 року, наслідком якої є складений акт №485/22-1-13506103 від 23.08.2013 року (а.с.33).

03.07.2013 року внаслідок самостійного виявлення помилок у показниках раніше поданої податкової звітності, позивачем засобами електронного зв'язку подано до Слов'янської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області уточнюючу податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за 2012 рік, Додаток ІД до рядка 03 Податкової декларації з податку на прибуток підприємства, Додаток ІВ до рядка 06.4 Податкової декларації з податку на прибуток підприємства (а.с.122-123, 125,127).

Колегія суддів зазначає, що вносячи зміни до раніше податної податкової звітності з податку на додану вартість внаслідок виявлених помилок, та подаючи уточнюючу звітність (розрахунок) до відповідача, позивач діяв у спосіб та в порядку встановленому положеннями ст..50 ПК України. При чому така уточнююча звітність подана (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) до початку проведення перевірки, що вказує на факт самостійного виявлення помилок.

Згідно з Квитанцією №2 від 03.07.2013 року реєстраційний №9087684281 (а.с.124), квитанцією №2 від 03.07.2013 року реєстраційний номер НОМЕР_1 (а.с.126), квитанцією №2 від 03.07.2013 року реєстраційний №9087684279 (а.с.128) уточнююча податкова декларація та додатки ІД до рядка 03 Податкової декларації з податку на прибуток підприємства, ІВ до рядка 06.4 Податкової декларації з податку на прибуток підприємства прийняті відповідачем у цій справі.

Однак, 05.07.2013 року Слов'янською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Донецькій області на адресу позивача спрямовано лист №15490/10/15-113-3 від 05.07.2013 року «Про невизнання податковою звітності», згідно з яким податковий орган повідомляв ТОВ «ПАОК» про ті обставини, що уточнююча декларація з податку на прибуток підприємств за 2012 рік, яка надана 03.07.2013 року за №90876842787, містить порушення пункту 48.4.ст.48 Податкового кодексу України, а саме: не вірно відображено код виду економічної діяльності (КВЕД), внаслідок чого податкова звітність не вважається податковою декларацією. За таких обставин, відповідачем зазначеним листом відмовлено позивачу у прийнятті уточнюючої податкової декларації з податку на прибуток за 2012 рік. (а.с.106).

Питання пов'язанні із складанням, подання, підстави для неприйняття податкової звітності врегульовано положеннями 46, 48-49 ПК України.

Так, згідно з п.48.3 ст.48 Податкового кодексу України податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування контролюючого органу, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

Відповідно до п. 48.4. ст.48 Податкового кодексу України у окремих випадках, коли це відповідає сутності податку або збору та є необхідним для його адміністрування, форма податкової декларації додатково може містити такі обов'язкові реквізити: відмітка про звітування за спеціальним режимом; код виду економічної діяльності (КВЕД); код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ; індивідуальний податковий номер та номер свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість згідно з даними реєстру платників податку на додану вартість за звітний (податковий) період.

За приписом п. 49.8 ст.49 Податкового кодексу України прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Згідно з п.49.9 ст.49 Податкового кодексу України за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання контролюючим органом.

З урахуванням вимог п.п.49.9.1 Податкового кодексу України, уточнююча декларація згідно з вказаною вище квитанцією прийнята відповідачем 03.07.2013р.

Як правильно зазначив суд першої інстанції, вимоги зазначених положень визначає певну процедуру прийняття податкової декларації, а саме як вбачається з пункту 49.8 статті 49 Податкового кодексу України перевірка наявності та достовірності заповнення всіх обов'язкових реквізитів декларації, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу передує прийняттю такої податкової декларації.

Отже, на момент прийняття рішення про прийняття податкової звітності вказані реквізити, їх наявність та достовірність повинні бути перевірені посадовою особою контролюючого органу.

При цьому, з п.п.49.11.1 п.49.11 ст.49 Податкового кодексу України вбачається, що у разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий контролюючий орган зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови: у разі отримання такої податкової декларації, надісланої поштою або засобами електронного зв'язку, - протягом п'яти робочих днів з дня її отримання.

Як встановлено судом першої інстанції, відповідачем прийнята уточнююча податкова декларація у день її отримання податковим органом, внаслідок чого, надіслання після прийняття вказаної декларації, на адресу позивача повідомлення про неприйняття податкової декларації порушує встановлений Податковим кодексом України порядок. Такі висновки суду відповідають вимогам вищенаведеного законодавства.

Посилання відповідача на ті обставини, що позивачем у податковій декларації не вірно зазначено код виду економічної діяльності (КВЕД) до уваги не приймається, оскільки, як було зазначено, відповідачем порушений порядок прийняття податкової звітності, визначений діючим законодавством України, підстави не прийняття декларації внаслідок відсутності належного коду економічної діяльності Законом не передбачений, що обумовлює безпідставність її не прийняття.

