Рішення

від 17.02.2014 по справі 914/4543/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.02.2014 р. Справа № 914/4543/13

Господарський суд Львівської області у складі судді Петрашко М.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії "Львівське обласне управління АТ "Ощадбанк", м.Львів

до відповідача-1 Приватного комерційно-виробничого підприємства "Перлина Перемишлянщини", м.Перемишляни Львівської області

до відповідача-2 Фермерського господарства "Газдиня", м.Перемишляни Львівської області

до відповідача-3 Фермерського господарства "Круглик", м.Перемишляни Львівської області

про стягнення солідарно 284 728,55 грн.

За участю представників сторін:

від позивача Мірошніков П.В. - провідний юрисконсульт юридичного відділу філії "Львівське обласне управління АТ "Ощадбанк" (довіреність в порядку передоручення №4801 від 17.06.2013р. );

від відповідача-1 не з'явився;

від відповідача-2 не з'явився;

від відповідача-3 Краснопольський В.О. - представник (довіреність б/н від 17.02.2014р.).

Права та обов'язки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України роз'яснено, заяви про відвід судді, клопотання про технічну фіксацію судового процесу від сторін не надходили. В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: Публічне акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" в особі філії "Львівське обласне управління АТ "Ощадбанк" звернулось до господарського суду Львівської області про стягнення солідарно з відповідача-1 Приватного комерційно-виробничого підприємства "Перлина Перемишлянщини", відповідача-2 Фермерського господарства "Газдиня" та відповідача-3 Фермерського господарства "Круглик", м.Перемишляни Львівської області 284 728,55 грн., з яких 109 890,35 грн. - заборгованість по простроченому кредиту, 137 690,00 грн. - пеня за прострочення кредиту, 2 039,47 грн. - пеня за несвоєчасну сплату процентів, 26 178,08 грн. - 3% річних та 8 930,65 грн. - компенсація рівня інфляції.

Ухвалою суду від 05.12.2013р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 18.12.2013р. Ухвалою суду від 18.12.2013р. розгляд справи відкладено на 22.01.2014р. Ухвалою суду від 22.01.2014р. продовжено строк розгляду спору до 17.02.2014р. та відкладено розгляд справи на 12.02.2014р. Ухвалою суду від 12.02.2014р. розгляд справи відкладено на 17.02.2014р.

Представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, просив позов задоволити з підстав викладених у позовній заяві та у поданих поясненнях.

Відповідач-1 явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, вимог ухвал суду не виконав, причин неявки представника та невиконання вимог ухвал суду не повідомив. Станом на 17.02.2014р. від відповідача-1 не повернулось поштове повідомлення про вручення йому ухвали суду від 12.02.2014р. або поштовий конверт без вручення його адресату. Дана ухвала надсилалась відповідачу-1 на адресу вказану позивачем у позовній заяві, а саме: 81200, Львівська область, м.Перемишляни, вул.Міжгірська, 10. Однак, слід зазначити, що відповідач-1 отримав ухвалу про порушення провадження у справі від 05.12.2013р. та ухвали про відкладення розгляду справи від 18.12.2013р. та 22.01.2014р., що підтверджується повідомленнями про вручення рекомендованого поштового відправлення, які містяться в матеріалах справи.

Відповідач-2 явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, вимог ухвал суду не виконав, причин неявки представника та невиконання вимог ухвал суду не повідомив. Станом на 17.02.2014р. від відповідача-2 не повернулось поштове повідомлення про вручення йому ухвали суду від 12.02.2014р. або поштовий конверт без вручення його адресату. Дана ухвала надсилалась відповідачу-2 на адресу вказану позивачем у позовній заяві, а саме: 81200, Львівська область, м.Перемишляни, вул.Бічна Залипська, 14. Однак, слід зазначити, що відповідач-2 отримав ухвалу про порушення провадження у справі від 05.12.2013р. та ухвали про відкладення розгляду справи від 18.12.2013р. та 22.01.2014р., що підтверджується повідомленнями про вручення рекомендованого поштового відправлення, які містяться в матеріалах справи.

Представник відповідача-3 подав клопотання (від 17.02.2014р. вх.№6870/14) про оголошення перерви в судовому засіданні для надання можливості ознайомитися з матеріалами справи, оскільки Фермерське господарство "Круглик" змінило представника у даній справі.

