Рішення

від 18.02.2014 по справі 920/1817/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

18.02.2014 Справа № 920/1817/13

Господарський суд у складі:

Головуючого судді: Джепи Ю.А.

Суддів: Левченка П. І.

Котельницької В.Л.

за позовом: Приватного інженерно-технічного підприємства "Техномаш",

м. Суми

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Суми

про стягнення 60 994 грн. 16 коп.

За участю представників сторін:

від позивача: Гудков Д.В. (довіреність № 19 від 25.11.2013 р.)

від відповідача: не прибув

При секретарі судового засідання Лєпковій О.О.

Суть спору: позивач просить суд стягнути з відповідача 60 994 грн. 16 коп. заборгованості, з яких: 47 280 грн. 00 коп. сума, сплачена за товар неналежної якості; 9 456 грн. 00 коп. штрафу; 4 258 грн.16 коп. збитків, а також судові витрати, пов'язані з розглядом справи.

Представник позивача в судове засідання надав заяву про зменшення розміру позовних вимог, згідно якої просить суд стягнути з відповідача 47 280 грн. 00 коп. як сума сплачена за товар неналежної якості; 4 258 грн. 16 коп. збитків, а також судові витрати. Відповідно до ст. 22 ГПК України заява приймається до розгляду.

Відповідач в судове засідання не прибув, письмового відзиву на позовну заяву не надав.

Позивачем подано витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АГ № 768820, відповідно до якого станом на 02.12.2013 р., відповідач знаходиться за а дресою: АДРЕСА_1. Тому, суд направляв відповідачу ухвали на вказану адресу.

Відповідно до п. 3.9.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, оглянувши надані оригінали документів, копії яких долучені до матеріалів справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

Між позивачем та відповідачем був укладений договір поставки листа металу 23,0 мм ст. 1218Н10Т в кількості 985 кг, загальною вартістю 47 280 грн. 00 коп., що підтверджується видатковою накладною № РН-0000032 від 30.07.2013 р., копія якої знаходиться в матеріалах справи (а. с. 9).

Позивач в позовній заяві зазначає, що даний лист був розкроєний та переданий у роботу на підприємство ТОВ «Гідромашбуд» для виготовлення деталей. При згинанні металу лист потріскався з обох сторін, про що ТОВ «Гідромашбуд» повідомило ПІТП «Техномаш» листом № 53/08/13 від 12.08.2013 р. та склало акт про приховані недоліки відповідно до Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю від 25.06.1965 р.

Як на підставу своїх вимог позивач посилається на те, що з метою встановлення причини щодо непридатності використання зазначеного товару в роботі підприємством було замовлено перевірку механічних властивостей матеріалу у науково-дослідній лабораторії механічних випробувань Сумського Державного університету. Згідно зведеного протоколу від 23.08.2013 р. про результати випробувань, науково-дослідною лабораторією фізико-механічних випробувань Сумського державного університету було встановлено, що за результатами механічних випробувань дана сталь не може бути рекомендована до використання у якості конструкційного матеріалу. Відповідно до зазначеного протоколу випробування було встановлено, що відносне подовження сталі має показник 22%, що не відповідає ГОСТ 5582-75, згідно з яким відносне подовження сталі повинно бути не менше 42 %, відносне звуження складає 20%, практично відсутнє місцеве звуження у вигляді шийки, тобто сталь втратила пластичність. Крім того, сталь має завищенні значення твердості і занижені значення ударної в'язкості. Згідно протоколу сталь була неодноразово використана в роботі шляхом її прокатки з порушенням технології, що і призвело до порушення її механічних властивостей. Отже, постачальником був поставлений товар, який неодноразово використовувався в роботі, тобто був підданий прокатці з порушенням технології, та такий що за своєю якістю не відповідає ГОСТу 5582-75.

Відповідно до п. 9 Інструкції прихованими недоліками визнаються такі недоліки, які не могли бути виявлені при звичайній для даного вигляду продукції перевірці і виявлені лише в процесі обробки, підготовки до монтажу, в процесі монтажу, випробування, використання і зберігання продукції.

Коли приховані недоліки продукції можуть бути виявлені тільки у процесі її обробки, вироблюваною послідовно двома або декількома підприємствами, акт про приховані недоліки має бути складений не пізніше як чотири місяці з дня здобуття продукції підприємством, що виявило недоліки.