Колегія суддів, з урахуванням наявних в матеріалах справи податкової звітності щодо якої виник спір, підстав вважати порушення заповнення та подання такої декларації не має, сумніву щодо належно оформленої податкової звітності позивачем, яка надіслана до відповідача.

З огляду на зазначене, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що позовні вимоги товариства в частині зобов'язання відповідача прийняти уточнюючу податкову декларацію з податку на прибуток за 2012 рік підлягають задоволенню. Неприйняття податкової звітності є протиправним.

В період з 08.07.2013 року по 16.08.2013 року (термін перевірки продовжувався) податковою інспекцією проведено перевірку товариства питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2012 р по 31.12.2012 р, наслідки якої викладені в акті №485/22-1-13506103 від 23.08.2013 року «Про результати планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАОК», код ЄДРПОУ 13506103, з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2012 року по 31.12.2012 року» (надалі акт перевірки, а.с.33-52).

Пунктом першим Висновків акту перевірки встановлено порушення товариством п.135.2, п.п.135.4.1 п.135.4, п.п.135.5.4 п.135.5 ст.135, п.137.10 ст.137, п.138.2, п.п.138.10.2 п.138.10 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139, п.п.139.1.5 п.139.1 ст.139, п.144.1 ст.144, п.146.12 ст.146, п.148.5 ст.148 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VIіз змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на прибуток в сумі 614295 грн., у тому числі по періодам: за півріччя 2012 року в сумі 72796 грн., за 3 квартали 2012 року в сумі 420625 грн., за 2012 рік в сумі 614295 грн.

На підставі акту перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №0000612201 від 11.09.2009р, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в загальному розмірі 921442, 50 грн., в тому числі за основним платежем - 614295 грн., за штрафними санкціями - 307147,50 грн.

В основу збільшення грошового зобов'язання покладені різновиди 7 порушень, з яких одне стосується порушення формування валових витрат та в інших шести випадках валових доходів. Надаючи правову оцінку спірному повідомленню-рішенню суд виходить із наступного.

Щодо валових витрат.

Пунктом 3.1.2 акту перевірки встановлено порушення позивачем п.138.8.5 Податкового кодексу України, а саме зазначено, що товариством завищено задекларованих показників у рядку 05.1 «Собіварість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг)» на загальну суму 906988 грн., оскільки з урахуванням вимог п.139.1.5 п.139.1ст.139, п.144.1 ст.144 Податкового кодексу України понесені витрати: на будівельні матеріали, на запасні частини, на оплату праці робітників, зайнятих на роботах, пов'язаних з ремонтом (поліпшенням) основних фондів для власних виробничих потреб та суми єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування формують витрати на проведення такого ремонту (поліпшення).

Як правильно встановлено судом першої інстанції позивач є виробником полотна з закінченим циклом виробництва, на основному обладнанні, яке знаходиться в експлуатації позивача, встановлено швидкозношувані комплектуючі деталі (запчастини), заміна яких є витратами, що здійснюються для підтримання обладнання в робочому стані та отримання первісно визначеної суми наступних економічних вигод від його використання.

Відповідно до наданих до матеріалів справи Положення про технічне обслуговування обладнання, яке знаходиться в експлуатації товариства, робочих на виробничих інструкцій, штатного розкладу, зворотних відомостей, на підприємстві позивача працює ремонтний персонал, здійснюється технічне обслуговування обладнання. Пунктом 15 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України №92 від 27.04.2000р, витрати, що здійснюються для підтримання об'єкта в робочому стані (проведення технічного огляду, нагляду, обслуговування, ремонту тощо) та одержання первісно визначеної суми майбутніх економічних вигод від його використання, включаються до складу витрат.

Пунктом 6 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 «Запаси», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України №246 від 20.10.1999 р. малоцінні швидкозношувані предмети характеризуються як предмети, які використовуються протягом не більше одного року або нормального операційного циклу, якщо він більше одного року.

Аналогічні правила застосовуються й в податковому обліку. Виходячи з того, що Податковий кодекс України не містить поняття малоцінних швидкозношуваних предметів, згідно з п.14.1.84 цього Кодексу інші терміни для цілей розділу ІІІ використовуються у значеннях, визначених Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» та національними і міжнародними положеннями (стандартами) фінансової звітності, положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.

Отже, оскільки Податковий кодекс України не містить поняття малоцінні швидкозношувані предмети вказаний термін слід застосовувати у розумінні Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 «Запаси», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України №246 від 20.10.1999р.

Згідно з п.13 підрозділу 4 Розділу ХХ Податкового кодексу України балансова вартість товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі - запасів), придбаних до дати набрання чинності розділом III цього Кодексу, а сплачених після цієї дати, визнаються в складі витрат у сумі фактично сплачених за них коштів.За приписом п.26 підрозділу 4 Розділу ХХ Податкового кодексу України балансова вартість товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі - запасів) на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції станом на кінець звітного податкового періоду, що передував даті набрання чинності розділом III цього Кодексу, визнається витратами в порядку, передбаченому розділом III цього Кодексу.