Суд, розглянувши клопотання відповідача-3 про оголошення перерви в судовому засіданні для надання можливості ознайомитися представнику ознайомитися з матеріалами справи, дійшов висновку відмовити у задоволенні вказаного клопотання зважаючи на наступне.

Відповідно ч.3 ст.77 ГПК України суддя має право оголосити перерву в засіданні в межах встановленого строку вирішення спору з наступною вказівкою про це в рішенні або ухвалі.

Частиною 1 ст.69 ГПК України передбачено, що спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви.

Згідно із ч.3 ст.69 ГПК України у виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.

Як зазначалося вище, ухвалою суду від 05.12.2013р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 18.12.2013р. Ухвалою суду від 18.12.2013р. розгляд справи відкладено на 22.01.2014р. Ухвалою суду від 22.01.2014р. продовжено строк розгляду спору до 17.02.2014р. та відкладено розгляд справи на 12.02.2014р. Ухвалою суду від 12.02.2014р. розгляд справи відкладено на 17.02.2014р.

Отже, враховуючи ту обставину, що 17.02.2013р. є крайнім строком розгляду спору у даній справі, а також зважаючи на те, що у відповідача-3 було достатньо часу для ознайомлення з матеріалами справи та подання відзиву на позовну заяву, суд дійшов висновку відмовити Фермерському господарству "Круглик" у задоволенні його клопотання про оголошення перерви в судовому засіданні.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, суд вважає за можливе розглянути справу відповідно до ст. 75 ГПК України при відсутності представників відповідача-1 та відповідача-2 за наявними у ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд,-

встановив:

29.05.2008р. між Відкритим акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" (надалі - банк) та Приватним комерційно-виробничим підприємством "Перлина Перемишлянщини" (надалі - позичальник) укладено договір відновлюваної кредитної лінії №18 відповідно до умов якого банк зобов'язується надавати на умовах цього договору, а позичальник зобов'язується отримувати, належним чином використовувати та повернути в передбачені цим договором строки кредит в розмірі 350 000,00 грн. та сплатити відсотки за корисування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором.

У зв'язку із державною реєстрацією змін до установчих документів ВАТ "Державний ощадний банк України" повне найменування банку змінено на Публічне акціонерне товариство "Державний ощадний банк України". Докази перейменування містяться в матеріалах справи.

Відповідно до п.1.2. договору кредит надається у вигляді відновлюваної кредитної лінії окремими частинами (траншами) з остаточним терміном повернення не пізніше 29.05.2011р. Сторони погодили суму ліміту кредитування і визначили його в розмірі 350 000,00 грн.

Згідно із п.1.6.1.1. договору відсотки за користування кредитом розраховуються банком на основі процентної ставки в розмірі 17,5 відсотків річних, яка може бути змінена в порядку, визначеному договором.

15.10.2008р. між сторонами укладено договір про внесення змін до кредитного договору, відповідно до якого проценти за користування кредитом визначено у розмірі 20 відсотків річних.

Пунктом 1.6.1.3. договору передбачено, що нараховані за період з першого дня видачі кредиту або з першого числа звітного місяця по останнє число звітного місяця або по останній день повернення позичальником кредиту (або його частини) відсотки (з урахуванням положень п.1.6.1.2. цього договору) повинні бути сплачені позичальником не пізніше останнього робочого дня звітного місяця, а в разі дострокового погашення кредиту - одночасно з погашенням кредиту. Перший раз позичальник сплачує відсотки не пізніше 31.05.2008р.

Відповідно до 6.1.1. договору за порушення взятих на себе зобов'язань по поверненню суми кредиту та своєчасній сплаті відсотків за користування кредитом позичальник зобов'язується сплатити на користь банку пеню в розмірі 0,07% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Кім того 29.05.2008р. між Відкритим акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Державний ощадний банк України") (надалі - іпотекодержатель) та Парасюком Іваном Васильовичем (надалі - іпотекодавець) укладено договір іпотеки нерухомого майна відповідно до умов якого іпотекодавець, як майновий поручитель боржника, з метою забезпечення належного виконання зобов'язання, що випливає з кредитного договору, передає в іпотеку, а іпотекодержатель цим приймає в іпотеку в порядку і на умовах, визначених у цьому договорі, предмет іпотеки, що належить іпотекодавцю на праві власності.