Згідно з п. 16 Інструкції при виявленні невідповідності якості, одержувач зобов'язаний викликати для участі в продовженні приймання продукції і складання двостороннього акту представника постачальника, якщо це передбачено в Основних і Особливих умовах постачання, інших обов'язкових правилах або договорі.

Пунктами 19, 20 Інструкції передбачено обов'язок представника постачальника з'явитися для перевірки якості продукції та право покупця для проведення перевірки якості призначити відповідну експертизу.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач зазначає, що 09.09.2013 р. було надіслано претензію № 7на адресу відповідача, якою було повідомлено відповідача про неналежну якість проданого товару, викладено пропозицію скласти двосторонній акт про якість товару до 30.09.2013 р., та у разі нез'явлення про відмову від договору поставки та прохання повернення сплаченої суми за товар 47 280 грн. 00 коп. та суму збитків понесених позивачем, що складається з:

- оплати послуг за розкрій листа - 1304,16 грн.

- виготовлення деталей - 2300,00 грн.

- оплата фізико-механічних випробувань листа - 654,00 грн. Загальна сума претензії складає 51 538 грн. 16 коп., проте відповідач відповіді на претензію не надав.

Факт надсилання зазначеної вище претензії, акту про виявлення прихованих недоліків сталі від 12.08.2013 р. «Гідромашбуд», зведеного протоколу від 23.08.2013 р., акту здачі-приймання робіт з фізико-механічних випробувань матеріалів за договором № 51.22.01-32.12 СП від 23.08.2013 р. відповідачу підтверджується оригіналом опису вкладення до цінного листа від 10.09.2013 р. (а.с. 21).

Частинами 1 та 4 ст. 268 Господарського кодексу України встановлено, що якість товарів, що поставляються, повинна відповідати стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості, або зразкам (еталонам), якщо сторони не визначать у договорі більш високі вимоги до якості товарів.

Відповідно до ч. 5 ст. 268 Господарського кодексу України, у разі поставки товарів більш низької якості, ніж вимагається стандартом, технічними умовами чи зразком (еталоном), покупець має право відмовитися від прийняття і оплати товарів, а якщо товари уже оплачені покупцем, - вимагати повернення сплаченої суми.

Відповідно до п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і відповідно до умов договору.

Відповідно до положень чинного законодавства, а саме: ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

З наведеною нормою кореспондується і ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, згідно із якою господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідачем не подано аргументованих заперечень проти вимог позивача, тому позовні вимоги щодо стягнення 47 280 грн. 00 коп. суми сплаченої за товар неналежної якості суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню на підставі ст. 268 Господарського кодексу України, ст. ст. 526, 610 Цивільного кодексу України.

В обґрунтування позовних вимог щодо стягнення з відповідача 4 258 грн. 16 коп. збитків позивач зазначає, що відповідачем в порушення умов договору було поставлено товар неналежної якості, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 623 Цивільного кодексу України розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором. При цьому кредитор повинен не лише точно підрахувати розмір збитків, але й підтвердити їх документально.

Оскільки стягнення з відповідача збитків в розмірі 4 258 грн. 16 коп. підтверджуються матеріалами справи, дані позовні вимоги також є обґрунтованими і підлягають задоволенню на підставі ст. 623 Цивільного Кодексу України.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони, також якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї державне мито незалежно від результатів вирішення спору. Враховуючи, що відповідач порушив умови договірних зобов'язань, з нього на користь позивача підлягають стягненню 1 720 грн. 50 коп. в рахунок відшкодування витрат останнього зі сплати судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 509, 526-527, 610, 611, 623 Цивільного кодексу України, ст. 173, 193, 268 Господарського кодексу України, ст. ст. 22, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Інструкцією про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю від 25.06.1965 р., суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Приватного інженерно-технічного підприємства "Техномаш" (40034, м. Суми, вул. Черепіна, 62/а, кв. 114, код 30081052) 47 280 грн. 00 коп. як сума сплачена за товар неналежної якості, 4 258 грн. 16 коп . збитків, 1 720 грн. 50 коп . відшкодування витрат зі сплати судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 24.02.2014 р.

ГОЛОВУЮЧИЙ СУДДЯ Ю.А. ДЖЕПА

СУДДЯ П.І. ЛЕВЧЕНКО

СУДДЯ В.Л. КОТЕЛЬНИЦЬКА