Відповідно до пунктів 1, 3 розділу ІІІ Наказу №1/2012 товариства про облікову політику на підприємстві від 29.12.2011 року (а.с.234-235) вартісну ознаку предметів, що належать до малоцінних необоротних матеріальних активів, встановлено до 2500 грн. Амортизацію за малоцінні необоротні матеріали нараховувати в першому місяці у розмірі 100 відсотків його вартості. Вартість малоцінних та швидкозношуваних предметів, що передані в експлуатацію, списуються з балансу з подальшою організацією оперативного кількісного обліку таких предметів за місяцями експлуатації відповідальними особами протягом строку їх фактичного використання.

Таким чином, позивач мав право на включення у склад загальновиробничих витрат використання будівельних матеріалів, використання запчастин, використання малоцінних швидкозношуваних предметів, нараховану заробітну плату ремонтного персоналу, суми єдиного соціального внеску.

Як встановлено в акті перевірки та не заперечується сторонами, згідно з показниками Додатку АМ до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 2011 рік сукупна балансова вартість на початок 2012 року складає 2659134 грн.

Згідно з п.146.12 ст.146 Податкового кодексу України сума витрат, що пов'язана з ремонтом та поліпшенням об'єктів основних засобів, у тому числі орендованих або отриманих у концесію чи створених (збудованих) концесіонером у розмірі, що не перевищує 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних засобів на початок звітного року, відноситься платником податку до складу витрат. Витрати на поліпшення основних фондів у розмірі, що не перевищує 10 відсотків, складають 265 913 грн.

Товариством з урахуванням порушень визнаних позивачем, вказаний ліміт не перевищений, отже з урахуванням п.146.12 ст.146 Податкового кодексу України відсутня база для визначення зобов'язань з податку на прибуток підприємств, відтак висновок податкового органу про завищення валових витрат на 906988 грн., та як наслідок цього донарахування податку у сумі 190467 грн. 48 коп. є безпідставним.

Щодо порушення формування валових доходів.

Виходячи з того, що товариством до податкового органу 03.07.2013 року подано уточнюючу декларацію з податку на прибуток, в якій позивач до проведення перевірки самостійно виявив та виправив помилки донарахування податку у сумі 4976 грн. 37 коп., внаслідок включення до складу валового доходу 23697 грн., донарахування податку у сумі 121800 грн. за не включення до складу валових доходів 580000 грн. (ТОВ «Глас»), донарахування податку у сумі 133612 грн. 08 коп. по списанню заборгованості по векселям 636248 грн. є безпідставним.

Виходячи із показників уточнюючої податкової декларації, які не взяті відповідачем при проведенні перевірки до уваги, висновки про існування порушень є безпідставними.

Пунктами 3.1.1 та 3.1.2 акту перевірки встановлено, що позивачем в порушення п.п.135.5.4 п.135.5 ст.135 Податкового кодексу України занижено доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування за 2 квартал 2012 року в сумі 580000 грн., крім цього, зазначено, що Товариством з обмеженою відповідальністю «ПАОК» в порушення п.138.2, п.п.138.10.2 п.138 ст.138, п.п.139.1.9п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України завищено задекларовані показники по стр.06.1 «Адміністративні витрати» на загальну суму 699245 грн. Вказане порушення встановлено при співставленні наданих до перевірки головних книг, журналів-ордерів по рахункам 631, 377, 661, 65.1, 92, 131.1, 31, 641.31, 20, 22, 372 та первинних документів з відображеними показниками в строчці 06.1 Податкової декларації «Адміністративні витрати», внаслідок чого донараховано податку у сумі 146841 грн. 45коп.

Використовуючи спосіб співставлення податковий орган безпідставно визначив податок у сумі 38437 грн. 56 коп. за не включення до складу валових доходів 183036 грн. Обставини щодо доведеності цього правопорушення відсутні.

З урахуванням стану податкового обліку відсутні також висновки про зменшення валових доходів на 104000 грн. і як наслідок цього донарахування податку н суму 21840 грн.

Відповідно до ст..200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.

Таким чином, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийняте на підставі з'ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційні скарги без задоволення, а судове рішення без змін.

Доводи апелянта не спростовують правильності прийнятого судом першої інстанції рішення.

Керуючись статтями 2, 11, 159, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 15 січня 2014 року по адміністративній справі № 805/17799/13-а - залишити без змін.

Вступна та резолютивна частина ухвали постановлена у нарадчій кімнаті та проголошена у судовому засіданні 19 лютого 2014 року. У повному обсязі складена 24 лютого 2014 року.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий суддя М.М. Яковенко

Судді Р.Ф.Ханова

А.В. Гайдар