Згідно із п.1. договору іпотеки кредитний договір - це договір відновлюваної кредитної лінії №18 від 29.05.2008р.

Відповідно до п.2. договору іпотеки боржник - це Приватне комерційно-виробниче підприємство "Перлина Перемишлянщини", код ЄДРПОК 30323059, місцезнаходження: Львівська область, м.Перемишляни, вул.Міжгірська, буд.10, яке є стороною (позичальником) за кредитним договором.

Згідно із п.3. договору іпотеки зобов'язання - це зобов'язання боржника, що випливають з кредитного договору, а також з цього договору.

Відповідно до п.1.2. договору іпотеки предметом іпотеки за цим договором є нерухоме майно, а саме: квартира №38 (тридцять вісім) в будинку №53/55 (п'ятдесят три / п'ятдесят п'ять), що знаходиться в місті Львові по вулиці Некрасова М. Квартира складається з двох житлових кімнат та кухні, загальною площею 51,3 кв.м., житловою площею - 33,0 кв.м.

Згідно із п.3.1.4. договору іпотеки іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки в порядку, передбаченому цим договором, у випадку невиконання або неналежного виконання зобов'язання за кредитним договором та/або цим договором, а тому числі: при несплаті або частковій сплаті у встановлені відповідно до кредитного договору строки суми кредиту, та/або при несплаті або частковій сплаті суми процентів, та/або при несплаті або частковій сплаті суми комісійних винагород, та/або при несплаті або частковій сплаті штрафних санкцій, збитків та/або в разі невиконання зобов'язань, що визначені цим договором.

Приватне комерційно-виробниче підприємство "Перлина Перемишлянщини" неодноразово допускало порушення умов кредитного договору, а саме прострочувало сплату процентів та повернення суми кредиту. При настанні остаточного терміну повернення кредиту (29.05.2011р.) позичальник заборгованості перед банком не погасив.

03.06.2011р., 07.12.2011р. позичальнику скеровувалися претензії з вимогами щодо погашення боргу, однак претензії були залишені без задоволення.

У зв'язку із невиконанням позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором, Публічне акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" в особі Львівського обласного управління АТ "Ощадбанк" подало позов до Парасюка І.В., Парасюк Г.В., Парасюк М.І. та Парасюка В.І. про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Рішенням Личаківського районного суду м.Львова від 05.06.2012р. позов Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі Львівського обласного управління АТ "Ощадбанк" задоволено частково, вирішено звернути стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки нерухомого майна за реєстровим №254, укладеним 29.05.2008р. між Відкритим акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» та Парасюком Іваном Васильовичем, а саме на квартиру №38 в будинку №53/55 на вул.Некрасова М. в м.Львові, що складається з двох житлових кімнат та кухні, загальною площею 51,3 кв.м, житловою площею 33,0 кв.м. та належить на праві приватної власності Парасюку Івану Васильовичу, для погашення кредитної заборгованості Приватного комерційно-виробничого підприємства «Перлина Перемишлянщини» за договором відновлюваної кредитної лінії №18 від 29.05.2008р. у розмірі 489 729,47 грн., в тому числі: 350 000,00 грн. сума прострочених платежів по кредиту; 137 690,00 грн. сума пені по кредиту; 2 039,47 грн. сума пені по процентам, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження», з дотриманням вимог Закону України «Про іпотеку» за початковою ціною 418 000,00 грн.

15.11.2013р., на виконання вищезазначеного рішення Личаківського районного суду м.Львова від 05.06.2012р., від примусової реалізації предмета іпотеки на рахунок Личаківського відділу ДВС Львівського міського управління юстиції перераховано 266 788,50 грн., з яких, як зазначено у позовній заяві, очікується надходження на рахунок стягувача (банку) 240 109,65 грн. на погашення простроченої суми основного боргу.

Отже, як зазначає позивач у позовній заяві, заборгованість позичальника перед банком за кредитним договором станом на 25.11.2013р., з вирахуванням суми 240 109,65 грн., надходження яких очікується від Личаківського відділу ДВС Львівського міського управління юстиції, становить 109 890,35 грн. - заборгованість по простроченому кредиту, 137 690,00 грн. - пеня за прострочення кредиту та 2 039,47 грн. - пеня за несвоєчасну сплату процентів. Крім того, позивачем на підставі ч.2 ст.625 ЦК України нараховану боржнику 26 178,08 грн. - 3% річних від простроченої суми та 8 930,65 грн. - інфляційні втрати.

Крім того, слід зазначити, що 30.06.2010р. між Відкритим акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Державний ощадний банк України") (надалі - кредитор або банк), Фермерським господарством «Газдині» (надалі - поручитель) та Приватним комерційно-виробничим підприємством "Перлина Перемишлянщини" (надалі - позичальник) та 08.12.2010р. між Відкритим акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Державний ощадний банк України") (надалі - кредитор або банк), Фермерським господарством «Круглик» (надалі - поручитель) та Приватним комерційно-виробничим підприємством "Перлина Перемишлянщини" (надалі - позичальник) укладено договори поруки, відповідно до умов яких поручителі зобов'язуються перед кредитором відповідати солідарно в повному обсязі за своєчасне та повне виконання позичальником своїх зобов'язань за договором відновлюваної кредитної лінії №18 від 29.05.2008р. укладеним між кредитором та позичальником.

Відповідно до п.2.1. договорів поруки у разі порушення позичальником виконання зобов'язання або будь-якої його частини кредитор має право вимагати від поручителів виконання зобов'язання позичальника перед кредитором згідно з умовами кредитного договору, в порядку, передбаченому договорами поруки.

Згідно із п.3.1. договорів поруки поручителі відповідають по зобов'язаннях за кредитним договором перед кредитором в тому ж обсязі, що і позичальник.

Пунктами 3.2. договорів поруки передбачено, що поручителі та позичальник залишаються зобов'язаними перед кредитором до тих пір, поки всі зобов'язання по кредитному договору не будуть виконані повністю.

Як стверджує позивач, ні боржник, ні поручителі своїх зобов'язань за договором відновлюваної кредитної лінії та договорами поруки в добровільному порядку не виконують. Позивачем надсилався відповідачам лист, в якому банк просить провести звірку взаєморозрахунків у зв'язку з існуванням заборгованості за договором відновлюваної кредитної, однак вказаний лист залишився відповідачами без відповіді.

Отже позивач звернувся до господарського суду Львівської області та просить стягнути солідарно з відповідачів 284 728,55 грн. заборгованості, з яких 109 890,35 грн. - заборгованість по простроченому кредиту, 137 690,00 грн. - пеня за прострочення кредиту, 2 039,47 грн. - пеня за несвоєчасну сплату процентів, 26 178,08 грн. - 3% річних та 8 930,65 грн. - компенсація рівня інфляції.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази та заслухавши представників позивача та відповідача-3, суд дійшов висновку, що позов слід задоволити частково з наступних підстав.

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини. Згідно ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту (ст.345 ГК України).

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (ч.2 ст.1054 ЦК України).

Згідно ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як вбачається з матеріалів справи, 29.05.2008р. між позивачем та відповідачем-1 укладено договір відновлюваної кредитної лінії №18 відповідно до умов якого банк зобов'язується надавати на умовах цього договору, а позичальник зобов'язується отримувати, належним чином використовувати та повернути в передбачені цим договором строки кредит в розмірі 350 000,00 грн. та сплатити відсотки за корисування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором.

Відповідач-1 свої обов'язки з погашення кредиту виконував не в повному обсязі, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед позивачем.

Згідно ч.1 ст.1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Рішенням Личаківського районного суду м.Львова від 05.06.2012р. у справі №2/1312/1240/2012 встановлено наявність заборгованості у Приватного комерційно-виробничого підприємства "Перлина Перемишлянщини" перед Публічним акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" в особі філії "Львівське обласне управління АТ "Ощадбанк" у розмірі 489 729,47 грн., з яких 350 000,00 грн. - сума прострочених платежів по кредиту, 137 690,00 грн. - сума пені по кредиту, 2 039,47 грн. - сума пені по процентам.

Відповідно до ч.4 ст.35 ГПК України рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.

Рішення Личаківського районного суду м.Львова від 05.06.2012р. у справі №2/1312/1240/2012 набрало законної сили, докази оскарження вказаного рішення відсутні.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, 29.05.2008р. між позивачем та Парасюком Іваном Васильовичем (іпотекодавець) укладено договір іпотеки нерухомого майна відповідно до умов якого іпотекодавець, як майновий поручитель боржника, з метою забезпечення належного виконання зобов'язання, що випливає з кредитного договору, передає в іпотеку, а іпотекодержатель цим приймає в іпотеку в порядку і на умовах, визначених у цьому договорі, предмет іпотеки, що належить іпотекодавцю на праві власності.

Відповідно до ст.572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Згідно із ч.1 ст.574 ЦК України застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

Частиною 1 ст.575 ЦК України передбачено, що іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Згідно визначення, наведеного у ст. 1 Закону України "Про іпотеку" іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно положень ст. 33 вищенаведеного Закону у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Відповідно до ст. 35 Закону України "Про іпотеку" у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги.

Вищезазначеним рішенням Личаківського районного суду м.Львова від 05.06.2012р. позов Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії "Львівське обласне управління АТ "Ощадбанк" задоволено частково, вирішено звернути стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки нерухомого майна за реєстровим №254, укладеним 29.05.2008р. між Відкритим акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» та Парасюком Іваном Васильовичем, а саме на квартиру №38 в будинку №53/55 на вул.Некрасова М. в м.Львові, що складається з двох житлових кімнат та кухні, загальною площею 51,3 кв.м, житловою площею 33,0 кв.м. та належить на праві приватної власності Парасюку Івану Васильовичу, для погашення кредитної заборгованості Приватного комерційно-виробничого підприємства «Перлина Перемишлянщини» за договором відновлюваної кредитної лінії №18 від 29.05.2008р. у розмірі 489 729,47 грн., в тому числі: 350 000,00 грн. сума прострочених платежів по кредиту; 137 690,00 грн. сума пені по кредиту; 2 039,47 грн. сума пені по процентам, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження», з дотриманням вимог Закону України «Про іпотеку» за початковою ціною 418 000,00 грн.

Як вбачається з протоколу проведення прилюдних торгів ПП «Спеціалізоване підприємство «Юстиція» №03/310/13/і-2 від 23.10.2013р., предмет іпотеки за договором іпотеки нерухомого майна від 29.05.2008р. за №254 продано по ціні 313 500,00 грн., з яких 46 711,50 грн. - сума винагороди торгуючої організації, 26 678,85 грн. - 10% виконавчого збору, 240 109,65 грн. - кошти, які повинні бути зараховані на рахунок позивача в даній справі від Державної виконавчої служби, що відповідно до п.1.9. договору відновлюваної кредитної лінії №18 від 29.05.2008р. підлягають зарахуванню у погашення простроченої суми основного боргу за кредитом.

Таким чином, з врахуванням того, що 240 109,65 грн. підлягають зарахуванню в погашення простроченої суми основного боргу за кредитом, непогашеною залишилась заборгованість в розмірі 249 619,82 грн., з яких 109 890,35 грн. - заборгованість по простроченому кредиту, 137 690,00 грн. - пеня за прострочення кредиту, 2 039,47 грн. - пеня за несвоєчасну сплату процентів. Докази сплати вказаної заборгованості в матеріалах справи відсутні.

Також, слід зазначити, що 30.06.2010р. між позивачем, відповідачем-2 та відповідачем-3 та 08.12.2010р. між позивачем, відповідачем-3 та відповідачем-1 укладено договори поруки, відповідно до умов яких відповідач-2 та відповідач-3 зобов'язуються перед позивачем відповідати солідарно в повному обсязі за своєчасне та повне виконання відповідачем-1 своїх зобов'язань за договором відновлюваної кредитної лінії №18 від 29.05.2008р. укладеним між кредитором та позичальником.

Відповідно до ст.553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Згідно із ст.554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

В матеріалах справи відсутні докази погашення поручителями решти заборгованості, яка виникла у відповідача-1 за договором за договором відновлюваної кредитної лінії №18 від 29.05.2008р., розмір якої складає 249 619,82 грн., з яких 109 890,35 грн. - заборгованість по простроченому кредиту, 137 690,00 грн. - пеня за прострочення кредиту, 2 039,47 грн. - пеня за несвоєчасну сплату процентів.

У відповідності із ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Враховуючи вищенаведені норми законодавства, дослідивши наявні в справі матеріали, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення солідарно з відповідачів 109 890,35 грн. заборгованісті по простроченому кредиту, 137 690,00 грн. пені за прострочення кредиту та 2 039,47 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів є правомірними, підтверджені матеріалами справи, не спростовані відповідачами та підлягають задоволенню.

За умовами ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок розміру 3% річних, суд вважає, що позовна вимога про стягнення солідарно з відповідачів на користь позивача 26 178,08 грн. 3% річних підлягає задоволенню.

Щодо стягнення солідарно з відповідачів на користь позивача 8 930,65 грн. інфляційних втрат суд зазначає наступне.

Як вбачається із поданого позивачем розрахунку позовних вимог позивач здійснює нарахування інфляційних втрат за наступні періоди: з 29.05.2011р. по 31.05.2011р., з 01.06.2011р. по 30.06.2011р., 01.09.2011р. по 30.09.2011р., 01.11.2011р. по 30.11.2011р., з 01.12.2011р. по 31.12.2011р., з 01.01.2012р. по 31.01.2012р., з 01.02.2012р. по 29.02.2012р., з 01.03.2012р. по 31.03.2012р., з 01.09.2012р. по 30.09.2012р., 01.12.2012р. по 31.12.2012р., 01.01.2013р. по 31.01.2013р., з 01.05.2013р. по 31.05.2013р. та з 01.10.2013р. 31.10.2013р.

Відповідно до п.3.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. №14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція) .

Як вбачається із поданого розрахунку позивачем взято до уваги лише ті періоди коли індекс інфляції становив більше одиниці.

Судом здійснено перерахунок інфляційних втрат за весь період існування заборгованості та встановлено, що сукупний індекс інфляції становить менше одиниці, а отже позовна вимога про стягнення солідарно з відповідачів 8 930,65 грн. компенсації рівня інфляції не підлягає задоволенню.

На підставі вищенаведеного у задоволенні позовної вимоги про стягнення солідарно з відповідачів 8 930,65 грн. компенсації рівня інфляції слід відмовити.

В порядку ст. 4 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

В порядку ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч.4 ст.35 ГПК України рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.

Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

З огляду на вищенаведені норми процесуального закону та як вбачається з матеріалів справи, відповідачами не спростовано доводів позовної заяви, не надано суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, що досліджені в ході судових засідань.

Сплата судового збору підтверджується платіжним дорученням №46463375 від 29.11.2013р. - 5 694,57 грн., який відповідно до ст.49 ГПК України підлягає стягненню солідарно з відповідачів на користь позивача пропорційно задоволених вимог.

Керуючись ст.ст.4 3 , 33, 34, 35, 43, 49, 75, 82-85, 115, 116 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути солідарно з Приватного комерційно-виробничого підприємства "Перлина Перемишлянщини" (81200, Львівська область, м.Перемишляни, вул.Міжгірська, 10, код ЄДРПОУ 30323059), Фермерського господарства "Газдиня" (81200, Львівська область, м.Перемишляни, вул.Бічна Залипська, 14, код ЄДРПОУ 34489843), Фермерського господарства "Круглик" (81200, Львівська область, м.Перемишляни, вул.Бічна Залипська, 14, код ЄДРПОУ 35080357) на користь Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" (01023, м.Київ, вул.Госпітальна, буд.12-г, код ЄДРПОУ 00032129) в особі філії "Львівське обласне управління АТ "Ощадбанк" (79000, м.Львів, вул.Січових стрільців, 9) 109 890,35 грн. заборгованості по простроченому кредиту, 137 690,00 грн. пені за прострочення кредиту, 2 039,47 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів, 26 178,08 грн. 3% річних та 5 515,95 грн. судового збору.

3. В задоволенні позовних вимог в частині стягнення 8 930,65 грн. компенсації рівня інфляції відмовити.

4. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили, в порядку ст.116 ГПК України.

5. Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.

Повний текст рішення

підписано 24.02.2014р.

Суддя Петрашко М.М.